Рішення № 120651066, 23.07.2024, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1640/24

Провадження по справі 2-а/305/9/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2024. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судовогозасідання ВербещукаВ.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом адвоката Прокіп`юк Оксани Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Прокіп`юк Оксана Юріївна, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд через систему "Електронний суд" із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивує тим, що 04 червня 2024 року о 19 год. 33 хв. капітаном поліції Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Прокопець Петром Петровичем винесено оскаржувану постанову серії ЕГА № 1451996 у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 , незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за правопорушення, якого остання взагалі не вчиняла. Відповідно до мотивувальної частини постанови: «04 червня 2024 року за адресою АДРЕСА_1 , о 18 годині 28 хвилин, громадянка ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик наряду поліції, а саме повідомила про те, що чоловік в стані алкогольного сп`яніння, принижує заявницю, висловлюється нецензурною лайкою. На місці пригоди ОСОБА_2 надав відеодокази проте, що заявницею вказаного факту не було. У встановленому законом порядку проводилося медичне освідчення на ступінь алкогольного сп`яніння гр. ОСОБА_2 . За результатами тверезий. Вказаної заявницею події не встановлено. Гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.183 КУпАП, неправдивий виклик спеціальних служб». Постанову позивачка вважає незаконною. Так, дійсно вона 04 червня 2024 року, о 18 год. 28 хв. повідомила на лінію «102» про те, що її колишній чоловік в черговий раз вчиняє щодо неї домашнє насильство, а саме принижує її всякими образливими, нецензурними словами, погрозами. В свою чергу ОСОБА_2 , побачивши та почувши, що ОСОБА_1 здійснює виклик поліції, маючи достатньо часу, втік з дому. Коли на місце події за адресою її проживання по АДРЕСА_1 , прибув екіпаж поліції Рахівського РВП, ОСОБА_2 в будинку не було. Як потім з`ясувалося, ОСОБА_2 нібито весь час перебував за місцем своєї роботи. Позивачка пояснила це все поліцейському, однак він її слухати не став, та запевнив, що йому і так все видно та зрозуміло і виніс постанову відносно неї. При складанні оскаржуваної постанови, вбачалася явна упередженість поліцейського, постійно перебивав розмову позивачки, яка пояснювала, що громадянин ОСОБА_2 являвся її чоловіком, після розірвання шлюбу чоловік систематично вчиняє щодо неї психологічне насильство як форму домашнього насильства, погрожує їй фізичною розправою, у зв`язку з чим перебуває у Рахівському РВП на профілактичному обліку як кривдник. Тому, кожного разу, коли чоловік до неї проявляє агресію, вона побоючись за своє життя та здоров`я, змушена викликати поліцію, як службу, яка здійснює захист громадян. Також, свідками вказаного вище інциденту були діти позивачки, доньки, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили факт образливого з психологічним тиском, чіпляння батька до матері. Однак, поліцейський і це до уваги не взяв. Також, зазначає, що між позивачкою та колишнім чоловіком ОСОБА_2 триває судовий процес поділу спільного майна, зокрема в тому числі житлового будинку, в якому вони на цей час разом мешкають. 04 червня 2024 року, у них виник конфлікт щодо електроенергії, чоловік не давав можливості їй економити електроенергію, яка у вартості зросла удвічі, вмикав без причини електричні прилади, спеціально для збільшення показників лічильника, при цьому від сплати електроенергії ухиляється, всі витрати позивачка несе сама, кричав, що вирубить світло в цілій хаті, і світло в хаті буде тільки тоді, коли він захоче, виражався нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, принижував її честь та гідність. Позивачка дуже злякалась, такі дії колишнього чоловіка викликали в неї побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, захистити себе, відповідно завдали шкоди її психічному здоров`ю, тому й викликала працівників поліції по лінії 102, повідомивши про психологічне насильство, як форму домашнього насильства. Щодо посилання у оскаржуваній постанові на факт тверезості ОСОБА_2 , як на доказ притягнення її до адміністративної відповідальності, то позивачка, здійснюючи виклик поліції не називала перебування чоловіка в стані алкогольного сп`яніння, і лише на запитання чергового, сказала, що не знає, але можливо. Тобто це було її припущення, а не остаточне констатування. З огляду на викладене позивачка вважає, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, оскільки вона викликала працівників поліції по факту вчинення щодо неї чергового домашнього насильства ОСОБА_2 , що навіть самому працівнику поліції відомо, оскільки ОСОБА_2 перебуває на профілактичному обліку як кривдник, але невірно сприйняв даний факт та обставини події під час виклику. До позову додається лист начальника Рахівського РВП №3173 від 12.06.2024 про те, що громадянин ОСОБА_2 , згідно Інформаційного порталу Національної поліції України перебуває на профілактичному обліку в Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області, як «Кривдник». В той же час під час розгляду справи та складення оскаржуваної постанови поліцейським не було враховано потенційну загрозу життю та здоров`ю позивачки, реальну можливість ОСОБА_2 до приїзду поліції покинути місце проживання, як місце пригоди, підлаштувати своє місце перебування в іншому місці. Позивачка звертає увагу суду на те, що ввечері 04 червня 2024 року між нею та її колишнім чоловіком виникла сварка під час якої він застосував психологічне насилля, погрожував фізичним насиллям у зв`язку з чим вона звернулась на лінію 102, проте ст.183 КУпАП передбачає відповідальність за завідомо неправдивий виклик поліції. Тому, ОСОБА_1 , маючи побоювання, що її колишній чоловік може завдати їй шкоди (психологічної, фізичної), враховуючи сварку між ними та ображання, позивачка, маючи обґрунтовані побоювання, щодо можливого завдання їй шкоди та реалізації погроз, мала правомірні очікування щодо отримання у цій ситуації допомоги від працівників поліції, і такий виклик працівників поліції не можна розцінювати як завідомо неправдивий. Отже, оскаржуваною постановою не встановлено беззаперечної наявності складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , а саме наявності суб`єктивної його сторони, тобто прямого умислу, де ОСОБА_1 , повідомляючи поліцію, як спеціальну службу, усвідомлювала, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст.73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.183 КУпАП, оскільки заперечується позивачкою, а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах оскаржуваної постанови відсутні. Таким чином, позивачка вважає, що відповідач протиправно притягнув її до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП України. На підставі викладеного, просила позов задовольнити. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕГА № 1451996 від 04.06.2024, винесену капітаном поліції Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Прокопець П.П. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 183 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 27.06.2024. Відкрито провадження у справі.Вирішено справу розглядати за правилами вимог ст.286 КАС України. Призначено судовий розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 10 годину 30 хвилин, 05 липня 20234 року, у приміщенні Рахівського районного суду, Закарпатської області за адресою: м. Рахів, вул. Карпатська 15. При цьому, відповідачу, роз`яснено про право до початку судового засідання подати суду відзив на позов та докази, у разі заперечення позовних вимог та роз`яснено норми ч.4 ст.159 та ч.2 ст.77 КАС України.

12.07.2024,представником відповідачаГоловного управлінняНаціональної поліціїв Закарпатськійобласті, ОСОБА_5 надісланочерез систему"Електроннийсуд"відзив напозовну заяву.У відзивізазначає,що ГУНПв Закарпатськійобласті невизнає позов ОСОБА_1 у повномуобсязі знаступних підстав.З матеріалівсправи вбачається,що 04.06.2024(18год 27хв)року гр. ОСОБА_1 було зробленозавідомо неправдивийвиклик спеціальнихслужб,а самеполіції.Зокрема,заявниця ОСОБА_1 ,повідомила,що колишнійчоловік встані алкогольногосп`янінняїї принижує,висловлюється нецензурноюлайкою.На місціподії працівникамиполіції буловстановлено особузаявницю,а саме ОСОБА_1 таїї колишньогочоловіка ОСОБА_2 . ОСОБА_2 намісці подіїнадав відеодоказ,що вказаногофакту,повідомленого заявницею-не було.Дану подіюбуло зареєстрованов ЄО№ 3851від 04.06.2024у Рахівськомурайонному відділіполіції ГУНПв Закарпатськійобласті.Також працівникамиРахівського РВПГУНП вЗакарпатській областібуло доставленодо Рахівськоїрайонної лікарнідля проведенняосвідчення ОСОБА_2 на станалкогольного сп`яніннята складеновідповідний протокол№201від 04.06.2024.За резуьтатамизовнішнього огляду,а такожприладу DragerAlcotest5510на станалкогольного сп`яніннялікарем ОСОБА_6 було надановисновок проте.що ОСОБА_2 тверезий (0.,00%проміле).Отже,факти заявлені ОСОБА_1 під здійсненнятелефонного дзвінка04.06.2024не занйшлисвого підтвердження.Також даніправопорушення поліцейськимбуло зафіксованоза допомогоюпортативних технічнихприладів,як цепередбачено згіднонаказу МВСвід 18грудня 2018року №1026"Прозатвердження Інструкціїіз застосуванняорганами тапідрозділами поліціїтехнічних приладіві технічнихзасобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,зберігання тавидачі відеозаписів".Однак,у відповідностідо п.1ч.3розділу VIIIвище зазначеноїІнструкції строкзберігання відеозаписівстановить:з портативнихта відеореєстраторів,установлених услужбових транспортнихзасобах,БпЛА,-30діб",та узв`язкуіз наявноютехнічною можливістю,строк збереженнявідеозаписів ізнагрудних відеореєстраторівє обмеженим.На моментотримання позову ОСОБА_1 (08.07.2024року)-відео доказв ГУНПв Закарпатськійобласті відсутній,тому іне можебути приєднанийдо матеріалівсудової справи№305/1640/24.Крім того,формальна відсутністьу змістіскладеної постановивідмітки протехнічний засіб,яким здійсненовідеозапис,не можеслугувати завстановлених вцій справіобставин достатньоюпідставою дляневрахування цьогодоказу,при тому,що фіксаціяправопорушення нездійснювалася вавтоматичному режимі.Звертає увагусуду,що постановасерії ЕГА№ 1451996від 04.06.2024складена відповідачемвідповідно донорм КодексуУкраїни проадміністративні правопорушення,Інструкції зоформлення матеріалівпро адміністративніправопорушення ворганах поліції,затвердженої наказомМВС Українивід 06.11.2015№ 376,посилання позивачана порушенняГУНП вЗакарпатській областізаконодавства вданому випадкує безпідставними,необґрунтованими,а позовнівимоги непідлягають задоволенню.На підставінаведеного,просила відмовитиу задоволенніпозовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Представник позивача, адвокат Прокіп`юк О.Ю. 23.07.2024 подала через канцелярію суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та без участі позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить такі задовольнити з підстав наведених у позові.

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Закарпатській області у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом надіслання судової повістки в електронний кабінет відповідача, що стверджується роздруківкою з системи "Д-3". Причини своєї неявки суд не повідомили. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

У відповідності до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, взявши до уваги відзив на позов, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

Частиною першою, другою ст.2КАС України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.293КУпАПі роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988р. «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» (зі змін. та доп.), орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 04червня 2024року о19год.33хв.капітаном поліціїРахівського РВПГУНП вЗакарпатській областіПрокопець ПетромПетровичем винесенопостанову серіїЕГА №1451996у справіпро адміністративнеправопорушення,відповідно доякої ОСОБА_1 ,визнано винною визнано винноюу вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ст.183 КУпАПта накладеноадміністративне стягнення увигляді штрафув розмірі850гривень.

Підставою для прийняття постанови серії ЕГА №1451996, як зазначено у мотивувальній частині такої, стало те, що 04 червня 2024 року за адресою АДРЕСА_1 , о 18 годині 28 хвилин, громадянка ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик наряду поліції, а саме повідомила про те, що чоловік в стані алкогольного сп`яніння, принижує заявницю, висловлюється нецензурною лайкою. На місці пригоди ОСОБА_2 надав відеодокази проте, що заявницею вказаного факту не було. У встановленому законом порядку проводилося медичне освідчення на ступінь алкогольного сп`яніння гр. ОСОБА_2 . За результатами тверезий.

У позовній заяві позивач посилається на неправомірність складеної відносно неї постанови, оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того постанова винесена з порушенням процедури її складення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності ст.183 КУпАП.

Так, відповідно до ст.183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Виклик, як правило, робиться по телефону, який знаходиться на вулиці. Однак слід зазначити, що спосіб виклику значення немає.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Таким чином, адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у разі завідомо неправдивого виклику спеціальних служб, у тому числі поліції. Тобто, для притягнення особи за вказаною статтею необхідно встановити, що вона, здійснюючи виклик та повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що така інформація є неправдивою та не відповідає дійсності.

Разом з цим, судом встановлено, що позивачка звернулася на спецлінію 102 та викликала поліцію з приводу того, що її колишній чоловік, ОСОБА_2 в черговий раз вчиняє щодо неї домашнє насильство, а саме принижує її всякими образливими, нецензурними словами, погрозами. В свою чергу ОСОБА_2 , побачивши та почувши, що ОСОБА_1 здійснює виклик поліції, маючи достатньо часу, втік з дому. Коли на місце події за адресою її проживання по АДРЕСА_1 , прибув екіпаж поліції Рахівського РВП, ОСОБА_2 в будинку не було. Як потім з`ясувалося, ОСОБА_2 нібито весь час перебував за місцем своєї роботи. Позивачка пояснила це все поліцейському, однак він її слухати не став, та запевнив, що йому і так все видно та зрозуміло і виніс постанову відносно неї. При складанні оскаржуваної постанови, вбачалася явна упередженість поліцейського, постійно перебивав розмову позивачки, яка пояснювала, що громадянин ОСОБА_2 являвся її чоловіком, після розірвання шлюбу чоловік систематично вчиняє щодо неї психологічне насильство як форму домашнього насильства, погрожує їй фізичною розправою, у зв`язку з чим перебуває у Рахівському РВП на профілактичному обліку як кривдник. Тому, кожного разу, коли чоловік до неї проявляє агресію, вона побоючись за своє життя та здоров`я, змушена викликати поліцію, як службу, яка здійснює захист громадян. Також, свідками вказаного вище інциденту були діти позивачки, доньки, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили факт образливого з психологічним тиском, чіпляння батька до матері. Однак, поліцейський і це до уваги не взяв.

Отже позивачка, як особа, якій заподіяно домашньє насильство, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, мала всі підстави для виклику поліції, щоб з`ясувати хто забрав автомобіль та куди його поділи.

Залишається незрозумілим, у чому полягає неправдивість виклику позивачкою працівників поліції та у чому повідомлена нею інформація не відповідає дійсності.

Поряд з цим необхідно відмітити, що не встановлення працівниками поліції, які приїхали на виклик, ознак будь-якого правопорушення, саме по собі, не може свідчити про те, що їх виклик був завідомо неправдивим.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерплих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно вимог, ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, представник відповідача, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, ОСОБА_7 до відзиву на позов не надала будь-яких доказів щодо правомірності накладення на позивача адміністративного стягнення.

Оскільки відповідачем не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП.

У відповідності до вимог ч.3 ст.286 КАС України, суд, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕГА №1451996 від 04.06.2024, складену капітаном поліції Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Прокопець Петром Петровичем, стосовно ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП скасувати, а справу про притягнення її до адміністративної відповідальності закрити.

Питання про відшкодування судових витрат позивачем не ставилося.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7,245,251,257,258,268,277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2,6,20,77,78,90, 139,242,243,244,246, 255, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_8 , що діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1451996 від 04.06.2024, винесену капітаном поліції Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Прокопець Петром Петровичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати залишити за позивачем.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 .

Відповідач, Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, адреса місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, №13, код ЄДРПОУ:40108913.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга нарішеннясудуможе бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційногоадміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 липня 2024 року.

Головуюча: М.О. Марусяк