Постанова № 120650906, 26.07.2024, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/784/24

Номер провадження 3/298/530/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №658468 від 19 квітня 2024 року, складеного поліцейським СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Зганич В.В., 19 квітня 2024 року о 15 год. 50 хв. між с. Малий Березний та с. Мирча водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей, від огляду на місці та у медичному закладі відмовився. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи неодноразово повідомлявся. Про причину неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Судом зауважується, що справа неодноразово призначалася до розгляду, ОСОБА_1 повідомлявся про судові засідання, зокрема, на 10 травня 2024 року, 26 липня 2024 року шляхом надіслання йому судових повісток за вказаним у протоколі місцем проживання, однак поштові відправлення повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом вжито заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про судові засідання шляхом надіслання йому судових повісток за адресою, яку він зазначив при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_1 . Відповідальність за надання правдивої інформації про адресу проживання або адресу, на яку особу можна інформувати про перебіг подій по справі та особисті дані, повністю лежить на особі, яка притягається до відповідальності.

Іншої адреси місця проживання, реєстрації чи перебування ОСОБА_1 суду не повідомлено.

Суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №658468 від 19 квітня 2024 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останнього про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.

Крім цього, на офіційному сайті Великоберезнянського районного суду Закарпатської області в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи щодо ОСОБА_1 до розгляду були зазначені відомості про дату, час та місце розгляду такої.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За змістом ст. 268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП України, не є обов`язковою.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріалисправи,оцінивши доказипо справі,суд приходитьдо наступнихвисновків.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З досліджених доказів, судом встановлено, що 19 квітня 2024 року о 15 год. 50 хв. між с. Малий Березний та с. Мирча ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21013 державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей, від огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

Факт скоєння та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №658468 від 19 квітня 2024 року, складеним поліцейським СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Зганич В.В., яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми, містить підписи ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданим поліцейським СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Зганич В.;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №658464 від 19 квітня 2024 року, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1949827 від 19.04.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП за обставин, що мали місце о 15 год. 59 хв. 19 квітня 2024 року з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.;

- довідкою до адміністративного протоколу ААД №658468 від 19.04.2024 року, за відомостями якої відповідно до даних бази ІПНП «ГСЦ Посвідчення водія» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами;

- фотокопіями документів, а саме: паспортом громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ;

- даними відеозапису на оптичному диску, що долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовані обставини відмови ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного спяніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і проїхати в медичний заклад. Долучений до протоколу відеозапис суд вважає належним та допустимим доказом у справі.

З оглянутого у судовому засіданні відеофайлу судом встановлено наступне.

На відеофайлі зафіксовано, як ОСОБА_1 повідомив, що у нього відсутнє посвідчення водія. Також зафіксовано відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та проїхати з працівниками поліції в медзаклад з метою визначення перебування в стані алкогольного сп`яніння. На відео також зафіксовано, що поліцейський попередив ОСОБА_1 про те, що у разі відмови від проходження огляду на нього буде складено адмінматеріали за ст. 130 КУпАП.

З переглянутих судом відеозаписів прослідковується послідовність подій, які відбувались 19 квітня 2024 року під час складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, які беззаперечно підтверджують відомості, викладені в протоколі та вину правопорушника.

Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів ОСОБА_1 не надано, хоча останній не був обмежений в цьому, не встановлено таких обставин і під час розгляду справи.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП «поза розумним сумнівом», оскільки зміст та суть наявних доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

З огляду на наявність достатніх даних про відмову 19 квітня 2024 року ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою.

Дослідженими доказами встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, відповідно до якого водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в діях останнього вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Застосовуючи видадміністративного стягнення,суддя враховуєхарактер вчиненогоправопорушення,те,що допущене ОСОБА_1 порушення Правилдорожнього рухує грубим,пов`язанез безпекоюруху транспортута вживаннямалкогольних напоїв,що засвоїм характеромє потенційнонебезпечним длясуспільства тастановить реальнунебезпеку учасникамдорожнього руху,загрожує їхжиттю,здоров`ю,тяжкість ймовірнихнаслідків даногопроступку.

Суддя враховує, що в рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При визначенні розміру штрафу, а також строку позбавлення спеціального права суддя враховує наступне.

В ході розгляду справи встановлено, що у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутнє посвідчення водія, оскільки такого він не отримував та право на керування транспортними засобами йому не надавалось. Вказані обставини стверджуються даними довідки до адміністративного протоколу ААД №658468 від 19.04.2024 року, виданої поліцейським СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області В.Зганич, за відомостями якої відповідно до бази ІПНП «ГСЦ Посвідчення водія», громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не отримував посвідчення на право керування транспортними засобами.

Відповідно до п.28 Постанови ВСУ від 23 лютого 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не в праві застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена права або взагалі його не мала.

Санкція ч. 1ст. 130 КУпАПпередбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ЗгідноПравил дорожнього рухуводій - особа, яка керує транспортним засобом і має при собі посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить висновку, що ОСОБА_1 згідно Правил дорожнього руху не є водієм, а іншою особою, тому до нього не може бути застосовано позбавлення права керування транспортними засобами.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме грубе порушення вимогПравил дорожнього рухуУкраїни, особу правопорушника, суд вважає за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності та з метою його виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, призначити йому покарання у виді штрафу, що передбачено санкцією ч. 1ст. 130 КУпАП.

Крім того, згідност. 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Зизич В.В.