Рішення № 120647205, 25.07.2024, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3019/24

Провадження № 2/487/1789/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-судді А.А. Лагоди

секретаря К.Е. Мамчур

за участю представника позивача Довгань І.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2024 представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить позбавити батьківських прав: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , у відношенні їх дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з батьків аліменти на користь дитини; ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у відношенні їх дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з батьків аліменти на користь дитини.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Діти проживали за адресою: АДРЕСА_1 , з матір`ю ОСОБА_2 , яка систематично вживає наркотичні засоби та ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Службою у справах дітей за вказаною вище адресою перевіркою встановлено, що умови проживання дітей не задовільні, мати не заперечує про вживання наркотичних засобів (підтверджено випискою з медичної карти амбулаторного хворого). Батько ОСОБА_7 , ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , участі у вихованні дитини не приймає та не спілкується з ним, категорично відмовився від спілкування. Батько ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ухиляється від належного виконання батьківських обов`язків, зі слів дитини зловживає алкоголем. Дітей госпіталізовано до КНП ММР «Міська дитяча лікарня №2», вони перебувають на обліку як такі, що опинилася в складних життєвих обставинах у зв`язку з ухиленням батьків від належного виконання батьківських обов`язків. Влітку 2023 малолітня ОСОБА_8 , перебуваючи в дитячій лікарні самостійно зателефонувала на спецлінію «102» та просила вжити заходів до матері, яка не доглядає за нею та її братом, не забезпечує продуктами харчування та вживає наркотичні засоби, дитина відмовилась проживати з матір`ю, мати неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків. 26.03.2024, на засіданні комісії по захисту прав дитини Миколаївської міської ради, розглядалось питання щодо належного виконання батьками батьківських обов`язків та негайне відібрання дітей від батьків.

Ухвалою суду від 04.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

18.04.2024 на адресу суду надійшов висновок органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради від 17.04.2024 № 4227/02.02.01-22/03/020/24 про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 10.05.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному об`ємі, просила суд їх задовольнити, посилаючись на те, що батьки самоусунулись від виховання дітей та таке позбавлення батьківських прав буде сприяти захисту прав дітей.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог в частині позбавлення її батьківських прав та в цій частині просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що любить своїх дітей та хоче з ними проживати, крім того зробила для себе висновки та стала на шлях виправлення, не вживає наркотичні засоби. А саме на даний час проживає з цивільним чоловіком в його житлі де є належні умови проживання для дітей, крім того їх сім`я має дохід для належного утримання дітей. Також додала, що періодично зустрічається із дітьми, які постійно наполягають на бажанні проживати разом з нею.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, заяв, відзив не надано.

Представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до судового засідання не з`явився. Подано до суду заяву, якою покладається на розсуд суду при розгляді спору, заперечень щодо задоволення позовних вимог немає.

Вислухавши сторони, неповнолітнього, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.10.2009 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 і ОСОБА_9 згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.09.2014 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.03.2018 шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 розірвано. Прізвище ОСОБА_9 змінено на дошлюбне « ОСОБА_10 ».

Згіфдно повідомлення служби у справах дітей адміністрації Центрального району від 20.06.2023 №193/08.01-17 здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_4 , проведено обстеження умов його проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Було встановлено, що дане житло є однокімнатною квартирою з усіма зручностями, у кімнаті наявне місце для занять та відпочинку дитини. Батько ОСОБА_5 пояснив, що регулярно спілкується з донькою, щотижня дитина залишається у нього на декілька днів, він купляє їй одяг та взуття, приділяє увагу її навчанню. У вихованні догляді за дитиною батькові допомагає його мати ОСОБА_11 , яка проживає у цьому ж будинку в кв.5 де також наявні належні умови проживання для нормальної життєдіяльності та розвитку дитини. ОСОБА_11 дуже хвилюється за долю онуки, мати приводила постійно дитину брудну, бабуся наголошувала матері на необхідність систематичного навчання дитини, допомагала надолужити дитині навчальний план, мати не слухалась. Батько бажає, щоб донька проживала з ним, адже мати ОСОБА_2 зловживає наркотичними засобами та не приділяє уваги дитині.

Згідно повідомлення служби у справах дітей адміністрації Центрального району від 29.06.2023 №196/08.01-17 за адресою: АДРЕСА_2 проживає матір ОСОБА_3 яка повідомила, що її син ОСОБА_3 тривалий час проживає зі своєю новою сім`єю за іншою адресою. Повідомила, що син перераховує аліменти на утримання онука, мати хлопця тривалий час створювала перешкоди для спілкування сина з батьком, дитина не бажає тепер спілкуватись з батьком та бабусею, ОСОБА_3 звинувачує ОСОБА_2 у неможливості своєї участі у вихованні сина.

Згідно характеристики Миколаївської гімназії № 10 від 08.06.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , характеризується позитивно, але батьки не цікавляться успіхами дитини, не контролюють виконання домашніх завдань, не відвідують батьківські збори, спілкування з матір`ю тільки у телефонному режимі, батько жодного разу не відвідав школу, мати приділяє дитині недостатньо уваги (характеристика від 08.06.2023).

Згідно характеристики Миколаївської гімназії № 10 від 08.06.2023, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , характеризується позитивно, завдання виконував не систематично, немає мотивації до навчання, під час дистанційного навчання, протягом першого семестру майже не виходив на уроки, дуже рідко виконував домашні завдання, мати поцікавилася успіхами дитини в останній навчальний день, класний керівник спілкується з матір`ю виключно у телефонному режимі, вона не відвідує батьківські збори.

Згідно повідомлення поліції від 04.07.2023 підтверджує про факт звернення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на номер «102» і просила вжити заходи до своєї матері ОСОБА_2 , яка не доглядає за нею та її братом, вдома немає їжі, остання вживає наркотичні засоби.

За актами обстеження умов проживання від 01.06.2023, від 13.07.2023, від 24.10.2023, від 21.03.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено в помешканні неприємний запах, розкидані речі, посуд брудний, діти голодні, брудні, на матір складено адмінпротокол за ст. 184 КУпАП.

Виписка №603 із медичної карти амбулаторного хворого засвідчує гостру інтоксикацію внаслідок вживання наркотичних засобів ОСОБА_2 .

Згідно наданого суду висновку органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради від висновок органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради від 17.04.2024 № 4227/02.02.01-22/03/020/24 останній вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , батьківських прав по відношенню до дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , батьківських прав по відношенню до дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно наданої КП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» виписки № 1058 від 14.07.2024 відповідач ОСОБА_2 є тверезою, наркотичних засобів в організмі не виявлено.

Допитаний в судовому засіданні 06.06.2024 неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, щодо позбавлення відносно нього батьківських прав матері та батька. Зазначив, що на даний час разом із сестрою проживає у прийомній сім`ї, однак він та сестра бажають проживати разом із матір`ю, оскільки люблять її та вона на даний час змінила свою поведінку.

Допитаний в судовому засіданні 25.07.2024 у якості свідка ОСОБА_12 зазначив, що проживає у цивільному шлюбі разом із ОСОБА_2 у його квартир, де є всі необхідні умови для проживання дітей. Також додав, що бажає щоб діти проживали разом з ними, він має можливість забезпечити сім`ю, оскільки має постійний заробіток, крім того додав, що ОСОБА_2 вже значний час не вживає наркотичні засоби та стала на шлях виправлення.

Положеннями ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розумінні. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним зокрема, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2009 року в справі «Савіни проти України», визначено, що під час розгляду справи суд повинен з`ясовувати, чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів; чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини; чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження та чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки; чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я; чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки); чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків (ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до вимог ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов`язками матері та батька.

Згідно з ч.4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На підставі п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Також, положення статті 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 визначають, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, згідно до вимог ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Стороною позивача не було надано суду достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження позовних вимог, щодо необхідності позбавлення відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , крім того щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 суд встановивши дійсні обставини справи та взявши до уваги її поведінку, що свідчить про її виправлення, а також думку сина ОСОБА_6 вважає позовні вимоги про позбавлення її батьківських прав не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Фактично на підтвердження позовних вимог стороною позивача надано лише висновок про доцільність такого позбавлення, який не носить для суду обов`язкового характеру.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.10,18,23,76, 258,259,263-265, 352,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ 04056612, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: не відомий, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: не відомий, адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ: 23041148, адреса: м. Миколаїв, вул. Шосейна, 11.

Суддя А.А. Лагода