Рішення № 120640858, 26.07.2024, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/944/24

26 липня 2024 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: судді Битківського Л.М.,

з участю секретаря Чорній К.М.,

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського офіцера громади Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Клим`юка Анатолія Володимировича, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідачів у якому просила скасувати постанову про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн. за ч. 1 ст. 182 КУпАП.

У поданій заяві зазначила, що 26 червня 2024 року постановою серії ГБВ №182762, що винесена стосовно неї поліцейським офіцером громади ОСОБА_2 за результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення складеного ним же 26.06.2024 року, її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.182 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн.

За змістом постанови вона притягнута до відповідальності за те, що 15.06.2024 року, близько 22 год. знаходячись у АДРЕСА_1 (у власній квартирі) «порушувала тишу, чим порушила правила додержання тиші в населених місцях». Прийняте рішення про притягнення її до відповідальності вважає безпідставним і не обґрунтованим. Інкримінованого їй порушення не вчиняла, жодного доказу на підтвердження її вини поліцейським не було встановлено. Вказане рішення прийнято поліцейським виключно на підставі скарги сусідки ОСОБА_3 з якою вона та інші мешканці будинку тривалий час перебувають у неприязних стосунках через порушення правил добросусідства. Крім того, її обвинувачення не містить посилання на жодний нормативний акт, який би вона порушила, хоч норма, викладена у ст.182 КУпАП є бланкетною і вимагає посилання на законодавчі чи інші нормативно-правові акти щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи на правила додержання тиші. Вважає, що притягнута до адміністративної відповідальності не обґрунтовано. Просила оскаржувану постанову скасувати.

В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених у позові. Просила позов задовольнити.

Представник ГУНП в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав.

Поліцейський офіцер громади ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти вимог позивачки. Вказав, що при розгляді скарги ОСОБА_3 заслухав усні пояснення заявниці, її дочки, а також самої ОСОБА_1 . Крім того, при відвідуванні житлового будинку АДРЕСА_2 26.06.2024 року, особисто чув з квартири ОСОБА_1 певні звуки в той час, як позивачки у житлі не було. Ця обставина спонукала його до думки, що 15.06.2024 року ОСОБА_1 також могла умисно залишати в приміщенні джерело стороннього шуму, що ймовірно створювало дискомфорт для сусідів. Оцінивши зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно змісту постанови поліцейського офіцера громади ОСОБА_2 серії ГБВ №182762 від 26.06.2024 року позивачка притягнута до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.182 КУпАП за те, що «15.06.2024 року близько 22 год. ОСОБА_1 знаходилась в АДРЕСА_1 , порушувала тишу, чим порушила правила додержання тиші в населених місцях».

Підставою для винесення згаданої постанови став протокол серії ВАД №207358 про адміністративне правопорушення складений стосовно ОСОБА_1 тим же працівником поліції в той самий час 26.06.2024 року безпосередньо перед винесенням постанови. Склад адміністративного правопорушення у протоколі викладений ідентично до того, як сформульовано у постанові.

За змістом ст.ст. 251, 256 КУпАП обов`язок належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення. Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів. Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Диспозицією ч. 1 ст. 182 КУпАП передбачена відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

У протоколі та постанові, що складені (винесені) 26.06.2024 року щодо ОСОБА_1 відсутні посилання як на конкретні нормативно-правові акти чи правила, про які говорить диспозиція статті, так і на конкретний спосіб та обставини, за яких було допущено порушення тиші.

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» відносить шум до несприятливих фізичних факторів навколишнього середовища і визначає його як будь-який небажаний звук чи сукупність звуків з випадковими розподілами частот і інтенсивності, що сприймається негативно, заважає слуховому сприйняттю корисної інформації, порушує тишу, завдає шкоди здоров`ю людини і знижує її працездатність. Шкідливий шум безладне сполучення різних по силі і частоті звуків, які здатні надавати несприятливу дію на організм. Джерелом шуму є будь-який процес, що викликає місцеву зміну тиску або механічні коливання у твердих, рідких або газоподібних середовищах. Шум належить до фізичних факторів середовища життєдіяльності, що впливають або можуть впливати на здоров`я людини чи майбутніх поколінь. Шум на захищених об`єктах, до яких віднесено і приміщення жилих будинків, при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби. У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об`єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Факт перевищення рівня шумового навантаження чи порушення правил додержання тиші може бути зафіксований як шляхом інструментального вимірювання спеціальним приладом шумоміром, яке здатні провести відповідні спеціалісти, так і у спосіб отримання пояснення свідків, як то жильців будинку, які особисто сприймали та чули шум і можуть вказати на джерело його походження. Проте оскільки останній спосіб будується на суб`єктивному сприйнятті, то одного такого пояснення для встановлення цілісної картини порушення яке відбулось є очевидно недостатньо.

У складеному протоколі поліцейським заначено про відсутність свідків події, а потерпілою особою визнана заявниця - ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_1 , яка в ході проведення перевірки її звернення не опитана (письмові пояснення у матеріалах справи відсутні). У єдиному поясненні, яке долучено до матеріалів справи, дочка заявниці ОСОБА_4 вказала про те, що близько 22 год. 15.06.2024 року сусідка ОСОБА_1 голосно стукала дверима у себе в квартирі і порушувала тишу, гримала невідомими предметами. Проте за обставин наявності тривалих неприязних стосунків між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , суд вважає, що отримані пояснення, які містять характер оціночних суджень, не підтверджені іншими доказами, зокрема поясненнями інших жильців будинку, не можуть поза розумним сумнівом доводити вчинення позивачкою згаданого адміністративного порушення.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням позивачки свідок ОСОБА_5 підтвердила, що проживає у тому ж будинку, що і ОСОБА_1 та заявниця. ОСОБА_3 з моменту заселення її сім`ї у будинок систематично порушує спокій жильців, що спонукало жильців до подання колективних скарг на її поведінку. Тому у відповідь з надуманих мотивів направляє скарги на ОСОБА_1 .

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до реєстраційної картки звернення ОСОБА_3 її повідомлення на урядову «гарячу лінію» зареєстровано 14.06.2024 року о 13 год.16 хв. Зміст її звернення зводиться до того, що ОСОБА_1 з самого ранку вмикає джерело шуму. Проте протокол про адміністративне порушення, який складений за заявою ОСОБА_6 , описує події, що нібито мали місце 15.06.2024 року у вечірній час.

Посилання поліцейського на той факт, що він, при відвідуванні помешкання ОСОБА_1 26.06.2024 року особисто чув певний сторонній шум у її квартирі у період відсутності позивачки, не може бути розцінено як належний і допустимий доказ порушення, яке нібито вчинене 15.06.2024 року, що ставиться у вину ОСОБА_1 у оскаржуваній постанові.

За таких обставин суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КупАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові не були встановлені на підставі доказів, які би відповідали критеріям належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів достатності та взаємозв`язку.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Виходячи з того, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не підтверджена належними і допустими доказами, то її слід скасувати, а провадження у справі - закрити.

Тому позов ОСОБА_1 слід задовольнити. Судові витрати понесені позивачкою на сплату судового збору у розмірі 605,60 грн. слід стягнути на користь ОСОБА_1 .

З огляду на наведене, керуючись ст.286 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ №182762, що винесена поліцейським офіцером громади Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП у Івано-Франківській області Клим`юком Анатолієм Володимировичем 26 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.182 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108798, місцезнаходження вул.Сахарова, 15 м.Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 605, 60 грн.

Рішення може бути оскаржене до восьмого апеляційного адміністративного суду в 10-ти денний строк з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Суддя Л.М. Битківський