Рішення № 120637302, 29.07.2024, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"29" липня 2024 р.

Справа №642/5033/23

Провадження №2/642/559/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Бородіної О.В.,

з участю секретаря - Брус М.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду,-

ВСТАНОВИВ:

Представник КП "Харківські теплові мережі" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за опалення у розмірі 31 063 грн. 92 коп., та судовий збір в сумі 2684 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання. Однак в порушення приписів чинного законодавства свого обов`язку щодо проведення оплати за надані послуги у повному обсязі не здійснюють, внаслідок чого у них перед позивачем утворилась заборгованість за період з 01.08.2016 по 31.01.2022 у сумі 31 063 грн. 92 коп.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25.12.2023 року позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду було задоволено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 14.02.2024 року за заявою відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заочне рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25.12.2023 року було скасовано та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачі подали відзив у якому проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі, посилаючись на те, що вимоги заявлені поза межами строків позовної давності, також подали заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності та просили відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, посилались на те, що позивач звертався у жовтні 2021 року до Ленінського районного суду м. Харкова із позовом до них (справа № 642/6805/21, у якому просили стягнути заборгованість за період з 01.02.2009 по 30.04.2021 року у загальному розмірі 54593 грн. Проте, після повномасштабного вторгнення рф на території України, діяльність Ленінського районного суду м. Харкова була призупинена. Вони 23.01.2024 року звертались із запитом до суду щодо руху цивільної справи № 642/6805/21, та отримали відомості що цивільна справа № 642/6805/21 була передана по акту до Київського районного суду м. Полтави. Вказували, що наявність двох позовів які перетинаються у періоді призведуть до подвійного стягнення сум. За період з 01.10.2018 року по 01.05.2021 року відповідачі своєчасно та у повному обсязі сплачували надані послуги та заборгованості перед позивачем не мають, що підтверджується наданим розрахунком нарахування та сплати комунальних послуг та копіями квитанцій, які додані до відзиву.

У відповіді на відзив позивач наголошує, що клопотання про застосування строку давності є згодою відповідачів з наявним порушенням, зауважує, що заявлено заборгованість в межах строку давності посилаючись на застосування продовження строку позовної давності в зв`язку із ведення карантину на всій території України, та його перериванням шляхом подання позову до відповідачів.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідачі наполягали на доводах викладених ними у відзиві, просили у задоволенні позовних вимог відмовити. Також вказували на те, що подання позивачем заяви про винесення судових наказів не є позовами. Також посилались на невідповідність відповіді на відзив нормам процесуального законодавства.

У додаткових поясненнях представник позивача вказував на безпідставність доводів відповідачів щодо оформлення відповіді на відзив, який мітить всі необхідні реквізити, та поданий в системі «Електронний суд», та без електронного підпису не могло б сформувати жодного документу. Також вважав безпідставними доводи відповідачів що судовий наказ не є позовом, адже заява про винесення судового наказу є різновидом позову, судового провадження. Наполягав на задоволенні позовних вимог.

Інших письмових заяв від сторін не надходило.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 18.07.2024 року закрито провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду, в частині вимоги стягнення заборгованості за період з 01.08.2016 року по 30.04.2021 року.

Представник позивача у судові засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, вказав про підтримання позовних вимог.

Відповідачі в останнє судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутністю, та врахувати подану заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

У зв`язку з викладеним, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію й ін. послуги) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Згідно з п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630, постачання холодної та гарячої води, плата за житлово - комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або до затверджених нормативів (норм) споживання.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно з п. 10 «Правил надання населенню послуг з водо-, теплозабезпечення та водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 30.12.1997 року за №1497 та п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за №630, оплата за надані послуги вноситься щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 24 ч. 3 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії зобов`язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Відсутність відповідного договору не є підставою для відмови у стягненні заборгованості за послуги опалення, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією в даних правовідносинах є надання послуг та їх отримання відповідачем.

Разом з тим недотримання вимог законодавства щодо належного виконання зобов`язання призводить до порушення зобов`язань.

За вимогою ч. 3 ст. 815 ЦК України наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частиною 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця діє є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з теплопостачання. Відповідачі користуються вказаними послугами з теплопостачання, чим підтвердили свою згоду на отримання вказаних послуг, що і призвело до виникнення між ним та позивачем договірних відносин, які регулюються цивільним законодавством.

Згідно відомостей з Реєстру територіальної громади міста Харкова відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг опалення та гарячої води шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 .

Згідно ст. 68 ЖК України споживачі зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875 - IV споживач зобов`язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У ч. 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У ст. 541 ЦК України визначено поняття солідарного зобов`язання. Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до вимог ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь кого з них окремо.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач посилався на наявність заборгованості по абонентському особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритого за адресою АДРЕСА_2 , за період з 01.08.2016 по 31.01.2022 у сумі 31 063 грн. 92 коп.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 18.07.2024 року закрито провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду, в частині вимоги стягнення заборгованості за період з 01.08.2016 року по 30.04.2021 року, з тих підстав що рішенням Київського районного суду м. Полтави 31.07.2023 року по цивільній справі № 642/6805/21 було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального Підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які отримані за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.02.2009 року по 30.04.2021 рік в розмірі 54593,06 грн.

Згідно відомості нарахувань та оплат за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з урахуванням періоду платежу по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість перед КП «Харківські теплові мережі» за період з 01.05.2021 по 31.01.2022 відсутня.

Відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Стороною відповідачів подано заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З даною позовною заявою позивач звернувся до суду 01.09.2023 року, тобто період з 01.05.2021 по 31.01.2022 в межах строку позовної давності.

Щодо періоду з 01.08.2016 по 31.01.2022, як вже було зазначено, провадження у справі закрито.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 178, 247, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд -

ухвалив :

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду - відмовити

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.07.2024 року.

Суддя О.В. Бородіна