Рішення № 120634897, 26.07.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2024 року № 320/40796/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 14.12.2021 №262440007616 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з часу настання песійного віку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим що, позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (2 категорії) та із досягненням 55 років звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак пенсійний орган відмовив у призначенні пенсії, оскільки відсутні документи, які підтверджують виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження. Позивач вважає, що відповідач безпідставно дійшов такого висновку з огляду на те, що наявність посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2) надає право користуватися пільгами, визначеними Законом №796-ХІІ, в тому числі, правом на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Відповідачі, заперечуючи проти позовних вимог, зазначили, що позивачу правомірно було відмовлено в призначенні пенсії, оскільки ним не було надано документів в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Просили суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 17.05.1996.

ОСОБА_1 Київською міською державною адміністрацією було видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2 серії НОМЕР_2 .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2020 у справі №757/15740/19-а встановлено, що у період з 05.06.1986 по 13.06.1986 ОСОБА_1 по місцю роботи Київська спеціалізована фірма «Проммонтаж-22» був відправлений на роботу в с. Андріївка Чорнобильського району Київської області, за що йому була виплачена заробітна плата у розмірі 111 крб. 99 коп. згідно з наказом № 121 від 05.06.1986 по КСФ-22 з урахуванням коефіцієнта "дві понад середні зарплати".

Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106, якою затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (додаток № 1), встановлено, що с. Андріївка Чорнобильського району Київської області відноситься до зони відчуження.

Відповідно до списку працівників Київської спеціалізованої фірми «Проммонтаж-22», які працювали на ЧАЕС, позивач виконував роботи на ЧАЕС.

Згідно зі списком працівників Київської спеціалізованої фірми «Проммонтаж-22», які працювали на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, ОСОБА_1 у період з 05.06.1986 по 13.06.1986 виконував роботи на комплексному пункті перевантаження та дезактивації «Дитятки».

З матеріалів справи з`ясовано, що на підставі наказу № 119 від 03.06.1986 з метою виконання робіт по монтажу та обв`язці обладнання в с. Дитятки Чорнобильському району згідно з розпорядженням Штабу ЦО та ЦО треста «ПТМ-2» були направлені з 05.06.1986 з дільниці 1, 2, 3 23 робітника, у тому числі слюсарі-монтажники. Наказ № 119 за підписом начальника управління ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу № 47 від 12.05.1993 керуючого трестом «Промтехмонтаж-2» ОСОБА_3 «Про зміни формулювання в наказах КСУ-22» про відрядження працівників в зону відчуження ЧАЕС в 1986 році» в наказі КСУ-22 № 119 від 03.06.1986 з мотивування про направлення працівників для виконання спеціальних робіт в с. Дитятки змінено формулювання на «командирувати працівників управління в зону відчуження ЧАЕС для виконання спеціальних монтажних робіт на замовлення Міненерго УССР в Чорнобильській зоні в районі с. Андріївка». Зазначеним наказом установлено видати працівникам фірми, які брали безпосередню участь в роботах по ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження ЧАЕС довідки з формулюванням, зазначених у пункті 2.1 наказу.

Листом Прокуратури Залізничного району міста Київ від 05.05.2001 № 258/з повідомлено, що в ході перевірки прокуратурою району законності внесення змін до наказів тресту «Промтехмонтаж-2» керівництвом останнього у 1993 році було зібрано та вивчено документи, на підставі яких керуючим тресту «Проммтехмонтаж-2» ОСОБА_3 у 1993 році було внесено корективи до попередніх наказів даного підприємства щодо зміни місця виконання робіт у 1986 році. Проведеною прокуратурою Залізничного району міста Києва перевіркою порушень чинного законодавства в діях керівництва тресту «Промтехмонтаж-2» в частині внесення змін до попередніх наказів не встановлено.

Аналогічні відомості про відсутність порушень при перевірці правильності оформлення первинних документів учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС містяться в акті перевірки підприємства управління «Проммонтаж-22» треста «Промтехмонтаж-2» від 25.02.1999.

Відповідно до довідки, виданої Відкритим акціонерним товариством «Промтехмонтаж-2» від 04.06.2018 вих. № 31, ОСОБА_1 працював в Київському спеціалізованому управлінні «Проммонтаж-22» бувшого тресту «Промтехмонтаж-22» з 19.08.1985 по 25.11.1986 слюсарем монтажником.

З 25.06.1993 Київське спеціалізоване управління «Проммонтаж-22» тресту «Промтехмонтаж-22» перейменоване в Київську спеціалізовану фірму «Проммонтаж-22» ВАТ Промтехмонтаж-22» на підставі наказу № 72 від 25.06.1993.

Трест «Промтехмонтаж-22» в процесі його приватизації перейменовано на відкрите акціонерне товариство «Промтехмонтаж-2» згідно з наказом регіонального відділення Фонду держмайна України в м. Києві від 17.06.1993 № 139.

Таким чином, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку, що відповідач необґрунтовано не взяв до уваги документи, якими підтверджується факт роботи позивача в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2020 у справі №757/15740/19-а набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

10.12.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком відповідно достатті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яку за принципом екстериторіальності було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 14.12.2021 №262440007616, згідно з яким страховий стаж особи становить 21 рік 08 місяців 04 дні, до страхового стажу зараховано всі періоди. Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження.

Вважаючи таку відмову у призначенні пенсії протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

На підставі частини третьої статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Статтею 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, в тому числі є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків (пункт 1); потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 01.07.1986 незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років; які працювали з 01.07.1986 по 31.12.1986 у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Пунктом 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 та чинним на час видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, було передбачено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

Пунктом 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено, що посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: посвідчення про відрядження в зону відчуження (підпункт «а»); військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження (підпункт «б»); довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту) (підпункт «в»).

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1), до заяви про призначення пенсії за віком подаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому Законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Водночас, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

З аналізу наведених вище норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях, тощо, є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 22.03.2018 (справа №588/538/16-а), від 23.05.2018 (справа №398/3509/16-а), від 22.01.2019 (справа №295/1087/17).

Як вже встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач віднесений до 2 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії А, яке видається, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження до 1 липня 1986 року незалежно від кількості днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; або які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів.

Це означає, що під час видачі позивачу вказаного посвідчення уповноваженим органом перевірялись обставини праці позивача у зоні відчуження у 1986 році.

Крім того, правомірність отримання позивачем відповідного посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії А підтверджена рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2020 у справі №757/15740/19-а, що набрало законної сили.

Отже, у суду немає підстав ставити під сумнів законність отримання позивачем посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А категорії 2, а, отже, і ставити під сумнів обставину його праці у зоні відчуження у 1986 році.

В межах розгляду даної справи органами пенсійного фонду не ставиться під сумнів наявність у позивача достатнього страхового стажу, а також досягнення відповідного віку.

Беручи до уваги вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про наявність у позивача підстав на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду в постановах від 19 вересня 2018 року по справі №308/13277/16-а, від 24 липня 2018 року по справі № 524/2062/17, від 31 жовтня 2018 року по справі № 205/4590/16-а.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем разом із заявою відповідачу було подано достатньо документів для підтвердження періоду його роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому у позивача наявне право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

В свою чергу відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є протиправною.

Отже, права позивача на пенсійне забезпечення були порушені саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вказане, суд з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язати пенсійний орган призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 14.12.2021.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 14.12.2021 №262440007616 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 14.12.2021.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.