Рішення № 120634784, 12.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 рокуСправа №160/11446/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2024 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.03.2024 року за №553к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП» в частині у відношенні капітана поліції ОСОБА_1 слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції (0108402);

визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 02.04.2024 року №360 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з 02.02.2024 року зі служби капітана поліції ОСОБА_1 (0108402) слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції за п. 6 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);

поновити капітана поліції ОСОБА_1 (0108402) на посаді слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції з 03.04.2024 року;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області №1 о/с від 07.11.2015 року прийнято на службу до Національної поліції України, що також підтверджується відповідним записом в трудовій книжці серії НОМЕР_2 .

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №576 від 28.02.2024 року призначено службове розслідування за відомостями викладеними в рапорті т.в.о. відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 щодо можливого порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділення ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 .

26 березня 2024 року за результатами службового розслідування складено висновок, яким встановлено, що за відомостями викладеними в рапорті т.в.о. начальника відділенні поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 щодо можливого порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , вважаються такими, що знайшли своє об`єктивне підтвердження, а в діях останньої дисциплінарні проступки вважаються встановленими.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.03.2024 року № 553к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП», за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1, пункту 2 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, присяги працівника поліції, частини 1 статті 40 КПК України, підпунктів 2,3 пункту 3, пункту 5 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС №570 від 27.07.2017, пункту 13 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, затвердженої спільним наказом ВСУ ДСАУ СБУ ГПУ МВС ДПАУ №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010, пункту 2 розділу VI Інструкції з підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні затвердженої наказом МВС №575 від 07.07.2017, підпунктів 1,3,4,6 пункту І, розділу ІІ «Завдання, обов`язки та повноваження» посадових інструкцій слідчого відділу відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП (від 09.01.2024 №43.8/204/7), що виразилось, у недотриманні під час виконання своїх службових повноважень вимог закону, у несумлінному, некомпетентному, не результативному і невідповідальному виконанні службових повноважень та професійних обов`язків, не проведенні всіх необхідних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях, у невиконанні доручень вказівок процесуального керівника та керівництва СУ ГУНП, у не збереженні речових доказів при справі, у наданні неконкретних доручень оперативному підрозділу, тобто вчиненні в умовах воєнного стану, дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, як наслідок, підривають довіру до нього, як до носія влади та до поліції в цілому, враховуючи діюче дисциплінарне стягнення у виді догани, застосоване наказом Дніпровського РУП ГУНП від 22.03.2024 №794, застосовано до слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (0108402) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 02.04.2024 року №360 о/с «По особовому складу» звільнено з 02.04.2024 року зі служби капітана поліції ОСОБА_1 (0108402) слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення).

ОСОБА_1 вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.03.2024 року № 553к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП», яким накладено на капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби; наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 02.04.2024 року №360 о/с «По особовому складу», оскільки звільнення відбулося в період її тимчасової непрацездатності, дисциплінарною комісією порушено право на ознайомлення з матеріалами справи та можливістю надання особистих пояснень з приводу розслідування, матеріали службового розслідування не містять опису та вказівки на конкретні факти порушення нею належного розслідування кримінальних проваджень, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/11446/24 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

23 травня 2024 року на адресу суду від представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№41475/24, в якому представник відповідача з позовними вимогами ОСОБА_1 не згоден, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 проходила службу в ГУНП на посаді слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції в спеціальному званні капітан поліції.

02 квітня 2024 року наказом ГУНП №360 о/с слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції в спеціальному званні капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 27.03.2024 року.

Підставою видання наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції став наказ ГУНП від 27.03.2024 року № 553к, яким на останню було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування проведеного на підставі наказу ГУНП від 28.02.2024 №576, в межах строків, встановлених наказом ГУНП від 13.03.2024 №695 за відомостями викладеними в рапорті т.в.о. начальника відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 (вх. ВДЗ ГУНП від 19.02.2024 №2473), щодо можливого порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 .

Службовим розслідуванням встановлено, що до Головного управління надійшов рапорт т.в.о. начальника відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 щодо можливого порушення службової дисципліни та неналежної організації роботи слідчого відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 що виразилося у неналежному розслідуванні кримінальних проваджень та можливому зайнятті останньою іншою оплачуваною діяльністю, яка не пов`язана із проходженням служби в поліції.

Зі змісту вказаного рапорту полковника поліції ОСОБА_2 стало відомо, що капітан поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у відпустках та лікарняних, займається діяльністю, яка не пов`язана із проходженням служби в поліції, а саме надає послуги рієлтора, що підтверджується реєстрацією в соціальній мережі по нерухомості «В КВАДРАТЕ».

При цьому, остання в оголошенні зазначає свій особистий номер мобільного телефону ( НОМЕР_3 ).

Вказаний мобільний номер телефону підтверджується перевіркою через додаток для здійснення дзвінків з ідентифікатором абонента «getcontaсt», де встановлено велику кількість «тегів» з підписами вказаного номеру телефону, як «Оксана риєлтор», «Оксана следователь» та інші подібні назви.

Крім цього, заступницею начальника - начальником СВ ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП (на теперішній час тимчасово виконує обов`язки заступника начальника-начальника СВ ВП № 4 Дніпровського РУП ГУНП) майором поліції ОСОБА_3 повідомлялося полковнику поліції ОСОБА_2 про те, що капітан поліції ОСОБА_1 за період з 2022 року по січень 2024 року не скерувала до суду жодного кримінального провадження, при розподіленні їй в провадження кримінальних проваджень, в яких особу встановлено та про те, що останньою затягується досудове розслідування, вказівки виконуються з порушенням строків або взагалі не виконуються, коли їй вказувалося на порушення вимог чинного законодавства при проведенні досудового розслідування то капітан поліції ОСОБА_1 на критику реагує не правильно, не робить належні висновки, відзначається скандальною поведінкою та скаржиться на упереджене ставлення до неї, після чого перебуває на тривалих лікарняних, під час яких займається іншою оплачуваною діяльністю.

Разом з цим, з`ясовано, що у березні 2024 року на підставі наказу ГУНП від 28.02.2024 № 576 поліцейськими слідчого управління ГУНП та відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП проведено інвентаризацію речових доказів у кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких доручено слідчому слідчого відділення ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 . Під час перевірки встановлено, що у кримінальних провадженнях №12023041440000803, №12016040350000852, №12017040030000350, №12017040440001908 та №12017040440002339 виявлено відсутність речових доказів, які до камери зберігання речових доказів при зазначеному відділенні поліції не передавалися (Акт від 19.03.2024).

Отже, комісією з проведення службового розслідування встановлено, що в діях капітана поліції ОСОБА_1 встановлено порушення вимог частини 1, 4 статті 40 КПК України, підпунктів 2, 3, пункту 3, пункту 5 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС №570 від 27.07.2017, пункту 13 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом ВСУ ДСАУ СБУ ГПУ, МВС ДПАУ №51/401/649/471/23/12527 від 27.08.2010, пункту 2 розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні затвердженої наказом МВС №575 від 07.07.2017.

ОСОБА_1 комісією з проведення службового розслідування 12.03.2024 року було запропоновано надати пояснення щодо виявлених недоліків, однак остання відмовилася від надання пояснень про що було складено акт №50/2-314 від 12.03.2023 року.

В свою чергу, проведена перевірка службової діяльності капітана поліції ОСОБА_1 , під час якої встановлені численні порушення вимог діючого законодавства, серед яких зокрема, було встановлено, що в провадженні ОСОБА_1 перебуває кримінальні провадження, які відповідно до відомостей ЄРДР капітаном поліції ОСОБА_1 прийняті до провадження та розпочато досудове розслідування.

В ході вивчення кримінальних проваджень комісією з проведення службового розслідування встановлено наступне:

Кримінальне провадження №12024041440000143 від 22.02.2024 за ч.4 ст.185 КК України. Протокол допиту потерпілого, пам`ятка про права оформлена з порушенням ч. З ст. 104 КПК України, відсутні відомості про дату проведення слідчої дії, час, особу що її проводила. Остання слідча дія 26.02.2024. В матеріалі окрім заяви, пам`ятки про права, допиту потерпілого та відомості надані потерпілим під час допиту, інші слідчі дії відсутні.

Аналогічні порушення в кримінальних провадженнях №12024041440000102, №12022041440000647 та №12022041440000022.

Кримінальне провадження №12022041440000022 від 15.01.2022 за ч.3 ст.185 КК України рішення слідчого про закриття скасовано прокурором 05.01.2023 з мотивів винесення постанови з порушенням вимог КПК України. Вивченням провадження встановлено, що рішення про закриття слідчим прийнято передчасно, в порушення ст. 93 КПК України заходів для зібрання доказів не вжито, ухвали про тимчасовий доступ у мобільних операторів отримані, та не реалізовані з 23.02.2022.

У кримінальному провадженні №12024041440000127 від 16.02.2024 за ч.1 ст.194 КК України не проведено жодної слідчої дії.

Кримінальне провадження №12023041440000803 від 17.11.2023 за ч.4 ст.185 КК України. Під час огляду вилучено 2 відбитки пальців рук. Відомості про призначення експертизи відсутні, а місце знаходження речових доказів не встановлено. Рапорт капітана поліції ОСОБА_1 про відсутність в кримінальному провадженні речового доказу на момент прийняття нею до провадження відсутній.

Крім цього, в провадженні наявні протоколи допиту свідків від імені оперуповноваженого СКП оформлені з порушенням ч.3 ст.104 КПК України, оскільки здійснювались без відповідного доручення слідчого в порядку ч.1 ст.41 КПК України. Остання слідча дія 12.12.2023.

У свою чергу дисциплінарною комісією встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 має діючі дисциплінарні стягнення у виді зауваження (наказ Дніпровського РУП ГУНП від 07.02.2024 № 338) та догани (наказ Дніпровського РУП ГУНП від 22.03.2024 № 794338).

Комісією з проведення службового розслідування встановлено, що капітану поліції ОСОБА_1 доводилося про необхідність дотримання вимог нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та попереджалась про відповідальність у разі їх порушення, про що свідчить її особистий підпис про ознайомлення з:

-протоколом наради ВП №8 Дніпровського РУП ШГУНП від 14.12.2023 №43-8/3-11746;

-службова телеграма ГУНП від 04.12.2023 № 23/293;

-службовою телеграмою ГУНП від 08.06.2022 № 3379/103/01 - 2023;

-службовою телеграмою Дніпровського РУП ГУНП від 27.07.2023 № 299;

-службовою телеграмою ГУНП від 27.07.2023 № 4276/103/01 - 2023;

-службовою телеграмою ГУНП від 08.06.2023 № 3379/103/01 - 2023;

-службовою телеграмою ГУНП від 09.08.2022 № 3349/103/05 - 2022;

-службовою телеграмою ГУНП від 23.05.2022 №1924/103/01 - 2022.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.03.2024 № 553к за порушення службової дисципліни недотримання вимог пунктів 1, 2, частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1, частини 3 статті 1, пункту 2 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, частин 1, 4 статті 40 КПК України, підпунктів 2, 3, пункту 3, пункту 5 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС № 570 від 27.07.2017, пункту 13 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, судового слідства і суду, затвердженої спільним наказом ВСУ ДСАУ СБУ ГПУ, МВС ДПАУ № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010, пункту 2 розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні затвердженої наказом МВС № 575 від 07.07.2017, підпунктів 1, 3, 4, 6 пункту 1, розділу II «Завдання, обов`язки та повноваження» посадових інструкцій слідчого відділу відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП (від 09.01.2024 №43.8/204/7), що виразилося у недотриманні під час виконання своїх службових повноважень вимог закону, у несумлінному, некомпетентному, не результативному і невідповідальному виконанні службових повноважень та професійних обов`язків, не проведенні всіх необхідних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях, у невиконанні доручень вказівок процесуального керівника та керівництва СУ ГУНП, у не збереженні речових доказів при справі, у наданні неконкретних доручень оперативному підрозділу, тобто вчинені, в умовах воєнного стану, дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, як наслідок, підривають довіру до нього, як до носія влади та до поліції в цілому, враховуючи діюче дисциплінарне стягненню у виді догани, застосоване наказом Дніпровського РУП ГУНП від 22.03.2024 № 794, застосовано до слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_4 (0108402) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

03 червня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив вх.№21319/24, в якій представник позивача, ознайомившись з відзивом на позовну заяву, надає пояснення.

Щодо службового розслідування, представник позивача зазначив наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №296 відповідальним за зберігання кримінальних проваджень, у яких здійснюється досудове розслідування, а також тих, досудове розслідування в яких зупинено, є слідчий (дізнавач), який безпосередньо здійснює досудове розслідування у цих кримінальних провадженнях. Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні групою слідчих відповідальною особою за зберігання кримінального провадження є слідчий, визначений старшим слідчої групи.

Із системного аналізу зазначених норм слідує, що організація обліку, зберігання, видачі та інвентаризації кримінальних проваджень покладається на відповідних керівників (начальників) управлінь, відділів, відділень, а відповідальність за зберігання кримінальних проваджень - на відповідного слідчого, що здійснює досудове розслідування. При цьому зберігання кримінального провадження неможливе без попередньої фактичної передачі слідчому відповідного кримінального провадження.

Відповідач у Висновку службового розслідування зазначає про те, що ОСОБА_1 не проведено всіх необхідних слідчих розшукових дій у кримінальних проваджень.

Однак, представник зазначає, що відповідачем не доведено, що матеріали кримінальних проваджень фактично передавалися ОСОБА_1 для проведення досудового розслідування, оскільки дані про передачу відсутні в журналі обліку кримінальних проваджень відділення, в якому проходила службу позивачка, а відомості, що містяться в Єдиному реєстрі досудових розслідувань не можуть свідчити про фактичне прийняття ОСОБА_1 кримінальних проваджень.

Тобто, без встановлення факту наявності в провадженні слідчого ОСОБА_1 матеріалів кримінальних проваджень безпідставно стверджувати про непроведення таким слідчим жодної слідчої дії, тобто не зазначено, які необхідні слідчі розшукові мала вчинити позивач, що виразилося у неналежному розслідуванні кримінальних проваджень, а матеріали службового розслідування не містять опису чи вказівки на конкретні факти, обставини таких порушень, а також інформації про те, які це потягнуло тяжкі наслідки та в чому такі наслідки проявилось.

Щодо здійснення іншої оплачуваної діяльності, представник позивача зазначив наступне.

У відзиві відповідач зазначає про те, що фактом надання послуг рієлтора стало відомо завдяки дружині полковника поліції ОСОБА_5 , яка на початку січня 2024 року знайшла номер мобільного телефону на ім`я ОСОБА_6 , яка за процент від суми на житло здійснювала пошук та підбір житла для оренди. При цьому, зі змісту рапорту т.в.о. начальника ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_5 , даної інформації не вбачається.

Аналізуючи зміст рапорту т.в.о. начальника ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_5 , що став підставою для призначення службового розслідування, не вбачається відомості про те, що даний факт виявила його дружина, а також дату його виявлення, а міститься інформація відносно того, що останнім як керівником підрозділу при здійсненні заходів щодо зміцнення дисципліни та законності серед особового складу було встановлено, що слідча ОСОБА_1 надає послуги рієлтора.

Тобто, невідомо яким чином дружина т.в.о. начальника ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_5 дізналась про те, що вказаний номер належить саме слідчій ОСОБА_7 , а також те, що саме остання здійснює за процент від суми на житло здійснювала пошук та підбір житла для оренди, оскільки в Акті перегляду сторінки соціальної мережі «В КВАДРАТЕ» від 11.03.2024 року, на яку посилається відповідач як на підставу заняття іншою оплачуваною діяльністю ОСОБА_1 , вказана інформація відсутня.

Відповідно до п.2 ч. 1 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, яке затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, дисциплінарна комісія під час проведення щодо поліцейського службового розслідування має право викликати поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також запрошувати інших працівників органів (підрозділів) поліції, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають стосунок до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них усні або письмові пояснення, здійснювати фіксацію технічними засобами за згодою особи, з якою проводиться бесіда, її усних пояснень, а також одержувати документи, які стосуються службового розслідування;

Відповідно до п. 4 ч. 1 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, яке затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893, дисциплінарна комісія під час проведення щодо поліцейського службового розслідування має право одержувати в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів службового розслідування;

Посилання лише на реєстрацію в соціальній мережі «В КВАДРАТЕ», підписання іншими абонентами номеру мобільного телефону позивача, не можуть бути доказами, які свідчать про заняття іншою оплачуваною діяльністю. Відсутнє опитування свідків, які могли б підтвердити факт надання послуг рієлтора, відповідні договори про надання рієлторських послуг саме ОСОБА_1 , чи звернення дисциплінарною комісією з відповідними запитами щодо заняття іншою оплачуваною діяльністю ОСОБА_1 .

Представник позивача вважає, що роздрукована з додатку getcontact інформація про номер мобільного телефону, яким користувались позивач та номер позивача підписаний в інших абонентів, оскільки така інформація отримана всупереч порядку, встановленому КПК України.

Зважаючи на викладені обставини, оцінюючи обґрунтованість оскаржуваних наказів, відповідний висновок має прийматися на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені під час перевірки і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Не встановлено врахування відповідачем при обранні дисциплінарного стягнення його попередньої поведінки, важкості вчиненого ним дисциплінарного проступку, обставин, що пом`якшують відповідальність, її ставлення до служби тощо, що є порушенням ст. 19 Дисциплінарного статуту.

Щодо перебування ОСОБА_1 на лікарняному, представник позивача зазначив наступне.

Відповідно до пункту 15-16 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №328 інформація з Реєстру, що містить відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, період і причину непрацездатності, надається тільки особі, якої зазначені відомості стосуються, її страхувальнику - за період перебування особи у трудових відносинах із ним відповідно через електронні кабінети застрахованої особи та страхувальника на порталі послуг, а також особі, яка засвідчила тимчасову непрацездатність, - через електронну систему охорони здоров`я.

А отже, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України в особистих кабінетах роботодавець та застрахована особа мають можливість переглянути інформацію щодо відкритого електронного лікарняного, зокрема номер лікарняного, дату відкриття та закриття. При цьому роботодавець має можливість бачити листок непрацездатності вже в перший день його відкриття закладом охорони здоров`я.

ОСОБА_1 з 18 березня 2024 року по 10 квітня 2024 року перебувала на лікарняному, що підтверджується довідками про тимчасову непрацездатність, а також скріншотами створення висновку про тимчасову непрацездатність.

Крім того, 18 березня 2024 року ОСОБА_1 повідомила безпосереднього керівника за допомогою телефонного зв`язку, а саме начальнику слідчого відділу відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції ОСОБА_8 про те, що перебуває на лікарняному.

У ході службового розслідування відповідач отриману від позивача інформацію, що вона перебуває на лікарняному, не перевірив, матеріали службового розслідування не містять доказів перевірки зазначеної інформації.

У відзиві відповідач зазначає про те, що про факт надання послуг рієлтора стало відомо завдяки дружині полковника поліції ОСОБА_5 , яка на початку січня 2024 року знайшла номер мобільного телефону на ім`я ОСОБА_6 , яка за процент від суми на житло здійснювала пошук та підбір житла для оренди.

При цьому зі змісту рапорту т.в.о. начальника ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_5 вказаної інформації не вбачається.

З урахуванням викладеного, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

07 листопада 2015 року ОСОБА_1 на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області №1 о/с від 07.11.2015 року прийнято на службу до Національної поліції України, що також підтверджується відповідним записом в трудовій книжці серії НОМЕР_2 .

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №576 від 28.02.2024 року призначено службове розслідування за відомостями викладеними в рапорті т.в.о. начальника відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 щодо можливого порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділення ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 .

26 березня 2024 року за результатами службового розслідування складено висновок, яким встановлено, що за відомостями викладеними в рапорті т.в.о. начальника відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 щодо можливого порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , вважаються такими, що знайшли своє об`єктивне підтвердження, а в діях останньої дисциплінарні проступки вважаються встановленими.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.03.2024 року № 553к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП», за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1, пункту 2 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, присяги працівника поліції, частини 1 статті 40 КПК України, підпунктів 2,3 пункту 3, пункту 5 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС №570 від 27.07.2017, пункту 13 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, затвердженої спільним наказом ВСУ ДСАУ СБУ ГПУ МВС ДПАУ №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010, пункту 2 розділу VI Інструкції з підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні затвердженої наказом МВС №575 від 07.07.2017, підпунктів 1,3,4,6 пункту І, розділу ІІ «Завдання, обов`язки та повноваження» посадових інструкцій слідчого відділу відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП (від 09.01.2024 №43.8/204/7), що виразилось, у недотриманні під час виконання своїх службових повноважень вимог закону, у несумлінному, некомпетентному, не результативному і невідповідальному виконанні службових повноважень та професійних обов`язків, не проведенні всіх необхідних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях, у невиконанні доручень вказівок процесуального керівника та керівництва СУ ГУНП, у не збереженні речових доказів при справі, у наданні неконкретних доручень оперативному підрозділу, тобто вчиненні в умовах воєнного стану, дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, як наслідок, підривають довіру до нього, як до носія влади та до поліції в цілому, враховуючи діюче дисциплінарне стягнення у виді догани, застосоване наказом Дніпровського РУП ГУНП від 22.03.2024 №794, застосовано до слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (0108402) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Судом встановлено, що підставою видання наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції став наказ ГУНП від 27.03.2024 року №553к, яким на останню було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування проведеного на підставі наказу ГУНП від 28.02.2024 №576, в межах строків, встановлених наказом ГУНП від 13.03.2024 №695 за відомостями викладеними в рапорті т.в.о. начальника відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 (вх. ВДЗ ГУНП від 19.02.2024 №2473), щодо можливого порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 .

Дисциплінарною комісією встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 має діючі дисциплінарні стягнення у виді зауваження (наказ Дніпровського РУП ГУНП від 07.02.2024 № 338) та догани (наказ Дніпровського РУП ГУНП від 22.03.2024 № 794338).

Комісією з проведення службового розслідування встановлено, що капітану поліції ОСОБА_1 доводилось про необхідність дотримання вимог нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та її попереджувалось про відповідальність у разі їх порушення, про що свідчить її особистий підпис про ознайомлення з:

-протоколом наради ВП № 8 Дніпровського РУП ШГУНП від 14.12.2023 №43 -8/3 - 11746;

-службова телеграма ГУНП від 04.12.2023 № 23/293;

-службовою телеграмою ГУНП від 08.06.2022 № 3379/103/01 - 2023;

-службовою телеграмою Дніпровського РУП ГУНП від 27.07.2023 №299;

-службовою телеграмою ГУНП від 27.07.2023 № 4276/103/01 - 2023;

-службовою телеграмою ГУНП від 08.06.2023 № 3379/103/01 - 2023;

-службовою телеграмою ГУНП від 09.08.2022 № 3349/103/05 - 2022;

-службовою телеграмою ГУНП від 23.05.2022 № 1924/103/01 - 2022;

Відповідно до службової характеристики: "капітан поліції ОСОБА_1 характеризується з негативного боку, оскільки допускає невпевненість під час практичного застосування вимог керівних документів. Не має здібностей в організації і забезпеченні ведення результативної роботи. Роботу над вдосконаленням своїх знань не контролює взагалі. Має низьке почуття відповідальності. Потребує постійного контролю за якістю виконання вказівок, несумлінна при їх виконанні. Недисциплінована. Відповідно до показників роботи, в період з 01.01.2022 по 01.03.2024, направлено до суду з обвинувальним актом 2 кримінальні провадження. Не бажає виконувати поставлені завдання. Не тактовна в спілкуванні з громадянами. На критику реагує неправильно. Не розуміє важливість службових обов`язків слідчого, передбачених КПК та посадовою інструкцією".

Службовим розслідуванням встановлено, що до Головного управління надійшов рапорт т.в.о. начальника відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 щодо можливого порушення службової дисципліни та неналежної організації роботи слідчого відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , що виразилося у неналежному розслідуванні кримінальних проваджень та можливому зайнятті останньою іншою оплачуваною діяльністю, яка не пов`язана із проходженням служби в поліції.

ОСОБА_1 комісією з проведення службового розслідування 12.03.2024 року було запропоновано надати пояснення щодо виявлених недоліків, однак остання відмовилася від надання пояснень, про що було складено акт №50/2-314 від 12.03.2023 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.03.2024 №553к за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2, частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1, частини 3 статті 1, пункту 2 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, частин 1, 4 статті 40 КПК України, підпунктів 2, 3, пункту 3, пункту 5 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС № 570 від 27.07.2017, пункту 13 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, судового слідства і суду, затвердженої спільним наказом ВСУ ДСАУ СБУ ГПУ, МВС ДПАУ № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010, пункту 2 розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні затвердженої наказом МВС №575 від 07.07.2017, підпунктів 1, 3, 4, 6 пункту 1, розділу II «Завдання, обов`язки та повноваження» посадових інструкцій слідчого відділу відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП (від 09.01.2024 №43.8/204/7), що виразилося, у недотриманні під час виконання своїх службових повноважень вимог закону, у несумлінному, некомпетентному, не результативному і невідповідальному виконанні службових повноважень та професійних обов`язків, не проведенні всіх необхідних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях, у невиконанні доручень вказівок процесуального керівника та керівництва СУ ГУНП, у не збереженні речових доказів при справі, у наданні неконкретних доручень оперативному підрозділу, тобто вчинені, в умовах воєнного стану, дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, як наслідок, підривають довіру до нього, як до носія влади та до поліції в цілому, враховуючи діюче дисциплінарне стягненню у виді догани, застосоване наказом Дніпровського РУП ГУНП від 22.03.2024 № 794, застосовано до слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (0108402) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

ОСОБА_1 вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.03.2024 року № 553к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП», яким накладено на капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби; наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 02.04.2024 року №360 о/с «По особовому складу», оскільки звільнення відбулося в період її тимчасової непрацездатності, дисциплінарною комісією порушено право на ознайомлення з матеріалами справи та можливістю надання особистих пояснень з приводу розслідування, матеріали службового розслідування не містять опису та вказівки на конкретні факти порушення нею належного розслідування кримінальних проваджень, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII.

Згідно статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом частин 1, 4 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

За змістом частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

З метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Відповідно до пункту 1, пункту 2 розділу І Правил №1179 Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України.

Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Пунктом 1 розділу ІІ Правил №1179 визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Згідно з преамбулою до Дисциплінарного статуту, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 2 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Частинами 4, 5 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський перебуває під захистом держави.

Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України. Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до частини 6 статті 1 Дисциплінарного статуту під час виконання службових обов`язків поліцейський має право, зокрема: 1) на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; 2) вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов`язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання; 7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; 8) робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 9) на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників; 10) на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань.

Відповідно до частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом частин 3, 5 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Згідно частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

Розділом V Дисциплінарного статуту унормовано особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Відповідно до частини 1, 2 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Частинами 3, 5 та 6 статті 26 Дисциплінарного статуту унормовано, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування.

Згідно частини 1 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

З метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893, в редакції на час спірних відносин).

За змістом пункту 1 розділу І Порядку №893 цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до пунктів 1, 4 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до положень розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування є підсумковим документом службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Відповідно до частини 1 статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

За змістом статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду.

Отже, протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до поліцейського, винного в його учиненні, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, і звільнення зі служби в поліції.

На підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що єдиною підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді звільнення зі служби у поліції, є відповідний наказ начальника, прийнятий на підставі висновку службового розслідування, яке проводиться з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.

У ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №576 від 28.02.2024 року призначено службове розслідування за відомостями викладеними в рапорті т.в.о. начальника відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 щодо можливого порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділення ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 .

26 березня 2024 року за результатами службового розслідування складено висновок, яким встановлено, що за відомостями викладеними в рапорті т.в.о. начальника відділенні поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 щодо можливого порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , вважаються такими, що знайшли своє об`єктивне підтвердження, а в діях останньої дисциплінарні проступки вважаються встановленими.

Наказом Головного управління Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.03.2024 року № 553к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП», за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1, пункту 2 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, присяги працівника поліції, частини 1 статті 40 КПК України, підпунктів 2,3 пункту 3, пункту 5 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС №570 від 27.07.2017, пункту 13 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, затвердженої спільним наказом ВСУ ДСАУ СБУ ГПУ МВС ДПАУ №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010, пункту 2 розділу VI Інструкції з підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні затвердженої наказом МВС №575 від 07.07.2017, підпунктів 1,3,4,6 пункту І, розділу ІІ «Завдання, обов`язки та повноваження» посадових інструкцій слідчого відділу відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП (від 09.01.2024 №43.8/204/7), що виразилось, у недотриманні під час виконання своїх службових повноважень вимог закону, у несумлінному, некомпетентному, не результативному і невідповідальному виконанні службових повноважень та професійних обов`язків, не проведенні всіх необхідних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях, у невиконанні доручень вказівок процесуального керівника та керівництва СУ ГУНП, у не збереженні речових доказів при справі, у наданні неконкретних доручень оперативному підрозділу, тобто вчиненні в умовах воєнного стану, дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, як наслідок, підривають довіру до нього, як до носія влади та до поліції в цілому, враховуючи діюче дисциплінарне стягнення у виді догани, застосоване наказом Дніпровського РУП ГУНП від 22.03.2024 №794, застосовано до слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (0108402) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Саме з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, проводиться службове розслідування, яке полягає у зборі, перевірці та оцінці матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського та яке має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (яких) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього, відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, вид і розмір заподіяної шкоди, причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

При цьому, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає виключно у разі вчинення безпосередньо ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання саме ним службової дисципліни, і такі обставини щодо вчинення цією особою дисциплінарного проступку встановлюються у ході службового розслідування щодо особи порушника.

Досліджені судом матеріали службового розслідування, висновки якого лягли в основу оскаржуваного наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, свідчать про доведеність відповідачем вини останньої у вчиненні дисциплінарного проступку, несумісного зі званням поліцейського, що підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, а також унеможливлює подальше виконання ним обов`язків поліцейського.

Перевіряючи рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, зокрема, має перевірити чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, даючи юридичну оцінку правильності застосування дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру дисциплінарного проступку, обставин, за яких його вчинено, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Вказані обставини не спростовані позивачем, що дає підстави для висновку, що в діях капітана поліції ОСОБА_1 міститься склад дисциплінарного правопорушення.

При розгляді вказаної справи, суд також враховує наступне.

Зі змісту вказаного рапорту полковника поліції ОСОБА_2 стало відомо, що капітан поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у відпустках та лікарняних, займається діяльністю, яка не пов`язана із проходженням служби в поліції, а саме надає послуги рієлтора, що підтверджується реєстрацією в соціальній мережі по нерухомості «В КВАДРАТЕ».

При цьому, остання в оголошенні зазначає свій особистий номер мобільного телефону ( НОМЕР_3 ).

Вказаний мобільний номер телефону підтверджується перевіркою через додаток для здійснення дзвінків з ідентифікатором абонента «getcontaсt», де встановлено велику кількість «тегів» з підписами вказаного номеру телефону, як «Оксана риєлтор», «Оксана следователь» та інші подібні назви.

Крім цього, заступницею начальника - начальником СВ ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП (на теперішній час тимчасово виконує обов`язки заступника начальника-начальника СВ ВП № 4 Дніпровського РУП ГУНП) майором поліції ОСОБА_3 повідомлялося полковнику поліції ОСОБА_2 про те, що капітан поліції ОСОБА_1 за період з 2022 року по січень 2024 року не скерувала до суду жодного кримінального провадження, при розподіленні їй в провадження кримінальних проваджень, в яких особу встановлено та про те, що останньою затягується досудове розслідування, вказівки виконуються з порушенням строків або взагалі не виконуються, коли їй вказувалося на порушення вимог чинного законодавства при проведенні досудового розслідування то капітан поліції ОСОБА_1 на критику реагує не правильно, не робить належні висновки, відзначається скандальною поведінкою та скаржиться на упереджене ставлення до неї, після чого перебуває на тривалих лікарняних, під час яких займається іншою оплачуваною діяльністю.

Разом з цим, з`ясовано, що у березні 2024 року на підставі наказу ГУНП від 28.02.2024 № 576 поліцейськими слідчого управління ГУНП та відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП проведено інвентаризацію речових доказів у кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких доручено слідчому слідчого відділення ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 . Під час перевірки встановлено, що у кримінальних провадженнях №12023041440000803, №12016040350000852, №12017040030000350, №12017040440001908 та №12017040440002339 виявлено відсутність речових доказів, які до камери зберігання речових доказів при зазначеному відділенні поліції не передавалися (Акт від 19.03.2024).

Отже, комісією з проведення службового розслідування встановлено, що в діях капітана поліції ОСОБА_1 встановлено порушення вимог частини 1, 4 статті 40 КПК України, підпунктів 2, 3, пункту 3, пункту 5 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС №570 від 27.07.2017, пункту 13 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом ВСУ ДСАУ СБУ ГПУ, МВС ДПАУ №51/401/649/471/23/12527 від 27.08.2010, пункту 2 розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні затвердженої наказом МВС №575 від 07.07.2017.

ОСОБА_1 комісією з проведення службового розслідування 12.03.2024 року було запропоновано надати пояснення щодо виявлених недоліків, однак остання відмовилася від надання пояснень про що було складено акт №50/2-314 від 12.03.2023 року.

В свою чергу, проведена перевірка службової діяльності капітана поліції ОСОБА_1 , під час якої встановлені численні порушення вимог діючого законодавства, серед яких зокрема було встановлено, що в провадженні ОСОБА_1 перебувають кримінальні провадження, які відповідно до відомостей ЄРДР капітаном поліції ОСОБА_1 прийняті до провадження та розпочато досудове розслідування.

В ході вивчення кримінальних проваджень комісією з проведення службового розслідування встановлено наступне.

Кримінальне провадження №12024041440000143 від 22.02.2024 за ч.4 ст.185 КК України. Протокол допиту потерпілого, пам`ятка про права оформлена з порушенням ч. З ст. 104 КПК України, відсутні відомості про дату проведення слідчої дії, час, особу що її проводила. Остання слідча дія 26.02.2024. В матеріалі окрім заяви, пам`ятки про права, допиту потерпілого та відомості надані потерпілим під час допиту, інші слідчі дії відсутні.

Аналогічні порушення в кримінальних провадженнях №12024041440000102, №12022041440000647 та №12022041440000022.

Кримінальне провадження №12022041440000022 від 15.01.2022 за ч.3 ст.185 КК України - рішення слідчого про закриття скасовано прокурором 05.01.2023 з мотивів винесення постанови з порушенням вимог КПК України. Вивченням провадження встановлено, що рішення про закриття слідчим прийнято передчасно, в порушення ст. 93 КПК України заходів для зібрання доказів не вжито, ухвали про тимчасовий доступ у мобільних операторів отримані, та не реалізовані з 23.02.2022.

У кримінальному провадженні №12024041440000127 від 16.02.2024 за ч.1 ст.194 КК України не проведено жодної слідчої дії.

Кримінальне провадження №12023041440000803 від 17.11.2023 за ч.4 ст.185 КК України. Під час огляду вилучено 2 відбитки пальців рук. Відомості про призначення експертизи відсутні, а місце знаходження речових доказів не встановлено. Рапорт капітана поліції ОСОБА_1 про відсутність в кримінальному провадженні речового доказу на момент прийняття нею до провадження відсутній.

Крім цього, в провадженні наявні протоколи допиту свідків від імені оперуповноваженого СКП оформлені з порушенням ч.3 ст.104 КПК України, оскільки здійснювались без відповідного доручення слідчого в порядку ч.1 ст.41 КПК України. Остання слідча дія 12.12.2023.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.

Аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи, свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями КК України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу.

На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі №160/1750/19.

З урахуванням положень частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку.

Обставини, що передували притягненню особи до даного виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 у справі №804/1831/16.

Щодо доводів позивача про порушення порядку проведення службового розслідування, варто зазначити, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акту (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Комісією з проведення службового розслідування встановлено, що капітану поліції ОСОБА_1 доводилося про необхідність дотримання вимог нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції та її було попереджено про відповідальність у разі їх порушення, про що свідчить її особистий підпис про ознайомлення з:

-протоколом наради ВП №8 Дніпровського РУП ШГУНП від 14.12.2023 №43-8/3-11746;

-службова телеграма ГУНП від 04.12.2023 № 23/293;

-службовою телеграмою ГУНП від 08.06.2022 № 3379/103/01 - 2023;

-службовою телеграмою Дніпровського РУП ГУНП від 27.07.2023 № 299;

-службовою телеграмою ГУНП від 27.07.2023 № 4276/103/01 - 2023;

-службовою телеграмою ГУНП від 08.06.2023 № 3379/103/01 - 2023;

-службовою телеграмою ГУНП від 09.08.2022 № 3349/103/05 - 2022;

-службовою телеграмою ГУНП від 23.05.2022 №1924/103/01 - 2022.

Таким чином, порядок проведення службового розслідування відповідачем не порушено та службове розслідування здійснено відповідно до приписів Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України №893 від 07.11.20128.

Отже, доводи представника позивача щодо порушення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Суд наголошує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі №813/1790/18.

Під час дослідження матеріалів справи, судом з`ясовано, що у ОСОБА_1 є діючі дисциплінарні стягнення у виді зауваження (наказ Дніпровського РУП ГУНП від 07.02.2024 № 338) та догани (наказ Дніпровського РУП ГУНП від 22.03.2024 № 794338).

Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального воєнного стану в державі.

Також суд враховує, що позивач про наслідки поєднання основної роботи в поліції з роботою по наданню рієлторських послуг (іншої оплачуваної діяльності) усвідомлювала та знала.

Суд звертає увагу, що працівники поліції повинні діяти на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що визначений законодавством.

Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії, їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України.

Поліцейські зобов`язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв`язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов`язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов`язків, так і в поведінці у побуті.

Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є той факт, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на теперішній час, тобто той стан, коли з 24.02.2022 року на співробітників поліції покладено виконання своїх функціональних обов`язків, так і додаткових повноважень і завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України.

З метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, особовий склад Національної поліції було переведено на посилений варіант несення служби з 24.02.2022 року.

Під час дії воєнного стану до працівника поліції висунуті більш жорсткі вимоги щодо дотримання службової дисципліни.

Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд акцентує увагу на тому, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.

Суд зазначає, що, враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №815/2705/16, від 24.06.2021 у справі №826/7830/17.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що вина позивача у порушенні службової діяльності доведена належними та допустимими доказами.

Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи не встановлено, відтак, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у Національній поліції є співмірним до вчиненого проступку.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник