Ухвала суду № 120620006, 03.07.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21915/14-ц

Провадження № 6/761/299/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадженняпо цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 березня 2015р., яке набрало законної сили, було стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі по тексту - ПАТ КБ «Надра») заборгованість за кредитним договором «Автопакет» №191/МБА60/2008-840 від 14 квітня 2008р. (далі по тексту - кредитний договір).

У травні 2024р. до суду звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту - заявниця) із заявою про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа №761/21915/14-ц про стягнення заборгованості з Меньшикової на користь ПАТ КБ «Надра», виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 березня 2015р. з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ОСОБА_1 .

Подану заяву мотивовано тим, що на підставі зазначеного судового рішення, було видано виконавчий лист.

В подальшому, постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нідзельською А.В. від 31 серпня 2018р. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, з примусового виконанання вищевказаного виконавчого документу.

Заявницею зазначено, що між ПАТ КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Інвест Хаус» було укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно якого право вимоги до ОСОБА_2 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».

Також, 10 вересня 2020р. між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ескроу Капітал» (далі по тексту - ТОВ «Ескроу Капітал») було укладено договір факторингу №85-10-09/20, згідно якого право вимоги до ОСОБА_2 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «Ескроу Капітал».

28 вересня 2020р. між ТОВ «Ескроу Капітал» та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №2809/20, згідно якого право вимоги до ОСОБА_2 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ОСОБА_1 .

Крім того, заявниця наголошує, що вищевикладені обставини щодо набуття останньою права вимоги за кредитним договором встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2021р., яке набрало законної сили.

За вказаних обставин, заявниця, посилаючись на положення ст.ст. 442, 512 ЦПК України, просила заяву задовольнити.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, поважності причин неявки суду не повідомили, відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що наявні правові підстави для залишення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні без задоволення, виходячи з наступного.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом наступні обставини.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 березня 2015р., яке набрало законної сили, було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором.

22 квітня 2016р., на підставі вказаного судового рішення, представником ПАТ КБ «Надра» отримано виконавчий лист №761/21915/14-ц.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та другастатті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ятастатті 442 ЦПК України).

У разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника, усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Так, заявницею заявлено вимогу щодо заміни сторони (стягувача) його правнаступником та на підтвердження переходу прав грошової вимоги за кредитним договором до останньої, суду надано наступні копії відповідних договорів:

-копію договору факторингу, укладеного 10 вересня 2020р., між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «Ескроу Капітал», згідно якого право вимоги до ОСОБА_2 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «Ескроу Капітал»;

-копію договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №2809/20, укладеного 28 вересня 2020р., між ТОВ «Ескроу Капітал» та ОСОБА_1 , згідно якого право вимоги до ОСОБА_2 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ОСОБА_1 ;

-копію договору (цесії) про відступлення прав вимоги за договором застави, укладеного 29 вересня 2020р. між ТОВ «Ескроу Капітал» та ОСОБА_1 , згідно якого право вимоги за договором застави від 19 лютого 2013р. перейшло до ОСОБА_1 .

Разом з тим, заявниця у поданій до суду заяві посилалась на те, що між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» було укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно якого право вимоги до ОСОБА_2 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус», однак на підтвердження вказаної обставини, суду не надано жодного належного та допустимого доказу.

Відтак, суд позбавлений можливості встановити факт переходу права вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «ФК Інвест Хаус», оскільки стороною заявника не надано документального підтвердження вказаної обставини.

Разом з тим, статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України від 12 липня 2001р. № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.

З наведених норм права вбачається, що фізична особа у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ.

Так, у постанові від 31 жовтня 2018р. у справі №465/646/11 Велика Палата Верховного Суду зробила загальний висновок, який надалі застосувала у постанові від 10 листопда 2020р. у справі № 638/22396/14-ц, про те, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме - кредитор-банк або інша фінансова установа.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2023 по справі №206/4841/20 вкотре наголосила на сформульованій правовій позиції, що фізична особа у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, зокрема за кредитним договором, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 Цивільного кодексу України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. В ухвалі суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що 28 вересня 2020р. з укладенням договору відступлення права вимоги №2809/20 відбулася заміна кредитора, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, з ТОВ «Ескроу Капітал» на фізичну особу ОСОБА_1 , яка не може надавати фінансові послуги.

Таким чином, як вбачається з встановлених судами обставин, з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа №761/21915/14-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 22 квітня 2016р.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 89, 128, 211, 247, 259-261, 268, 352-355, 442 ЦПК України; ст. ст. 8, 55, 129 Конституції України; ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України; ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадженняпо цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: