Ухвала суду № 120619078, 26.07.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/26/24

Номер провадження 2-п/711/47/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкас в складі:

головуючого судді: Казидуб О.Г.

за участю:

секретаря судових засідань: Зайцева О.І.

представника заявника адвоката: Мельниченко А.М.

представника позивача за дорученням: ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення по справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором.

Заява мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази належним чином повідомлення відповідача про призначення справи до розгляду. Також вказує, що вона заперечує проти розрахунку площі земельної ділянки, вважаючи його неправомірним, заперечує проти нормативно-грошової оцінки з підстав того, що наявне рішення в матеріалах справи не є рішенням про затвердження нормативно-грошової оцінки, а має іншу назву, звідси і нарахована сума є протиправною, заперечує проти стягнення сум поза межами строку давності.

Адвокат МельниченкоА.М.,яка дієв інтересахзаявника ОСОБА_2 ,в судовомузасіданні заявупідтримала вповному обсязіта просилаїї задоволити.З посиланнямна пункти 92-103постанови Великоїпалати ВерховногоСуду № 914/2848/22 від 05.06.2024 зазначила, що відповідно до п. 98 постанови технічна документація з бонітування грунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується міською радою протягом місяця з дня надходження технічної документації, в даному випадку, нормативно-грошової оцінки. Міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють введення державного земельного кадастру. Відповідно до п. 99 постанови, рішення міської ради щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування. В даному випадку грошова оцінка земельних ділянок не була затверджена рішенням ЧМР, жодного оголошення про затвердження даного рішення, також, не має. Також, зазначила, що однією з підстав для скасування заочного рішення є те, що відповідач не була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання.

Представник Черкаської міської ради за дорученням ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти скасування заочного рішення, зазначивши, що відповідач не з`явився в судове засідання, не повідомив суд про причини своєї неявки, не надав відзив на позовну заяву. Днем вручення судової повістки є день проставлення у відділені пошти штампу про відсутність адресата за вказаною адресою проживання, отже відповідач є таким що належним чином повідомленим. Поважність причин неявки відповідач не обгрунтовує. Відповідач не обгрунтовує належно щодо невірністю розрахунку та грошової оцінки. Витяги видаються Держземгеокадастром, а у випадку незатвердження технічної документації, не було б можливості видавати витяги. Вважає, що відсутні будь-які підстави для скасування заочного рішення. 16 липня 2024 року через канцелярію суду надали заперечення на заяву про перегляд заочного рішення.

Дослідивши та вивчивши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 287 ЦПК України в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення чи скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України та запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Як вбачається із матеріалів справи, 08 січня 2024 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено судове засідання (з викликом сторін) на 31 січня 2024 року о 09-00 год.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 було надіслано судову повістку про виклик до суду на судове засідання 31 січня 2024 року о 09-00 год. за зареєстрованою адресою проживання: АДРЕСА_1 . Разом з повісткою було направлено ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками.

Конверт з рекомендованим повідомленням повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою проживання» (а.с. 15), а тому відповідачка відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України є такою, що належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомляла, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилала та в матеріалах цивільної справи вони відсутні, також не долучила відповідні пояснення про причини неявки до заяви про перегляд заочного рішення. Отже, ОСОБА_2 була повідомлена своєчасно, належним чином та не з`явилася в судове засідання без поважних причин.

А тому, 31 січня 2024 року Придніпровським районним судом м. Черкаси було винесено заочне рішення, яким позовну заяву Черкаської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь міського бюджету м. Черкаси безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 132269 грн. 81 коп.

Копія заочного рішення від 31 січня 2024 року по даній справі була надіслана за зареєстрованою адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Конверт з вкладенням повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Розглядаючи другу умову для скасування заочного рішення, суд виходить з того, що обставини, зазначені у заяві про перегляд заочного рішення, не стверджуються будь-якими доказами, що безумовно не може бути прийнято судом до уваги при вирішенні питання про скасування заочного рішення.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в перегляді заочного рішення та в скасуванні заочного рішення.

Керуючись ст. ст. 130, 274, 287-288 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлено 26 липня 2024 року.

Головуючий: О. Г. Казидуб