Ухвала суду № 120615152, 26.07.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/8233/24

Провадження № 1-кс/947/9104/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2024 року

Київський районний суд міста Одеси у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про відвід судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_3 у кримінальному провадженні ЄРДР за №42020162010000016 від 11.02.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до доповідної записки судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_3 , в судовому засіданні 08.07.2024 року захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 усно завив відвід судді ОСОБА_3 на підставі ч.2 ст.76, п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Відвід адвокат мотивує тим, що суддя ОСОБА_3 приймав участь у розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України (справа № 947/18841/20).

Виділивши матеріали щодо трьох обвинувачених в окреме провадження, суддя ОСОБА_3 завершив розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції щодо ОСОБА_6 шляхом постановлення ухвали від 06.03.2024 року про закриття кримінального провадження за малозначністю вчиненого діяння.

Ухвала Київського районного суду м.Одеси від 06.03.2024 року була скасована ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.06.2024 року і справу щодо ОСОБА_6 направлено на новий розгляд зі стадії підготовчого провадження в іншому складі суду.

Таким чином суддя ОСОБА_3 , постановляючи ухвалу про закриття кримінального провадження висловив свою правову позицію щодо одного з чотирьох фігурантів справи, які обвинувачуються у вчиненні того ж самого злочину за попередньою змовою між собою, при тих самих обставинах, щодо того ж самого предмету злочину.

Учасники кримінального провадження будучи повідомленими про час та місце розгляду питання про відвід судді ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились.

Суддя ОСОБА_3 пояснень, щодо заявленого відводу, не надав.

Ознайомившись з наданими матеріалами, суд зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст.76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_3 від 06 березня 2024 року на підставі ч.2 ст.11 КК України ОСОБА_6 звільнена від кримінальної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого нею діяння, і на підставі ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням її у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України закрито.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.06.2024 року було скасовано ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 березня 2024 року, якою на підставі ч.2 ст.11 КК України ОСОБА_6 звільнена від кримінальної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого нею діяння, і на підставі ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження відносно неї закрито.

Підставою для скасування ухвали, постановленої суддею Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_3 стало те, що суд безпідставно застосував положення ч.2 ст.11 КК України про малозначність кримінального правопорушення, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Тобто, ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не вирішувалось питання про обставини кримінального правопорушення, винуватість або невинуватість певних осіб, а лише вирішувалось питання про застосування інституту малозначності.

Крім того,суддя ОСОБА_3 не приймавжодного рішеннящодо обвинуваченихОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України

Повторною вважається участь судді у конкретному провадженні за умови, що він не лише брав участь у ньому, але і приймав рішення в цьому провадженні. Тобто, коли суддя вже має власну думку (позицію), а тому його повторна участь може привести до необ`єктивного рішення.

При вказаних обставинах, розгляд суддею ОСОБА_3 кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,які обвинувачуютьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.185КК України після скасування апеляційною інстанцією ухвали про звільнення ОСОБА_6 від відповідальності на підставі ч.2 ст.11 КК України, у виділеному в окреме провадження кримінальному провадженні, за наведеними вище обставинами, не суперечить вимогам ч.2 ст.76 КПК України, щодо недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Щодо посилання адвоката на упередженість судді ОСОБА_3 , суд зазначає, що згідно п.п.49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв судця упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

На підставі вищевикладеного, з огляду на відсутність будь-яких об`єктивних доказів, які б свідчили про наявність в діях судді ОСОБА_3 обставин, передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суд приходить до переконання, що заява про відвід судді і з цих підстав задоволенню не підлягає.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.75, 81 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_3 у кримінальному провадженні ЄРДР за №42020162010000016 від 11.02.2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1