Рішення № 120611818, 12.07.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/4477/24

Провадження № 2-а/127/27/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 липня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Гуменюка К.П.,

за участю секретаря судового засідання: Лужанської А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Крижанівський Валерій Валерійович, до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №1341556 від 30.01.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

вимоги позивача: визнати протиправноюта скасуватипостанову інспектора1-говзводу 2-їроти 1-гобатальйону Управлінняпатрульної поліціїу Вінницькійобласті старшого лейтенантаполіції ТимошенкаВладислава Сергійовичапро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1341556 від 30.01.2024 та вирішити питання щодо розподілу судових витрат, розрахунок яких складається із суми судового збору сплаченого за зверненням з цією позовною заявою 605,60 грн., орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу 5000 грн.,

В С Т А Н О В И В:

09 лютого 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Крижанівський В.В., звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до інспектора 1-го взводу 2-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Тимошенка В.С. про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №1341556 від 30.01.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно з ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Згідно з ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Крижанівський В.В., до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №1341556 від 30.01.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що 30 січня 2024 року о 23 год. 44 хв. 04 сек. інспектором поліції ОСОБА_2 було винесено постанову серії ЕНА №1341556 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з приводу того, що нібито вона, керуючи автомобілем марки «Mercedes- Benz GLE 350 de», д.н.з. НОМЕР_1 , на трасі АД М 30347 км, рухалась крайньою лівою смугою руху, в той час, коли права була вільна, чим порушила п. 11.5 ПДР України. За вказане правопорушення на неї було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Оскаржувана постанова є незаконною, оскільки інспектором поліції не встановлено факту наявності чи відсутності лінії дорожньої розмітки, яка б розділяла дорогу на дві смуги в одному напрямку, не було враховано конкретної дорожньої обстановки, а саме, що неподалік знаходився поворот дороги на ліво, що вимагає завчасного перелаштування на крайню ліву смугу при намірі здійснити поворот ліворуч. Також інспектором не було враховано, що дорога фактично не розділена на дві смуги в одному напрямку, крайня права її частина не була вільною і не забезпечувала можливість проїзду з огляду на наявність на ній перешкод і нерухомого транспорту і вона, керуючи автомобілем, мала право рухатися лівою частиною смуги руху. Таким чином, позивач просить скасувати оскаржувану постанову та стягнути з відповідача на її користь сплачений нею при подачі позову до суду судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 гривень.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 251 КУпАП (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Як вбачається з оскаржуваної постанови серії ЕНА №1341556, 30 січня 2024 року о 23:39:59 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Mercedes Benz GLE 350DE», д.н.з. НОМЕР_1 , на трасі а/д НОМЕР_2 , на автомобільній дорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку, здійснювала рух в лівій смузі, при вільній правій, чим порушила п. 11.5 ПДР порушення виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень.

Вимогами частини 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів, за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Як вбачається з п. 11.5. ПДР України, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІІІ, поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменному одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки правил дорожнього руху вона не порушувала, інспектором поліції жодного доказу щодо порушень нею правил дорожнього руху суду не надано.

У своєму відзиві відповідач зазначив, що обставини, викладені у позовній заяві, являються суб`єктивною думкою позивача та не спростовують факт вчинення позивачем правопорушення. Реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб`єкта владних повноважень у суді. Наведена вище правова позиція викладене Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 листопада 2019 року по справі №487/2179/17.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №520/6006/21, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Згідност. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Як встановлено в судовому засіданні жодних доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, що свідчать про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, представником відповідача ОСОБА_3 суду не надано.

До відзиву представник відповідача диск з відеозаписом події за участю позивача, який би свідчив про порушення останньою правил дорожнього руху, суду не надав, а тому, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Отже, постанова серії ЕНА №1341556 від 30.01.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху та притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС Українипередбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановленоЗаконом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI(зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 7ст. 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за подання до Вінницького міського суду Вінницької області даної позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0. 0. 3459568150. 1 від 09.02.2024 (а.с. 16).

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до частин 3, 4 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання праничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги.

Оскільки доказів щодо обсягу наданих послуг адвокатом та виконаних ним робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті, детальний опис робіт (наданих послуг) суду не наданий, суд вважає, що у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, ч. 2 ст. 122, ст. 247, 293КУпАП ст.ст.72,77,118-119,122,243-244,246, 262, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ,інтереси якоїпредставляє адвокатКрижанівський ВалерійВалерійович,до Департаментупатрульної поліціїНаціональної поліціїУкраїни провизнання протиправноюта скасуванняпостанови серіїЕНА №1341556від 30.01.2024про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,-задовольнити.

Постанову серії ЕНА №1341556 від 30.01.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на ней адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень, винесену інспектором 1-го взводу 2-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Тимошенком Владиславом Сергійовичем, визнати протиправною та скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста. 3) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

У стягненні витрат на професійну праничу допомогу в розмірі 5000 гривень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК