Рішення № 120610235, 24.07.2024, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 202/20760/23

(2/199/1075/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

24.07.2024

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого суддіСпаї В.В.,

секретар судового засідання Жукова К.Д.

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинений виконавчий напис про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості в сумі

6 694,00 грн. На переконання позивача, виконавчий напис є незаконним, він вчинений 24 травня 2021 р., тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14, договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому, на переконання позивача, вочевидь вчинення його з недотриманням умов вчинення виконавчого напису.

Учасники справи не скористалися правом брати участь у судових засіданнях.

Представник позивача в окремо наданій суду заяві просив суд про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав.

У відзиві на позовну заяву (а.с. 53 - 56) відповідач зазначив, що 06.09.2020 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позивач уклали кредитний договір № 416720324 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, позивач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства www.moneyveo.uа, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику й паспортом споживчого кредиту, які є невід`ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску позивач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. За результатами заповнення заявки товариством здійснено своєчасну ідентифікацію й аутентифікацію платіжної картки Позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Позивач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора № 639КС2КК. Зокрема, 06.09.2020 р. о 13:35:56 год. ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно- телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «так», що є підтвердженням підписання договору.

Відповідно до кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 30 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Відразу після вчинених дій позивача, 06.09.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 2 000 грн. на його банківську карту що, в свою чергу, свідчить доказом того, що позивач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Позивачем усвоїй позовнійзаяві неоспорюється фактукладання кредитногодоговору № 416720324 від 06.09.2020, не наводиться доказів щодо спростування зарахування грошових коштів на банківську картку та їх сплати за даним договором, тим самим підтверджуючи факт виникнення безспірної заборгованості за даним договором.

Наразі постанова № 662 Кабінету міністрів «Про платіжні послуги» в редакції 2017 року на офіційному сайті Верховної Ради досі є чинною, зокрема, як й постанова Кабінету Міністрів № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29 червня 1999 р.

Проте, оскільки за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (ст. 58 Конституції України), важливо зазначити, що на момент відкриття виконавчого провадження постанова Кабінету Міністрів № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" діяла в редакції 2015 року. Таким чином, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідач подав для вчинення виконавчого напису повний пакет документів, зокрема кредитний договір, що укладений в електронній формі.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а отже відповідає Переліку документів.

Оскільки ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, а кредитний договір підтверджує безспірність заборгованості, вчинення виконавчого напису здійснено відповідно до законодавства України. Такої ж позиції притримується Верховного Суду в постановах від 07 лютого 2018 року у справі № 204/4071/14 (провадження № 61-360св18), від 09 лютого 2022 року у справі № 547/210/20 (провадження № 61-16834св21).

У відповіді на відзив (а.с. 81 81) представник позивача наголошував, що з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Треті особи не скористалися правом брати участь у судових засіданнях.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76 - 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, встановлено, що 24.05.2021 р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. був вчинений виконавчий напис

№ 47942 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №416720324 від 06.09.2020 р., укладеним із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 106 від 04.11.2020 р. є ТОВ «Таліон плюс», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820 01 від 05.08.2020 реєстр прав вимоги №5 від 16.04.2021 р. є ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», заборгованості за кредитним договором від 06.09.2020 р. №416720324 за період з 06.09.2020 р. по 15.05.2021 р. в розмірі 5 494,00 грн. (а.с. 126).

Відповідно до оспорюваного виконавчого напису, за його вчинення стягнуто 1200,00 грн. (а.с. 126).

Позивач є боржником за кредитним договором від 06.09.2020 р. № 416720324, який був укладений між позивачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Вказаний договір укладений в простій письмовій формі (а.с. 10 13, 23).

За договором факторингу №05/0820 01 від 05.08.2020 р., який був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон плюс», відповідач набув прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с. 14 21).

27.07.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійником О.І. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №47942 від 24.05.2021 р., який вчинений приватним нотаріусом Києво Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.І. (а.с. 77).

Відповідно до листа приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В.(а.с. 6), в останнього перебуває виконавче провадження з виконання оспорюваного виконавчого напису.

Суду не надано доказів про виконання позивачем кредитного договору.

Виконавчий напис був пред`явлений стягувачем до виконання, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 27.07.2021 р. (ВП 66284888), яка винесена приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійником О.І. (а.с. 7).

Позивач заперечує правомірність вчинення виконавчого напису з підстави відсутності доказів про безспірність вимог стягувача, а також через те, що виконавчий напис вчинений на договорі, який не посвідчений нотаріально.

Відповідач наголошує на правомірності оспорюваного виконавчого напису.

Процесуальні дії у справі:

- ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.01.2024 р. справа прийнята до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі;

- ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2024 р. в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.

- ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2024 р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано від Київського обласного державного нотаріального архіву філія №1 (08134, Київська область, місто Вишневе, вулиця лесі Українки 86) матеріали нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису нотаріуса №47942, який був вчинений 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Онлайн фінанс» заборгованості в сумі 6694.00 грн.;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС» копії договорів факторінгу, додатків до них та копії повідомлень боржнику про відступлення права вимоги, які підтверджують перехід права вимоги до відповідача саме по кредитному договору №461720324, а саме, але не виключно: копію виконавчого напису нотаріуса №47942, який був вчинений 24 травня 2021 р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Онлайн фінанс» заборгованості в сумі 6694.00 грн.;

- копію договору позики, на якому був вчинений виконавчий напис нотаріуса №47942, заяву (з додатками), із якою відповідач звернувся до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису, копію письмової вимоги кредитора про погашення заборгованості за кредитним договором на ім`я позивача та докази отримання цієї вимоги, детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, який був поданий кредитором приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису станом на дату вчинення виконавчого напису, які підтвердять додатково недотримання нотаріусом та відповідачем вимог положень статтей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та п.2.3 Порядку вчинення нотаріальних дій;

-копію договору/витягуфакторінгу №106від 04листопада 2011року здодатками,в якихвказано проперехід прававимоги самепо кредитномудоговору №461720324,та повідомленняпозичальнику провідступлення здоказами направлення/отримання;копію договору/витягуфакторінгу №05/0820-01між відповідачемта ТОВ"ТалонПлюс"з додатками,в якихвказано проперехід прававимоги самепо кредитномудоговору №461720324,та повідомленняпозичальнику провідступлення здоказами направлення/отримання,оскільки вказанийдоговір датованийквітнем 2020року,а кредитнийдоговір,за якимстягується заборгованість,датований вереснем2020року,на підтвердженнябезспірності танаявності заборгованостіпозивача передвідповідачем,в якійповинен бувпереконатися нотаріусперед вчиненнямвиконавчого напису.

Правовідносини між учасниками справи виникли із захисту прав боржника у договірному зобов`язанні.

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства Юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві Юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі по тексту - Порядок № 296/5).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до статті 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Порядок вчинення нотаріальних дій № 296/5 містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно із підпунктом 1.2 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Підпунктом 3.1 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі по тексту - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище Постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Відповідно до ч.1 ст. 13, ч.1 ст. 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст. 12,13 ЦПК України, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.

Під час розгляду справи, учасниками не надано суду доказів, про надання приватному нотаріусу документів, що підтверджують безспірність заборгованості позивача перед відповідачем, а тому, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15.

Сторонами не надано доказів, які б свідчили, що при вчиненні спірного виконавчого напису, нотаріусу, разом з відповідною заявою стягувача, було надано первинні фінансові документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Отже, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Верховний Суд у Постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц, провадження № 61-12629св19 дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом 24.05.2021 р., тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як встановлено судом, кредитний договір від 06.09.2020р.№416720324був укладений між позивачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за невиконання умов якого приватним нотаріусом вчинено оспорюваний виконавчий напис, укладався сторонами та не був посвідчений нотаріально, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18 та у Постанові Великої палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

За таких обставин, враховуючи те, що суду не надано доказів, що при вчиненні спірного виконавчого напису нотаріусу були надані відповідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, не надано нотаріально посвідченого договору, з приводу якого виникла така заборгованість, суд приходить до висновку, що оспорюваний боржником виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Стосовно заперечень відповідача проти позову, то заперечення відповідача не спростовують висновків суду, які зазначені вище.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплати судовий збір за подання позовної заяви (1073,60 грн.). Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати (судовий збір) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст. ст. 23, 89, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ч. 1, ч. 6, ч. 8 ст. 259, ст. 265, ч. 4 ст. 268, ст. 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №47942 від 24 травня 2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42254696, юридична адреса: 02094, м. Київ, б. Верховної Ради, буд.34, офіс 511) заборгованості в розмірі 6694,00 грн. (шість тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн.

00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42254696, 02094, м. Київ, бул. Верхової Ради, буд. 34, офіс 511) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні) грн. 60 коп.

Дата складення повного судового рішення 24.07.2024 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Спаї