Ухвала суду № 120610086, 10.07.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29950/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІДН ПЛЮС» про визнання договору кредитної лінії недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІДН ПЛЮС» про визнання договору кредитної лінії недійсним.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, судовий збір заявником не сплачено при зверненні до суду з позовною заявою, яка має одну позовну вимогу немайнового характеру - про визнання недійсним кредитного договору.

В обґрунтування звільнення від сплати судового збору позивач посилався на те, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, як встановлено частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Пункт 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях громадян, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Як вбачається із позовної заяви, позивач звернувся до суду із вказаним позовом у власних інтересах, а не інших осіб у випадках, передбачених законодавством.

Також позивач послався на те, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, як встановлено частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Однак з таким висновком суд не може погодитися, виходячи з наступного.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач подала позов про визнання недійсним договору № 538845548 від 26.08.2023 року, з тієї підстави, що вона не укладала та не підписувала цього договору, тобто заперечує існування правовідносин з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за вказаним договором кредитної лінії, у яких могли б надаватися споживчі послуги фінансового характеру.

Отже, з врахуванням предмету і підстав позову, висновок про те, що позивач у цьому випадку є споживачем послуг відповідача є хибним.

Закон України «Про захист прав споживачів» надає визначення поняттю «послуга», закріпленому пунктом 17 статті першої, як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Вказаний спеціальний закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (пункт 5); споживач фінансових послуг - фізична особа, яка отримує або має намір отримати фінансову послугу для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю (пункт 7-1).

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими послугами вважаються, зокрема: залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та ін.

Оскільки позивач заперечує отримання фінансових послуг від відповідача, згідно з оспорюваним договором кредитної лінії, положення Базового закону про захист прав споживачів не поширюються на ці правовідносини.

Відтак на підставі пункту 22 вказаного Закону позивач не звільняється від сплати судового збору. Інші підстави позивач не вказував, із змісту позовної заяви та її матеріалів їх наявність не вбачається.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір, відповідно до встановлених ставок Закону України «Про судовий збір» і розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеному Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», у статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3028,00 грн.

Відтак, при зверненні до Печерського районного суду м. Києва заявнику слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи викладене, позивачу слід усунути вказані недоліки, та подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177,185, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІДН ПЛЮС» про визнання договору кредитної лінії недійсним - залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.

У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколов