Ухвала суду № 120602246, 16.07.2024, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/1928/24

Справа № 754/9362/24

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва: - ОСОБА_1 ,

за участю секретарів: - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

особи, якою подано клопотання: - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

01.07.2024 року адвокат ОСОБА_4 , звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, яке в подальшому 04.07.2024 доповнено заявником.

При цьому, заявник посилається на те, що 04.06.2024 року за місцем роботи ОСОБА_5 слідчими СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві проведено обшук у КП № 42023102030000247 від 24.10.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києві у справі №754/6866/24, в ході якого вилучено особисте майно ОСОБА_5 , а саме: грошові кошти в розмірі 8950 доларів США (купюрами по 100 дол США - KB58341914D, HB68823439A, FG01706069B, KB83584210L, KB05842834J, KB83584211Z, HD22809758B, HB74096278M, KJ57403406A, HF5384982E, HI15324594A, KB58341913D, KB92571120D, LB40893293C, AB04722839A, AB02728830U, CB89347019C, AL95242879B, CE60819804A, AB38073655W, KH14210045A, MB11688131N, AB67255089A, AB32839987E, HB28771185P, AB47710185N, AG97603005B, AB13797661Y, AE80261898B, BE13871023A, AB43133932N, AB96668290C, AB14939478H, AH81806341A, HB44784480G, HB44784479G, HB44784478G, HB58448028G, HB58448027G, HB58448026G, HB58448025G, HB58448024G, HB44784475G, HB44784474G, HB44784473G, HB44784471G, HB58448022G, HB44784470G, HB44784469G, HB44784468G, HB44784467G, HB44784465G, HB44784463G, HB58449472G, AB63510388U, LF02863664K, AB47669947T, AL87734049C, BB73129809A, AB53820463Q, AL90354660G, CF84848048A, BB40094553B, AB21590374I, HF21794951B, HK84834593B, HB90605456P, KB24605675R, HC029277701A, HB20745360M, KB95377815J, HL91021729F, FB91417409B, KG67184774A, KB05886245J, HC27158132A, KB65201539C, HB51937766M, HK88751004B, HB80110652G, PK98474252G, PK98474253G, DH22453284A, CB74749023A, HL77410158F, KB98657208D, KB98654205D, HB22928293D, HB81403636M, номіналом по 50 доларів США - JI12074021A), 100 євро (номіналом по 50 євро - WB5872229514, RA0179892321); - телефон IPHONE 14 Pro Max у чохлі прозорого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-карткою «Київстар», номер НОМЕР_3 ; телефон Nokia IMEI НОМЕР_4 з сім-карткою «Київстар», номер не вказаний. В подальшому, ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 07.06.2024 по справі 754/8179/24 було накладено арешт на вищевказані речі.

Як зазначає заявник, вухвалі Деснянського районного суду м. Києва від 07.06.2024 року у справі №754/8179/24 слідчий суддя допустив припущення того, що вилучені речі могли зберегти (а могли й не зберегти), можуть бути використані як доказ (а можуть і не бути використані), що очевидно не кореспондується із приписами ст. 98 КПК України. Слідчий суддя не перевірив та не зазначив в ухвалі Деснянського районного суду м. Києва від 07.06.2024 року у справі №754/8179/24 , яке відношення вилучені у ОСОБА_5 речі та грошові кошти мають до кримінального провадження з огляду на її процесуальний статус (третя особа). Крім того, очевидно слідчим суддею не з`ясовано, яким саме чином таке майно вилучене у ОСОБА_5 . Обшук, в ході я кого таке майно вилучене, проведено на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києві у справі №754/6866/24, однак такою ухвалою не надано дозвіл на вилучення грошових коштів та мобільних телефонів. Таким чином, надаючи дозвіл на проведення обшуку та вилучення майна, слідчий суддя не вбачав необхідності у вилученні грошових коштів та мобільних телефонів, а тому вилучення таких речей у ОСОБА_5 є незаконним. Аргументів та доказів того, що грошові кошти та мобільний телефон, що вилучені у ОСОБА_5 під час обшуку 04.06.2024 року, на які в подальшому накладено арешт, мають відношення та значення для кримінального провадження, прокурором не здобуто, та відповідно слідчим суддею не вивчено, в ухвалі Деснянського районного суду м. Києва від 07.06.2024 року у справі №754/8179/24 не відображено. Разом із тим, розгляд клопотання проводився без участі ОСОБА_5 та/або її представника, а тому слідчий суддя був позбавлений можливості вислухати альтернативну позицію власниці майна та проаналізувати її докази, надати їм правову оцінку. Так, прокурор не дослідив та не надав слідчому судді інформацію про майновий стан ОСОБА_5 Повідомляю, що ОСОБА_5 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 , є фізичною особопідприємцем. Відповідно до довідки ГУ ДПС у м. Києві від 13.06.2024 року №20664/АП/26-15-50-06- 06 ОСОБА_5 подала декларацію про майновий стан та доходи за 2023 рік, загальна сума доходу відповідно до якої становить 5 244 133,00 грн (п`ять мільйонів двісті сорок чотири тисячі сто тридцять три гривні 00 копійок). За таких обставин майновий стан ОСОБА_5 дозволяв мати в наявності 8950 дол США, 100 євро, що відповідно до офіційного курсу НБУ саном на 04.06.2024 року складало загалом 366 697,03 грн, що є 1/14 частиною її доходу за попередній рік. Таким чином, ОСОБА_5 підтверджує джерело походження вилучених у неї грошових коштів - від здійснення підприємницької діяльності. Як вбачається із аналізу змісту ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 07.06.2024 року у справі №754/8179/24, слідчий суддя лише зазначив вимоги прокурора, зазначені у його клопотанні, перелічив норми статей КПК України, які відносяться до правового інституту - арешту майна, а також констатував про відповідність майна вимогам ст. 98 КПК України, не зазначивши, за результатом яких доказів та аргументів прокурора дійшов такого висновку.

Крім того, заявник вказує на те, що прохальна частина клопотання прокурора та резолютивна частина ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 07.06.2024 року у справі №754/8179/24 різняться: - прокурор просив накласти арешт «на майно, яке було вилучено у службовому кабінеті ОСОБА_6 » та перелічено майно, яке відповідно до протоколу обшуку від 04.06.2024 року вилучалось не тільки у ОСОБА_6 - суд ухвалив накласти арешт «на майно, вилучене при проведенні обшуку 04.06.2024 року в приміщеннях службових кабінетів № 2 та АДРЕСА_1 » і перелічено таке майно.

Посилаючись на викладене, заявник вважає, що арешт на майно ОСОБА_5 накладено помилково, адже правових підстав забезпечення КП № 42023102030000247 саме шляхом накладення арешту на майно третьої особи - ОСОБА_5 , яке не має відношення кримінального провадження, джерело походження якого підтверджується наданими документами, а тому підлягає скасуванню слідчим суддею в порядку ст. 174 КПК України.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Прокурор Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, слідчим суддею встановлено таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в тому числі арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами частини третьої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення

Як встановлено судом, у провадженні Деснянського УПГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 24.10.2023 року до ЄРДР за № 42023102030000247, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

У рамках вищевказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 07.06.2024 року, накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 04.06.2024 року у приміщеннях службових кабінетів № 2 та АДРЕСА_2 , шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування цим майном, а саме на:

- сріблястий телефон у червоному чохлі «IPhone 14 Pro Max», IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , s/n НОМЕР_8 ;

- сріблястий телефон у фіолетовому чохлі «IPhone 11 Pro», s/n НОМЕР_9 , IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2 НОМЕР_11 ;

- apple Watch, s/n НОМЕР_12 ;

- фіолетовий телефон «Nokia» IMEI 1: НОМЕР_4 , з сім-картою оператора «Київстар»;

- журнал реєстрації амбулаторних пацієнтів, не датований;

- журнал реєстрації амбулаторних пацієнтів за період часу з 23.11.2023 року по 2024 року;

- журнал реєстрації амбулаторних пацієнтів, розпочатий 23.04.2024 року;

- книга протоколів ВЛК на 150 арк.;

- книга протоколів ВЛК на 82 арк.;

- книга протоколів ВЛК Голосіївського району у м. Києві ТЦК та СП на 37 арк.;

- книга протоколів ВЛК на 303 арк.;

- книга протоколів ВЛК на 303 арк.;

- книга протоколів ВЛК №2 на 149 арк.;

- грошові кошти у розмірі 8 950 доларів США, купюрами номіналом 100 доларів: KB 58341914D, HB 68823439A, FG 01706069B, KB 83584210L, KB 05842834J, KB 83584211Z, HD 22809758B, HB 74096278M, KG 57403406A, HF 53849882E, HI 15324594A, KB 58341913D, KB 92571120D, LB 40893293C, AB 04722839A, AB 02728830U, CB 89347019C, AL 95242879B, CE 60819804A, AB 38073655W, KH 14210045A, HB 11688131N, AB 67255089A, AB 32839987E, HB 28771185P, AB 47710185N, AG 97603005B, AB 13797661Y, AE 80261898B, BE 13971023A, AB 43133932N, AB 96668290C, AB 14939478H, AH 81806341A, HB 44784480G, HB 44784479G, HB 44784478G, HB 58448028G, HB 58448027G, HB 58448026G, HB 58448025G, HB 58448024G, HB 44784475 G, HB 44784474 G, HB 44784473G, HB 44784471G, HB 58448022G, HB 44784470G, HB 44784469G, HB 44784468G, HB 44784467G, HB 44784465G, HB 44784463G, HB 58449472G, AB 63510388U, LF 02863664K, AB 47669947T, AL 87734049C, BB 73129809A, AB 53820463Q, AL 90354660C, CF 84848048A, BB 40094553B, AB 21590374I, HF 21794951B, HK 84834593B, HB 90605456P, KB 24605675R, HC 02927761A, HB 20745360M, KB 95377815I, HL 91021729F, FB 91417409B, KG 67184774A, KB 05886245J, HC 27158132A, KB 65201539C, HB 51937766M, HK 88751004B, HB 80110652G, PK 98474252G, PK 98474253G, DH 22453284A, CB 74749023A, HL 77410458F, KB 98657208D, KB 98657205D, HB 22928293D, HB 81403636M, номіналом 50 доларів США: JI 12074021A;

- грошові кошти в розмірі 100 євро, номіналом 50 євро кожна: WB 5872229514, RA 0179892321;

- військовий квиток серії НОМЕР_13 на на ім`я ОСОБА_8 ;

- журнал ЕКГ досліджень з 05.12.2023 року по 05.04.2024 року на 150 арк.;

- журнал реєстрації функціональних досліджень з 05.04.2024 року на 208 арк.

При цьому, накладення арешту на вказане майно було обумовлено необхідністю збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно, яке відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, могло зберегти сліди кримінального правопорушення і може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, також що незастосування арешту даного майна може призвести до його приховування, пошкодження, знищення чи відчуження.

Враховуючи викладене, а також те, що на даний час не відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 07.06.2024 року.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-172, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1