Вирок № 120594713, 24.07.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3014/24

Провадження № 1-кп/309/178/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Хуст кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071050000243 від 22.04.2024, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, вдівця, не працюючого, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 квітня 2024 року, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, зустрівся у АДРЕСА_2 із громадянином України, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким у зв`язку із введенням на території України «Воєнного стану» і обмеженням виїзду за кордон осіб чоловічої статі з числа громадян України віком від 18 до 60 років, у зв`язку з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію", заборонено виїзд закордон, та які мали намір виїхати за межі України, шляхом незаконного перетину державного кордону України, поза межами пункту пропуску.

Під час даної особистої зустрічі, в АДРЕСА_1 біля магазину «24» 21.04.2024 приблизно о 16 годині, сприяючи незаконному переправленню через державний кордон України, ОСОБА_4 роз`яснив ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 що на транспортному засобі марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 , який в якості таксі замовив ОСОБА_4 (надав засіб), їх буде доправлено до с. Шаян Хустського району Закарпатської області, де в подальшому їх зустріне особа, яка проведе їх лісосмугою до Державного кордону України для їх подальшого перетину. Крім цього, надав поради ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 про те, що до державного кордону України вони йтимуть близько 20 хвилин де після перетину Державного кордону України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 необхідно знайти працівників поліції Румунії, а у разі їх відсутності у найближчому селі Республіки Румунія попросити мешканців викликати поліцію для отримання статусу біженців.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який надавав послуги таксі та не усвідомлював злочинних намірів ОСОБА_4 спрямованих на незаконне переправлення вказаних осіб через Державний кордон України, на автомобілі марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 відвезти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 в АДРЕСА_3 ,

а він рухатиметься за ними вслід на власному автомобілі марки «ВАЗ 21150» д.н.з. НОМЕР_2 .

Тоді ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , прибувши в АДРЕСА_3 з метою незаконного перетину Державного кордону України, та подальшого руху лісосмугою в бік Державного кордону України, в напрямку 172 прикордонного знаку, керуючись порадами та підказками, які їм надав ОСОБА_4 , вийшли із автомобіля марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 , де були затримані працівниками Державної прикордонної служби України, 21 квітня 2024 року приблизно о 17:00 годині.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 332 КК України, а саме: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинених щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив факти та обставини, які викладені в обвинувальному акті. При цьому обвинувачений вказав на те, що дійсно погодився на пропозицію допомогти у переправленні осіб через кордон, про що дуже шкодує. Вказав, що будь яку винагороду за свої дії не отримав. У скоєному щиро кається, на досудовому слідстві активно сприяв у розкритті злочину, погодився дати покази на інших учасників злочину, а тому просив суд суворо його не карати.

Покази обвинуваченого повністю співвідносяться з обставинами викладеними в обвинувачені. Сумнівів у щирості позиції обвинуваченого не має. На даний обвинувачений щиро розкаються у вчиненому.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 злочину, які ніким не оспорюються і на підставі ч.3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.

При цьому суд вважає правильним кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 332 КК України, оскільки достеменно встановлено, що він вчинив кримінальне правопорушення, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинених щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні сторона обвинувачення просила суд призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та органах місцевого самоврядування на строк два роки. На підставі ст.75 КК України звільнити з іспитовим строком на 2 роки, з покладанням на обвинуваченого обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

При цьому сторона захисту просила суд призначити покарання з застосуванням вимог ст.ст.69, 75 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24жовтня 2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів.

Судом, відповідно до ст.66 КК України, прийняті до уваги обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , це щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, такі обставини характеризують знижений ступінь суспільної небезпеки особи злочинця та вчиненого ним діяння, слугують критерієм індивідуалізації покарання.

При цьому, судом враховано вимоги постанови Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №559/1037/16-к, де надано роз`яснення, що активне сприяння розкриття злочину і щире каяття є окремими обставинами, що пом`якшують покарання, у зв`язку з чим суд розцінює щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину альтернативними, незалежними, окремо існуючими обставинами, що пом`якшують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Згідно досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що виправлення останнього можливе без позбавлення волі та не становить високої небезпеки для суспільства, ризик вчинення повторного правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній.

Суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, брав участь у виконанні бойових завдань в складі штабу АТО на території Луганської та Донецької областей.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі в межах нижньої межі санкції ч. 2 ст. 332 КК України із застуванням із застосуванням ст.75 КК України та покладенням обов`язків, визначених ст.76 КК України.

Вирішуючи питання про необхідність призначення передбаченого санкцією ч.2 ст. 332 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив передбачене ч. 2 ст. 332 КК України кримінальне правопорушення не обіймаючи будь-яку посаду і не займаючись певною діяльністю.

Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові ККС ВС у справі 295/5493/22 від 04.04.2023 року, такий вид покарання як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю може застосовуватися як до осіб, які вже обіймають певні посади або здійснюють відповідну діяльність, так і до осіб, які такі посади можуть обійняти в майбутньому, або ж у майбутньому можуть здійснювати відповідну діяльність.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність позбавити ОСОБА_4 права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування.

Правових підстав для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання, тобто на підставі ст.69 КК України, враховуючи перелічені вище конкретні обставини у їх сукупності та вчинення правопорушення в умовах воєнного стану, суд не знаходить.

Стосовно ОСОБА_4 в ході досудового слідства обирався запобіжний захід - ухвалою слідчого судді Хустського районного суду закарпатської області від 20.06.2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, у зв`язку з чим дане питання судом вирішується, і суд вбачає за доцільне такий запобіжний захід залишити без змін на даній стадії.

Арешт, накладений на речові докази на стадії досудового розслідування, у відповідності до ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.

Потерпілі, цивільний позов та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 374, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст.332 КК України та призначити йому покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та органах місцевого самоврядування на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначає в два роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Відповідно до ст.165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме: 24 липня 2024 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 на даній стадії судового розгляду, який обраний згідно ухвали слідчого судді Хустського районного суду від 20.06.2024 року у вигляді нічного домашнього арешту - залишити без змін.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Хустського районного суду від 23.04.2024, а саме на: мобільний телефон марки «РОСО», який належить ОСОБА_6 , який упаковано у спеціальний пакет № PSP1238464, мобільний телефон марки «Редмі», що належить ОСОБА_7 , який упаковано у спеціальний пакет № PSP1238463, мобільний телефон марки «Флай», що належать ОСОБА_8 , який упаковано у спеціальний пакет № PSP1238462; мобільний телефон марки «Редмі», що належить ОСОБА_4 , упакований у спеціальний пакет № PSP1238466, мобільний телефон марки «Редмі», що належить ОСОБА_10 , упаковано у спеціальний пакет №PSP1238465; Грошові кошти в сумі 4000 доларів США (40 купюр номіналом по 100 доларів США), які упаковано у спеціальний пакет № PSP1238467, автомобіль марки «ВАЗ 21150» д. н. з. НОМЕР_2 , який вилучено та поміщено на арешт майданчик Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, автомобіль марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_3 , який вилучено та поміщено на арешт майданчик Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області скасувати повністю.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «РОСО», який належить ОСОБА_6 , який упаковано у спеціальний пакет № PSP1238464 повернути власнику;

- мобільний телефон марки «Редмі», що належить ОСОБА_7 , який упаковано у спеціальний пакет № PSP1238463 повернути власнику;

- мобільний телефон марки «Флай», що належать ОСОБА_8 , який упаковано у спеціальний пакет № PSP1238462 повернути власнику

- мобільний телефон марки «Редмі», що належить ОСОБА_4 , упакований у спеціальний пакет № PSP1238466, повернути власнику;

- мобільний телефон марки «Редмі», що належить ОСОБА_10 , упаковано у спеціальний пакет №PSP1238465 повернути власнику.

Автомобіль марки «ВАЗ 21150» д. н. з. НОМЕР_2 , який вилучено та поміщено на арешт майданчик Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області повернути власнику ОСОБА_4

Автомобіль марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_3 , який вилучено та поміщено на арешт майданчик Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області - повернути ОСОБА_9 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд Закарпатської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_1