Ухвала суду № 120587768, 25.07.2024, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1021/24

Провадження № 2/192/459/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання Короти Л.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув смтСолоне Солонянськогорайону Дніпропетровськоїобласті впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 301311547 від 06 грудня 2020 року та № 1470259 від 18 січня 2021 року в загальній сумі 45198 гривень 08 копійок.

Ухвалою суду від 11 червня 2024 року явка представника позивача в судове засідання була визнана обов`язковою.

24 липня 2024 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача та клопотання про долучення доказів, які підписані представником позивача ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності від 07 березня 2024 року, № 595.

Представник позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Згідно клопотання (а.с.5 зворот) просила здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Відомості про належне повідомлення про час та місце розгляду справи відсутні.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вирішуючи питання про можливість розгляду справи без участі представника позивача та питання про прийняття доказів, наданих згідно клопотання від 24 липня 2024 року приходить до наступного висновку.

Частиною 3 ст. 182 ЦПК України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Так, згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частиною 3ст.58ЦПК Українипередбачено,що юридичнаособа незалежновід порядкуїї створеннябере участьу справічерез свогокерівника,члена виконавчогооргану,іншу особу,уповноважену діятивід їїімені відповіднодо закону,статуту,положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 цього Кодексу представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 244ЦК Українипередбачено,що представництво,яке ґрунтуєтьсяна договорі,може здійснюватисяза довіреністю. Представництвоза довіреністюможе ґрунтуватисяна актіоргану юридичноїособи.

Судом встановлено, що заява та клопотання від імені позивача підписана представником Стеценко В. І., яка діє на підставі довіреності від 07 березня 2024 року, № 595.

Однак, в довіреності не зазначено підставу її видачі, відповідно до положень ЦК України, а тому суд не має можливості з`ясувати обсяг повноважень представника під час вирішення питання про розгляд справи без участі представника позивача після визнання явки представника до суду обов`язковою у зв`язку з тим, що така неявка перешкоджає розгляду справи та про прийняття доказів, оскільки до заяви та клопотання не додано навіть доказів, які свідчать про те, що ОСОБА_2 є працівником товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України).Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України.Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), топоряд із підтвердженням наявності трудових відносин,такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Суд зазначає, що незалежно від того, чи є справа складною або малозначною, представляти юридичну особу в суді має право виключно адвокат або працівник юридичної особи з наданням до суду документів, які підтверджують його повноваження у відповідності до вимог ЦК України, які підтверджують факт того, що представник є працівником такої юридичної особи або адвокатом.

Вказана позиція суду узгоджується з наведеною позицією ВС у справі № 303/4297/20.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оскільки на підтвердження своїх повноважень ОСОБА_3 додала до заяви та клопотання лише копію довіреності, згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уповноважило громадянку ОСОБА_3 представляти його інтереси, а доказів того, що така особа є адвокатом або керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені позивача відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), суду не надано та в довіреності не зазначено, тому заява та клопотання підлягає поверненню.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи без участі представника позивача суд посилається на наступне.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою 06 грудня 2020 року був укладений кредитний договір № 301311547, а 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу № 28/1118-01. Додатковою угодою № 26 від 31 грудня 2020 року текст основного Договору факторингу був викладений в новій редакції, і згідно реєстру боржників № 137 від 08 червня 2921 року право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

Разом з тим до позовної заяви такий реєстр боржників не додано, а тому суд не має можливості перевірити факт переходу такого права вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», яке згодом уступило своє право вимоги позивачу.

Також наданий до позову розрахунок заборгованості по кредитному договору № 301311547 (а.с. 31-33) не відповідає розміру заявлених позовних вимог, оскільки в позові вказано про те, що розмір заборгованості становить 8498 гривень 82 копійки, а згідно розрахунку заборгованості нараховано заборгованість на суму 8500 гривень, з яких сплачено 8 498 гривень 82 копійки. Також згідно позову сума заборгованості за відсотками складає 26216 гривень 76 копійок, а згідно розрахунку - 25513 гривень 30 копійок є сплаченими відсотками. Тому вказані обставини слід з`ясувати під час судового засідання.

З огляду на те, що відомості про належне повідомлення відповідача відсутні, а також з урахуванням того, що неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд вважає, що слід визнати явку представника позивача до суду обов`язковою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185,274, 260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заяву та клопотання від 24 липня 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - вважати не поданими і повернути.

Відкласти проведення судового засідання по справі до 15 серпня 2024 року на 11 годину 00 хвилин.

Визнати явку представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»в судове засідання на 15 серпня 2024 року на 11 годину 00 хвилин до Солонянського районного суду Дніпропетровської області - обов`язковою.

Роз`яснити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набираєзаконної силинегайно післяїї проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала в частині повернення заяви та клопотання може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 25 липня 2024 року.

Суддя Н. О. Щербина