Рішення № 120572506, 22.07.2024, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"22" липня 2024 р. Справа № 924/258/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Томковій А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Україна"

до Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання незаконним (недійсним) рішення №37 від 14.07.2023 (заява про ухвалення додаткового рішення)

Представники сторін:

від позивача: Ярош В.Ю.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 22.07.2024 проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.06.2024 у справі №924/258/24 позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області №37 від 14.07.2023, яким припинено право постійного користування земельною ділянкою - загальною площею 59,17 га з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Печеськівської сільської ради, що перебуває у комунальній власності Лісовогринівецької сільської територіальної громади в особі Лісовогринівецької сільської ради та надана у постійне користування громадянину ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ХМ №б/н виданого 15 квітня 1999 року.

28.06.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача - адвоката Яроша В.Ю. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 73000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу з доданими документами.

Ухвалою суду від 16.07.2024 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача 73000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №924/258/24 прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.07.2024 року об 11:00 год.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 22.07.2024 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 16.07.2024 на офіційні електронні адреси відповідача та представника третьої особи зареєстровані в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Представник позивача - адвокат Ярош В.Ю. в судовому засіданні 22.07.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача 73000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №924/258/24 підтримав.

При вирішенні заяви представника позивача - адвоката Яроша Василя Юрійовича про стягнення з відповідача на користь позивача 73000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу судом враховуються положення ст. 59 Конституції України, якими передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, згідно з пунктом третім частини першої, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Так, у позовній заяві зазначено, що орієнтовні витрати на правничу допомогу, які позивач поніс та/або планує понести складають 73 000,00 грн., докази чого будуть подані протягом п`яти днів з моменту проголошення рішення.

28.06.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача - адвоката Яроша В.Ю. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 73000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу з доданими документами. До заяви додано копії договору про надання професійної правничої допомоги від 05.01.2023 з додатком до договору від 19.09.2023, акту прийому - передачі наданих послуг віл 28.06.2024, роздруківки про сплату 73000,00 грн.

За змістом п.п. 1.1, 1.2, укладеного між адвокатом Ярошем Василем Юрійовичем та фермерським господарством "Україна" (клієнт) договору про надання професійної правничої допомоги від 05.01.2023, на адвоката покладається обов`язок надавати необхідну правничу допомогу щодо захисту прав та інтересів клієнта у господарській справі №924/940/22. Правова допомога згідно цього договору передбачає, зокрема, підготовку необхідних процесуальних документів, а також представництво адвокатом інтересів клієнта у судах.

Сторони дійшли згоди з приводу порядку, умов розрахунку розміру гонорару, що з метою конфіденційності, вирішили вказати в додатку до цього договору. Правнича допомога розглядається сторонами належною та якісною не залежно від того позитивного результату, якого вдалося досягти у суді, представництво у якому здійснювалося адвокатом (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Відповідно до п. 1 додатку сторонами узгоджено, що окрім зазначеного у пункті 1.1 договору, на адвоката покладається обов`язок надавати необхідну правничу допомогу щодо захисту прав та інтересів клієнта також і у всіх правовідносинах із Лісовогринівецькою сільською радою, що прямо чи опосередковано стосуються реалізації права постійного користування земельною ділянкою з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Печеськівської сільської ради, що перебуває у комунальній власності Лісовогринівецької сільської територіальної громади в особі Лісовогринівецької сільської ради та надану у постійне користування громадянину ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ХМ №б/н виданого 15 квітня 1999 року.

У п. 2 додатку від 19.09.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги від 05.01.2023 сторони узгодили, що розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги у суді який буде розглядати позов клієнта про скасування рішення Лісовогринівецької сільської ради про припинення вказаного постійного користування, що включає підготовку необхідних процесуальних документів, а також представництво адвокатом інтересів клієнта у судових засіданнях складає 73 000 грн.

Гонорар є фіксованим і не залежить від кількості судових засідань та підготовлених адвокатом документів, у будь-якому разі професійна правнича допомога вважається наданою, а договір про її надання виконаний Адвокатом у разі ухвалення рішення суду, яким рішення Лісовогринівецької сільської ради про припинення права постійного користування буде визнане незаконним (недійсним). Факт надання допомоги оформляється актом приймання-передачі наданих послуг (п.п. 3, 4 додатку до договору).

Договір про надання професійної правничої допомоги від 05.01.2023 та додаток до нього підписано сторонами.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічні положення містяться і у статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, (далі по тексту - Правила адвокатської етики).

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При цьому, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Крім того, суд зазначає про те, що господарським процесуальним законом визначені критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частин п`ятої, шостої статті 126 та частин п`ятої - сьомої, дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування витрат сторони на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №904/5726/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 906/513/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та інші).

Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Схожі правові висновки викладені в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19.

Адвокат Ярош В.Ю. представляв інтереси ФГ "Україна" у Господарському суді Хмельницької області у справі №924/258/24 згідно ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 03.03.2024 виданого позивачем на підставі договору про надання правової допомоги від 05.01.2023.

Судом встановлено, що матеріали справи містять позовну заяву (13 сторінок), клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі доказів, відповідь на пояснення третьої особи від 21.05.2024 (4 сторінки) за підписом представника позивача - адвоката Яроша В.Ю., а також витяги з Державного земельного кадастру, замовником яких визначено Яроша В.Ю.

Крім того, представник позивача Ярош В.Ю. особисто приймав участь у судових засіданнях від 25.04.2024, від 09.05.2024, від 23.05.2024, від 06.06.2024 та від 25.06.2024 по справі №924/258/24, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань.

Таким чином, представником позивача згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання ФГ "Україна" послуг правової допомоги під час розгляду справи №924/258/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Як зазначалось вище, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Подібна позиція викладену у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Разом з тим, у вирішенні питання щодо судових витрат суд, керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку не покладати на відповідача всі витрати на правову допомогу в сумі 73000,00 грн.

За змістом акту прийому - передачі наданих послуг віл 28.06.2024 адвокатом Ярошем В.Ю. надано послуги: попереднє опрацювання матеріалів справи, підготовка пояснень по суті справи та з процесуальних питань, участь в судових засіданнях, з визначеною вартістю послуг - 73000,00 грн.

До матеріалів справи додано роздруківку про сплату Павлюк О.Ю. 73000,00 грн. з призначенням платежу "правнича допомога у справі №924/258/24, через Павлюк О.Ю."

Тривалість судових засідань, в яких брав участь представник позивача загалом складає 2 год. 20 хв., що підтверджується протоколами судових засідань від 25.04.2024, від 09.05.2024, від 23.05.2024, 06.06.2024 та від 25.06.2024.

Враховуючи характер спору та кількість наданих по справі доказів, на переконання суду, вартість послуг наданих адвокатом Ярошем В.Ю. є завищеним.

Оцінюючи обґрунтованість розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, судом враховується, що за своєю категорією (визнання незаконним та скасування рішення сільської ради) дана справа не є спором незначної складності, однак не характеризується наявністю виключної правової проблеми, проте потребує значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Під час розгляду заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу судом враховується, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Таким чином, дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/258/24, встановивши фактичний обсяг наданих послуг, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, з урахуванням складності спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на користь Фермерського господарства "Україна" 35000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №924/258/24. В стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу у задоволенні заяви представниці позивача належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 232-235, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача 73000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №924/258/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (31340, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Хмельницька, буд. 29, код ЄДРПОУ 04403717) на користь Фермерського господарства "Україна" (31320, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Ходаківці, код ЄДРПОУ 23826889) 35000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

У стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Додаткове рішення надіслати учасникам процесу за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 24.07.2024.

СуддяА.М. Яроцький