Рішення № 120572402, 15.07.2024, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.2024м. СумиСправа № 920/528/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/528/24 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовомКомунального підприємства Тростянецької міської ради «Центр комунальних послуг» (код за ЄДРПОУ 35799973; вул. Миру, буд. 2, м.Тростянець, Охтирський р-н, Сумська обл., 42600),

до відповідачафізичної особи-підприємця Бондаренка Сергія Олеговича (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ),

про стягнення 21426,25 грн,

установив:

17.04.2024 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 21426,25 грн (двадцять одна тисяча чотириста двадцять шість грн 25 коп.) заборгованості та 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору.

06.05.2024 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач ОСОБА_1 , з 22.10.2018 зареєстрований як фізична особа-підприємець з місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 10.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/528/24; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи. Копію зазначеної ухвали надіслано учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України (в т.ч.: відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження за даними ЄДРПОУ та електронну пошту відповідача, зазначену позивачем у позові).

Копія ухвали від 10.05.2024 у справі №920/528/24, надіслана 13.05.2024 відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позові, що відповідає даним ЄДРПОУ, 22.05.2024 була повернута суду поштовим відділенням з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

01.04.2019 між Комунальним підприємством Тростянецької районної ради «Райкомунгосп» (далі орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Бондаренко Сергієм Олеговичем (далі орендар, відповідач) укладено договір №284 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл та міста Тростянецького району (далі договір №284).

Відповідно до п. 1.1 договору №284 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл та міста Тростянецького району нежитлові приміщення (поз. 34-37, 57-60а, XXV, XXVII) загальною площею 261,51 м2 розташованих за адресою: Сумська обл., м. Тростянець, вул. Благовіщенська, 10а (далі орендоване майно).

Майно передається в оренду для розміщення дитячого розважального комплексу (п. 1.2 договору №284).

Пунктом 3.1 договору №284 визначено, що орендна плата визначається на підставі п.8 Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням сесії Тростянецької районної ради від 10 червня 2016 року (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2019 року 605,49 грн на місяць.

Згідно з п. 3.10. договору №284 до плати за оренду не включаються витрати на утримання орендованого майна. Відшкодування цих витрат проводяться орендарем пропорційно розміру орендованої площі згідно з окремого договору, якщо такий укладений сторонами.

За пунктом 4.18 договору №284 орендар зобов`язаний компенсувати орендодавцю витрати понесені зі сплати податку на землю згідно з виставлених рахунків.

Орендар зобов`язаний здійснювати витрати пов`язані з утриманням орендованого майна (п. 4.20 договору №284).

Пунктами 9.1 та 9.2 договору №284 визначено, що договір діє з 01.04.2019 до 01.03.2022 включно. Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 10 договору №284 додатки до цього договору є його невід`ємною і складовою частиною. До цього Договору додаються: акт прийняття-передачі орендованого майна.

01.04.2019 між орендарем та орендодавцем підписано акт прийому-передачі нежитлових приміщень, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлові приміщення загальною площею 261,51 м2 розташовані за адресою: Сумська область, м.Тростянець, вул. Благовіщенська, 10а, (надалі - орендоване майно), що перебуває на балансі Комунального підприємства Тростянецької районної ради Райкомунгосп з 01.04.2019.

01.04.2019 виконання норм п. 3.10. п. 4.18., п. 4.20 договору №284 між орендарем та орендодавцем укладено договір № 284-а на утримання нежитлових приміщень загального користування, інженерних мереж, благоустрою території будинку побуту, вул. Благовіщенська, 10а м. Тростянець (далі договір №284-а).

Відповідно до п. 1.1 договору №284-а цей договір складено згідно п. 3 Методики розрахунку орендної плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Тростянецького-району та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням сесії Тростянецької районної ради від 10.06.2016, п. 3.8 договору оренди №284 від 01 квітня 2019 року та є його невід`ємною частиною.

Договір визначає умови спільного утримання будівлі, місць загального користування, інженерних мереж та закріпленої території (п. 1.2 договору №284-а).

Відповідно до п. 2.1.4 та п. 2.1.5 договору №284-а орендодавець зобов`язаний утримувати місця загального користування в належному санітарному стані та щомісячно виписувати рахунки орендарю на господарчі витрати згідно затвердженого розрахунку вартості утримання приміщень загального користування, інженерних мереж, благоустрою території будівлі будинку побуту.

Згідно з п. 2.2.1 договору №284-а орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі перераховувати кошти на господарчі витрати згідно отриманого рахунку.

Пунктами п. 3.1 та 3.2 договору №284-а визначено, що орендар перераховує кошти на господарчі витрати в повному обсязі згідно отриманого рахунку не пізніше 15 числа наступного місяця за звітним. На суму коштів, перерахованих несвоєчасно або в неповному обсязі, нараховується пеня згідно з Законом України про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня за кожний день прострочення платежу (включаючи день оплати).

Відповідно до п. 5.1 договору №284-а строк дії договору з 01.04.2019 по 01.03.2022.

Згідно з п. 6.1 договору №284-а додатком до договору є «Розрахунок вартості утримання приміщень загального користування, інженерних мереж, благоустрою території будинку побуту м. Тростянець по вул. Благовіщенська, 10а».

Відповідно до зазначеного розрахунку вартість 1 м2 орендованого майна складає 2,91 грн.

20.11.2020 рішенням Тростянецької міської ради №69 «Про зміну назви та затвердження статуту комунального підприємства Тростянецької міської ради «Центр комунальних послуг « у новій редакції» міська рада вирішила:

-змінити назву юридичної особи (код ЄДРПОУ 35799973) комунальне підприємство Тростянецької районної ради «Райкомунгосп» на комунальне підприємство Тростянецької міської ради «Центр комунальних послуг»;

-визнати Тростянецьку міську раду засновником комунального підприємства Тростянецької міської ради «Центр комунальних послуг»;

-встановити, що комунальне підприємство Тростянецької міської ради «Центр комунальних послуг» є правонаступником комунального закладу Тростянецької районної ради «Господарчий відділ по обслуговуванню об`єктів спільної власності територіальних громад Тростянецького району»;

-внести зміни та затвердити Статут комунального підприємства Тростянецької міської ради «Центр комунальних послуг» в новій редакції.

02.12.2020 між орендодавцем та орендарем підписано угоду про зміни договору оренди нежитлових приміщень №284 від 01.04.2019, за п. 1.1. якої у зв`язку зі зміною назви орендодавця в договорі оренди нежитлового приміщення №284 від 01.04.2019 змінено назву Комунальне підприємство Тростянецької районної ради «Райкомунгосп» на Комунальне підприємство Тростянецької міської ради «Центр комунальних послуг» (далі позивач, орендодавець).

02.12.2020 між Комунальне підприємство Тростянецької міської ради «Центр комунальних послуг» (далі позивач, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Бондаренко Сергієм Олеговичем (далі орендар, відповідач) укладено договір №284а про відшкодування витрат на утримання нежитлових приміщень, інженерних мереж та прилеглої території будівлі по вул. Благовіщенська, 10а, м. Тростянець (далі договір №284а).

Відповідно до п. 1.1 договору №284а цей договір складено відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019, Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», керуючись п. 3 Методики розрахунку орендної плати за майно комунальної власності Тростянецької міської об`єднаної територіальної громади, затвердженої рішенням 10 сесії 7 скликання Тростянецької міської ради №543 від 26.06.2018, п. 3.10дДоговору оренди №284 від 01.04.2019 укладеного між комунальним підприємством Тростянецької міської ради «Центр комунальних послуг» та ФОП Бондаренко С.О.

Орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі перераховувати кошти на відшкодування витрат орендодавця на утримання майна згідно отриманого рахунку та акту виконаних робіт (п. 2.21 договору №284а).

Відповідно до п. 3.1 та 3.2 договору орендар перераховує кошти на відшкодування витрат орендодавця з утримання майна в повному обсязі згідно отриманого рахунку та акту виконаних робіт не пізніше останнього числа звітного місяця. На суму заборгованості орендаря зі сплати коштів на відшкодування витрат орендодавця з утримання майна нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (включаючи день оплати).

Пунктом 5.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до закінчення договору оренди (5.1 договору №284а).

Як зазначає позивач у позові фактично, з перших місяців початку дії договорів №284 та №284-а відповідач почав порушувати їх умови зокрема в частині сплати грошових коштів.

02.11.2020 позивач надіслав відповідачу претензію №89а з вимогою сплатити 1294,37 боргу за оренду за договором №284, а також повідомлено відповідача, що за ним обліковується заборгованість у розмірі 9511,54 грн., а саме: на утримання нежитлових приміщень загального користування, інженерних мереж, благоустрою території - 7896,09 грн, відшкодування земельного податку - 1615,45 грн.

15.01.2021 позивач надсилав відповідачу претензію №2 з вимогою сплатити заборгованість за договором №284 у розмірі 2976,00 грн, а також повідомлено про боргу відповідача за договором №284а у розмірі 11946,44 грн. Зазначену претензію відповідач отримав 19.01.2021, про що зроблена ним відмітка на зазначеній претензії.

28.09.2021 відповідач письмово звернувся до позивача із заявою про реструктиризацію боргу за договорами №284 та №284-а.

За результатами розгляду заяви позивачем прийнято наказ №30 від 07.10.2021, яким погоджено провести відповідачу реструктиризацію боргу за договором №284 в сумі 27533,24 грн. строком на один рік до 31.10.2022.

10.11.2021 позивач направив відповідачу претензію №3 з вимогою сплатити заборгованість за договором №284 у розмірі 1930,14 грн та повідомлено відповідача, що відповідно до п. 3.10. договору №284 до сплати за оренду не включаються витрати на відшкодування та утримання орендованого майна. Відшкодування цих витрат проводиться за окремими рахунками. Згідно виставлених відповідачу рахунків за ним обліковується заборгованість у розмірі 23923,4 грн., а саме: на відшкодування витрат та утримання нежитлових приміщень, інженерних мереж, та прилеглої території будівлі 21661,77 грн., відшкодування земельного податку 2261,63 грн. Звернено увагу відповідача, що ним також не виконуються зобов`язання щодо оплати боргів, які реструктуризовано відповідно до його заяви від 28.09.2021, а саме щомісячної плати в розмірі 7833,06 грн у жовтні-грудні 2021 року не враховуючи поточних платежів.

У позові зазначено, що 01.12.2021 між КП ТМР «Центр комунальних послуг» та ФОП Бондаренко С.О. було укладено угоду про дострокове припинення договору №284, пунктом 1 якої передбачалося дострокове припинення дії договору №284 з 01.12.2021. Цього ж дня між сторонами спору було підписано акт повернення з оренди майна.

29.12.2021 між орендодавцем та орендарем підписаний акт прийняття виконаних робіт №71 за договором №284а в сумі 21426,25 грн та позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №71 в сумі 21426,25 грн.

11.03.2024 позивач надіслав відповідачу претензію №3/1 з вимогою у 30 календарних днів з дня отримання претензії, сплатити борг за відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна в розмірі 21426,25 грн.

Претензію відповідач залишив без задоволення, що стало підставою звернення позивача з даним позовом.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статей 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено факт заборгованості відповідача за договором №284а, який підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 21426,25 грн є правомірними, обґрунтованими та задовольняються судом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 21426,25 грн боргу за договором №284а.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 3028,00 грн, що сплачений при зверненні з позовом за платіжною інструкцією №126 від 01.05.2024.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись нормою п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 3028,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Бондаренка Сергія Олеговича (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства Тростянецької міської ради «Центр комунальних послуг» (код за ЄДРПОУ 35799973; вул. Миру, буд. 2, м. Тростянець, Охтирський р-н, Сумська обл., 42600) 21426,25 грн (двадцять одна тисяча чотириста двадцять шість грн 25 коп.) заборгованості (на р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 337546, ЄДРПОУ 35799973) та 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька