Ухвала суду № 120572400, 24.07.2024, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.07.2024м. СумиСправа № 920/206/24

Суддя Господарського суду Сумської області Жерьобкіна Є.А., розглянувши клопотання (вх. № 3325 від 23.07.2024) представника позивача Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Дунець Анни Юріївни, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у справі № 920/206/24

за позовом Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 12, пов. 8, код ЄДРПОУ 21312821)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 76388 грн 00 коп.,

УСТАНОВИВ:

У судовому засіданні 17.06.2024, за участю представника позивача, Господарський суд Сумської області, керуючись ст. 42, 177, 181, п. 3.ч. 2 ст. 185, ст. 195, 232 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.07.2024, 12:15; повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання у порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Дунець Анна Юріївна, звернулася до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні у цій справі 29.07.2024 о 12:15 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 3325 від 23.07.2024).

Згідно зі ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд установив, що клопотання подане особою, яка не має права представляти позивача в порядку самопредставництва.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, який наданий до клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, ОСОБА_2 має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого передоручення керівника, з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права: зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди).

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

За усталеною практикою Верховного Суду, сформульованою в ухвалах від 21.12.2021 у справі № 320/7683/20, від 23.12.2021 у справі № 480/507/21, від 28.12.2021 у справі № 280/797/20, від 02.03.2023 у справі № 380/2518/22, від 06.03.2023 у справі № 640/15331/21, від 08.05.2023 у справі № 520/5268/22- інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2023 року по справі № 200/658/21-а визначено, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові № 200/658/21-а від 11.12.2023 вбачається, що самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. При цьому, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні, статуті (як установчому документі) чи трудовому договорі (контракті) було визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) в порядку самопредставництва. Суд наголошує на тому, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва. Отже, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що представник не може вважатися особою, що здійснює самопредставництво Міністерства внутрішніх справ України, оскільки з доданого до апеляційної скарги Витягу не передбачається такої можливості у зв`язку з наявними обмеженнями, що суперечить самій суті інституту самопредставництва.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Таким чином, враховуючи останню правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.12.2023 № 200/658/21-а, відомості про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не свідчать про право ОСОБА_2 представляти інтереси Відділення у порядку самопредставництва.

Керуючись ст. 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Клопотання (вх. № 3325 від 23.07.2024) представника позивача Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Дунець Анни Юріївни, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у справі № 920/206/24 повернути без розгляду.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала підписана суддею 24.07.2024.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна