Рішення № 12056600, 20.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/45220.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грімальді»

про стягнення 43894,86 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Кабанов І.М. відповідача:Сентябрьова Г.В. Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж» (надалі –ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грімальді»(надалі –ТОВ «Грімальді») про стягнення 43894,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №10 від 10.07.2007 р. в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за виконані позивачем підрядні роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 29228,20 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі 6708,87 грн., 3% річних у розмірі 1482,23 грн. та індексу інфляції у розмірі 6475,56 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.08.2010 р.

В судове засідання 25.08.2010 р. представник позивача з’явився, подав уточнення до позовної заяви відповідно до тексту якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 40702,98 грн. з яких: пеня становить 3516,99 грн., 3% річних 1482,23грн. та індекс інфляції 6475,56 грн.

Представник відповідача в судове засідання 25.08.2010 р. не з’явився, надіславши на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку із чим ухвалою господарського суду м. Києва від 25.08.2010 р. розгляд справи відкладено до 20.09.2010 р.

В судове засідання 20.09.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 25.08.2010 р. виконав, подав доповнення до позовних вимог відповідного до тексту якого позивач вказує, що відповідачем було погашено основну заборгованість у розмірі 29228,20грн., але посилаючись на те, що решта робіт (витрати на які було понесено позивачем безпосередньо) з монтування мікропроцесорних систем діагностування та контролю приєднань секції шин 6-35кВ «Альтра»та виконання пусконалагоджувальних робіт з зовнішнього електропостачання торгівельного комплексу було здійснено позивачем станом на 2010 р. у зв’язку із проведенням реконструкції то позивач просить стягнути з відповідача вартість виконаних робіт та вартість обладнання, що було закуплено за його кошти розмірі 345276,20грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6708,87 грн., 3% річних у розмірі 1482,23 грн. та індексу інфляції у розмірі 6475,56 грн.

Представник відповідача в судове засідання 15.03.2010 р. з'явився, вимоги ухвали суду від 25.08.2010 р. виконав, подав відзив на позовну заяву в якому вказує на погашення ним основної заборгованості у розмірі 29228,20грн.

Подане позивачем доповнення позовних вимог, в частині якими доповнюється предмет позову додатковими вимогами, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно абз. 2 п. 3.7 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.1997 р. №02-5/289 під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Із поданої позовної заяви вбачається, що на розгляд суду було поставлено вимоги позивача про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи у період з 27.06.2008 р. по 17.10.2008 р.

Разом із цим, в наведеному доповненні позовних вимог позивач додатково просить стягнути з відповідача вартість закупленого ним обладнання.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»від 02.06.2006р. № 01-8/1228 під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 Господарського процесуального кодексу України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, наведене доповнення позовних вимог в частині пред’явлення додаткових вимог не може бути прийняте судом до розгляду.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2007 р. між ТОВ «Грімальді»(замовник) та ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж»(підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт №10 (надалі «Договір»).

Відповідно до п.1.1 Договору підрядник зобов’язується виконати проектно-вишукувальні, електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи по зовнішньому електропостачанню торгового комплексу по вулиці Єсеніна у Саксаганському районі м. Кривий Ріг, а замовник зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи у відповідності з умовами даного договору.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору останній є Договором підряду відповідно до умов якого (ст. 837 ЦК України) одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 1.2 Договору об’єм робіт, етапи їх виконання та вартість визначаються сметою, складеною на основі державних будівельних норм України.

Згідно п. 2.1 Договору роботи передбачені п. 1.1 даного Договору, виконуються в строк 150 (сто п’ятдесят) робочих днів з моменту настання останньої із подій:

- отримання підрядчиком авансового платежу в порядку, передбаченому п. 3.2 даного Договору;

- надання замовником технічних умов, виданих ТОВ «ЕК «Дніпрообленерго»на електропостачання торгового комплексу по вулиці Єсеніна у Саксаганському районі м. Кривого Рогу;

- надання замовником проекту внутрішнього електропостачання торгового комплексу по вулиці Єсеніна у Саксаганському районі м. Кривого Рогу;

- отримання дозволу на проведення робіт в органах міста;

- надання замовником довіреності для рішення технічних питань в органах міста, пов’язаних з предметом даного Договору.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що прийом-передача робіт оформляється актами прийому-передачі виконаних підрядних робіт підписаними сторонами. У випадку вмотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з перерахунком претензій замовника (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору днем закінчення робіт вважається день підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що вартість робіт по даному Договору складає: 1658492,40 грн. В тому числі ПДВ 20% складає: 276415,40 грн.

Положенням п. 3.2 Договору встановлено, що замовник здійснює авансування робіт в розмірі 50% від суми даного Договору, що складає 829246,20 грн. В тому числі ПДВ 20% складає: 138207,70 грн.

Згідно п. 3.3 Договору оплату виконаних робіт замовник здійснює поетапно. Об’єм кожного етапу виконаних робіт визначається актом виконаних підрядних робіт. Розрахунок по кожному етапу та по даному договору замовник здійснює протягом п’яти банківських днів з дня підписання акту прийому-передачі виконаних підрядних робіт. Всі платежі по даному договору здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника (п. 3.5 Договору).

26.07.2007 р. відповідачем на виконання умов Договору було перераховано позивачу попередню плату у розмірі 829246,20 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача.

У період з червня 2008 р. по жовтень 2008 р. позивачем було виконано та на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт передано, а відповідачем прийнято виконані роботи без зауважень щодо якості та строку виконання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи положення п. 3.3 Договору відповідач протягом п’яти банківських днів від дати підписання кожного акту прийому-передачі робіт повинен був провести розрахунок за виконані підрядні роботи.

Відповідач в порушення умов Договору за виконані роботи розрахувався частково у розмірі 800000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

Отже, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача становила 29228,20 грн.

Під час розгляду справи відповідачем було надано докази погашення заборгованості, а саме платіжне доручення №25869 від 08.09.2010 р., якими підтверджується оплата вартості виконаних підрядних робіт у розмірі 29228,20 грн.

Отже, станом на момент винесення рішення у справі заборгованість відповідачем у розмірі 29228,20 грн. було погашено в повному обсязі.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 29228,20грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 3516,99грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 27.10.2008 по 27.04.2009 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 8.1.1 Договору сторони передбачили, що за порушення з вини замовника передбачених договором підряду строків перерахування платежів за виконані роботи, вказаних в п. 3.3 Договору, замовник сплачує підряднику за кожен день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплачених робіт. Якщо в цей період облікова ставка Національного банку України змінилась, розмір неустойки (пені) розраховується пропорційно цим змінам.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відзиві б/н від 20.09.2010 р. відповідач заявив про необхідність застосування до стягнення пені строку позовної давності.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна заява №05/07-2010-1 від 30.07.2010 р. направлена до суду 30.07.2010 р., а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, а тому підстави для стягнення пені, нарахованої у період з 27.10.2008 по 27.04.2009 р. відсутні.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1482,23 грн. у період з 27.10.2008 р. по 05.07.2010 р. та індекс інфляції у розмірі 6475,56 грн. у період з 27.10.2008 р. по 31.03.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунком 3% річних та індексу інфляції, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 1482,23 грн. та індексу інфляції у розмірі 6475,56 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Грімальді»на користь ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж»індексу інфляції у розмірі 6475,56 грн. та 3% річних у розмірі 1482,23грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»та п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»сплачене за платіжним дорученням №825 від 28.07.2010 р. державне мито в сумі 3452,76 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. повертається позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грімальді»(01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 41; ідентифікаційний код 32829507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»(65011, м. Одеса, вул. Базарна, 50, кв. 3; ідентифікаційний код 32521827) індекс інфляції у розмірі 6475 (шість тисяч чотириста сімдесят п’ять) грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 1482 (одна тисяча чотириста вісімдесят дві) грн. 23 коп., державне мито у розмірі 371 (триста сімдесят одна) грн. 86 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 199 (сто дев’яносто дев'ять) грн. 93 коп. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 29228,20 грн. припинити.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»(65011, м. Одеса, вул. Базарна, 50, кв. 3; ідентифікаційний код 32521827) з Державного бюджету України 3452 (три тисячі чотириста п’ятдесят дві) грн. 76 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачених згідно платіжного доручення №825 від 28.07.2010 р., яке знаходиться в матеріалах справи. Видати довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 27.09.2010 р.