Рішення № 12056287, 04.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/36504.10.10 За позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області

До Державного підприємства «Енергоефективність»

Про стягнення 1538 грн. 28 коп. заборгованості по орендній платі,

пені в розмірі 224,78 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Осока О.В. по дов. №96 від 25.12.2009р.

Від відповідача не з»явились

В засіданні приймали участь

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про стягнення з Державного підприємства «Енергоефективність»1539 грн. 28 коп. заборгованості по орендній платі, пені в розмірі 224, 78 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди №12/02-1217-ОД від 01.10.2004р. не виконує основного обовязку, а саме не сплачує орендну плату в доход державного бюджету вересня 2009 року по 01.12. 2009 року, у звязку з чим виник борг в сумі 1538,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2010р. порушено провадження у справі №36/365, розгляд справи призначено на 04.10.2010р.

В судовому засіданні 04.10.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, в засідання суду не зявився, не виконав вимог суду викладених в ухвалі від 10.09.2010р. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення до розгляду в судовому засіданні 04.10.2010р. відповідач отримав 17.09.2010р. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

Згідно п.1 ст.287 Господарського кодексу України та ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями державного майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

01.10.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровської області, як орендодавцем, та Державним підприємством “Міжнародний центр енергоефективних технологій”, як орендарем, укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1217-ОД (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору, з метою ефективного використання державного майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 123,3 кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, кім. 916-909 на 9 поверсі 9-ті поверхового будинку, приміщення, будівлі, що знаходиться на балансі Укрдіпромеза.

15.03.2007 між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору,

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 15.03.2007 в звязку з реорганізацією, перереєстрацією та приєднанням Державного підприємства “Міжнародний центр енергоефективних технологій”Наказами від 13.12.2006 № 88 та від 13.12.2006 № 3 до Державного підприємства “Енергоефективність”, згідно з листом ДП “Міжнародний центр енергоефективних технологій”до преамбули Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1217-ОД від 01.10.2004, внесені зміни. Визначено, що орендарем за вказаним Договором є Державне підприємство “Енергоефективність”.

Згідно із п. 3.1 Договору орендна плата у розмірі 1140,72 грн. (базова за вересень місяць) без ПДВ коригується на індекс інфляції, починаючи з жовтня місяця, розрахована за Методикою розрахунку використання плати за оренду державного майна”, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 № 786. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата перераховується таким чином: 70%- до Державного бюджету - у розмірі 798,50 грн. та 30% - балансоутримувачу у розмірі 342,22 грн.

У відповідності до п. 3.4 Договору (з урахуванням Додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна від 01.10.2004 № 12/02-1217-ОД від 12.05.2008) орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Строк дії Договору оренди встановлений сторонами до 25.06.2010 (з врахуванням змін до п. 10.1 Договору, внесених додатковими угодами від 01.10.2005, 27.12.2006 12.05.2008 та 02.10.2008).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу приміщення, що підтверджується актом прийому - передачі від 01.10.2004.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст.3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 3 статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”встановлено обовязок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 1, п. 3 ст. 19 вказаного Закону орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5.2 Договору № 12/02-1217-ОД від 01.10.2004 орендар зобовязаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Також Договором передбачено зобовязання орендаря щомісячно, не пізніше 15 числа звітувати орендодавцю та балансоутримувачу про внесення орендної плати, скоригованої на індекс інфляції, до державного бюджету на розрахунковий рахунок балансоутримувача з одночасним наданням копій платіжних доручень з відміткою обслуговуючого банку (п. 5.5 Договору в редакції Додаткової угоди про внесення змін від 02.02.2007).

Як свідчать матеріали справи, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунки за оренду приміщення за період з вересня 2009 року по 01.12.2009р. Заборгованість відповідача з орендної плати до Державного бюджету за вказаний період становить 1538, 28 грн.

Факт невиконання зобовязань за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1217-ОД від 01.10.2004 щодо здійснення передбачених ним платежів до Державного бюджету на суму 1538,28 грн. відповідачем не спростований.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1538,28 грн. на користь Державного бюджету України основного боргу за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1217-ОД від 01.10.2004 визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 224,78 грн. нараховану за прострочення платежу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.6 Договору № 12/02-1217-ОД від 01.10.2004 сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації, стягується до бюджету та на користь балансотримувача у визначеному пунктом 3.3 свівідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день сплати.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобовязання з оплати платежів до Державного бюджету в розмірах та строки, передбачені п. 3.1-3.4 Договору № 12/02-1217-ОД від 01.10.2004, своєчасно та в повному обсязі не виконав, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобовязання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

Відповідно, позов і цій частині підлягає задоволенню.

У звязку із задоволенням позову судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача та підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Енергоефективність”(04112. м. Київ, вул. І. Гонти, 1, ідентифікаційний код 34696215, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного бюджету України 1 538 грн. 28 коп. заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1217-ОД від 01.10.2004, 224 грн. 78 коп.. пені.

Стягнути з Державного підприємства “Енергоефективність”(04112. м. Київ, вул. І. Гонти, 1, ідентифікаційний код 34696215, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита.

Стягнути з Державного підприємства “Енергоефективність”(04112. м. Київ, вул. І. Гонти, 1, ідентифікаційний код 34696215, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного бюджету України 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяТ.Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

05.10.2010р.