Постанова № 12055971, 03.11.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

03.11.2010 р. Справа № 2а-5480/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Янєві Ю.К. розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ "ПРЕМЄР АГРО", вул. Велика Морська, 63/2,Миколаїв,54001 доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 04.08.2010 №0021022360/0, згідно з яким контролюючим органом визначена сума податкових зобовязань за платежем з податку на прибуток підприємств; від 04.08.2010 №0021012360/0, згідно з яким контролюючим органом визначена сума податкових зобовязань за платежем з податку на додану вартість; від 04.08.2010 №0021031720/0, згідно з яким контролюючим органом визначена сума податкових зобовязань за платежем з податку з доходів фізичних осіб. Вважаючи підстави прийняття оспорюваних рішень бездоказовими, позивач просив про задоволення позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в запереченнях на позов та представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали, вказуючи на законність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем вчинялись правочини, які не були спрямовані на реальне настання наслідків, що призвело до заниження податку на додану вартість, податку на прибуток.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що позивач зареєстрований субєктом підприємницької діяльності з 24.07.2008 року.

Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області.

В період з 29.06.2010 по 19.07.2010 року відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.07.2008 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 29.07.2009 по 31.03.2010.

За наслідками перевірки складено акт про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.07.2009 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 29.07.2009 по 31.03.2010 №1140/23-600/36057161 (надалі по тексту - акт перевірки), в якому зазначено про порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п.3.1 ст.3, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.15 ст.1, пп.8.1.1, п.8.1, ст.8, пп. 11.1.2, п.11.1, ст. 11 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб». Крім того, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Премєр Агро»порушено ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених за угодами з Підприємством з іноземними інвестиціями «Сєрна», ТОВ «Кернер-Трейд».

Із акта перевірки та пояснень представника відповідача слідує, що в порушення п.п.7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» ТОВ "Премєр Агро" завищено податковий кредит на суму 18566 грн., в тому числі за березень 2010 року в сумі 18566 грн., в звязку з включенням до податкового кредиту ПДВ, обчисленого з вартості придбаних транспортних послуг, використання яких у межах господарської діяльності підприємством не доведено. На думку контролюючого органу, відповідно до даних реєстру отриманих податкових накладних за березень 2010 року та журналу ордеру по субрахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”, ТОВ «Премєр Агро»включено до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2010 року суми ПДВ згідно податкових накладних, оформлених платником податків ТОВ «ВММ Вилиджтрейд". При цьому, сума податкового кредиту, обчислена із витрат по транспортним послугам у розмірі 18566,00грн. не підлягають включенню до складу податкового кредиту ТОВ «Премєр Агро»як витрат, використання яких не доведено в господарський діяльності. На порушення п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” ТОВ «Премєр Агро»завищено валові витрати на загальну суму 211400 грн. (за І квартал 2009 року в сумі 20000 грн., у ІІ кварталі 2009 року в сумі 111700 грн., у ІІІ кварталі 2009 року в сумі 11700 грн., у ІV кварталі 2009 року в сумі 38000 грн., у І кварталі 2010 року в сумі 30000 грн.), в звязку з включенням до валових витрат сум за транспортні послуги, що не мають звязку з господарською діяльністю підприємства. Відповідно до наданих журналів-ордерів по бухгалтерським рахункам, а також на підставі первинних документів встановлено, що ТОВ "Премєр Агро " укладено договір №0000001 від 01.01.2009 з ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Відповідно до акта здачі-прийняття робіт б/н від 30.03.2009 встановлено, що у березні 2009 року ФОП ОСОБА_1 надав ТОВ «Премєр Агро»транспортні послуги на загальну суму 20000,00 грн., без ПДВ. Розрахунки між субєктами господарювання проводились в готівковій формі, що підтверджуються квитанціями до прибуткових касових ордерів. Позивачем укладено договір №3 від 01.05.2010 з ФОП ОСОБА_2 на здійснення перевезення вантажів. На виконання договору сторонами складено акти здачі-прийняття робіт №43 від 30.04.2009 на суму 51700,00 грн., № 47 від 30.05.2009 на суму 60000,00 грн., без ПДВ, №53 від 30.09.2009 на суму 11700,00грн., №71 від 31.03.2010 року на суму 30000,00грн. (без ПДВ). Розрахунки між субєктами господарювання проводились в готівковій формі, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів. Станом на 30.06.2009 року заборгованість відсутня. ТОВ "Премєр Агро" укладено з ФОП ОСОБА_3 договір №29 від 01.12.2009 на надання транспортних послуг. Відповідно до акту здачі-прийняття робіт № ОУ-308 від 31.12.2009, встановлено, що у березні 2009 року ФОП ОСОБА_3 надано ТОВ «Премєр Агро»транспортні послуги на загальну суму 38000,00грн.. Підприємством до перевірки крім договорів та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) на транспортні послуги та послуг організації по перевезенню вантажів інших підтверджуючих документів про отримання підприємством послуг і використання їх в господарській діяльності не надано. Згідно з матеріалами перевірки Позивачем укладено договір з ПП "Ротатор" від 02.11.2009 №1129 щодо здійснення поставок сільгосппродукції. Відповідно до актів виконаних робіт та податкових накладних ТОВ "Ротатор" надавало Позивачу транспортно-експедиційні послуги. До перевірки не надано документальне підтвердження використання транспортних послуг в господарській діяльності підприємства. Кім того, від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва отримано інформацію про те, що за зареєстрованою адресою ПП "Ротатор" не знаходиться. Відповідно до наданих журналів-ордерів, а також на підставі первинних документів (договору №ДГ-12/ТР від 01.03.2010 року, укладеного з ТОВ «ВММ Вилиджтрейд», актів здачі-прийняття робіт) контролюючим органом встановлено, що у березні 2010 року ТОВ «ВММ Вилиджтрейд»надано ТОВ «Премєр Агро»транспортні послуги на загальну суму 111396,56грн. (в тому числі ПДВ 18566,09грн.). Розрахунки між підприємствами проводились в готівковій формі, що підтверджуються квитанціями до прибуткових касових ордерів. Підприємством до перевірки крім договору №ДГ-12/ТР від 01.03.2010 року та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2010 року № ОУ-252 та від 31.03.2010 року №ОУ-253 на транспортні послуги інших документів на підтвердження транспортних послуг не надано. Надані підприємством документи, на думку відповідача, не відкривають суті транспортних послуг та не підтверджують їх фактичне отримання підприємством і використання в господарській діяльності. Відповідно до матеріалів перевірки ТОВ "Премєр Агро" завищено валові витрати на загальну суму 92830 грн., у тому числі за І квартал 2010 року в сумі 92830 грн., в звязку з включенням до валових витрат сум за транспортні послуги, що не мають звязку з господарською діяльністю підприємства.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем 04.08.2010 прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено суми податкових зобовязань за:

№0021022360/0 за платежем з податку на прибуток підприємств на суму 103182,00грн., із яких основний платіж 76058,00грн., штрафні санкції 27124,00грн..;

№0021012360/0 за платежем з податку на додану вартість на суму 115512,00грн., із яких основний платіж 77008,00грн., штрафні санкції 38504,00грн..;

№0021031720/0 за платежем з податку з доходів фізичних осіб на суму 5400,00грн, із яких основний платіж 1800,00грн., штрафні санкції 3600,00грн..

Підставою для визначення (нарахування) контролюючим органом суми податкового зобовязання з податку на додану вартість є вчинення позивачем правочинів, що не мають звязку з господарською діяльністю (не спрямовані на реальне настання наслідків).

Підставою для визначення (нарахування) контролюючим органом суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств є вчинення позивачем правочинів, не спрямованих на реальне настання наслідків та віднесення до валових витрат сум за транспортні послуги, що не мають звязку з господарською діяльністю.

Підставою для визначення (нарахування) контролюючим органом сум податкових зобовязання з податку доходів фізичних осіб є внесення фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в 2008 році до статутного фонду ТОВ «Премєр Агро»майна (олійні преси) в якості внеску засновників. Так, із акта перевірки та пояснень представника відповідача слідує, що ТОВ «Премєр Агро» за період з 29.07.2008 року по 31.03.2010 не утримано податок з доходів фізичних осіб з громадянки ОСОБА_4 в сумі 1800,00 грн. при внесенні останньою майна до статутного фонду товариства. Оскільки, на думку контролюючого органу, позивач є податковим агентом відносно особи (засновника (учасника) товариства), яка в обмін на корпоративні права зробила внесок майном до статутного фонду підприємства і отримала доход з вказаної операції, підприємство в даному випадку повинно було утримати податок з доходу з фізичних осіб.

При розгляді справи судом також встановлено, що ТОВ «Премєр Агро»було укладено договори з ТОВ «Чарівний світанок»(№ 23 від 08.09.2009р.) та ТОВ «Ольвіялатінвест»(№36 від 26.11.2009р.) про надання послуг. Зазначені договори передбачали, що ТОВ «Премєр Агро»повинно отримати вантаж (сільськогосподарську продукцію) та перевезти його в пункти призначення, які буде вказано Замовником (ТОВ «Чарівний світанок та ТОВ «Ольвіялатінвест»). ТОВ «Премєр Агро»зобовязувалося забезпечити надання транспорту, зберегти прийнятий вантаж з моменту навантажування та до його отримання Вантажоотримувачем. При цьому, згідно зазначених договорів, навантажування та розвантажування сільськогосподарської продукції забезпечували Замовники (ТОВ «Чарівний світанок»та ТОВ «Ольвіялатінвест»). У звязку з тим, що сільськогосподарська продукція впродовж всього часу (з моменту навантажування в с. Першотравневому Снігурівського району Миколаївської області, перевезення та розвантажування в порту Южний Одеської області) знаходилась у власності Замовників (ТОВ «Ольвіялатінвест»та ТОВ «Чарівний світанок»), виписання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів з с.Першотравневого Снігурівського району Миколаївської області до порту Южний Одеської області проводилося Замовниками. Оприбуткування вантажу (сільськогосподарської продукції) вантажо-отримувачем проводилось по товарно-транспортним накладним, виписаним ТОВ «Чарівний світанок та ТОВ «Ольвіялатінвест». ТОВ «Премєр Агро»фактично надавало організаційні послуги по договорам, укладеним з Замовниками (ТОВ «Ольвіялатінвест»та ТОВ «Чарівний світанок»), та здійснювало супроводження вантажу, який не переходив у його власність. За таких обставин, складання та виписка товарно-транспортних накладних від ТОВ «Премєр Агро»не передбачена законодавством.

На виконання зазначених угод ТОВ «Премєр Агро» було укладено низку договорів про надання транспортних послуг.

Зокрема, 01.03.2010 ТОВ «Премєр Агро»було укладено договір №12/ТР з ТОВ «ВММ Вилиджтрейд», яке приймало на себе обовязок по наданню транспортних послуг - здійснювало перевезення вантажів автотранспортом по маршруту, вказаному Замовником. Згідно наданим до перевірки та зазначеним в акті перевірки актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), квитанціям до прибуткових касових ордерів та звітам до актів здачі-прийняття робіт ТОВ «ВММ Вилиджтрейд»були надані послуги в березні 2010р. на загальну суму 111396,56 грн., в т.ч. ПДВ - 18566,09грн.. На підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у березні 2010р. у розмірі 18566,09грн. під час перевірки підприємством були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством, а саме: податкова накладна № 252 від 31.03.2010р. на суму 106400,00 грн., в т.ч. ПДВ 17733,33 грн.; податкова накладна № 253 від 31.03.2010р. на суму 4996,56 грн., в т.ч. ПДВ 832,76 грн.. Вказані обставини відповідачем не оспорюються.

Крім того, ТОВ «Премєр Агро»було укладено договір №0000001 від 01.01.2009р. з СПД ОСОБА_1; договір №3 від 01.04.2009р.з СПД ОСОБА_2; договір №29від 01.12.2009р. з СПД ОСОБА_3, які здійснювали перевезення вантажів та організаційні роботі. Реальне виконання вказаних угод підтверджується актами виконаних робіт, квитанціями до прибуткових касових ордерів, журналами-ордерами по бухгалтерським рахункам 93 «Витрати на збут»та 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», про що зазначено в акті перевірки та не оспорюється відповідачем.

Таким чином, ТОВ «Премєр Агро»надало належні докази того що послуги, отримані від СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3, виконані належним чином та мають безпосереднє відношення до господарської діяльності підприємства. Податкові накладні, акти прийняття виконаних робіт, квитанції про оплату послуг є первинною документацією, що підтверджує в даному випадку надання позивачем транспортно-експедиційних послуг.

Досліджені угоди не містять ознак нікчемності та не визнавалися недійсними в судовому порядку, тому не має наслідків, передбачених статтею 216 Цивільного Кодексу України.

Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», ЗУ «Про систему оподаткування», ЗУ «Про податок на додану вартість», ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».

Так, відповідно до ст. 11 Законом України «Про державну податкову службу в Україні»органи податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, а також фізичними особами (п.1ч.1 ст.11 Закону);

при проведені перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) обєктів оподаткування, несплату податків та зборів (п.9 ч.1 ст.11 Закону);

застосовувати до платників податків фінансові санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України(п.11 ч.1 ст.11 Закону).

Згідно зі ст.2 (пп.2.3.1) Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю, впорядкування та оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно вимог п.5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, дані правові норми визначають, що до складу валових витрат (а отже витрат, на підставі яких може бути сформованих податкових кредит) можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг (в випадку, що є предметом судового дослідження транспортно-експедиційні послуги), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

Статтею 7 п.7.1. ЗУ «Про податок на додану вартість»встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Із пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»слідує, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Системний аналіз правових норм, якими врегульовані спірні правовідносини, вказує на те, що судження позивача, висловлені в акті перевірки та в судовому засіданні, про те, що надані підприємством документи на підтвердження реальності вчинених господарських операцій не відкривають суті наданих послуг і не підтверджують використання господарських операцій в господарській діяльності, є надуманими та такими, що не мають правової мотивації, оскільки із досліджених договорів, податкових накладних, актів здачі-прийняття виконаних робіт, звіті до актів виконаних робіт, квитанцій до прибуткових касових ордерів та інших досліджених первинних документів слідує, що вказані транспортно-експедиційні послуги були фактично виконані та оплачені відповідно до існуючих домовленостей між контрагентами і вчиненні з метою отримання прибутку.

Доводи відповідача про те, що вчинені відповідачем правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, грунтуються на здогадах і не можуть прийматися як обгрунтування висновку, оскільки є припущеннями, що не підтвердженні допустимими та достатніми доказами.

При дослідженні в судовому засіданні договорів та інших документів, що були оформлені належним чином на виконання правочинів, судом встановлено, що на кожну послугу по забезпеченню перевезення вантажів було оформлено податкову накладну та акт здачі-прийняття виконаних робіт.

Документи, якими позивач підтвердив валові витрати та правомірність податкового кредиту, а саме актами виконаних робіт, податковими накладними, є такими, що достеменно підтверджують такі витрати та факт надання послуг, оскільки відповідають вимогам (обовязкові реквізити) ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Вищенаведене вказує на відповідність реального і заявленого змісту господарських операцій (транспортно-експедиційних послуг), тобто свідчить про їх реальний характер.

Відповідачем, на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності постановлених рішень, не спростував доводи позивача, які в свою чергу підтверджені допустимими та достатніми доказами, про реальний характер вчинених цивільно-правових правочинів та господарських операцій при організації транспортно-експедиційцних послуг.

Посилання відповідача на відсутність у надавача послуг достатніх транспортних засобів, як на підставу нікчемності правочинів повязаних з отриманням транспортно-експедиційних послуг, в даному конкретному випадку при доведеності фактичного надання транспортно-експедиційних послуг шляхом укладення додаткових угод з іншими контрагентами (фактичними перевізниками), не має правового значення, оскільки згідно чинного законодавства, що регулює відносини в сфері надання транспортно-експедиційних послуг, виконувач послуг не позбавлений права на підставі цивільно-правових угод залучати до виконання замовлень інших учасників цивільних (господарських) відносин.

Щодо правомірності визначення суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, суд приходить до висновку про невмотивованість вказаного рішення контролюючого органу, оскільки системний аналіз правових норм, які регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що:

по-перше в даному випадку ТОВ «Премєр Агро»не виступає податковим агентом щодо засновника юридичної особи, а тому не може утримувати податок з доходу фізичної особи засновника юридичної особи в правовідносинах щодо внесення майна до статутного фонду ТОВ;

по-друге засновником було внесено до статутного фонду майно в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою, тобто на поворотній основі, а не продані як товар продавцем. Тому придбані корпоративні права засновника не є доходом в розумінні ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з прямими нормами ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»(Закон N 889) вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 Закону N 889.

Аналіз встановлених в судовому засіданні обставин в контексті наведених правових норм вказує на неправомірність прийнятих відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 04.08.2010 №0021022360/0.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 04.08.2010 №0021012360/0.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 04.08.2010 №0021031720/0

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний