Постанова № 12055364, 29.09.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року <Текст >Справа № 2а-6597/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Гнідой А.В.

за участю прокурора: не зявився

представника позивача: Русинової Т.Ю., Параки Е.А.

представників відповідача: Прокофєва С.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариство «Електрометалургійний

завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»

до: Запорізької митниці

про: визнання неправомірними дій щодо відмови у прийнятті ВМД та

відмови у митному оформленні товару за першим методом;

визнання протиправним та скасування рішення про визначення

митної вартості товару за шостим методом

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізької митниці про визнання неправомірними дій щодо відмови у прийнятті ВМД та відмови у митному оформленні товару за першим методом; визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару за шостим методом.

Ухвалою суду від 30.08.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6597/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 13.09.2010. Ухвалою суду від 13.09.2010 провадження було зупиненно за клопотанням відповідача для надання додаткових доказів. Ухвалою суду від 29.09.2010 провадження по справі було поновлено. Відповідно до повідомлення від 22.09.2010 № 05/1-2779-10 у розгляд вказаної справи вступив прокурор на стороні відповідача. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.10.2010 та до 13.10.2010.

Відповідно до вимог адміністративного позову, ВАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім.А.М. Кузьміна» просить визнати неправомірними дії митниці щодо відмови у прийняті ВМД № 112030000/2010/018433, №112030000/2010/019020, № 112030000/2010/018538, №112030000/2010/019018, №112030000/2010/019704 та відмови у митному оформленні товару за вказаними ВМД за першим методом; визнання протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товару за шостим методом № 112000006/2010/001266/2 від 27.07.2010, №112000006/2010/001296/1 від 03.08.2010, № 112000006/2010/001276/2 від 03.08.2010, №112000006/2010/001297/1 від 03.08.2010 та № 112000006/2010/001370/2 від 10.08.2010. Також зазначено, що для проведення митного оформлення поставленого товару позивачем до митного органу були подані ВМД, які прийняті для оформлення. У ВМД позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 МК України. Для підтвердження митної вартості товару митним органом необґрунтовано витребувані додаткові документи. Позивач своїми листами повідомив Запорізьку митницю про неможливість надання певних додатково витребуваних документів з поясненням причин такої неможливості їх подання. 27.07.2010, 03.08.2010 та 10.08.2010 відповідачем безпідставно прийняті спірні рішення про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом. Позивач подав митному органу нові митні декларації, які прийняті до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем». Вважає, що відповідачем були порушені приписи чинного законодавства щодо порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, а дії відповідача щодо відмови у прийнятті ВМД та відмови у митному оформленні товару за першим методом неправомірними.

Представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав зазначених в позовній заяві. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

08.09.2010 до суду від позивача надійшло уточнення адміністративного позову від 08.09.2010 № 1-9, в яких зазначено, що при підготовці вказаного адміністративного позову була допущена описка у даті митної декларації №112000006/2010/001266/2, на сторінки 2 та 7 позову, де було вказано що рішення від 27.07.2010, тоді як слід читати, що вказане рішення від 03.08.2010, про що свідчать обставини та матеріали справи. Уточнення до позову прийняті судом.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у наданих запереченнях та додаткових поясненнях. В обґрунтування заперечень зазначив, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було перевірено документи, подані позивачем для митного оформлення, але після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ було зясовано, що митна вартість заявленого товару значно відрізняється від цінової інформації ЄАІС ДМСУ. Згідно з вимогами п.11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» від 20.12.2006 №1766 були витребувані додаткові документи. Враховуючи, що декларантом не надані додаткові документи на підставі положень статті 265 Митного кодексу України, вимог п. 14 Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» було здійснено митну оцінку товару. При здійсненні митної оцінки був застосований метод визначення митної вартості №6 відповідно до ст.273 МК України. При визначенні митної вартості товару використовувалась цінова інформація, що була в наявності у митниці та застосована митна вартість такого товару, що був ввезений на тих же умовах поставки, схожої якості і приблизно в тій же кількості, що й оцінювані товари. Що стосується вимог позивача про визнання неправомірними дій щодо відмови у прийнятті ВМД та відмови у митному оформленні товару за першим методом, зазначає, що відповідач не відмовляв підприємству в митному оформленні, а видав рішення про визначення митної вартості товарів, з якими позивач погодився та подав нові ВМД для оформлення товару. У зв'язку з вищевикладеним вважає дії митниці правомірними. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відкрите акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (ідентифікаційний код 00186536) (Покупець) 11.02.2008 і «INTERCOMMODITIES SA» (Продавець) було укладено контракт №0403083434, за яким продавець зобов'язався поставити позивачу товар відповідно до специфікацій на умовах DDU Запоріжжя.

Для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме: електролітичні катоди нікелю не різані, позивачем до митного органу 27.07.2010 була подана вантажна митна декларація № 112030000/2010/018433.

У графі 43 ВМД №112030000/2010/018433 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 Митного Кодексу України.

Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 0,00 грн. ввізного мита та 673381 грн. 39 коп. - ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації.

При поданні ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №0403083434 від 11.02.2008, специфікація №103 від 19.07.2010, інвойс/рахунок №NI-10-051 від 19.07.2010, сертифікат якості, лист №121-555 від 26.07.2010, та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).

Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості товару митним органом були витребувані додаткові документи, про що зазначено на зворотному боці ф. ДМВ-1, а саме:

-договір з третіми особами, що повязані з контрактом №0403083434 від 11.02.2008;

-розрахунки про здійснення платежів третім особам на корить продавця; розрахунки про сплату комісійних;

-відповідна бухгалтерська документація;

-прейскуранти, (прайс-листи ) фірми виробника товару;

-копія вантажної митної декларації про відправлення;

-Висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Крім того листом від 03.08.2010 №121-574 «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» повідомило Запорізьку митницю про те, що:

-договір з третіми особами, що повязані з договором про поставку нікелю за комерційним інвойсом № NI-10-051 від 19.07.2010, митна вартість якого визначається надавався;

- рахунки про здійснення платежів тертім особам на користь продавця надавались;

-рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг не надавались, бо такі організації не залучені під час виконання зобовязань ані продавцем, ані покупцем;

-банківське платіжне доручення, що підтверджує факт оплати за нікель по ціні, що зазначена в рахунку фактурі, на момент декларування не надавалось, оскільки оплата має бути здійсненна впродовж 60 днів з моменту поставки матеріалу;

-каталоги, прейскуранти (прайс-листи фірми-виробника товару) не надавалися за умов того, що дана інформація не є доступною для підприємства. Більш того постачальник товару не є його виробником, тому одержати таку інформацію не можливо;

-висновки про якісні характеристики товару приведені в сертифікаті якості виробника, який був наданий на момент декларування;

-інформація зовнішньоторговельних організацій про вартість товару - не надавалась, серед інформації біржових організацій були надані котировки Лондонської Біржі Металів;

-надати експортну декларацію на товар можливості не має, замість неї надався транзитний документ Т-1, оскільки товар знаходиться на території Голландії у режимі транзиту.

27.07.2010 митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/001266/2 за шостим (резервним) методом.

03.08.2010 позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2010/019137, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».

Платежі за ВМД №112030000/2010/019137 склали 0,00 грн. ввізного мита та 951 722 грн. 11 коп. ПДВ.

Для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме: лектролітичні катоди нікелю різані «4х4» позивачем до митного органу 02.08.2010 була подана вантажна митна декларація №112030000/2010/019020, яку прийнято для оформлення, про що свідчить відбиток «Під митним контролем».

У графі 43 ВМД №112030000/2010/019020 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 Митного Кодексу України.

Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 0,00 грн. ввізного мита та 698 177 грн. 19 коп. - ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації.

При поданні ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №0403083434 від 11.02.2008, специфікація №105 від 20.07.2010, інвойс/рахунок №NI-10-052 від 21.07.2010, сертифікат якості, лист №121-566 від 29.07.2010, рахунок на автопослуги №66442 від 29.07.2010, комерційна пропозиція №0163 від 14.07.2010, рахунок третіх осіб №81263, контракт з третіми особами № S10-53887-120, тендер на закупку №0171 від 28.07.2010, та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).

Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості товару митним органом були витребувані додаткові документи, про що зазначено на зворотному боці ф. ДМВ-1, а саме:

-договір з третіми особами, які повязані з контрактом щодо поставки товарів митна вартість яких визначається;

-Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

- каталоги, каталоги, прейскуранти (прайс-листи фірми-виробника товару);

-калькуляція фірми виробника товару;

-Інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

-Висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Листом від 02.08.2010 № 121-572 позивач повідомив Запорізьку митницю про надання деяких додаткових витребуваних документів та неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження митної вартості, а саме: договір з третіми особами, що повязані з договором про поставку нікелю за комерційним інвойсом № NI10-052 від 21.07.2010 надавався; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця надавались; банківське платіжне доручення, що підтверджує факт оплати за нікель по ціні, що зазначена в рахунку фактурі, на момент декларування не надавався, оскільки оплата має бути здійсненна в продовж 60 днів з моменту поставки матеріалу; каталог, прейскурант (прас-листи фірми-виробника товару) не надавалися за умов того, що дана інформація не є доступною для нас. Більш того постачальник товару не є його виробником, тому одержати таку інформацію не можливо; калькуляції фірми виробника не надавались за умов того, що ця інформація не є доступною для нас, більш того постачальник товару не є виробником, тому одержати таку інформацію для нас неможливо; висновки про якісні характеристики товару приведені в сертифікаті якості виробника, який був наданий на момент декларування; інформація зовнішньоторговельних організацій про вартість товару не надавалась, серед інформації біржових організацій були надані котировки Лондонської Біржі Металів.

03.08.2010 митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/001296/1 за шостим (резервним) методом.

Позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2010/019126 від 03.08.2009, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».

Платежі за ВМД №112030000/2010/019126 склали 0,00 грн. ввізного мита та 968 846 грн. 47 коп. ПДВ.

Для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме: електролітичні катоди нікелю не різані позивачем до митного органу 02.08.2010 була подана вантажна митна декларація №112030000/2010/018538, яку прийнято для оформлення, про що свідчить відбиток «Під митним контролем».

У графі 43 ВМД №112030000/2010/018538 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 Митного Кодексу України.

Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 0,00 грн. ввізного мита та 587 764 грн. 92 коп. - ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації.

При поданні ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №0403083434 від 11.02.2008, специфікація №102 від 09.07.2010, інвойс/рахунок №NI-10-049 від 09.07.2010, сертифікат якості, лист №121-552 від 26.07.2010, лист № 0161 від 01.07.201-, контракт № 08-2008-IC/NOR, рахунок № 10/243, та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).

Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості товару митним органом були витребувані додаткові документи, про що зазначено на зворотному боці ф. ДМВ-1, а саме:

-розрахунки про сплату комісійних;

-відповідна бухгалтерська документація;

- прейскуранти (прайс-листи фірми-виробника товару);

-висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Листом від 03.08.2010 № 121-573 позивач повідомив Запорізьку митницю про неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження митної вартості.

03.08.2010 митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/001276/1 за шостим (резервним) методом.

Позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2010/019136 від 03.08.2009, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».

Платежі за ВМД №112030000/2010/019136 склали 0,00 грн. ввізного мита та 867 408 грн. 25 коп. ПДВ.

Для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме: електролітичні катоди нікелю різані «4х4» позивачем до митного органу 02.08.2010 була подана вантажна митна декларація №112030000/2010/019018, яку прийнято для оформлення, про що свідчить відбиток «Під митним контролем».

У графі 43 ВМД №112030000/2010/019018 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 Митного Кодексу України.

Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 0,00 грн. ввізного мита та 725 471 грн. 60 коп. - ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації.

При поданні ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №0403083434 від 11.02.2008, специфікація №88 від 26.05.2010, інвойс/рахунок №NI-10-034 від 26.05.2010, сертифікат якості, лист №121-446 від 04.06.2010, лист № 0172 від 29.07.2010, рахунок № 137630, ордер на продаж № S103431, рахунок № 41021005019, експортна декларація № MRN10NL5665101BDF8C10 та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).

Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості товару митним органом були витребувані додаткові документи, про що зазначено на зворотному боці ф. ДМВ-1, а саме:

-договір з третіми особами, які повязані з контрактом щодо поставки товарів митна вартість яких визначається

-відповідна бухгалтерська документація;

- каталоги, прейскуранти (прайс-листи фірми-виробника товару);

- калькуляція фірми виробника товару;

Інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

-висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Листом від 02.08.2010 № 121-571 позивач повідомив Запорізьку митницю про надання деяких додаткових витребуваних документів та неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження митної вартості, а саме: договір з третіми особами, що повязані з договором про поставку нікелю за комерційними інвойсом №NI-10-034 від 26.05.2010 надавався; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця надавались; банківське платіжне доручення, що підтверджує факт оплати за нікель по ціні, що зазначена в рахунку фактурі, на момент декларування не надавався, оскільки оплата має бути здійсненна впродовж 60 днів з моменту поставки матеріалу; каталог, прейскурант (прас-листи фірми-виробника товару) не надавалися за умов того, що дана інформація не є доступною для нас. Більш того постачальник товару не є його виробником, тому одержати таку інформацію не можливо; калькуляції фірми виробника не надавались за умов того, що ця інформація не є доступною для нас, більш того постачальник товару не є виробником, тому одержати таку інформацію для нас неможливо;висновки про якісні характеристики товару приведені в сертифікаті якості виробника, який був наданий на момент декларування; інформація зовнішньоторговельних організацій про вартість товару не надавалась, серед інформації біржових організацій були надані котировки Лондонської Біржі Металів.

03.08.2010 митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/001297/1 за шостим (резервним) методом.

Позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2010/019139 від 03.08.2009, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».

Платежі за ВМД №112030000/2010/019139 склали 0,00 грн. ввізного мита та 969 282 грн. 45 коп. ПДВ.

Для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме: електролітичні катоди нікелю позивачем до митного органу 10.08.2010 була подана вантажна митна декларація №112030000/2010/019704, яку прийнято для оформлення, про що свідчить відбиток «Під митним контролем».

У графі 43 ВМД №112030000/2010/019704 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 Митного Кодексу України.

Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 0,00 грн. ввізного мита та 619 780 грн. 60 коп. - ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації.

При поданні ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №0403083434 від 11.02.2008, специфікація № 104 від 19.07.2010, інвойс/рахунок №NI-10-050 від 19.07.2010, сертифікат якості, лист №121-563 від 27.07.2010, лист № 0163 від 14.07.2010, контракт з третіми особами № S103435, рахунок № 139101, рахунок на автотранспортні послуги № 66440 від 28.07.2010, лист 0176 від 03.08.2010, експортна декларація № MRN10NL5665101BDВ0705 та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).

Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості товару митним органом були витребувані додаткові документи, про що зазначено на зворотному боці ф. ДМВ-1, а саме:

-відповідна бухгалтерська документація;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи фірми-виробника товару);

-калькуляція фірми виробника товару;

-копія вантажне митної декларації, картка відправлення;

-інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини;

- сертифікат про походження товару;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Листом від 10.08.2010 № 121-591 позивач повідомив Запорізьку митницю про надання деяких додаткових витребуваних документів та неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження митної вартості, а саме: банківське платіжне доручення, що підтверджує факт оплати за нікель по ціні, що зазначена в рахунку фактурі, на момент декларування не надавався, оскільки оплата має бути здійсненна впродовж 60 днів з моменту поставки матеріалу; каталог, прейскурант (прас-листи фірми-виробника товару) не надавалися за умов того, що дана інформація не є доступною для нас. Більш того постачальник товару не є його виробником, тому одержати таку інформацію не можливо; калькуляції фірми виробника не надавались за умов того, що ця інформація не є доступною для нас, більш того постачальник товару не є виробником, тому одержати таку інформацію для нас неможливо; висновки про якісні характеристики товару приведені в сертифікаті якості виробника, який був наданий на момент декларування; інформація зовнішньоторговельних організацій про вартість товару не надавалась; сертифікат про походження товару не надавався; надати експорту декларацію на товар можливості не має, оскільки товар знаходиться на території Голландії у режимі транзиту і оформлювався транзитний документ Т-1, яки надавався на момент декларування замість експортної декларації.

10.08.2010 митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/001370/2 за шостим (резервним) методом.

Позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2010/019839 від 11.08.2009, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».

Платежі за ВМД №112030000/2010/019839 склали 0,00 грн. ввізного мита та 865 200 грн. 61 коп. ПДВ.

Як встановлено у судовому засіданні задекларований позивачем товар оформлений митницею та пропущений у вільний обіг.

Не погодившись з вказаними прийнятими рішеннями Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів за шостим (резервним) методом позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст.259 Митного кодексу України (надалі МК України) митна вартість товарів це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (ч.1 ст.260 МК України).

Згідно з ч.1 ст.262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст.266 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначені митної вартості товару не можна використати, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.268 і 269 МК України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст.268 і 269 МК України застосовуються інші методи. При цьому МК України встановлено послідовне використання кожного із зазначених методів. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Виключення становлять методи 4 і 5, які можна використовувати якщо неможливо застосувати метод 3 у будь-якій послідовності на розсуд декларанта (ст.266 МК України). І тільки у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених ст.273 МК України.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Проте таких консультацій з підприємством позивача Запорізькою митницею проведено не було, до того ж відсутні будь-які докази про послідовне застосування відповідачем методів визначення митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Суд вважає, що позивачем з самого початку було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

Запорізька митниця у своїх запереченнях зазначає, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було перевірено документи подані для митного оформлення, але після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ було зясовано, що митна вартість заявленого товару значно відрізняється від цінової інформації ЄАІС ДМСУ. При цьому будь-яких посилань на те, що первісно подані позивачем документи були з недоліками оформлення, не містили істотної інформації, тощо, Запорізька митниця не вказує.

Пунктом 11 вказаного Порядку № 1776 передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до п.11 Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми «можуть подаватися, вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Порядку №1766 надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку обєктивної неможливості та відсутності цих документів супровідний лист з поясненням причин їх ненадання.

Разом із тим, витребувавши перелік документів, передбачених п.11 Порядку № 1776, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями МК України, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосування цих методів. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

З дій відповідача та прийнятих рішень не вбачається наявність потреби у відповідача даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості, наявність виникнення у нього обєктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

З рішень відповідача про визначення митної вартості товару за шостим методом також не вбачається в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом на підставі документів, поданих позивачем, та чи взагалі була потреба у відповідача самостійно визначати митну вартість за шостим методом. Рішення митного органу не містять жодного обґрунтування неможливості застосування попередніх методів.

Крім того, у спірних рішеннях митницею не вказано якою саме ціновою інформацією ДМСУ та за який період вона керувалася при визначенні митної вартості, чи бралися за основу ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до приписів ст.268, 269 МК України. Відповідачем не враховано, що обєктивна неможливість подання всіх витребуваних ним документів у звязку з їх відсутністю у позивача, не може бути підставою для відмови у визначенні митної вартості товару.

На підставі зазначеного відповідачем порушено принцип послідовності застосування методів визначення митної вартості, що суперечить ст.266 МК України, яка передбачає, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже Запорізькою митницею не доведено правомірність прийняття рішень №112000006/2010/001266/2 від 27.07.2010, №112000006/2010/001296/1 від 03.08.2010, №112000006/2010/001276/2 від 03.08.2010, №112000006/2010/001297/1 від 03.08.2010 та №112000006/2010/001370/2 від 10.08.2010 щодо визначення митної вартості товарів за шостим методом, а тому вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Разом з тим в своєму позові позивач просить визнати неправомірними дії Запорізької митниці щодо відмови у прийнятті вантажних митних декларацій №112030000/2010/018433, №112030000/2010/019020, №112030000/2010/018538, №112030000/2010/019018, №112030000/2010/019704 та відмови у митному оформленні товару за першим методом.

Проте, як було встановлено матеріалами справи Запорізька митниця фактично не відмовляла підприємству позивача в митному оформленні (не вчиняла дій щодо відмови в митному оформленні товару, не приймала картки відмови), а видала рішення про визначення митної вартості товарів, з якими позивач погодився, надавши нові ВМД для митного оформлення. Товар в митному відношенні вже оформлений та пропущений митницею у вільний обіг.

Таким чином, оскільки митниця не вчиняла дій щодо відмови в митному оформленні товару, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці про визнання неправомірними дій щодо відмови у прийнятті ВМД та відмови у митному оформленні товару за першим методом; визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару за шостим методом задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці №112000006/2010/001266/2 від 27.07.2010, №112000006/2010/001296/1 від 03.08.2010, №112000006/2010/001276/2 від 03.08.2010, №112000006/2010/001297/1 від 03.08.2010 та №112000006/2010/001370/2 від 10.08.2010 про визначення митної вартості товарів.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна» (вул.Південне шосе, 81, м.Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00186536) 17 (сімнадцять) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова складена у повному обсязі 20 жовтня 2010 року.

Суддя /підпис/О.О. Артоуз