Ухвала суду № 120552309, 15.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 липня 2024 року Справа № 160/13356/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення з 01.04.2019 раніше призначеної йому, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії 82% відповідних сум грошового забезпечення з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати йому з 01.05.2023 доплати до пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити йому з 01.05.2023 щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000,00 гривень відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 у справі №160/1060/23 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі №160/8089/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами відповідно до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі; - документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України, відповідно до кількості уточнених позовних вимог; - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог, що перевищують встановлений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до дня подання позовної заяви до адміністративного суду.

Копію ухвали було направлено позивачу засобами поштового зв`язку на адресу, вказану в позовній заяві та згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вручено позивачу 01.07.2024. Тобто, строк для усунення недоліків до 11.07.2024.

10.07.2024 від позивача надійшли квитанція про сплату судового збору від 03.07.2024 №ПН3121563 на суму 1211,20 грн та уточнений адміністративний позов, у якому позовні вимоги викладені таким чином:

-визнати протиправними дії Головного управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення з 01.04.2019 перерахунку пенсії, призначеної йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з її зменшенням з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії - 82 % відповідних сум грошового забезпечення - з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум;

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати йому з 01.05.2023 доплати до пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити йому з 01.05.2023 щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000,00 гривень відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

У заяві про усунення недоліків, зокрема, вказано, що висновки Суду з приводу того, позивач міг дізнатися про порушення своїх прав саме у червні 2023 року є передчасними, такими, що не узгоджуються із наданими до позову доказами та законодавством України. Водночас, в уточненій позовній заяві, в тому числі зазначено, що відповідач не повідомляв його про припинення виплати щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн. Про це позивач дізнався лише у 2024 році - з Розрахунків пенсії, наданих Відповідачем до Листа від 27.02.2024, і, як вже зазначалось, визначити правильність обчислення (розрахунку) пенсії без відповідних пояснень та/або відповідних Рішень, на підставі яких був здійснений її перерахунок, Розрахунків пенсії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області Позивач не міг - через численність складових, які враховуються під час її обчислення пенсії; виконання Відповідачем рішень суду між тими самим сторонами щодо обчислення та виплати пенсії за минулі періоди, а також через маніпуляції Відповідача з цими показниками та Розрахунками пенсії. Крім того, триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого вчинення особою протиправних дій (бездіяльності). У його випадку - це виплата пенсії у розмірі, який не відповідає закону.

Вирішуючи питання про усунення недоліків позовної заяви суд зазначає, що за приписами частини першої статті 118 КАС України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з припиненням виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою № 713, з 01 травня 2023 року, а також із зменшенням відсоткового розміру пенсії до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.04.2019 після проведення перерахунку на підставі рішення суду від 23.02.2023 №160/10690/23.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року по справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).

Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Суд наголошує, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року по справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року по справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року по справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року по справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року по справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

З урахуванням наведеного суд вважає помилковими доводи позивача про те, що про порушення своїх прав останній дізнався із змісту листа-відповіді відповідача, оскільки отримання такого листа не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.

Як і в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, суд вказує, що зміст листа пенсійного органу від 27.02.2024 №12118-5091/Л-01/8-0400/24 свідчить про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 у справі №160/1060/23 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 70% від грошового забезпечення 11749,00 грн, яке зазначено у довідці від 24.11.2022 за № 2889, наданій Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області. З 01.06.2023 виплата пенсії здійснюється у розмірі 10875,70 грн, який обчислено на виконання рішення суду та з урахуванням вимог Постанови № 168.

Тобто, щомісячна доплата до пенсії відповідно до Постанови №713 з 01.07.2021 виплачувалась позивачу до проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 у справі №160/1060/23 та в подальшому з 01.06.2023 її виплату було припинено. Крім того, з 01.06.2023 виплата пенсії здійснюється у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Проте, суд зазначає, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом шляхом направлення засобами поштового зв`язку 15.05.2024, тобто, майже через 1 рік після 01.06.2023. При цьому, у позовній заяві позивачем самостійно обрано спосіб захисту свого порушеного права стосовно щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн «з 01.05.2023».

Суд наголошує, що про факт встановлення чи невстановлення позивачу доплати до пенсії з 01 травня 2023 року останньому не могло не бути відомо принаймні з червня 2023 року, тобто з моменту отримання пенсії за травень 2023 року. Водночас, про зменшення відсоткового розміру пенсії до 70% позивачу мало бути достеменно відомо після отримання пенсії за червень 2023 року, перерахованої на виконання рішення суду від 23.02.2023 у справі №160/1060/23.

У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до січня 2024 року з метою з`ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.

Судом враховується, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

На обґрунтування поважності причин строку звернення до суду, позивач посилаючись на положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначив, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку не можуть вважатися поважними, оскільки як вже було неодноразово наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.

Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За таких обставин подання позивачем у травні 2024 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, ненарахування та невиплати, починаючи з квітня 2019 року та травня 2023 року, пенсії у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення та суми доплати до пенсії відповідно, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.

Аналогічну позицію висловлено та неодноразово підтримано Верховним Судом у постановах від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 05.03.2024 у справі №300/5476/22 та від 08.05.2024 у справі № 400/11403/23.

Водночас, стосовно посилань позивача на «триваючу бездіяльність» пенсійного органу у заявленому до розгляду спорі, суд вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21 звернула увагу на те, що закон не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Характер такого правопорушення оцінюється судом у кожному конкретному випадку індивідуально.

В окремих випадках специфіка спірних правовідносин та відповідного нормативного регулювання дозволяє дійти висновку про наявність триваючого правопорушення. 104. Так, у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) Велика Палата Верховного Суду підтримала численні висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час, упродовж якого винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Означене визначення неодноразово підтримано Верховним Судом у постановах.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 127/2-2177/2005 викладено правовий висновок, який полягає у тому, що бездіяльність має триваючий характер та існує до початку дій, які свідчать про її припинення. Бездіяльність немає часових меж і закінчується тоді, коли ця бездіяльність припинена. Встановлення строків звернення до суду і залишення заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та здійснення незаконної бездіяльності.

Проте, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та зменшення відсоткового розміру до 70% відповідних сум грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, незалежно від їх кінцевого формулювання в прохальній частині позову, не підпадають під визначення триваючого правопорушення, оскільки відповідач після припинення нарахування та виплати спірної доплати, а також зменшення відсоткового розміру до 70% відповідних сум грошового забезпечення після проведення перерахунку пенсії на виконання судового рішення не перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).

Таким чином, суд доходить висновку, що заявником не було наведено будь-яких аргументів та не надано жодних доказів на підтвердження обставини, які були чи об`єктивно є непереборними та не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду з означеним позовом, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для визнання наведених причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом.

Враховуючи те, що поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено, суд доходить висновку про необхідність про відсутність правових підстав для задоволенні заяви позивача та поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що перевищують встановлений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до дня подання позовної заяви до адміністративного суду, а саме: щодо позовних вимог до 15.11.2023.

Отже, у встановлений судом строк, а саме: до 11.07.2024 включно, позивач не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Суд зазначає, що станом на 15.07.2024 позивач не виконав в повному обсязі вимоги ухвали суду.

З огляду на вищезазначене, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві в частині позовних вимог про:

-визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення з 01.04.2019 по 15.11.2023 перерахунку пенсії, призначеної йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з її зменшенням з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії - 82 % відповідних сум грошового забезпечення - з 01.04.2019 по 15.11.2023, з урахуванням раніше виплачених сум;

-визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати йому з 01.05.2023 по 15.11.2023 доплати до пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити йому з 01.05.2023 по 15.11.2023 щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000,00 гривень відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 169, 248, 256 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про:

-визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення з 01.04.2019 по 15.11.2023 перерахунку пенсії, призначеної йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з її зменшенням з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії - 82 % відповідних сум грошового забезпечення - з 01.04.2019 по 15.11.2023, з урахуванням раніше виплачених сум;

-визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати йому з 01.05.2023 по 15.11.2023 доплати до пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити йому з 01.05.2023 по 15.11.2023 щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000,00 гривень відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

Суддя І.В. Юхно