Постанова № 12054972, 30.09.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року <Текст >Справа № 2а-6486/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Гнідой А.В.

за участю представників:

позивача: Касьян О.П., Польнікової Н.В.,

відповідача:Хорунжого Я.В.;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства “Мотор Січ”

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про: скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2010 року Відкрите акціонерне товариство “Мотор Січ” звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованою державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000710802/0 від 06.08.2010.

В позовній заяві позивачем зазначено, що висновок перевіряючих в акті перевірки про порушення підприємством вимог п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 4.1 ст. 4, п. п. 6.5 (а) ст.6, п. п. 7.2.1, п. п. 7.3.1,п.п. 7.4.1, 7.7.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а сааме завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 47332грн.є неправомірним. Сума порушення, визначена оспорюваним податковим повідомленням рішенням, складається з нарахування відповідачем податкових зобовязань з ПДВ за операціями з подовження ресурсу авіаційним двигунам, що належать ЗАТ «Українські вертольоти» (32072 грн.) та зменшення суми податкового кредиту з ПДВ, що сплачений митним органам при розмитненні частин авіаційних двигунів (15259 грн. 64 коп.).

Вказує, що роботи зі збільшення ресурсу повязані зі зміною якісної характеристики двигуна, збільшенням його життєвого циклу, тому послуги, що надані ЗАТ «Українські вертольоти», авіаційна техніка якого експлуатується за межами митної території (республіка Судан) оподатковується згідно з п.п. г п. 6.5. ст. 6 та п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 закону України «Про податок на додану вартість». На думку позивача, в діючому законодавстві з питань обчислення та справляння ПДВ відсутня норма, яка б повязувала обєкт оподаткування з місцем реєстрації компанії-замовника та споживача послуг, натомість обєкт оподаткування при здійсненні операції визначається за загальним правилом за місцем податкової реєстрації особи, що надає послугу, а у випадках, що є виключенням з загального правила за місцем фактичного надання послуги. У звязку із цим зазначає, що послуги, наданні ЗАТ “Українські вертольоти” є саме таким виключенням з загального правила, оскільки повязані зі зміною якісних характеристик рухомого майна. Щодо висновків завищення податкового кредиту на суму 15259 грн. 64 коп. позивача зазначає, що під час митного оформлення ввезених матеріальних цінностей ним було зазначено митний режим ІМ -40 та характер (тип) угоди) 84 (інше відсутність розрахунків з постачальником у звязку з або поверненням раніше вивезених матеріальних цінностей. Або з заміною одних матеріальних цінностей на інші). Враховуючи ці обставини позивач сформував суму свого податного кредиту на підставі п.п. 3.1.2 п3 ст3. п.п. 7.3.6, 7.5.2 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити та дали пояснення в обґрунтування позову аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях від 07.10.2010. посилається на те, що проведеною СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі перевіркою встановлено порушення ВАТ “Мотор Січ” вимог п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 4.1 ст. 4, п. п. 6.5 (а) ст.6, п. п. 7.2.1 п. 7.2 т. 7, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податкових зобовязань по податку на додану вартість у сумі 26345 грн. Вказує, що висновки акту перевірки зроблені на підставі того, що зміст актів прийому-передачі суперечить предмету договорів між ВАТ “Мотор Січ”та ЗАТ “Українські вертольоти”, а саме: згідно договорів виконавець (ВАТ “Мотор Січ”) приймає на себе зобовязання надати послуги по оцінці технічного стану з метою збільшення міжремонтного ресурсу двигунів, а відповідно до актів передачі-прийому робіт виконавець збільшував ресурс, міжремонтний ресурс, та продовжував календарний термін дії двигунів. Тобто, відповідач вважає, що умови договорів не передбачали виконання робіт щодо майна, які б змінювали його якісну характеристику. Крім того зазначає, що згідно до п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. При цьому, посилаючись на п. 6.5 (а) ст. 6 вказаного закону, відповідач вважає, що місцем поставки послуг у спірній операції є фактична адреса ВАТ “Мотор Січ”, а саме: м. Запоріжжя, Україна.

Щодо віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, який сплачений позивачем митим органам при ввезені на митну територію України з характером угоди 84 зазначив. Що право на податковий кредит виникає в разі придбання або виготовлення товарів з метою їх використання в межах господарської діяльності. З первинних документів та обставин вбачається, що контрагенти ВАТ «Мотор Січ» не виготовляли імпортований товар. За таких обставин, згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ввезення непридатних запчастин та обладнання по зазначеним ВМД здійснення з метою обстеження, поновлення, але не з метою придбання.

На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні із доводами позивача не погоджується та вважає вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з підстав, визначених у запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі направлення від 06.07.2010 № 0572 проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з напрямом відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.052010 року по 31.05.2010 року.

Перевіркою зокрема встановлено, що підприємством порушено вимоги п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 4.1 ст. 4, п. п. 6.5 (а) ст.6, п. п. 7.2.1 п. 7.2 т. 7, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме підприємством завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за травень 2010 року на суму 47332 грн.

06.08.2010, на підставі акта перевірки № 232/08-02/14307794 від 28.07.2010, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000710802/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 47332 грн.

Перевіркою встановлено, що на підставі наданих до перевірки документів (податкових декларацій, уточнюючий розрахунок, договори, контракти, головна книга, регістри бухгалтерського обліку, банківські виписки, податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, акти виконаних робіт, послуг) встановлено факт надання послуг (збільшення ресурсу двигунів) субєктом господарської діяльності ВАТ “Мотор Січ” підприємству ЗАТ “Українські вертольоти” код 31792885, і.п.н. 317928804636 (м. Київ, Україна). Підприємствами було укладено договір, на виконання якого підприємством ВАТ “Мотор Січ” отримано попередню оплату та складено акти прийому-передачі послуг по факту отримання послуг. Форма розрахунків по вищенаведеним послугам попередня оплата, відображена в бухгалтерському обліку по кредиту рахунку 681. На підставі викладеного, податкова інспекція вважає, що датою виникнення податкових зобовязань ВАТ “Мотор Січ” є дата зарахування попередньої оплати від ВАТ “Українські вертольоти” на банківський рахунок ВАТ “Мотор Січ”, тобто підприємство мало нарахувати податкові зобовязання по податку на додану вартість по послугам, наданим підприємству ЗАТ “Українські вертольоти”.

З посиланням на положення п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.5 (а) ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” податковою інспекцією зроблено висновок про заниження ВАТ “Мотор Січ” податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 32072 грн.

Проте суд не погоджується із такими висновками СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції чинній на час здійснення спірних операцій), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

За визначенням пункту 1.4 статті 1 зазначеного Закону поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Підпунктом а п. 6.5 ст. 6 Закону передбачено, що місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах “в”, “д” “е” цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Підпунктом “г”п. 6.5 ст. 6 Закону визначено що місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються послуги у сфері: культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або подібної їм діяльності, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності, та пов'язаних з ними послуг; діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування); оцінки нерухомого майна (нерухомості); проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Як вбачається із змісту укладених між ВАТ “Мотор Січ” (виконавець) та ЗАТ “Українські вертольоти” (замовник) договорів № 1201/10-К (ЄРО) від 27.01.2010, № 6130/08-К (ЄРО) від 28.10.2008, виконавець (позивач у справі) прийняв на себе зобовязання провести аналіз технічного стану двигунів за результатами виконаних робіт та оформити у відповідності із нормативною документацією дозвіл на збільшення ресурсів двигунам.

Тобто, за умовами договорів ВАТ “Мотор Січ” мало провести роботи з дослідження (аналізу) технічного стану авіаційних двигунів (рухомих речей).

Згідно актів приймання-здачі робіт № № 627, 628, 626, 629, 630 АТ “Мотор Січ” фактично проведено роботи із збільшення ресурсу до першого капітального ремонту, міжремонтного ресурсу, назначеного ресурсу та /або продовжено календарний строк служби (зберігання та експлуатації) двигунів для ЄТС.

Суд вважає, що виконані ВАТ “Мотор Січ” роботи з продовження ресурсу двигуна є зміною його якісних характеристик, оскільки ресурси та строки служби є одними із техніко-економічних характеристик споживацьких властивостей двигуна, які складають та визначають його якість.

Ресурс авіаційного двигуна є комплексною якісною характеристикою виробу, що відображає можливість його експлуатації за цільовим призначенням. Ресурс, як параметр, що характеризує експлуатаційні можливості авіаційного двигуна, встановлюється виключно розробником на етапі складання ТЗ та проектування та розробки двигуна.

Продовження ресурсів та строків служби є матеріальною послугою з подальшого підвищення споживацьких якостей двигуна, тобто з подальшого підвищення його якості.

Встановлення нового ресурсу (продовження) авіаційному двигуну повязано із зміною параметрів роботи виробу та (або) агрегатів, які в нього входять і є зміною якісних характеристик двигуна.

Враховуючи, що якісні характеристики є сукупністю властивостей продукції, що дозволяють задовольнити запити та очікування користувача та знаходять своє вираження в певних техніко-економічних параметрах, зміна назначеного ресурсу є зміною властивостей авіаційного двигуна, направлених на задоволення вимог безпеки та льотної придатності повітряного судна, в складі якого здійснюється експлуатація двигуна.

Отже, в даному випадку, місцем поставки послуг у відповідності до п. п. “г”п. 6.5 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” вважається місце, де фактично були надані такі послуги. Із змісту вищевказаних договорів чітко визначено умови та місце надання послуг - прибуття спеціаліста виконавця послуг до пункту, в якому експлуатується повітряне судно Порт-о-Пренс (о. Гаїті), м. Хартум (Республіка Судан). Також підтвердженням надання послуг за межами митної території України є направлення фахівців виконавця таких робіт на базові точки замовника (посвідчення про відрядження, звіти про відрядження, тощо).

Таким чином, надані ВАТ “Мотор Січ” послуги з підвищення ресурсу двигунів ЗАТ “Українські вертольоти” не є обєктом оподаткування в розумінні п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”.

З огляду на викладене, заперечення відповідача в цій частині слід визнати необґрунтованими.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що п. п. “а” п. 6.5 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” не передбачає винятку у визначенні місця поставки послуг передбаченого п. п. “г” вказаної норми. Проте, системний аналіз та конструкція вказаної норми дає підстави стверджувати, що п. п. “а”п. 6.5 ст. 6 Закону визначає загальне правило визначення місця поставки послуг, а всі інші підпункти вказаної норми, які є виключенням із загального правила, вказують на особливості визначення місця поставки послуг в залежності від їх характеру та субєктів надання. Вищезгадані підпункти, зокрема п. п. “г”п. 6.5 ст. 6 Закону, є чинними та підлягають застосуванню.

Тому враховуючи положення п. п. 4.4.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платником податку правомірно та обґрунтовано було застосовано до спірних операцій п. п. “г”п. 6.5 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Також під час перевірки встановлено, що на порушення п.п. 7.4.1 п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Мотор Січ» віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, який сплачений митним органам при ввезенні на митну територію України за характером угоди 84. на суму 15259 грн. 64 коп.

Митне оформлення ввезених матеріальних цінностей було здійснено підприємством відповідно до ст. 70-86 Митного Кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 “Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію” та інструкції про її заповнення.

Так, відповідно до статті 70 Митного Кодексу України, метою митного оформлення є підтвердження відомостей, отриманих при митному контролі товарі та транспортних засобів, що переміщуються через кордон України, та оформлення результатів такого контролю. Декларування здійснюється шляхом заявлення у встановленій формі відомостей про товари, мету їх переміщення, та інших відомостей необхідних для здійснення їх митного контролю. Такі відомості зазначаються у відповідних графах вантажно-митної декларації.

Так, відповідно до встановленої форми декларації в графі 1 зазначається тип такої декларації, який відповідає митному режиму, в який оформлюється товар. В даному випадку ІМ 40 - режим імпорту. В графі 24 зазначається характер (тип) угоди, перелік яких встановлено Наказом Державної митної служби України від 12.12.2007 № 1048. Тип угоди відповідає змісту правочину, на виконання якого здійснюється поставка матеріальних цінностей та відображає спосіб розрахунків за поставлений товар. Характер угоди “84”означає відсутність розрахунків з постачальником у зв'язку з поверненням раніше вивезених матеріальних цінностей, або з заміною одних матеріальних цінностей на інші.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи висновки перевірки щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого митному органу при імпорті з характером угоди “84”, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі посилається на відсутність факту придбання майна у зв'язку з відсутністю грошових розрахунків між відправниками такого майна та підприємством.

Однак, діюча редакція Закону України “Про ПДВ” не містить визначення терміну “придбання”, як не містить його будь-який інший нормативно-правовий акт. Проте правова природа відносин власності передбачає, що придбання цього права може бути пов'язано як з купівлею-продажем речі, так і з іншими формами набуття цього права.

Отримане за ВДМ майно поставлене підприємству в обмін на раніше експортовані запасні частини, що зняті в результаті здійснення ремонту. Згідно умов контрактів, зняті в процесі ремонту запасні частини переходять у власність ВАТ “Мотор Січ”. Таким чином, під час проведення зазначених господарських операцій здійснюється придбання права власності на майно, що ввезене на митну територію України. Саме в контексті набуття певних прав та обов'язків, пов'язаних з відносинами власності, Цивільний кодекс України використовує термін “придбання”(Глава 24 ЦКУ). Отримане у власність майно пов'язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності, у зв'язку з чим, ПДВ, сплачений митному органу під час його розмитнення повинен включатись до складу податкового кредиту.

Таким чином, як зазначалось вище ВАТ “Мотор Січ” набув прав власності на ввезене майно, у зв'язку з чим сплатив митному органу податок на додану вартість.

Суд не приймає доводи відповідача, щодо ототожнення придбання товарів та послуг з фактом купівлі продажу таких товарі та послуг,як обовязкової умови для відображення податкового кредиту.

Відповідно до правил формування податкового кредиту, встановлених пп. 7.4.1 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому згідно з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), мають бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 ст. 7 Закону).

Враховуючи зазначене, у разі повернення нерезидентом попередньо експортованого товару (реімпорту) платник ПДВ має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при його ввезенні, за умови наявності належним чином оформленої ВМД та подальшого використання такого товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ.

Господарська діяльність, у відповідності до ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійної і суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи”.

Оформлення всіх ВМД здійснювалось позивачем в звязку з реалізацією підприємством своєї господарської компетенції, а саме виконання гарантійних зобовязань, вартість яких включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія, здійснення продажу послуги та купівлі послуги у нерезидента.

Таким чином, позивачем виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявність звязку отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та факт сплати податку (належним чином оформлені ВМД)

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог підпункту 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, та 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов висновків про заниження позивачем зобовязань по податку на додану вартість та необґрунтовано прийняв податкове повідомлення-рішення №0000710802/0 від 06.08.2010.

З огляду на викладене, позовні вимоги ВАТ “Мотор Січ” підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства “Мотор Січ” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення рішення № 0000710802/0 від 06.08.2010 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000710802/0 від 06.08.2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Мотор Січ” (ідентифікаційний номер 14307794) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 26.10.2010 року.

Суддя О.О. Артоуз