Рішення № 120548976, 23.07.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/230/24

Справа №760/8755/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Усатової І.А.

за участю секретаря судового засідання Омелько Г.Т.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: старший інспектор ВРП Бучанського РУП старший лейтенант Лагода Надія Володимирівна про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: старший інспектор ВРП Бучанського РУП старший лейтенант Лагода Надія Володимирівна про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 05 липня 2022 року старшим інспектором ВРП Бучанського РУП було винесено постанову серії БАБ №785845 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень.

В обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 05.07.2022 о 18.15 год. в с. Бобриця по вул. Набережна, 8 водій керував тз, будучи позбавленим права керування Миронівським райсудом Київської області від 04.05.2022, чим порушив п. 2.1а ПДР.

Зауважив, що не був водієм та не здійснював керування транспортним засобом, він відпочивав зі своїм товаришем на озері, автомобіль належить його дружині, який того ж дня знаходився на зачиненій парковці. Коли, вийшов з озера та побачив, що поруч з автомобілем стоять патрульні поліцейські, він підійшов до автомобіля, поліцейські зазначили, що він скоїв порушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП- керування тз після позбавлення відповідного права, на що він заперечив, та зазначив що він приїхав разом із товаришем, в якості пасажира, за кермом не перебував. Зауважив, що рішення суду про позбавлення його водійських прав оскаржене в апеляційному порядку та не набрало законної сили.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.

19.07.2022 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Усатовій І.А.

Ухвалою суду від 21.07.2022 судом було відкрито провадження у справі та розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивачу судом було надіслано копію ухвали суду від 21.07.2022. Відповідачу судом було надіслано копію ухвали суду від 21.07.2022 та копію позовної заяви із додатками.

05.09.2022 від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції у Київській області.

05.09.2022 представником відповідача Департаменту патрульної поліції-Поліщуком М.В., було подано відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що Департамент патрульної поліції є неналежним відповідачем у справі, у зв`язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 26.09.2022 клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції у Київській області задоволено.

Відзив від Головного управління Національної поліції в Київській області до суду не надходив.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 05 липня 2022 старшим інспектором ВРП Бучанського РУП було винесено постанову серії БАБ №785845 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки його було притягнуто до адміністративної відповідальності без наявних доказів та без дотримання встановленої законом процедури.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно частин 1, 2 статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься частина 4 статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №524/5741/16-а).

Суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП обов`язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.10.2023 у справі №759/15741/23, яка набрала законної сили 13.11.2022 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно частини 2 статті 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

З наданих пояснень позивача вбачається, що останній під час спілкування з працівниками поліції повідомляв про факт подання апеляційної скарги та про те, що постанова Миронівського районного суду Київської області від 04.05.2022 у справі №371/1102/21, не набрала законної сили.

У матеріалах справи міститься копія апеляційної скарги з відміткою щодо подання на адресу Київського апеляційного суду 23.05.2022 апеляційної скарги у справі №371/1102/21.

Відповідно копії постанови Київського апеляційного суду від 30.05.2022, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Також в матеріалах справи міститься копія апеляційної скарги з описом вкладення направлення «Укрпошта» 22.07.2022 до Київського апеляційного суду у справі №371/1102/21. Однак, будь - яких відомостей щодо розгляду вказаної апеляційної скарги позивач не влодіє, також вона відсутня і відомостях Єдиного державного реєстру судових рішень.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення вказаного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Такого ж висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду в своїй постанові від 11.06.2019 у справі №379/78/19.

Відповідно до частини першої статті 78 Кодексу про адміністративне судочинство, підстави звільнення від доказування є обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав та підлягає скасуванню.

Також, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову до Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 785845 від 05.07.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 гривень - скасувати.

У задоволенні позову до Департаменту патрульної поліції відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (м. Київ, вул. Володимирська, 15, ЄДРПОУ 40108616) судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.А. Усатова