Рішення № 120546439, 23.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11824/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «АЛІБІ» (код ЄДРПОУ 32508984, місцезнаходження: 65058, м. Одеса, вул. Армійська, 8-В, оф. 12) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул.. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 16 квітня 2024 року через підсистему Електронний суд (сформовано 16.04.2024) надійшла позовна заява Приватного підприємства «АЛІБІ» (код ЄДРПОУ 32508984, місцезнаходження: 65058, м. Одеса, вул. Армійська, 8-В, оф. 12) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул.. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару, в якій позивач просить:

·Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.12.2023 року № UA500500/2023/000850/2, прийняте Одеською митницею Державної митної служби України.

Ухвалою від 23 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності ПП АЛІБІ уклало зі ATLANTIKGIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI (Туреччина) (Продавець), Контракт №2021-1-TR від 03.06.2021 року зі змінами та доповненнями на поставку товару згідно з інвойсу. Відповідно до Розділу 2. Контракту Ціна Товару іумови постачання Товар поставляється у кількості та на умовах вказаними в інвойсі.

Так, відповідно до комерційної пропозиції Продавця за замовленням Покупця Продавцем було надано Інвойс №ATL2023000000017 від 06.12.2023 року до Контракту №2021-1- TR від 03.06.2021 року згідно з якої Продавець продає, а Покупець купує Товар: Абрикос сушений (курага) Індустріал, дата виготовлення (упаковка) 11.2023 року, урожай 2023 року, упакований в ящиках по 5 кг, кількість ящиків 4200, вес нетто 21000 кг, вес брутто 22290 кг, Торгівельна марка «LIZA», ціна за 1000 кг- 1100 доларів США, загальною вартістю 23100 доларів США, Код УКТЗЄД 081310000, виробник ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI

Вартість упаковки включена в вартість Товару. Умови поставки: СРT Одеса, Україна. Загальна сума до оплати за Інвойсем № ATL2023000000017 від 06.12.2023 р. становить 23100 доларів США на протязі 360 днів з дати оформлення ВМД.

Перед поданням митної декларації ПП АЛІБІ провело передоплату митних платежів у розмірі 170346,79 гривень.

Уповноваженою особою Приватного підприємства АЛІБІ ФОП ОСОБА_1 згідно Інвойс № ATL2023000000017 від 06.12.2023 р. для здійснення митного оформлення товару: Абрикос сушений (курага) Індустріал» до Одеської митниці Держмитслужби подано митну декларацію (МД) № 23UA500500044203U7 вiд 12.12.2023 р.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500044203U7 вiд 12.12.2023 р. були подані (графа 44 декларації) зовнішньоекономічний Контракт №2021-1-TR від 03.06.2021 року (4100), Додаткова угода до контракту №2021-1-TR від 02.09.2021 (4103), Додаткова угода №2 від 17.06.2022 до контракту №2021-1-TR (4103), Додаткова угода №3 від 23.01.2023 до контракту №2021-1-TR (4103), Додаткова угода від 27.10.2021 до контракту №2021-1-TR (4103), рахунок-фактура (інвойс) від 06.12.2023 №ATL 2023000000017 (0380), комерційна пропозиція від 27.11.2023 року (3000), калькуляція виробництва від 06.12.2023 року (3021), пакувальний лист від 06.12.2023 №ATL 2023000000017 (0271), автотранспортна накладна без № від 06.12.2023 року (0730), прайс-лист виробника від 27.11.2023р. (3014), сертифікат про походження товару А1297648 від 06.12.2023 (0861), інформація про позитивні результати проходження державних видів контролю 10827336 від 12.12.2023р. (5509), заява декларанта, що Товари не ГМО від 06.12.2023 (5141), копія митної декларації країни відправлення №23341300ЕХ00988781 від 06.12.2023 (9610).

На пропозицію митного органу, позивачем 13.12.2023 року було надано лист відповідь № 13-12-2023, у якому повідомлено про незгоду з виявленими невідповідностями, надано пояснення та додаткові документи: експортна декларація країни відправлення з перекладом на українську мову №23341300EX00988781 від 06.12.2023 р.

Проте, 13 грудня 2023 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001581, та 13.12.2023р. Одеською митницею прийнято оскаржуване рішення № UA500500/2023/000850/2 про коригування митної вартості товарів, пред`явлених до митного оформлення.

На думку представника позивача, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Так, стосовно виявлених розбіжностей, представник позивача зазначає таке.

Щодо витрат на транспортування: Поставка товару відбувається на комерційних умовах поставки CPT Одеса, Україна, про що зазначено у інвойсі №ATL2023000000017 від 06.12.2023 року. Згідно з правилами Інкотермс відповідно до умов поставки CPT - Поставка відбулася в момент, коли продавець доставив товар названому перевізникові або іншій особі в узгодженому сторонами місці. Продавець оплачує перевезення товару до названого пункту призначення, а також продавець зобов`язаний за свій рахунок оплатити витрати, зв`язані з упакуванням, необхідної для перевезення товару. Тобто відповідно до документів наданих до митного оформлення, а також обумовлених сторонами умов поставки у ціну товару були включені всі витрати на пакувальні матеріали та роботи, пов`язані з пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, витрати на доставку товару до пункту призначення. Відтак витрати на транспортування товару покупець ПП «АЛІБІ» не ніс і відповідно жодного впливу на формування митної вартості в цій частині не відбувалось.

Щодо вартості страхування транспортування та вартості обслуговування у портах відправки та прибуття: Згідно з правилами Інкотермс відповідно до умов поставки СPT продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар до названого пункту призначення. Тобто відповідно до документів наданих до митного оформлення, а також обумовлених сторонами умов поставки у ціну товару були включені всі витрати на пакувальні матеріали та роботи, пов`язані з пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, витрати на доставку товару до пункту призначення. При цьому правила Інкотермс і СРТ в тому числі, жодним чином не встановлюють імперативних обов`язків щодо здійснення страхування вантажу, а по суті своєї передбачають, що в разі його здійснення обов`язок, а відповідно і витрати на страхування буде нести покупець. В даному випадку страхування вантажу не здійснювалось, та відповідно документи з цього приводу до митного оформлення не надавались. Відтак витрати на страхування імпортер не ніс і відповідно жодного впливу на формування митної вартості в цій частині не відбувалось.

Щодо твердження про не надання копії митної декларації країни відправлення з перекладом на державну мову відповідно ст. 254 МКУ, представник зазначає, що вони є безпідставними, адже переклад вказаної декларації позивачем надавався до митного оформлення.

Таким чином, у Одеської митниці були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

До суду 08.05.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/18719/24), відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 23UA500500044203U7 від 12.12.2023, відповідно до якої за умовами поставки DAP на митну територію України надійшов товар ПП «АЛІБІ», а саме: - 1. Абрикос сушений (курага) без додання цукру та додаткової обробки, врожаю 2023 р., дата виготовлення (пакування) 11.2023 р., термін придатності 12 місяців: - Абрикос сушений (курага) індустріал, фасування 4200 ящиків по 5 кг нетто. Виробник: "ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI VE DIS TICARET LTD.STI". Торговельна марка: "LIZA". Країна виробництва: Туреччина, TR.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №23UA500500044203U7 від 12.12.2023 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

На виконання вимог статті 54 МКУ та зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500044203U7 від 12.12.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;

2) У наданій калькуляції відсутня інформація щодо вартості страхування транспортування та вартості обслуговування у портах відправки та прибуття;

3) не надана копія митної декларації країни відправлення, з перекладом на державну мову відповідно ст. 254 МКУ.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

13.12.2023 декларантом була надана експортна декларація країни відправлення з перекладом на українську мову та лист з повідомленням що більше документів надаватися не буде. Таким чином не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №23UA500500044203U7 від 12.12.2023 містилися розбіжності, ознаки підробки не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000850/2 від 13.12.2023 року та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 23UA500500044395U3 від 13.12.2023 року.

Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2023/000850/2 від 13.12.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ПП «АЛІБІ».

Також, через канцелярію суду 08.05.2024 року від Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою від 23 липня 2024 року у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи відмовлено.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Приватне підприємство «АЛІБІ» зареєстровано та перебуває на обліку Головного управління ДПС в Одеській області з 27.05.2003 року.

Основним видом діяльності є 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до свідоцтва Державної податкової служби України № 200070018 ПП «АЛІБІ» є платником податку на додану вартість з 01.10.2012 року.

Так, судом встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності позивачем ПП «АЛІБІ» (покупець) було укладено контракт № 2021-1-TR від 03.06.2021 року з ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI (Туреччина) (Продавець).

Відповідно до умов вказаного контракту, продавець продає, а покупець купує товар, згідно специфікації (проформа, інвойс), які додаються до контракту і є невід`ємною частиною цього контракту. (п. 1.1 Контракту)

Товар поставляється в кількості згідно специфікації (проформи, інвойсу). Товар поставляється на умовах, вказаних у Специфікації (проформі, інвойсі). У строк 5 днів з дня передплати (банківським переказом) (п. 2.1 та 2.2 Контракту).

Ціна товару в упаковці вказується у специфікації (проформі, інвойсі) (п.2.4 Контракту)

Товар поставляється морським транспортом на умовах визначених сторонами у специфікації (п. 3.1 Контракту)

Сума передплати вказується в доларах США, згідно специфікації (проформи, інвойса). (п. 4.4 контракту)

До відносин сторін за цим контрактом застосовуються положення Incoterms 2010(п. 9.1 контракту).

Судом встановлено, що між сторонами контракту було укладено додаткові угоди до вказаного контракту:

-Від 02.09.2021 року відповідно до якої визначено, що оплата за товар може здiйснюватися впродовж 360 календарних днiв з дати оформлення BMД (вантажна митна декларацiя) у портi призначення;

-Від 27.10.2021 року відповідно до якої визначено, що п.6.1 товар вважається зданим Продавцем i прийнятим Покупцем по кiлькостi: - згiдно ваги, вказаноi в Iнвойсi. Продавець зобов`язаний надати наступнi документи: - Сертифiкат Походження - 1 оригiнал,2 копiї - Фiтосанiтарнийсертифiкат - l оригiнал,2 копії - Пакувальний лист - l оригiнал,2 копiї - СертифiкатЯкостi - 1 оригiнал,2 копiї - Iнвойс - 3 оригiнали, 2 копiї - Коносамент - 3 оригiнали,3 копiї.

Товар повинен бути маркований українською мовою i мiстити iнформацiю про найменування виробника, ваry, вміст, датy виробництва i термін придатностi. Маркування надається Покупцем i підтверджується ним перед друком.

-Від 17.06.2022 року відповідно до якої визначено, що п. 2 товар поставляється в кількості згідно інвойсу; на умовах вказаних в інвойсі; постачання здійснюється партіями згідно інвойсу; ціна в упаковці вказується в інвойсі;п.3.1 товар поставляється морським та/або автомобільним транспортом на умовах визначених сторонами у інвойсі;

-Від 23.01.2023 року відповідно до якої змінено офіційну адресу покупця.

Судом встановлено, що відповідно до комерційної пропозиції від 27.11.2023 року за замовленням Покупця Продавцем було надано Інвойс №ATL2023000000017 від 06.12.2023 року до Контракту №2021-1- TR від 03.06.2021 року згідно якого Продавець продає, а Покупець купує Товар:

Абрикос сушений (курага) Індустріал, дата виготовлення (упаковка) 11.2023 року, урожай 2023 року, упакований в ящиках по 5 кг, кількість ящиків 4200, веснетто 21000 кг, вес брутто 22290 кг, Торгівельна марка «LIZA», ціна за 1000 кг- 1100 доларів США, загальною вартістю 23100 доларів США, Код УКТЗЄД 081310000, виробник ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI.

Вартість упаковки включена в вартість Товару.

Умови поставки: СРT Одеса, Україна.

Загальна сума до оплати за Інвойсем № ATL2023000000017 від 06.12.2023 р. становить 23100 доларів США на протязі 360 днів з дати оформлення ВМД.

Представник позивача у позові зазначив, що перед поданням митної декларації ПП АЛІБІ провело передоплату митних платежів у розмірі 170346,79 гривень.

Так, судом встановлено, що уповноваженою особою від імені позивача до митного органу було подано МД № 23UA500500044203U7 вiд 12.12.2023 року.

На пропозицію митного органу 13.12.2023 року декларантом було надано лист за вих.№13.12.2023 від 13.12.2023 року, яким надано пояснення стосовно виявлених розбіжностей та додатково надано декларацію країни відправлення з офіційним перекладом на українську мову. Та повідомлено, що надання додаткових документів не буде.

За результатами правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті,що стало підставою прийняття оскаржуваного рішення.

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000850/2 від 13.12.2023 року, стало:

1) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;

2) У наданій калькуляції відсутня інформація щодо вартості страхування транспортування та вартості обслуговування у портах відправки та прибуття;

3) не надана копія митної декларації країни відправлення, з перекладом на державну мову відповідно ст. 254 МКУ.

Також митним органом була видана картка відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001581 від 13.12.2023 року.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

За результатами визначення правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000850/2 від 13.12.2023 року, стало:

1) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;

2) У наданій калькуляції відсутня інформація щодо вартості страхування транспортування та вартості обслуговування у портах відправки та прибуття;

3) не надана копія митної декларації країни відправлення, з перекладом на державну мову відповідно ст. 254 МКУ.

Оцінивши докази, що надані сторонами в межах предмету доказування, проаналізувавши положення Митного кодексу України, суд дійшов такого висновку.

Митним кодексом України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Стосовно витрат на транспортування, суд зазначає, що відповідно до умов контракту п. 2.2 товар поставляється на умовах, вказаних у Специфікації (Проформа Інвойсі).

Відповідно до додаткової угоди від 27.10.2021 року та 17.06.2022 року п. 2.2 товар поставляється на умовах вказаних у інвойсі.

Згідно з умов визначених у інвойсі № ATL2023000000017 від 06.12.2023 року: умови поставки товару - СРT Одеса, Україна.

Відповідно до п. 9.1 Контракту, до відносин сторін за цим контрактом застосовуються положення Incoterms 2010.

Так, суд зазначає, що відповідно до Інкотермс 2010 умови поставки СРT - Поставка відбулася в момент, коли продавець доставив товар названому перевізникові або іншій особі в узгодженому сторонами місці. Продавець оплачує перевезення товару до названого пункту призначення, а також продавець зобов`язаний за свій рахунок оплатити витрати, зв`язані з упакуваннм, необхідної для перевезення товару. Тобто відповідно до документів наданих до митного оформлення, а також обумовлених сторонами умов поставки у ціну товару були включені всі витрати на пакувальні матеріали та роботи, пов`язані з пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, витрати на доставку товару до пункту призначення.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача, що витрати на транспортування товару покупець ПП «АЛІБІ» не ніс, адже не мав такого обов`язку, і відповідно жодного впливу на формування митної вартості в цій частині не відбувалось.

Таким чином, суд доходить висновку, що таке твердження митного органу є безпідставним.

Стосовно твердження щодовідсутності інформації щодо вартості страхування транспортування та вартості обслуговування у портах відправки та прибуття, суд погоджується з доводами представника позивача, що відповідно до умов поставки СPT продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар до названого пункту призначення. Тобто відповідно до документів наданих до митного оформлення, а також обумовлених сторонами умов поставки у ціну товару були включені всі витрати на пакувальні матеріали та роботи, пов`язані з пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, витрати на доставку товару до пункту призначення. При цьому правила Інкотермс і СРТ в тому числі, жодним чином не встановлюють імперативних обов`язків щодо здійснення страхування вантажу, а по суті своїй передбачають, що в разі його здійснення обов`язок, а відповідно і витрати на страхування буде нести покупець. В даному випадку страхування вантажу не здійснювалось, та відповідно документи з цього приводу до митного оформлення не надавались.

Таким чином, доводи представника є безпідставними, а тому відхиляються судом.

А також, стосовно тверджень митного органу щодо не надання копії митної декларації країни відправлення, суд вважає їх безпідставними, з огляду на те, що обома сторонами не заперечується надання перекладу копії митної декларації країни відправлення разом з листом про надання пояснень.

Згідно з положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Тому суд доходить висновку, що митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом.

Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, яка відбулась між сторонами, але митний орган не врахував наданих позивачем пояснень.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного підприємства «АЛІБІ» (код ЄДРПОУ 32508984, місцезнаходження: 65058, м. Одеса, вул. Армійська, 8-В, оф. 12) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул.. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,-задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.12.2023 року № UA500500/2023/000850/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) на користь Приватного підприємства «АЛІБІ» (код ЄДРПОУ 32508984, місцезнаходження: 65058, м. Одеса, вул. Армійська, 8-В, оф. 12) судовий збір в розмірі 2422,40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко