Рішення № 120545925, 10.07.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2024 рокусправа № 380/2073/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засіданняАнтонюк Ю.І.,

від позивача ОСОБА_1 ,

від відповідача ОСОБА_2 ,

від третьої особи не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі відповідач, ГУНП у Львівській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі третя особа, ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу ГУНП у Львівській області від 08.01.2024 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ЛРУП №2 ГУНП» в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 22.01.2024 №35 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновити позивача з 23.01.2024 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, стягнувши з відповідача на користь позивача заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 30.01.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі ОСОБА_4 , арк.спр.87-88/.

Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про забезпечення доказів ОСОБА_4 , арк.спр.78-84/.

Ухвалою суду від 31.01.2024 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про забезпечення доказів ОСОБА_4 , арк.спр.89-90/.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що під час здійснення 27.12.2023 конвоювання слідчо-арештованого ОСОБА_5 , який здійснив втечу через вікно з приміщення вбиральні медичного закладу, всі посадові особи (конвоїри) перебували на рівнозначних посадах. З урахуванням спеціального звання майор ОСОБА_6 та капітан поліції ОСОБА_7 відповідно до вимог статуту були старшими щодо позивача. Однак за результатами службового розслідування, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції застосовано лише до ОСОБА_3 , а керівник позивач звільнений зі служби «за власним бажанням». Таким чином, дисциплінарне стягнення щодо позивача застосовано відповідачем непропорційно, а наказ має дискримінаційний характер.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві ОСОБА_4 , арк.спр.96-103/. Вказав, що відповідно до висновку службового розслідування від 03.01.2024 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, який полягав у нездійсненні будь-яких заходів, спрямованих на попередження надзвичайної події та щодо здійснення з грубим порушенням належного спостереження за поведінкою взятої під варту особи під час перебування в закладі охорони здоров?я та протягом усіх етапів конвоювання. Оскільки факти, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування, знайшли своє підтвердження, спірний наказ винесено на підставі результатів такого службового розслідування та в межах повноважень, встановлених законом, тому відсутні підстави для його скасування.

Представник позивача подав до суду клопотання /Т.ІІІ, арк.спр.44-45/, в якому повторно зауважив, що під час спільного несення служби особами рядового і начальницького складу поліції старший поміж осіб з однаковими посадами є той, в кого вище спеціальне звання. Також, зауважив, що в день конвоювання, для ОСОБА_8 , окрім майора поліції ОСОБА_9 , старшим також являвся капітан поліції ОСОБА_10 , який на відміну від позивача отримав дисциплінарне стягнення попередження про неповну посадову відповідність, як і інший конвоїр ОСОБА_11 .

Також, вказав, що участь працівника внутрішньо безпеки у складі комісії відбулось із порушенням закону, оскільки включення представника підрозділу внутрішньої безпеки Національної поліції України може здійснюватися лише на підставі листа керівника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України чи його заступника та керівника територіального (відокремленого) підрозділу цього органу, за наявності відповідних підстав.

Ухвалою суду від 13.03.2023 задоволено частково клопотання представника позивача про витребування доказів /Т.ІІ, арк.спр.163-164/.

Ухвалою суду від 10.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /Т.ІІ, арк.спр.194/.

Ухвалою суду від 24.04.2024 клопотання представника позивача про виклик свідка задоволено. Вирішено викликати свідком ОСОБА_12 /Т.ІІ, арк.спр.222-223/.

Ухвалою суду від 15.05.2024 клопотання представника позивача про повторний виклик свідка задоволено. Вирішено повторно викликати свідком ОСОБА_12 /Т.ІІІ, арк.спр.29-30/.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача правову позицію викладену у відзиві підтримав, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд заслухав вступні слова позивача, представників сторін, з`ясував підстави позову та відзиву, додаткових пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, об`єктивно оцінивши письмові та відеодокази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 проходив службу в Відділі поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції.

На підставі рапорта старшого інспектора з ОД ВП УГІ ГУ НП у Львівській області капітана поліції Смолінської Віри від 28.12.2023 призначено службове розслідування щодо можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУ НП у Львівській області, під час здійснення конвоювання підозрюваного ОСОБА_13 до Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» у місті Львові.

За результатами службового розслідування, встановлено: «[…] проведеним службовим розслідуванням установлено, що факти, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування, знайшли своє документального підтвердження.

[…] 4. За грубе порушення службової дисципліни, зокрема порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 2, 4, ч. 3 ст. 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII та п. 1.1, 1.28, 1.29, 2.33, 2.34, 2.35, 3.51, 4.31 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 №60 дск, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (0153459), застосувати дисциплінарне стягнення звільнення із служби в поліції».

Наказом начальника ГУ НП у Львівській області №79 від 08.01.2024 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ЛРУП №2 ГУНП» до ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби.

Дисциплінарне стягнення реалізоване шляхом видання наказу ГУ НП у Львівській області №35 о/с від 22.01.2024 про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Вважаючи накази про накладення дисциплінарного стягнення та про звільнення безпідставними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Головним питанням у цьому спорі є оцінка дій та рішень суб`єкта владних повноважень в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, Інструкцією з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.01.2005 №60 дск.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України від 02.07.2015 №580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VІІІ) передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 статті 59 Закону №580-VІІІ визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з пунктами 1-2 частини 1 статті 18 Закону №580-VІІІ поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до статті 19 Закону №580-VIIІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).

Дисциплінарним статутом визначено поняття службової дисципліни. Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з пунктом 1 Розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 (далі Правила №1179) під час виконання службових обов`язків поліцейський, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

При цьому черговість накладення зазначених стягнень Дисциплінарним статутом не визначена, а тому, рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування за умови його проведення.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Частиною 3 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статут передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина 8 статті 19 Дисциплінарного статуту).

Частинами 9, 10 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

Водночас Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина 3 статті 26 Дисциплінарного статуту).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина 5 статті 26 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина 6 статті 26 Дисциплінарного статуту).

Частиною 1 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893 (далі Порядок №893).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку №893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Отже, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який зафіксовано в матеріалах службового розслідування. Висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З доказів у справі суд встановив, що на підставі рапорта старшого інспектора з ОД ВП УГІ ГУ НП у Львівській області капітана поліції Смолінської Віри від 28.12.2023 призначено службове розслідування щодо можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУ НП у Львівській області, під час здійснення конвоювання підозрюваного ОСОБА_13 до Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» у місті Львові.

Під час проведення службового розслідування встановлено, що 27.12.2023, близько 09:00, після проведення цільового інструктажу в актовому залі відповідальним по ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_14 , начальником ДОП СП ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_15 та начальником ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області полковником поліції ОСОБА_16 , ОСОБА_3 здійснив запис у журналі отримання зброї, після чого отримав закріплену за ним табельну вогнепальну зброю. Надалі о 15:00 ОСОБА_3 разом із старшим супроводу ДОП майором поліції Лейченком М.В., ДОП лейтенантом Шулдак О.І., ДОП капітаном поліції Путря В.Ю., слідчим СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області Коростіль Л.В. та ОСОБА_13 вирушили в Залізничний районний суд м. Львова на службовому автомобілі. ОСОБА_13 на підставі ухвали слідчого судді Івашок І.Д. Залізничного районного суду м. Львова доставлено 27.12.2023 до суду, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. Того ж дня, близько 17:00 слідчим суддею Залізничного районного суду м. Львова Івашок І.Д. винесено ухвалу про обрання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із альтернативою внесення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (134200 грн.). Після оголошення слідчим суддею ухвали, секретарем надано її копії ОСОБА_13 , ОСОБА_17 та слідчому Коростіль Л.В.

Після оголошення ухвали старшим супроводу ОСОБА_12 повідомлено керівництво, зокрема, начальника ДОП СП ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області Бочуляка Я.М. Після чого ОСОБА_13 взято під варту та конвойовано до ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області, де старшим конвою сформовано справу для конвоювання у ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Згідно з наказом №201дск від 27.12.2023 позивач заступив у конвой спільно із старшим конвою ДОП майором поліції Лейченком М.В., водієм ДОП капітаном поліції Путрею В.Ю., конвоїром ДОП лейтенантом Шулдак О.І. Відповідальним по ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_14 проведено інструктаж, після чого конвой отримав спеціальні засоби, за які кожен підписався у спеціально відведених журналах.

Після цього, близько 19:15 конвоїри одягнули кайданки ОСОБА_13 та помістив у відведене місце для затриманих в спеціальному автомобілі і виїхали з ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області у лікарню Святого Пантелеймона Першого територіального медичного об?єднання Львова, за адресою: м. Львів, вул. Миколайчука, 9, з метою проведення ОСОБА_13 медичний огляд перед поміщенням у СІЗО.

ОСОБА_3 спільно з старшим конвою ДОП майором поліції Лейченком М.В., конвоїром ДОП лейтенантом Шулдак О.І. здійснювали супровід ОСОБА_13 під час проведення медичного огляду. У той час водій ОСОБА_18 залишився біля службового автомобіля.

Після проведення медичного огляду, при виході із медичного закладу ОСОБА_13 повідомив про погане самопочуття та потребу відвідати приміщення вбиральні. Супровід до приміщення вбиральні здійснювали ОСОБА_12 та ОСОБА_3 , під час чого старший конвою зняв із ОСОБА_13 кайданки, а конвоїру ДОП ОСОБА_17 наказав разом з водієм ОСОБА_18 залишитись біля входу медичного закладу.

Старший конвою ДОП Лейченко М.В. оглянув приміщення вбиральні на предмет виявлення речей, якими ОСОБА_13 міг завдати шкоди своєму життю чи здоров?ю, після чого дав вказівку ОСОБА_13 заходит. ОСОБА_13 зайшовши до приміщення вбиральні, прикрив за собою двері.

За кілька хвилин старший конвою ОСОБА_12 смикнув за ручку дверей, які були замкнені зсередини, на що отримав відповідь від ОСОБА_13 , що він вже виходить. За кілька хвилин ОСОБА_12 повторно смикнув за ручку дверей та запитав затриманого чи з ним все добре, однак жодної відповіді не отримав. Після чого, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_3 , що затриманий міг вчинити спробу втечі через вікно та надав наказ перевірити ззовні вікно вбиральні.

Вибігши до виходу медичного закладу там перебував конвоїр ДОП ОСОБА_17 , яка спільно з ОСОБА_3 прибули до місця, де знаходяться вікна вбиральні. Прибувши на місце, там уже перебував старший конвою ДОП ОСОБА_12 , який повідомив, що в вбиральні відчинене вікно, а в приміщенні вже нікого нема.

Конвоєм здійснювались заходи із пошуку та затримання ОСОБА_13 , старшим конвою орієнтовано особовий склад та повідомлено про подію керівника. У підрозділ конвой прибув близько 02:00 28.12.2023.

Під час проведення службового розслідування комісією відібранні пояснення у майора поліції (старшого конвою) ОСОБА_12 , капітана поліції ОСОБА_18 , лейтенанта поліції ОСОБА_3 , лейтенанта поліції ОСОБА_17 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_19 , лейтенанта поліції ОСОБА_20 , лейтенанта поліції ОСОБА_21 , лейтенанта поліції ОСОБА_22 , капітана поліції ОСОБА_14 , майора поліції ОСОБА_23 , майора поліції ОСОБА_24 , капітана поліції ОСОБА_15 , полковника поліції ОСОБА_16 , майора поліції ОСОБА_25 , капітана поліції ОСОБА_26 , підполковника поліції ОСОБА_27 , полковника поліції ОСОБА_28 .

Окрім того, під час службового розслідування здійснено дослідження відеозаписів з камер внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження, встановлених у медичному закладі.

За результатами проведеного службового розслідування, комісія дійшла висновку, що: «Відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що знайшли своє документальне підтвердження.

[…] 4. За грубе порушення службової дисципліни, зокрема порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 2, 4, ч. 3 ст. 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII та п. 1.1, 1.28, 1.29, 2.33, 2.34, 2.35, 3.51, 4.31 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 №60 дск, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (0153459), застосувати дисциплінарне стягнення звільнення із служби в поліції».

Щодо доводів позивача, що під час спільного несення служби особами рядового і начальницького складу поліції старший поміж осіб з однаковими посадами є той, в кого вище спеціальне звання, суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 2 Дисциплінарного статуту за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських (частина 1).

Керівник це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю (частина 2).

Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником (частина 3).

Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові (частина 4).

Забороняється втручання в службову діяльність поліцейських особами, які не є їхніми прямими керівниками, крім випадків, визначених Конституцією та законами України (частина 5).

У разі спільного виконання службових обов`язків поліцейськими, які не підпорядковані один одному по службі, старшим вважається поліцейський, визначений безпосереднім керівником або який займає вищу посаду. Якщо поліцейські займають рівні посади, старший визначається за спеціальним званням (частина 6).

Відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 Посадової інструкції Дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області /Т.ІІ, акр.спр. 84-93/ на ДОП СП відділу поліції №1 РУП №2 ГУ НП у Львівській області покладаються обов`язки, зокрема, безумовного виконання наказів (доручень) керівників, відданих (виданих) у межах повноважень та відповідно до законодавства України.

З положення посадової інструкції позивач ознайомлений 17.05.2023 /Т.ІІ, арк.спр.93/. Також, з положеннями посадової інструкції ознайомлений 11.05.2023 майор поліції ОСОБА_12 /Т.ІІ, арк.спр.93/.

Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Згідно з положеннями наказу ГУ НП у Львівській області №201дск від 27.12.2023 старшим конвоювання визначено майора поліції ОСОБА_12 . Контроль за конвойним нарядом визначено забезпечити капітану ОСОБА_14 .

З викладеного суд висновує, що відповідальність за дотримання службової дисципліни несе керівник, у контексті даної справи такими є старший конвоювання майор поліції ОСОБА_12 та капітан поліції ОСОБА_14 . Таким чином, позивач не може нести відповідальність за дотримання конвойними службової дисципліни, оскільки обіймав нижчу посаду та перебував у підпорядкуванні старшого конвою майора поліції ОСОБА_12 .

Також, у справі відсутні належні докази того, що в розглянутий період службової діяльності позивач виконував керівні обов`язки та владні функції відносно поліцейських, що входили до складу конвою.

Крім того, надані відповідачем відеодокази на переконання суду не підтверджують недотримання процедури конвоювання саме позивачем.

Щодо обґрунтованості висновків службового розслідування, суд зазначає таке.

Відповідно до висновку службового розслідування: «старший конвоїр ОСОБА_12 , на порушення пунктів 1.1, 1.26, 1.27, 1.29, 2.33, 2.34, 2.35, 3.51, 4.31 Інструкції з конвоювання не визначив порядку розстановки конвойного наряду та взаємодії конвоїрів ОСОБА_3 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у зв?язку з чим, ув?язнений ОСОБА_13 залишився без нагляду в об?єкті тимчасового перебування приміщенні вбиральні закладу охорони здоров?я, яке розміщене на першому поверсі та здійснив втечу через вікно. Також, конвоювання ув?язненого здійснено взагалі без кайданок або з одягненими кайданками на руки у положенні «спереду», а піше конвоювання до підрозділу поліції відбулось вулицею населеного пункту місцями можливого скупчення людей, що заборонено.

Конвоїрами ОСОБА_3 та ОСОБА_17 , будь-яких заходів, спрямованих на попередження надзвичайної події не вжито і на порушення пунктів 1.1, 1.28, 1.29, 2.33, 2.34, 2.35, 3.51, 4.31 Інструкції з конвоювання, усвідомлюючи, що конвоювання здійснюється з грубим порушенням, належного спостереження за поведінкою взятої під варту особи під час перебування в закладі охорони здоров?я та протягом усіх етапів конвоювання не здійснено».

Однак визначено, що «за грубе порушення службової дисципліни, зокрема порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 2, 4, ч. 3 ст. 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII та п. 1.1, 1.28, 1.29, 2.33, 2.34, 2.35, 3.51, 4.31 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 №60 дск, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (0153459), застосовано дисциплінарне стягнення звільнення із служби в поліції».

За правилами статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Однак дослідивши обставини даної справи, з врахуванням викладених норм права, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що відповідно до результатів службового розслідування допущені поліцейським ОСОБА_3 порушення службової дисципліни стали наслідком неналежного виконання службових обов`язків усього складу конвою, у тому числі старшого конвою майора поліції ОСОБА_12 , який не забезпечив належного контролю за дотриманням службової дисципліни і вимог законодавства підлеглими, є помилковими.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача в частині щодо необ`єктивності висновків службового розслідування та протиправності спірного наказу ГУНП у Львівській області від 08.01.2024 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ЛРУП №2 ГУНП» в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції.

Щодо покликань позивача про участь працівника внутрішньої безпеки у складі комісії із порушенням закону, слід зазначити таке.

Порядок утворення в органах (підрозділах) поліції, а також закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, дисциплінарних комісій та їх повноваження визначається Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі Положення №893).

Відповідно до пунктів 2-5 Положення №893 дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі - уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування. Дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. У разі призначення службового розслідування за відомостями про скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, що потребує значного обсягу дій, зокрема, опитування великої кількості поліцейських та інших осіб, витребування та аналізу значного обсягу матеріалів, уповноважений керівник може призначати заступника голови дисциплінарної комісії. Головою дисциплінарної комісії, утвореної в поліції, може бути лише поліцейський. Дисциплінарна комісія створюється із числа поліцейських та інших працівників органу (підрозділу) поліції, у якому призначено службове розслідування, або працівників інших органів (підрозділів) поліції за наявності згоди їхніх керівників, які мають відповідні знання та досвід служби (роботи) в поліції або відповідну фахову підготовку щодо предмета проведення службового розслідування. Залучення поліцейських та працівників інших органів (підрозділів) поліції до складу дисциплінарної комісії здійснюється на підставі письмового запиту уповноваженого керівника, який прийняв рішення про проведення службового розслідування, та за наявності письмової згоди керівника органу (підрозділу) поліції, в якому вони проходять службу (працюють).

Згідно з пунктом 3 Розділу ІІ Положення №893 за листом керівника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України чи його заступника, а також керівника територіального (відокремленого) підрозділу цього органу до складу дисциплінарної комісії може(уть) бути включений(і) представник(и) підрозділу внутрішньої безпеки.

Пунктом 5 Розділу ІІ Положення №893 передбачено, що для проведення службових розслідувань щодо реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне поліцейським кримінальне правопорушення, повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, скоєння діяння, що містить ознаки дисциплінарного проступку та призвело до загибелі або травмування (поранення) поліцейського під час здійснення службових повноважень, самогубства або спроби самогубства поліцейського, порушення поліцейським вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинув(ли) чи отримав(ли) тілесні ушкодження поліцейський(і) чи інші особи, а також за повідомленнями про порушення порядку і правил застосування поліцейським поліцейських заходів примусу, що призвело до загибелі або поранення поліцейського чи загибелі іншої особи, до складу дисциплінарних комісій включаються працівники уповноваженого підрозділу з моніторингу якості проведення службових розслідувань, а де такі підрозділи відсутні підрозділи моніторингу або внутрішніх розслідувань Національної поліції України.

Суд зазначає, що включення представника підрозділу внутрішньої безпеки Національної поліції України може здійснюватися лише на підставі листа керівника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України чи його заступника, а також керівника територіального (відокремленого) підрозділу цього органу та за наявності відповідних підстав.

Відповідно до висновку службового розслідування дисциплінарна комісія утворено на підставі рапорта працівника УГІ ГУ НП у Львівській області від 28.12.2023 щодо можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУ НП у Львівській області, під час здійснення конвоювання підозрюваного ОСОБА_13 до Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» у місті Львові.

Водночас на переконання суду, вказані рапорт не є тими документами в розумінні Положення №893, які дозволяють включення представника підрозділу внутрішньої безпеки Національної поліції України до складу дисциплінарної комісії.

Крім того, відповідачем не зазначено наявність в спірному випадку передбачених вищевказаною нормою Положення №893 підстав для включення таких осіб до складу дисциплінарної комісії.

Викладене створює обґрунтовані сумніви в дотриманні процедури включення заступника начальника відділу оперативних розробок Львівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України майора поліції Івана Жолніра до складу дисциплінарної комісії. Отже, і сумніви в правильності проведення службового розслідування.

Щодо інших покликань сторін суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Тому за викладених підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування наказу ГУ НП у Львівській області від 22.01.2024 №35 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинний забезпечити поновлення порушеного права і має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на висновок суду про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення позивача зі служби в поліції, належним способом захисту прав позивача є поновлення його на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, з 23.01.2024.

Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, а Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №826/808/16.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі Порядок №100).

Відповідно до підпункту «з» пункту 1 Розділу І Порядку №100 цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

Згідно із положеннями пункту 2 Розділу ІІ Порядку №100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Згідно з пунктом 5 Розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом абзацу 1 пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Разом з тим, виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі Постанова №988).

Пунктом 2 Постанови №988 установлено, що порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок №260).

Пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Згідно з пунктом 9 Розділу І Порядку №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення спірних правовідносин, слід виснувати, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Отже, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача має проводитись шляхом множення розміру середньоденного заробітку на кількість календарних днів (за період вимушеного прогулу), а не робочих днів.

Зазначене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 12.12.2018 у справі №821/966/16, від 30.01.2019 у справі №806/2164/16.

Судом з`ясовано, що період з 23.01.2024 по 10.07.2024 є періодом вимушеного прогулу, за який слід виплатити позивачу середній заробіток, та який у підсумку становить 169 календарних днів.

Згідно з довідкою про грошове забезпечення №24 від 07.02.2024 заробітна плата (грошове забезпечення) позивача за два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення становила 45127,73 грн. (за листопад 2023 року 23657,01 грн., за грудень 2023 року 21470,72 грн.).

Кількість календарних днів служби позивача за листопад грудень становила 61 день.

Отже, середньоденний заробіток позивача становить 739,80 грн. (45127,73 грн./61 день).

Таким чином, середнє грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 23.01.2024 по 10.07.2024 складає 125026,20 грн. (739,80 грн. * 169 календарних дні) без урахування обов`язкових платежів та податків.

Відповідно до частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).

Отже, судове рішення в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Суд зазначає, що розмір грошового забезпечення позивача за два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення становив різні суми: за листопад 2023 року 23657,01 грн., за грудень 2023 року 21470,72 грн. Тому, сума стягнення за один місяць має розраховуватися з середнього значення таких сум.

Отже, сума стягнення за один місяць складає 22563,86 грн. ((23657,01 грн. + 21470,72 грн.)/2).

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позов необхідно задовольнити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 08.01.2024 №79 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ЛРУП №2 ГУНП» в частині застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції.

3.Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22.01.2024 №35о/с про звільнення старшого лейтенанта ОСОБА_3 ( НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), з 22.01.2024.

4.Поновити ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, з 23.01.2024.

5.Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, вул. Генерала Григоренка, 3, м. Львів; ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 23.01.2024 по 10.07.2024 в сумі 125026 (сто двадцять п`ять тисяч двадцять шість) грн. 20 коп., з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог законодавства.

6.Рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

7.Судовий збір зі сторін не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2024.

Суддя Кравців Олег Романович