Рішення № 120544600, 22.07.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року Справа№200/2913/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованої доплати пенсії за минулий час, з 29.09.2021 по 30.11.2023, у сумі 251 708,55 грн. (двісті п`ятдесят одна тисяча сімсот вісім гривень 55 коп.) відповідно до вимог статті 46 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV;

зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану доплату пенсії за минулий час, з 29.09.2021 по 30.11.2023, у сумі 251 708,55 грн. (двісті п`ятдесят одна тисяча сімсот вісім гривень 55 коп.) одноразовим платежем з компенсацією втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати згідно із Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Обґрунтовуючи позов Позивач зазначив, що він перебуває на обліку у Відповідача, як отримувач пенсії. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі 200/1444/23 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 03.01.2023 № 05750004899 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з порушенням вимог статті 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», зобов`язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити з 29.09.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI виходячи з 80 відсотків його заробітної плати (доходу).»

На виконання цього рішення суду позивачу відповідач здійснив перерахунок пенсії, однак доплату до пенсії за минулий час з 29.09.2021 по 30.11.2023 в розмірі 251 708,55 грн. не сплачено, що і стало приводом звернення до суду.

Ухвалою суду від 20.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем було надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що Управління не відмовляється від покладених зобов`язань. Виплата заборгованості на виконання Рішення суду за період з 29.09.2021 по 30.11.2023 буде здійснюватися після визначення коштів на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не виплачено за період до місяця їх відновлення,

Позивачем надано відповідь на відзив, згідно з якою наголошено на протиправності позиції відповідача, позовні вимоги підтримано.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 29.09.2021 отримуєте пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-VI.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі 200/1444/23 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл.Соборна, 3, м.Слов`янськ, Донецька область, 84122) про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №057350004899 від 03.01.2023 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , з порушенням вимог ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл.Соборна, 3, м.Слов`янськ, Донецька область, 84122) здійснити з 29.09.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 № 345-VI виходячи з 80 відсотків його заробітної плати (доходу).

Відповідно до покладених судом зобов`язань ГУ ПФУ в Донецькій області (м.Добропілля) прийняте рішення від 22.11.2023 №057350004899, згідно з яким здійснено перерахунок пенсії з 29.09.2021 виходячи з 80 відсотків заробітної плати (доходу). Щомісячний розмір пенсії після перерахунку склав 20 930,00 грн.

Листом від 12.12.2023 №25043-24026/Б-02/8-0500/23 відповідач повідомив, що на виконання рішення суду від 20.06.2023 у справі №200/1444/2023 у листопаді 2023 року проведено перерахунок пенсії з 29.09.2021 з урахуванням статті 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі Закон №345). Головним управлінням проведено розрахунок доплати пенсії за минулий час з 29.09.2021 по 30.11.2023, невиплаченої внаслідок неправомірних дій відповідача, що складає 251 708,55 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати заборгованості з пенсії за період з 29.09.2021 по 30.11.2023 позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Так, частиною 3 статті 4 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положеннями статті 5 вказаного Закону встановлено, що виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені статтею 49 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 46 цього Закону нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Суд зазначає, що право позивача на отримання пенсії є беззаперечним і забезпечення цього права становить сутність взятих на себе державою зобов`язань.

Незважаючи на ці приписи закону заборгованість з пенсії позивачеві фактично не виплачена, що підтверджується листом Пенсійного фонду України від 04.12.2023 року та довідкою.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Слід зауважити, що за своєю правовою природою пенсія є єдиним (або основним) джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).

Згідно з практикою Європейського Суду з Прав Людини, пенсія підпадає під захист ст. 1 Протоколу 1 (право власності). Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ інтерпретує поняття майно дуже широко, та зараховує до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. Неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням у право власності особи (зокрема, у справах Andrejeva v. Latvia (App. № 55707/00, § 77) Stummer v. Austria (App. № 37452/02, § 82),ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах щодо порушення ст. 1 Протоколу 1, поширюються на пенсії). Якщо чинне законодавство держави передбачає пенсійні виплати, це повинно розглядатись як таке, що генерує майновий інтерес (Carson and Others v. the United Kingdom, App. № 42184/05, § 64, Lakicervic and others v. Monte).

У справі Muller v. Austria (App. 5879/72) на той час Європейська комісія з прав людини встановила, що коли особа робить обов`язкові внески до Пенсійного фонду, в неї виникає право власності на частку цього фонду.

Отже, у випадку призначення певній особі належним органом пенсії ця особа має право на своєчасне отримання цієї пенсії.

Як встановлено судом, сума заборгованість з призначеної позивачу пенсії за період з 29.09.2021 по 30.11.2023 складає 251 708,55 грн.

Ураховуючи наведені вище нормативно правові приписи, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання даної суми заборгованості з пенсії.

Після призначення пенсії рішення суду вважається виконаним, а право на пенсійне забезпечення трансформується з права на призначення (нарахування) пенсії на право на отримання нарахованих сум пенсії. У разі затримки реалізації останнього законом передбачена компенсація втрати частини доходів (інфляції), що можливо тільки щодо нарахованої заборгованості.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на Бюджетний кодекс України та неможливість прийняття бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних призначень та асигнувань.

Водночас, законодавство відрізняє кошти Державного бюджету України та кошти Пенсійного Фонду України.

Частиною 2 статті 72 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Бюджет Пенсійного фонду у відповідності до ч.1 ст. 71 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування це план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 72 того самого Закону передбачається, що кошти державного бюджету можуть бути джерелами формування коштів Пенсійного фонду, але це не означає, що бюджет Пенсійного Фонду є Державним бюджетом України або навпаки.

Бюджетним кодексом України згідно з ч. 1 ст. 1 цього кодексу регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Зважаючи на це, Бюджетний кодекс не регулює порядок використання коштів бюджету Пенсійного фонду. Тому посилання відповідача на його норми щодо бюджетних зобов`язань, бюджетних асигнувань та інші є неприйнятними.

Крім того суд враховує, що у відповідності до ст. 77 КАС України відповідач жодними доказами не довів відсутність необхідних для виплати заборгованості коштів у бюджеті Пенсійного фонду.

Щодо вимоги позивача про виплату компенсацієї втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати згідно із Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульованіЗаконом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати(далі - Закон №2050-ІІІ).

Згідно зі статтями1,2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплатипідприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьомуЗаконіслід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Наведене дає підстави для висновку, що дія зазначеного Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності й господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України та які (відповідні доходи) не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченоїстаттею 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159(далі - Порядок № 159) відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Верховний Суд в постанові від 11.12.2020 у справі № 200/10820/19-а дійшов наступних висновків:

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 не звертався до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року відповідно доЗакону № 2050-ІІІта Порядку №159.

Своєю чергою, відповідач не відмовляв позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 460/4188/20, від 09.06.2021 у справі №240/186/20, від 11.05.2023 у справі №460/786/20, від 18.08.2023 у справі №460/4166/20.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цій справі судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача із заявою про нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати на підставі Закону № 2050-III та Порядку №159. Своєю чергою, відповідач не відмовляв позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації, а тому звернення позивача до суду з цими позовними вимогами є передчасним.

Зазначені висновки повністю узгоджуються з правовою позицією Першого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 21.11.2023 у справі №200/3683/23, від 11.01.2024 у справі №200/4508/23.

Отже у задоволенні позовних вимог в частині компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заборгованості з пенсії суд відмовляє.

Щодо вимоги виплатити заборгованість одноразовим платежем.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; […].

Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; […].

Предметом розгляду адміністративного спору є відмова відповідача виплати заборгованість з пенсії позивача, поряд з цим, позивач обрав єдиний можливий у такому випадку спосіб захисту свого порушеного права у вигляді зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії, і ефективність цього способу погоджена судом.

Отже, оскільки спосіб захисту порушеного права не передбачає стягнення заборгованості, підстави для допуску до негайного виконання рішення суду в межах всієї суми заборгованості, яка буде нарахована на виконання рішення, у суду відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позов задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 484, 48 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (м.

Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованої доплати пенсії за минулий час, з 29.09.2021 по 30.11.2023, у сумі 251 708,55 грн. (двісті п`ятдесят одна тисяча сімсот вісім гривень 55 коп.) відповідно до вимог статті 46 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV;

Зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану доплату пенсії за минулий час, з 29.09.2021 по 30.11.2023, у сумі 251 708,55 грн. (двісті п`ятдесят одна тисяча сімсот вісім гривень 55 коп.)

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484, 48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.В. Стойка