Рішення № 120544520, 12.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 рокуСправа №160/3548/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

07.02.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 19.12.2023 року з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 року 12236,71 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 19.12.2023 року з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2020-2022 року, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 року 12 236,71 грн, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 17.01.2019 року він отримував пенсію за вислугу років. 19.12.2023 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058. Проте при призначенні йому пенсії за віком пенсійним органом протиправно було взято показник середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки. Позивач стверджує, що ним не надавалась згода на врахування зарплати із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а навпаки наполягав на застосування цього показника за 2020-2022 року 12236,71 грн.

Ухвалою від 12.04.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

29.02.2024 року представником відповідача подано клопотання про долучення матеріалів пенсійної справи позивача.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

26.12.2023 року позивачем подано до пенсійного органу заяву з питань його пенсійного забезпечення.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №4955-57417/І-01/8-0400/24 від 23.01.2024 року повідомило позивача про таке.

Позивач перебував на обліку з 17.01.2019 року та отримував пенсію за вислугу років відповідна до Закону України від 05.11.1991 року №1788 «Про пенсійне забезпечення».

На підставі особистої заяви від 19.12.2023 року позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Чинним механізмом нарахування пенсій, відповідно до Закону №1058, передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески.

При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнт заробітної плати.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Розмір пенсії обчислено, виходячи із загального стажу, зарахованого по 30.09.2023 року, що складає 39 років 10 місяців 19 днів та заробітної плати за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.12.2018 року.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,39833.

Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації 1.66084.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення складає 12298,57 грн (3764*1,17*,11*1,11*1,14*1,197 = 7405,03*1,66084).

Загальний розмір пенсійної виплати за віком станом на 01.01.2024 року становить 4973,05 грн. з яких: 4898,89 грн - розмір пенсії за віком (7405,03 х 1,66084 х 0,39833); 7426 грн - доплата за понаднормовий стаж 4 роки (ст. 28 ч. 1. абз. 2).

Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст. 10 Закону №1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, Законом №1058-ІV передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між цими видами пенсії.

Таким чином, законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом №1058-ІV.

Відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з п. 2-2 та п. 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Згідно з положеннями частини першої ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV України встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

У той же час, враховуючи той факт, що позивачу з 17.01.2019 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, то призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV із 19.12.2023 року є призначенням позивачу пенсії за віком вперше, а тому в даній ситуації переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону відсутнє.

Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія яка до цього була призначена позивачу.

Вказані висновки щодо застосування норм права узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 31.10.2018 року по справі №876/5312/17, а також з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постановах від 06.03.2018 року у справі №185/1474/17, від 29.03.2023 року у справі №240/4170/19 та інших, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги той факт, що за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше у грудні 2023 року, суд приходить до висновку, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком з 19.12.2023 року протиправно не застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, а тому заявлені позивачем позовні вимоги в цій частині позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як наслідок, з метою відновлення порушеного права позивача, підлягає задоволенню і похідна позовна вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу призначеної пенсії за віком з 19.12.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески.

При цьому щодо частини позовних вимог про визначення розміру показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, суд зазначає.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Тобто, визначати розмір показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки у певному розмірі, відноситься до дискреційних повноважень відповідача та не може встановлюватись судом.

Відтак у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити, водночас обравши при цьому правильний і ефективний спосіб захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 19.12.2023 року з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 19.12.2023 року з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2020-2022 року, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 року та здійснити її виплату, а також виплату різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією з 19.12.2023 року, з урахуванням проведених платежів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко