Рішення № 120544393, 23.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 рокуСправа №160/8248/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якій позивач, з урахуванням уточнень, просить:

-визнати протиправним, скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 6243-6316/П-02/8-1200/23 від 19.10.2023 щодо перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату про заробіток для обчислення пенсії від 16.02.2005 №463 (далі - Довідка 463) за період з 01.01.1990 по 31.12.1996, видану Філією Первомайського відділу №7855 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

-зобов`язати вчинити певні дії - Головне управління Пенсійного фонду України Луганській області, а саме: перерахувати пенсію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на підставі довідки про заробітну плату про заробіток для обчислення пенсії від 16.02.2005 №463 (далі - Довідка 463) за період з 01.01.1990 по 31.12.1996, видану Філією Первомайського відділу №7855 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що позивачем було направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернення, на яке вона отримала відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 6243-6316/П-02/8-1200/23 від 19.10.2023, в якій зазначено, що врахувати для розрахунку заробітну плату надану мною довідку про заробіток для обчислення пенсії від 16.02.2005 №463 за період з 01.01.1990 по 31.12.1996, видану Філією Первомайського відділу №7855 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - установа) не надається можливим, оскільки суми заробітної плати, зазначені в довідці, не підтверджуються сумами заробітної плати та первинними документами установи. Крім цього, форма довідки не відповідає Додатку 5 Порядку 22-1. Провести перевірку Довідки 463 немає можливості у зв`язку з тим, що згідно з даними Центрального сховища обліку сплати страхових внесків установа зареєстрована в місті Первомайськ Луганської області, яке відповідно до додатку і розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р (зі змінами та доповненнями) є тимчасово окупованою територією України, доступ до якої відсутній. Пропонується після закінчення воєнного стану та бойових дій, та у разі необхідності, повторно звернутися до органів Пенсійного фонду України із зазначеного питання. Вважає вказане рішення відповідача протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування відзиву вказує, що ОСОБА_1 з 28.07.2021 призначено пенсію за віком за нормами статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058). 18.04.2022 ОСОБА_1 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулася із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із зміною періоду 60 місяців до 01.07.2000. До заяви долучено довідку від 16.02.2005 №463 (далі - Довідка №463) про заробітну плату за період з 01.01.1990 по 31.12.1996, видану Філією Первомайського відділення №7855 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», яка не відповідає Додатку №5 Порядку №22-1. Заява відпрацьовувалася за принципом «єдиної» черги завдань та «єдиної черги спеціалістів», спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області. За результатом розгляду заяви від 18.04.2022 для обчислення розміру пенсії не враховано заробітну плату за наданою Довідкою №463, оскільки суми заробітної плати, зазначені в Довідці №463, не підтверджено сумами заробітної плати за первинними документами установи. Отже, за наслідком розгляду заяви позивача від 18.04.2022 рішення приймалось спеціалістами ГУ ПФУ в Одеській області та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області по заяві позивача від 18.04.2022 будь-яке рішення не приймало, заяву від 18.04.2022 взагалі не розглядало. Оскільки ОСОБА_1 після призначення пенсії, з 28.07.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за віком, то 21.09.2023 позивач звернулась до відповідача із зверненням (вхідний №6316/П-1200-23), в якому просила надати відповідь, по якій причині їй при розрахунку пенсії не врахована заробітна плата за період роботи з 01.01.1990 по 31.12.1996. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області зазначена заява розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та листом від 19.10.2023 №6243-6316/П-02/8-1200/23 надано роз`яснення з порушеного у зверненні питання. Відповідь Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області від 19.10.2023 №6243-6316/П-02/8-1200/23 на звернення позивача від 21.09.2023 носила суто інформаційний характер, оскільки позивач просила лише надати роз`яснення щодо розрахунку пенсії, а само рішення за наслідком розгляду заяви від 18.04.2022, приймалось спеціалістами Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області.

Разом з відзивом були подані матеріали пенсійної справи позивача.

Ухвалою суду від 21.06.2024 року витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області належним чином засвідчені копії рішень ГУ ПФУ в Одеській області та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, прийнятих за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.04.2022 року про перерахунок пенсії у зв`язку із зміною періоду 60 місяців до 01.07.2000. Зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

До суду від відповідача надійшли пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_1 з 28.07.2021 призначено пенсію за віком за нормами статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058. 18.04.2022 року ОСОБА_1 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулася із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із зміною періоду 60 місяців до 01.07.2000. До заяви долучено довідку від 16.02.2005 №463 про заробітну плату за період з 01.01.1990 по 31.12.1996, видану Філією Первомайського відділення №7855 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», яка не відповідає Додатку №5 Порядку №22-1. Заява позивача від 18.04.2022 відпрацьовувалася за принципом екстериторіальності, а саме, за принципом «єдиної» черги завдань та «єдиної черги спеціалістів», спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. За результатом розгляду заяви від 18.04.2022 для обчислення розміру пенсії не враховано заробітну плату за наданою Довідкою №463, оскільки суми заробітної плати, зазначені в Довідці №463, не підтверджено сумами заробітної плати за первинними документами установи. Отже, за наслідком розгляду заяви позивача від 18.04.2022 рішення приймалось спеціалістами ГУ ПФУ в Одеській області та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області по заяві позивача від 18.04.2022 будь-яке рішення не приймало, заяву від 18.04.2022 взагалі не розглядало. Щодо самого рішення ГУ ПФУ в Одеській області та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, в Електронній пенсійній справі (ЕСП) рішення, за наслідком розгляду заяви позивача від 18.04.2022, відсутнє. Проте з програмного забезпечення ППВП ПФУ (підсистема призначення та виплати пенсії Пенсійного фонду України) вбачається, що заява від 18.04.2022 ОСОБА_1 (номер пенсійної справи 122950001703) оброблялась спеціалістами ГУ ПФУ в Одеській області - ОСОБА_2 та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області - ОСОБА_3 . Лист відповідача від 19.10.2023 №6243-6316/П-02/8-1200/23 (який позивач просить визнати протиправним та скасувати як рішення) має суто роз`яснювальний характер та не тягне для позивача правових наслідків, оскільки не є актом індивідуальної дії - рішенням суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою суду від 23.07.2024 року провадження у справі поновлено.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 28.07.2021 призначено пенсію за віком за нормами статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

ОСОБА_1 після призначення пенсії, з 28.07.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за віком.

21.09.2023 позивач звернулась до відповідача із зверненням (вхідний №6316/П-1200-23), в якому просила надати відповідь, по якій причині їй при розрахунку пенсії не врахована заробітна плата за період роботи з 01.01.1990 по 31.12.1996.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області зазначена заява розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та листом від 19.10.2023 №6243-6316/П-02/8-1200/23 надано роз`яснення з порушеного у зверненні питання.

Так, у листі позивачу повідомлено, що врахувати для розрахунку заробітної плати довідку про заробіток для обчислення пенсії від 16.02.2005 №463 за період з 01.01.1990 по 31.12.1996 31.12.1996, видану Філією Первомайського відділення № 7855 відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України (далі - установа), не надається можливим, оскільки суми заробітної плати, зазначені в довідці, не підтверджено сумами заробітної плати за первинними документами установи. Крім цього, форма довідки не відповідає Додатку 5 Порядку 22-1. Провести перевірку Довідки 463 немає можливості у зв`язку з тим, що згідно з даними Центрального сховища обліку сплати страхових внесків установа зареєстрована в місті Первомайську Луганської області, яке відповідно до додатку 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р (зі змінами та доповненнями) є тимчасово окупованою територією України, доступ до якої відсутній.

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 6243-6316/П-02/8-1200/23 від 19.10.2023, позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до норм Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Частиною 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 1.1. Розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до п. 4.1 Розділу IV заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до п. 4.7 Розділу IV право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Системний аналіз зазначених норм вказує, що у разі надходження заяви та документів до органу, який призначає пенсію, останній повинен прийняти відповідне рішення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що форма рішення про відмову у перерахунку пенсії не має затвердженої форми, проте повинно мати підстави такої відмови та відповідати критеріям обґрунтованості (логічності та структурованості викладення мотивів, пов`язаність мотивів з наведеними нормами права, наявність правової оцінки, відповідність висновків фактичним обставинам та відсутність немотивованих висновків).

Судом встановлено, що 21.09.2023 року позивач звернулася до начальника ГУ ПФУ в Луганській області, в якій, мовою оригіналу просила: «Прошу надати мені письмову відповідь по якій причині мені при розрахунку пенсії не врахована заробітна плата за період роботи з 1.01.90р. 31.12.96р. Відповідь прошу надати на адресу мого фактичного проживання АДРЕСА_1 ».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області зазначена заява розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та листом від 19.10.2023 №6243-6316/П-02/8-1200/23 надано роз`яснення з порушеного у зверненні питання.

Так, у листі позивачу повідомлено, що врахувати для розрахунку заробітної плати довідку про заробіток для обчислення пенсії від 16.02.2005 №463 за період з 01.01.1990 по 31.12.1996 31.12.1996, видану Філією Первомайського відділення № 7855 відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України (далі - установа), не надається можливим, оскільки суми заробітної плати, зазначені в довідці, не підтверджено сумами заробітної плати за первинними документами установи. Крім цього, форма довідки не відповідає Додатку 5 Порядку 22-1. Провести перевірку Довідки 463 немає можливості у зв`язку з тим, що згідно з даними Центрального сховища обліку сплати страхових внесків установа зареєстрована в місті Первомайську Луганської області, яке відповідно до додатку 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р (зі змінами та доповненнями) є тимчасово окупованою територією України, доступ до якої відсутній.

Суд звертає увагу, що у поданій заяві позивач не просила перерахувати пенсію на підставі довідки про заробітну плату про заробіток для обчислення пенсії від 16.02.2005 №463 за період з 01.01.1990 по 31.12.1996, видану Філією Первомайського відділу №7855 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

У поданій заяві позивач просила письмову відповідь по якій причині при розрахунку пенсії не була врахована заробітна плата за період роботи з 1.01.90р. 31.12.96р.

У відповідь на заяву відповідач надав відповідні роз`яснення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у листі не відмовляло в перерахунку пенсії позивачу та не приймало відповідне рішення.

Суд наголошує, що в рамках адміністративного судочинства рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Таким чином, суд зазначає, що лист від 19.10.2023 №6243-6316/П-02/8-1200/23 є відповіддю, наданою державним органом відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", та не містить в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень, в зв`язку із чим не може бути визнане протиправним та скасоване, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо зобов`язання вчинити певні дії - Головне управління Пенсійного фонду України Луганській області, а саме: перерахувати пенсію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на підставі довідки про заробітну плату про заробіток для обчислення пенсії від 16.02.2005 №463 (далі - Довідка 463) за період з 01.01.1990 по 31.12.1996, видану Філією Первомайського відділу №7855 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Тому завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у конкретних публічно-правових відносинах.

Водночас статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у своєму рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у інших законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Тобто, звертаючись до суду з позовом про оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень, позивач має обґрунтувати, яким чином така бездіяльність порушує його права та охоронювані законом інтереси. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16, від 10.06.2021 у справі № 757/12159/17-а та від 29.06.2021 у справі № 1.380.2019.000578.

Оскільки позивач із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату про заробіток для обчислення пенсії від 16.02.2005 №463 за період з 01.01.1990 по 31.12.1996, видану Філією Первомайського відділу №7855 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до відповідача не зверталась, а Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у листі не відмовляло в перерахунку пенсії позивачу та не приймало відповідне рішення, позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Луганській області, а саме: перерахувати пенсію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на підставі довідки про заробітну плату про заробіток для обчислення пенсії від 16.02.2005 №463 (далі - Довідка 463) за період з 01.01.1990 по 31.12.1996, видану Філією Первомайського відділу №7855 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Є ПЕРЕДЧАСНИМИ.

Отже, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, та з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, 93404) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2024 року.

Суддя О.М. Неклеса