Постанова № 12054302, 20.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2010 р.Справа №2а-10811/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягін В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Наукове - виробничого комерційного підприємства «Аероліт»

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача Кулак К.В. пред-к, дов. від 14.10.2010 р.

Івлєв О.М. директор, протокол №18

від відповідача Отаршинова К.Л. пред-к. дов. № 6 від 17.06.2010 р.

Суть спору. Науково-виробниче комерційне підприємство «Аероліт» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000232301/1 від 03.07.2009 р. на суму податку на додану вартість у розмірі 87499,30 грн., та частково скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000222301/0 від 03.07.2009 р. на суму податку на прибуток у розмірі 12535,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.05.2010 р. провадження у справі зупинено та призначено судову бухгалтерську експертизу.

Ухвалою суду від 15.07.2010 р., у звязку з надходженням від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи» висновку судово-економічної експертизи, провадження у справі поновлено та призначене судове засідання на 20.09.2010 р.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.09.2010 року, представник Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим заявив клопотання про заміну відповідача у справі його правонаступником Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією.

Представник позивача проти заміни відповідача не заперечував.

Судом встановлено, що згідно з наказом Державної податкової адміністрації в АР Крим від 05.03.2010 року № 111 «Про реорганізацію ДПІ в м. Феодосії, ДПІ в Кіровському районі та ДПІ в Совєтському районі» проведено припинення юридичної особи - Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим шляхом приєднання до Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим, яку перейменовано у Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим.

Відповідно до ст. 55 КАС України суд ухвалив провести заміну первинного відповідача у справі на його правонаступника Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим (далі відповідач).

Представник відповідача у судових засіданнях наполягав на відсутності підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 49,51 КАС України представники позивача у судовому засіданні, яке відбулось 20.10.2010 р. уточнили позовні вимоги, просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ в Кіровському районі № 0000232301/0 №0000222301/0 від 03.07.2009 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.10.2010 р. заперечував проти задоволення позову (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог), вважав можливим продовжити розгляд справи без надання додаткового часу для вивчення клопотання позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Представники ДПІ в Кіровському районі, правонаступником якої є відповідач, провели планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.07.2007 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої 26.06.2009 р. склали акт № 117/23-01/22256846.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем, зокрема, п.4.1 ст.4, п.п. 4.1.6 п. 4.1., ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5, п.п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, у звязку з чим встановлено заниження податку на прибуток у сумі 17353 грн., порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 58333 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки ДПІ в Кіровському районі, правонаступником якої є відповідач, 03.07.2009 р. прийняти податкові повідомлення-рішення № 0000222301/0, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 24109,8 грн., в тому числі 17353грн. основного платежем та 6756,8 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0000232301/0, згідно з яким йому нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 87499,5 грн., в тому числі 58333 грн. - за основним платежем, 29166,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П.1.21 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що доходами з джерелом їх походження з України є будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встанавлює, що платниками податку з числа резидентів є субєкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку.

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3).

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Питання амортизації визначені у ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповідно до п.п.8.1.1. п.8.1 ст. 8 Закону під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому ) періоді, яка визначена згідно з Законом.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобовязань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобовязання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Працівники податкового органу під час проведення перевірки позивача встановили, що відповідно до картки рахунку № 30 «Каса в національній валюті» та первинних бухгалтерських документів до неї фактичної видачі грошових коштів в розмірі 20000 грн. в підзвіт для повернення поворотної фінансової допомоги фізичній особі ОСОБА_1. 29.11.2007 р. (1000 грн.) та 30.11.2007 р. (10000 грн.), на які зроблені проводки у листопаді 2007 р. не здійснювалось Залишку заборгованості перед підзвітними особами (у разі б повернення поворотної фінансової допомоги за рахунок власних грошових коштів) по рахунку № 37.2 «Розрахунки з підзвітними особами» станом на 30.11.2007 р. не рахувалось.

Крім того податковим органом зроблений висновок щодо неправомірного віднесення до складу валових витрат амортизаційних відрахувань по придбаним у ТОВ «Українська компанія «Кроніка-Плюс» трьох паливно - роздавальних колонок для АЗС.

Надані позивачем документи свідчать про те, що ним до складу основних фондів ІІІ групи віднесені три паливно - роздавальні колонки для АЗС. До матеріалів справи залучені копії Накладної № 171 від 29.02.2008 р., посадкової накладної №171 від 29.02.2008 р., платіжного доручення № 86 від 28.02.2009 р., яки свідчать про те, що позивач отримав від ТОВ «Українська компанія «Кроніка Плюс» три Павлино роздавальні колонки вартістю 350000 грн. (ПДВ у сумі 58333,33 грн.), перерахував їх вартість.

В подальшому вказане обладнання було поставлено на баланс підприємства на нього оформлені картки основних засобів, воно передано в оренду іншому субєкту господарювання на підставі договору оренди обладнання від 05.03.2008 р.

До матеріалів справи залучений експертний висновок № 28 від 25.07.2010р., складений за результатами проведеної судово-бухгалтерської експертизи, призначеною відповідно до ухвали суду від 25.05.2010 р. Експертами встановлений факт придбання позивачем трьох паливно - роздавальним колонкам для АЗС на загальну суму 350 тис. грн., вказано,що сума амортизаційних відрахувань підлягає нарахуванню у роз мірі 17499,96грн.

Вивчивши надані позивачем документи, експертний висновок, пояснення представників сторін, суд вважає, що встановлення податковим органом неправомірності віднесення позивачем нарахованих ним амортизаційних відрахувань до складу валових витрат за період часу, який перевірявся, у сумі 12353 грн. не можна вважати таким, що здійснений при повному зясуванні обставин справи.

Під час розгляду справи позивачем не надав будь-яких документів, яки б підтверджували обґрунтованість віднесення ним до складу валових витрат суми 2000грн. поворотної фінансової допомоги, яка була сплачена в період часу, який перевірявся ОСОБА_1. За таких обставин суд, керуючись вимогами п..п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що податковий орган правомірно виключив зі складу валових витрат платника податків суми зазначених витрат, нарахував суму податкових зобовязань та штрафних санкцій, виходячи з кількості звітних періодів.

В силу викладеного суд приходить до висновку, що існують підстави для визнання протиправними на скасуванню податкового повідомлення-рішення відповідача в частині нарахування податку на прибуток у сумі 12353 грн. та штрафних санкцій у розмірі 3756,8 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що на думку податкового органу платником податків здійснено заниження податкових зобовязань по ПДВ в наслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої ним під час здійснення розрахунків за придбані основні фонди. Як зазначено вище, судом був встановлений факт придбання позивачем в період часу, який перевірявся, у ТОВ «Українська Компанія «Кроніка Плюс» основних засобів - трьох паливно - роздавальним колонкам для АЗС - на загальну суму 350 тис. грн. (ПДВ 58333, 33 грн.), проведення ним розрахунків за вказане обладнання.

Приймаючи до уваги підтвердження факту отримання позивачем обладнання та проведення ним розрахунків за нього з контрагентом, суд керуючись ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважає правомірним віднесення платником податку до складу податкового кредиту за вказаний період часу ПДВ у розмірі 58333,33 грн.

В силу викладеного суд приходить до висновку, що існують підстави для визнання протиправними на скасуванню податкового повідомлення-рішення податкового органу в частині нарахування ПДВ у сумі 58333 грн. та штрафних санкцій у розмірі 29166,5 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.10.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 27.10 .2010 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі № 0000222301/0 від 03.07.2009 р. в частині нарахування податкового зобовязання у сумі 12353 грн. та штрафних санкцій у сумі 3756,8 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі № 0000232301/0 від 03.07.2009 р.

4. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.