Постанова № 12054299, 30.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2010 р.Справа №2а-7969/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія»

до Армянського відділення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання неправомірними дій та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників:

від позивача Халецька Т.І., довіреність № 31 від 26.07.2010 року;

Грижук Н.В., довіреність № 41 від 17.09.2010 року;

від відповідача Прокофєва Л.С., № 3464 від 07.07.2010 року ;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- зобовязати Армянське відділення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі відповідач) провести камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року відповідно до вимог Порядку приймання та компютерної обробки звітних документів платників податку у ДРІ районного рівня та СДПІ по роботі з ВПП № 691 від 02.12.2004 року;

- визнати неправомірними дії відповідача відносно неприйняття податкової декларації за квітень 2010 року;

- зобовязати відповідача прийняти податкову декларацію за квітень 2010 року як своєчасно подану з урахуванням сум, вказаних в додатках до декларації.

У судовому засіданні, яке відбулось 30.09.2010 року, представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.12.2003 року зареєстрований виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 146558 від 23.12.2003 року.

Судом встановлено, що позивачем 20.04.2010 року було подано до Армянського відділення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року.

Вказана декларація була прийнята Армянським відділенням Красноперекопської ОДПІ в АР Крим 20.04.2010 року та зареєстрована за № 2051.

Відповідачем 07.05.2010 року проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку наданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 432/15-02/32785952 від 07.05.2010 року, в якому зазначено про те, що в ході проведеної перевірки на підставі п.4.1 ст. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року, виявлено методологічну помилку у заповненні податкової декларації за березень 2010 року від 20.04.2010 року № 2251, що міститься в раніше наданих значеннях за попередні періоди.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон).

Згідно з п. 1.11 Закону податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 4.1.1. зазначеного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються, зокрема Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. в) п.п.4.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Згідно з п. 8.2. Регламенту адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації № 62 від 09.02.2006 року, документальні невиїзні перевірки проводяться у разі виявлення органом державної податкової служби арифметичної або методологічної помилки у поданих платниками податків податкових деклараціях, звітах та інших документах, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також у випадках заявленого до відшкодування податку на додану вартість. Для проведення невиїзної документальної перевірки платники податків або їх представники можуть запрошуватися до органу державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків). Невиїзна документальна перевірка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби, в якому платник податків стоїть на обліку.

Результати проведення камеральної перевірки оформлюються Актом, форма якого затверджена наказом Державної податкової адміністрації України № 416 від 17.07.2006 року про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів.

Відповідно до п. «в» п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі виявлення податковим органом арифметичної або методологічної помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, Армянським відділенням Красноперекопської ОДПІ в АР Крим було проведено камеральну перевірку декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2010 року. За результатами проведеної перевірки було виявлено методологічну помилку в декларації, а саме: сума податкового зобовязання за березень 2010 року з податку на додану вартість за даними платника податків становить 2792,00 грн., що не підтверджено перевіркою у звязку з відсутністю реєстру виданих податкових накладних та їх копій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

Всупереч зазначеній нормі Закону позивачем не було представлено доказів того, що ним в порядку адміністративного оскарження до податкового органу було надано заперечення на акт камеральної перевірки № 432/15-02/32785952 від 07.05.2010 року.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порядку, передбаченому Законом України «Про державну податкову службу в України», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Наказом Державної податкової адміністрації № 62 від 09.02.2006 року, було проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість позивача за квітень 2010 року.

Суд зазначає, що незгода позивача з висновками акту камеральної перевірки не є підставою для проведення повторної камеральної перевірки.

У звязку з цим вимоги позивача щодо зобовязання відповідача провести камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року відповідно до вимог Порядку приймання та компютерної обробки звітних документів платників податку у ДРІ районного рівня та СДПІ по роботі з ВПП № 691 від 02.12.2004 року, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про визнання неправомірними дій відповідача в частині неприйняття податкової декларації за квітень 2010 року та зобовязання її прийняти, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем 19.05.2010 року до відповідача в порядку податкової звітності було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Листом від 20.05.2010 року № 379/10/15-2 позивачу було повідомлено про те, що надана позивачем 19.05.2010 року податкова декларація не визнана податкова декларація на підставі п.4.6 Наказу ДПА України від 31.12.2008 року № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України», оскільки за результатами проведеної камеральної перевірки встановлено такі порушення при заповненні декларації:

- п.4.4. та п.4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, заповнення податкової звітності всупереч правилам її заповнення;

- п.5.12 ст. 5 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість від 30.05.1997 року № 166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30.06.2005 року № 702/10982, згідно якого розрахунок суми податкового кредиту розраховується з урахуванням залишків відємного значення минулого звітного (податкового) періоду;

- п.5.12 ст. 5 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість від 30.05.1997 року № 166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30.06.2005 року № 702/10982, згідно якого декларація заповнюється платником без виправлень та помарок, де відсутні дані повинен бути поставлений прочерк.

Позивачем 27.05.2010 року до відповідача було подано нову податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з виправленими показниками з урахуванням зауважень, викладених в листі від 20.05.2010 року № 379/10/15-2.

Однак, листом від 28.05.2010 року № 390/10/15-2 відповідачем було повідомлено позивачу про те, що подана 27.05.2010 року декларація не визнана такою з тих самих підстав, про які було зазначено в листі від 20.05.2010 року № 379/10/15-2.

Детальний перелік вимог до податкової звітності, порядку її заповнення зазначені в Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджений наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року (далі по тексту Рекомендації).

Згідно з п. 4.4. Рекомендацій працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

В силу пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону та п. 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» містять вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом, при цьому перелік підстав для відмови в прийнятті податкової декларації також є вичерпним відповідно до п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи, що згідно з вимогами п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, позивачем декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року було надано до податкового органу у визначений законом строк, а саме 20.05.2010 року.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обовязковими реквізитами є: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Судом досліджено подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року та встановлено, що вона містить всі передбачені Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обовязкові реквізити.

Відтак, суд вважає протиправними дії відповідача щодо невизнання у якості податкової звітності декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2010 року, про що зазначено в листах від 20.05.2010 року № 379/10/15-2 та від 28.05.2010 року № 390/10/15-2.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач, відмовляючи у прийнятті в якості податкової звітності декларації за квітень 2010 року не відобразив визначені в ній відомості в особовому рахунку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, первинно декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року позивачем до податкового органу було надано 19.05.2010 року.

Таким чином, з урахуванням того, що судом було встановлено протиправність відмови відповідача прийняти надану позивачем податкову звітність, датою подання позивачем декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року слід вважати 19.05.2010 року.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з метою забезпечення оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби згідно з чинними нормативно-правовими актами України, Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року № 843/11123 (далі по тексту - Інструкція).

Цією Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі «Нараховано платежів - зменшено платежів» за відповідними кодами операцій.

За таких умов, суд вважає необхідним зобовязати відповідача відобразити основні показники податкової декларації з податку на додану вартість «Кримська хімічна компанія» за квітень 2010 року з 19.05.2010 року на особовому рахунку підприємства.

У судовому засіданні, яке відбулось 30.09.2010 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 05.10.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Армянського відділення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим (96012, АР Крим, м. Армянськ, вул. Гайдара,6) щодо неприйняття направленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія» (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Молодих підпільників,7) податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року (вх. № 2797 від 19.05.2010 року).

3. Зобовязати Армянське відділення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим (96012, АР Крим, м. Армянськ, вул. Гайдара,6) прийняти направлену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія» (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Молодих підпільників,7) податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 рік, відобразивши зазначені в ній показники в особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія».

4. В іншій частині позовних вимог в позові відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яковлєв С.В.