Постанова № 120536913, 23.07.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/724/24

Номер провадження 3/220/387/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Беспалова ВП.

захисника адвоката Овчаренка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Відділення поліції №1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , водія (79 бригада, взвод матеріального забезпечення), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

15.04.2024 р. о 20 год. 01 хв. водій ОСОБА_1 в с.Костянтинопіль, Волноваського району Донецької області по вул.Мічуріна, біля будинку №42 керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 21703», державний номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу алкотестера «Драгер-6810», результат якого після продуття склав 1,71 % проміле алкоголю (тест №1344). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи шляхом направлення телефонограми та смс-повідомлення на номер телефону зазначений у протоколі, які ним були отримані. Будь-яких заяв до суду від нього не надходило. Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Овчаренко С.М., приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заявив про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Подав до суду клопотання про закриття провадження по справі, в якому зазначив, що ОСОБА_1 було зупинено безпідставно і на нього безпідставно був складений адміністративний протокол. ОСОБА_2 після проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння заявляв поліції, що він не довіряє даному алкотестеру і просив проїхати у медичний заклад і пройти дану процедуру, так як був не згоден з даним висновком. Трубку для продувки Драгера йому надала поліція, а не він її відкривав, і тому він не довіряв даному тесту, і просив у медичному закладі пройти тест на алкоголь, але йому було відмовлено, чим було грубо порушено Розділ 1, п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважає, що відеофіксація велась з порушенням п.п. 5, 6 Розділу ІІ Інструкції № 1026, оскільки включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. Крім цього, у протоколі не зазначено назви і марки боді-камери (або відеорегістратора) за допомогою якого здійснювалося фіксування окремих обставин події шляхом створення відео-файлів: а також її (його) технічної характеристики та обліковий інвентарний номер. Також в протоколі не міститься запису про те, що відеозапис технічно здійснює фіксування обставин події фрагментарно. Відомості, які записані відеозаписом, мають суттєві розбіжності з протоколом та іншими доказами по справі, що вказує на нікчемність таких доказів по справі. Тому вважає, що вказаний відеозапис не може прийматися до уваги суду в якості належного та допустимого доказу у справі. До протоколу та матеріалів справи не додано сертифікату відповідності відеофіксуючого пристрою, про який зазначено по тексту протоколу. У протоколі не зазначено назви відеофайлів, які містяться в матеріалах справи. Також не зазначено спосіб їх долучення до протоколу (зокрема відсутні відомості про спосіб пакування та опечатування конверту з цифровим носієм відео доказів: спосіб копіювання на цифровий носій інформації з першого джерела інформації, та тощо). ОСОБА_1 не було надано можливості на окремому листі надати пояснення. Крім цього, протокол не містить відомостей про те, що до нього додається роздрукований чек від Драгера 6810. Відповідно до супровідного листа до суду не указано які саме додатки додаються до протоколу, чим не зрозуміло які саме докази поліція додає до протоколу. З приводу ознак алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнині рота, порушена координація руху, порушення мови, не відображено яким способом все це перевірялось. Поліцейський писав у протоколі як йому вигідно, тобто переписав ознаки алкогольного сп`яніння з інструкції від 09.11.2015 № 1452/735 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858. А насправді цього нічого не було, що підтверджується матеріалами справи, зокрема відео. Крім цього, на відео яке було надано поліцією до протоколу, не вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до інструкції було запропоновано також пройти медичний огляд у медичному закладі. Тому вважає, що встановлені обставини, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги як належні та допустимі докази.

Суд, вислухавши адвоката Овчаренка С.М., дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.9 Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху», водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підтверджується, матеріалами адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №799233 від 15.04.2024 року, в якому зафіксований факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9а Правил дорожнього руху України;

- копією постанови від 15.04.2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.;

- направленням ОСОБА_1 до Добропільської міської лікарні на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.04.2024 р., згідно якого огляд ОСОБА_1 в медичному закладі не проводився;

- роздруківкою результат приладу алкотестера «Драгер-6810» №1318 від 15.04.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 15.04.2024 р. о 19 год. 53 хв. пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Alkotest 6810», результат тестування 1,71% проміле алкоголю. Зазначена роздруківка містить підпис ОСОБА_1 , що свідчить про його ознайомлення з результатом тестування;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.04.2024 р., з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведено в зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода. Огляд проведено за допомогою алкотестера «Драгер-6810». Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння позитивна 1,71 % проміле алкоголю. Зазначений акт містить підпис ОСОБА_1 , що свідчить про його ознайомлення з результатом тестування. З результатом огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 згоден, про що поставив свій підпис;

- довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №799233 від 15.04.2024 р., з якої вбачається, що за обліком Національної автоматизовано-інформаційної системи МВС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався до адміністративної відповідальності постановою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2024 р. за ч.1 ст.130 КУпАП;

- копією постанови Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП;

- відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, на якому зафіксований факт продуття ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу газоаналізатора алкотестер «Драгер-6810», результат якого після продуття склав 1,71 % проміле алкоголю. Заперечень, щодо результату продуття газоаналізатора ОСОБА_1 не висловлював.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зазначені докази суд вважає належними та допустимими, виходячи з наступного.

Наданий суду відеозапис є безперервним та в достатній мірі відтворює обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, і сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, а обставини, які на ньому відображені, зафіксовані послідовно, починаючи з моменту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , та узгоджуються з матеріалами справи. Проведення відеофіксації проводилась відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а тому відеозапис є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення

Зазначеним відеозаписом зафіксовано, що на вимогу поліцейського ОСОБА_1 погодився пройти огляд та виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер», сам обрав трубку для продуття. Даним відеозаписом також зафіксовано проходження ним тесту № 01344, результат якого після продуття склав 1,71 проміле, що зафіксовано на відповідній роздруківці результатів огляду, в якому також зазначено і номер тесту, який відповідає озвученому на відеозаписі. При цьому ОСОБА_1 жодних зауважень щодо отриманих результатів чи процедури огляду працівникам поліції не зазначав, з результатами тесту погодився, що підтверджується підписом останнього на роздруківці тесту. Доводи захисника в тій частині, що ОСОБА_1 був не згоден з результатами і бажає пройти огляд у медичному закладі не відповідають встановленим судом обставинам.

Такими, що не ґрунтуються на законі, є доводи захисника з приводу того, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі.

Так, відповідно до ч.3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Як вбачається з дослідженого судом відеозапису, ОСОБА_1 погодився на огляд на місці зупинки транспортного засобу і заперечень щодо результатів огляду не висловлював, а тому у працівників поліції були відсутні підстави для проведення огляду у закладі охорони здоров`я.

Зазначені поліцейським у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені у ОСОБА_1 , відповідають ознакам алкогольного сп`яніння, передбаченим у п.3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.1 Розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

При цьому суд зазначає, що ознаки алкогольного сп`яніння виявляються безпосередньо поліцейським при спілкуванні з водієм, що є підставою для обов`язку водія на вимогу поліцейського пройти відповідний огляд. А тому посилання захисника на те, що ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені у ОСОБА_1 нічим не підтверджені, є безпідставним.

Посилання захисника на безпідставність зупинки транспортного засобу суд не приймає до уваги, оскільки під час дії воєнного стану на території України поліцейські залучені до операції з оборони України, в тому числі шляхом перевірки документів громадян. Таким чином, у поліцейських наявні диспозитивні повноваження на перевірку документів водіїв.

Суд зазначає, що положення ст. 256 КУпАП не передбачають необхідності додавання до протоколу про адміністративне правопорушення додаткових даних щодо назви і марки боді-камери, її технічних характеристик та облікового інвентарного номеру, а також приладів, за допомогою яких проводиться огляд на стан сп`яніння, при чому як на місці, так і у медзакладі. У разі сумніву у відповідності такого приладу вимогам сертифікації, учасник провадження має право заявити відповідне клопотання для витребування таких доказів або надати відповідний доказ самостійно. У даному випадку зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, результати якого після продуття алкотестеру Драгер склали 1,71 проміле. Сумнівів у відповідності приладу «Драгер», його сертифікації, ОСОБА_1 не висловив, а тому для правильного вирішення даної справи не має значення посилання захисника на не долучення до протоколу даних про сертифікацію даного приладу, як на підставу для підтвердження відсутності складу даного адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Щодо посилань захисника на не надання працівниками поліції ОСОБА_1 надати пояснення на окремому аркуші суд зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив про відмову надавати пояснення. Надання пояснень особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, на окремому аркуші не є обов`язковим. Відповідно до ст.. 256 КУпАП пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Даних, які б спростовували докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду не представлено.

На переконання суду сукупності наявних в матеріалах справи доказів достатньо для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 130 КУпАП.

ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, а саме те, що дані, які б з негативного боку характеризували ОСОБА_1 суду не надані, останній є військовослужбовцем, враховуючи ступінь його вини у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що обтяжують відповідальність, якими є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, та відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, суд дійшов висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Отже, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 130 ч.2 КпАП України, Законом України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 23.07.2024 р.

Суддя О.М. Якішина