Рішення № 120536614, 10.07.2024, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1048/24

провадження № 2/136/239/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Липовець, у загальному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Липовецької міської ради (далі відповідач), в якому просила:

- встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_2 , 1937 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- поновити позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_4 , пропущений та визначити додатквий строк два місяці для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини по спадкуванню за законом після смерті її дядька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лукашова, Вінницької обл. померла бабуся позивача ОСОБА_2 , а після її смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшла земельна дялянка площею 2,4788 га на території Лукашівської сільської ради. Оскільки за життя бабуся заповіту не склала, її спадщину прийняв син ОСОБА_3 , який постійно проживав з нею. Разом з тим, фактично успадкувавши земельну ділянку матері, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Лукашова, не оформивши її та не залишивши заповіту. При цьому, ОСОБА_3 жив одиноко і його спадщину ніхто не прийняв. Натомість, позивач бажає успадкувати спадщину свого дядька ОСОБА_3 , який в свою чергу прийняв спадщину матері - бабусі позивача, але за життя не встиг її оформити. Позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезгадану земельну ділянку, оскільки не доведено факт про те, що ОСОБА_3 був сином ОСОБА_2 , а також позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 03.06.2024 відкрито провадженняу справіта призначеноїї розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву. Витребувано спадкову справу.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на заяву не подано, а представник визнав заявлені вимоги та просив про розгляд справи без його участі.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, а у своїй заяві просили суд про розгляд справи за їх відсутності, позов просили задовольнити.

Суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить у даному судовому засіданні, за наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи фіксацію судового засідання.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо встановлення юридичного факту про те, що ОСОБА_2 , 1937 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд зазначає наступне.

Як визначено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до роз`яснень, які містяться п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину.

У постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №638/15738/17 зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, які не оспорюють відповідачі, а в сукупності на їх підставі можна встановити дійсні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лукашова, Вінницької обл. померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 від 15.10.2015. Згідно довідки від Липовецької міської ради №09-12-01/10/59 від 15.03.2024 до складу сім`ї ОСОБА_2 входили дочка ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Факт родинних відносин матері ОСОБА_2 та дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05.10.1961, з якого вбачається, що дочкою ОСОБА_2 є ОСОБА_5 , яка надалі змінювала своє прізвище на " ОСОБА_6 " у зв`язку з укладенням 05.01.1980 шлюбу з ОСОБА_7 (батьком позивача) та ще раз змінювала прізвище на " ОСОБА_8 " уклавши 23.06.2005 шлюб з ОСОБА_9 .

Крім того, згідно витягу з ДРАЦС №00043898630 від 05.03.2024 ОСОБА_10 була матір`ю, а ОСОБА_11 був батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №33 від 07.07.1972. Попри розбіжності у зазначенні прізвища ОСОБА_10 також про факт, що вона була матір`ю ОСОБА_3 свідчить запис в обліковій картці об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки за місцем проживання по АДРЕСА_1 .

Встановлення юридичного факту про те, що ОСОБА_2 бала матір`ю ОСОБА_3 надасть змогу позивачу, як племінниці останнього, реалізувати свої спадкові права, оскільки ОСОБА_2 крім ОСОБА_3 була ще матір`ю ОСОБА_4 , а з вищевказаних документів також вбачається, що позивач (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 , змінене у зв`язку з укладенням шлюбу 14.07.2007, була дочкою ОСОБА_8 (раніше ОСОБА_12 , а тому відповідно вона доводиться внучкою ОСОБА_10 по материнській лінії і племінницею ОСОБА_3 , який був сином останньої та рідним братом матері позивача.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога про встановлення факту про те, що ОСОБА_2 , 1937 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була матір`ю ОСОБА_3 , 1972 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Щодо визначення позивачу додаткового двохмісячного строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини по спадкуванню за законом після смерті її дядька ОСОБА_3 , 1972 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд зазначає наступне.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Однак після відкриття спадщини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач, намагаючись її оформити, пропустила шестимісячний строк для подання заяви до нотаріуса.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН №183272 від 16.06.2003 ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 2,4788 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Лукашівської сільської ради. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, не залишивши заповіту. До складу сім`ї ОСОБА_2 входили дочка ОСОБА_4 , яка померла раніше матері ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з довідкою Липовецької міської ради №09-12-01/10/62 від 15.03.2024 до складу сім`ї ОСОБА_3 входила лише мати ОСОБА_2 , а згідно запису в обліковій картці об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки за місцем проживання по АДРЕСА_1 і ОСОБА_3 і ОСОБА_2 проживали разом. У відповідь на запит суду Липовецькою нотаріальною конторою було повідомлено про те, що спадкові справи на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заведено.

Таким чином, ОСОБА_3 , який постійно проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , в силу вимого ч. 3 ст. 1268 ЦК України, фактично прийняв її спадщину будучи згідно ст. 1261 ЦК України спадкоємцем першої черги. Разом з тим, фактично успадкувавши земельну ділянку матері, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Лукашова, не оформивши її та не залишивши заповіту. При цьому, ОСОБА_3 жив одиноко і його спадщину ніхто не прийняв.

Оскільки ОСОБА_2 крім ОСОБА_3 була ще матір`ю ОСОБА_8 (раніше ОСОБА_12 , яка в свою чергу була матір`ю позивача (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ), а тому відповідно остання доводиться внучкою ОСОБА_2 по материнській лінії і племінницею ОСОБА_3 .

Так, в силу ч. 1 ст. 1265 ЦК України позивач є спадкоємцем п`ятої черги ОСОБА_3 та має право на спадкування за законом, оскільки відноситься до інших родичів до шостого ступеня споріднення.

Позивач бажає успадкувати спадщину свого дядька ОСОБА_3 , який в свою чергу прийняв спадщину матері - бабусі позивача, але за життя не встиг її оформити, проте позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 2,4788 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Лукашівської сільської ради, оскільки позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини ОСОБА_3 . Натомість, попри те, що позивач згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП "ЦПМСД Пришибської сільської ради Полтавської області" з 07.09.2017 по 27.04.2018 хворіла на бронхіальну астму, що об`єктивно перешкоджало вчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини дядька ОСОБА_3 , також позивач стверджує, що раніше їй не було відомо, в тому числі й не повідомлено старостою села де проживав спадкодавець, про наявність спадкового майна.

Суд вважає, що встановлені причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 є поважними причинами пропуску строку і обставинами, які перешкоджали вчасно прийняти спадщину. Не можна застосовувати відповідальність у вигляді позбавлення права отримати спадщину за невиконання умови закону (подання заяви про прийняття спадщини у встановлений строк) до особи, яка не знала про виникнення обставини, яка передбачає виникнення у неї такого права на отримання спадщини та обов`язку вчинити певні дії для цього. Не можна не виконати те, про що навіть не знав.

Крім того, відповідачем визнано пред`явлені до нього позовні вимоги під час судового розгляду. Суд зауважує, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визначення позивачу додаткового двохмісячногостроку, для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини по спадкуванню за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її дядька ОСОБА_3 , є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 200, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04325957) про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_2 , 1937 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий двохмісячний строк, з моменту набрання цим рішенням законної сили, для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини по спадкуванню за законом після смерті її дядька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО