Ухвала суду № 120536262, 22.07.2024, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/976/24

Провадження № 2-др/131/7/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 р.м. Іллінці

Суддя Іллінецьког1о районного суду Вінницької області розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Головенка Євгена Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 131/976/24 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей з ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2024 року Іллінецьким районним судом Вінницької області за заявою ОСОБА_1 був виданий судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи від дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 05 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття та стягнуто з ОСОБА_2 , в дохід держави 302,80 грн. (триста дві гривні 80 копійок) судового збору.

При видачі судового наказу судом не було стягнуто судові витрати за оплату послуг за надану заявникові правову допомогу, при складанні заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів в сумі 2000,00 грн.

Розглянувши заяву та додані докази, суд дійшов висновку.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

За змістом ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).

Частина 4 ст.137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Частина 4 ст.137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішення питання щодо стягнення судових витрат вирішується судом у порядку статті 270 ЦПК України.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно частин 1, 3, 5 ст.258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.

Тобто, варто розрізняти судове рішення, яке включає і рішення, ухвалу, постанову та судовий наказ та рішення суду, яким є виключно рішення.

З наведених норм процесуального права вбачається, що ухвалення додаткового рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, можливе лише у разі розгляду справи в порядку позовного провадження та постановлення судом рішення по суті позовних вимог, оскільки згідно загальної характеристики вимог, за якими може бути видано судовий наказ, вони повинні бути безспірними.

При вирішенні даного питання судом враховано роз`яснення, які надані в Постанові №14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» стосовно того, що суд має право, не змінюючи суті виданого судового наказу, вирішити питання про виправлення описок та арифметичних помилок, видати додатковий судовий наказ чи роз`яснити його.

В свою чергу, представник стягувача в суд звертається із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу після винесення судом наказу.

Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства суд дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання відсутні.

Керуючись ст. ст. 133,137, 270 ЦПК України, -

УХВАЛИВ

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Головенка Євгена Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 131/976/24 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей з ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: