Рішення № 120528285, 08.07.2024, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №644/8307/21

Провадження № 2/552/226/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2024 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Шаповал Т.В.,

при секретарі - Біжко Т.В.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку участі батька дитини у вихованні сина,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_5 01.09.2021 року звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_3 про встановлення порядку участі батька дитини у вихованні сина.

Посилався на те, що 27.05.2016 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 них народився син - ОСОБА_6 ..

Вказував, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.03.2018 року шлюб між ними було розірвано. З часу припинення спільного проживання, відповідачка спочатку не чинила йому перешкод у спілкуванні з дитиною, а потім поступово стала виказувати до нього агресію, стала умисно створювати перешкоди йому у спілкуванні з дитиною.

Посилався на те, що він має можливість і бажання у повному обсязі створити сину належні умови для виховання, розвитку та спілкування з ним, оскільки має самостійний дохід, офіційно працевлаштований, що свідчить про можливість обслуговувати соціально побутові потреби сина, забезпечити якісний і вчасний догляд за ним, він має комфортне житло, транспортний засіб, має бажання приймати участь у житті сина, бути йому найкращим батьком, щоб дитина зростала повноцінною людиною та сповна відчувала батьківську любов.

Просив суд визначити порядок участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з матір`ю - ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , таступним чином:

-Передача сина ОСОБА_7 батьку за місцем проживання матері або за іншим погодженим батьками місцем чотири рази на місяць, кожну суботу з 18-00 год. до 20-00 год. неділі, кожного року для спілкування без присутності матері;

-Передача сина ОСОБА_7 батьку за місцем проживання або перебування матері або за іншим погодженим між батьками місцем на новорічні свята з 10-00 години 2 січня до 18-00 години 10 січня кожного року без присутності матері;

-Передача сина ОСОБА_7 батьку за місцем проживання або перебування матері або за іншим погодженим між батьками місцем для святкування дня народження сина з 10-00 години 14 липня до 18-00 години 15 липня кожного року без присутності матері;

-Передача сина ОСОБА_7 батьку за місцем проживання або перебування матері влітку кожного року на дві неділі для спільного відпочинку з батьком без присутності матері;

-Зобов`язати відповідачку, ОСОБА_3 не створювати перешкод батьку у його відвідуванні дошкільного закладу, в якому перебуває дитина, надати батьку право безперешкодно спілкуватись з дитиною телефоном та у системі вайбер;

-Надати батьку право у визначені часи зустрічей з сином вільно відвідувати громадські заходи та установи, місця громадського відпочинку, годувати дитину на свій розсуд з урахуванням потреб і бажань дитини.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.09.2021 року відкрито провадження у даній справі.

До орджонікідзевського районного суду м. Харкова від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву. Вказувала, що позивач сплачує аліменти у сумі 1300-1600 грн. на місяць, інколи, позивач приїжджає до сина, вони спілкуються. Вона жодним чином не перешкоджає їх спілкуванню та не перешкоджала раніше.

Вказувала, що позивач обіцяє дитині,що приїде, однак, через якісь причини,не приїжджає. У цьому році з днем народження ОСОБА_1 привітав сина лише 20 липня.

Вважає, що така поведінка позивача є неприйнятною по відношенню до дитини та до неї, оскільки її плати теж порушуються. Нею було отримано лист від позивача з пропозицією укласти нотаріальний договір про участь позивача у вихованні дитини, вона погодилась, однак потім дізналась про подану ним позовну заяву.

Вказувала, що оскільки їх син мешкає з нею, а тому при визначенні часу спілкування ОСОБА_8 із ОСОБА_7 , мають бути враховані її права та інтереси, дні та години, не менш зручні і для неї. Крім того, враховуючи вік дитини - малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якому на даний час виповнилося 5повних років, тривале проживання дитини з нею, її прив`язаність до неї,а також те, що позивач проживав спільно з сином лише близько 6 -ти місяців, вважає, що проведення часу батька з дитиною вночі може негативно впливати на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та сином відсутній сталий психологічний зв`язок. Для налагодження довірливих відносин між ними необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності сина до батька. Окрім того, умови проживання позивача, можуть бути не сприятливі для здоров`я дитини.

Просила суд позовну заяву задовольнити частково. Визначити спосіб та порядок участі у вихованні та спілкування батька ОСОБА_1 з його сином ОСОБА_6 , встановивши наступний порядок побачень батька з дитиною:

-Кожна друга неділя місяця з 07:00 год. до 20:00 год.;

-Кожні понеділок та п`ятниця з 16:00 год. до 20:00 год.;

-2 січня з 07:00 год. до 20:00 год.;

-8січня з 07:00 год. до 20:00 год.;

-15 липня з 07:00 год. до 20:00 год.;

-Два тижні влітку ( червень - липень) за наявності оздоровчої путівки.

Зобов`язати ОСОБА_3 повідомляти ОСОБА_1 про раптове погіршення здоров`я та самопочуття дитини - ОСОБА_6 , а також про зміну місця проживання ( перебування ) дитини. У іншій частині позовних вимог просила відмовити.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09.11.2021 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розпорядженням Голови Верховного суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова змінено на Київський районний суд м. Полтава.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17.05.2023 року справу прийнято до провадження зі стадії розгляду справи по суті.

У судовому засідання позивач та його представник просили суд визначити порядок участі батька у вихованні сина, який був визначений висновком департаменту служб у справах дітей.

У судовому засіданні відповідач та її представник не заперечували щодо визначення порядку участі батька у вихованні сина, який був визначений висновком департаменту служб у справах дітей.

У судове засідання третя особа Полтавський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді свого представника не направили, попередньо надали заяву про розгляд справи без участі їх представника.

У судове засідання третя особа департамент служба у справах дітей Харківської міської ради свого представника не направили, були належним чином повідомлені про дату та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15.07.2016 року./а.с.16/

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.03.2018 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано./а.с.11-13/

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.

Частиною третьою статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

За змістом частин першої - третьої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Суд, встановлюючи спосіб спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Статтею 159 СК України визначено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Судом встановлено, що між сторонами виникають непорозуміння та суперечки щодо способу участі батьків у вихованні дитини.

Згідно висновку департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради від 16.02.2024 №87, орган піки та піклування, вважає за доцільне встановити порядок участі батька, ОСОБА_1 , у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначивши час: кожна перша та третя неділя місяця з 09.00 год. до 20.00 год.;щороку 15 липня з 12.00 год. до 20.00 год.; щороку 2 січня з 09.00 год. до 20.00 год.; в період літніх канікул 1 тиждень для відпочинку та оздоровлення; вільне спілкування з сином за допомогою засобів аудіо та відеозв`язку

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення, та ретельному їх з`ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

Дитина повинна зростати в умовах турботи, під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості. Разом з тим батько зобов`язаний брати участь у вихованні дитини і має право на особисте спілкування з ним, а матір, яка проживає з дитиною, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи , приходить до висновку, що вимоги позивача про його участь у вихованні та спілкуванні з дітьми є обґрунтованими, проте бажаний ним спосіб такої участі не у повній мірі відповідає інтересам дитини.

Позивач має постійне місце роботи, забезпечений житлом, має стабільний дохід, позитивно характеризується.

Отже, виходячи з інтересів дитини, враховуючи обставини справи, а також вік дитини, стан його здоров`я, психологічний стан дитини, відсутність спілкування з батьком тривалий час, думку матері дитини та з урахуванням висновку департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради, суд вважає необхідним визначити порядок участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши час: кожна перша та третя неділя місяця з 09.00 год. до 20.00 год.; щороку 15 липня з 12.00 год. до 20.00 год.; щороку 2 січня з 09.00 год. до 20.00 год.; в період літніх канікул 1 тиждень для відпочинку та оздоровлення; вільне спілкування з сином за допомогою засобів аудіо та відеозв`язку.

Такий спосіб участі позивача у вихованні дитини відповідає інтересам малолітнього ОСОБА_6 , дозволяє налагодити психологічний контакт дитини з батьком. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, його розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків - з своїми дітьми, служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дитини у інший спосіб, якщо зростання прихильності дитини до батька та належне виконання останнім своїх батьківських обов`язків обумовить це.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 258,259,263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку участі батька дитини у вихованні сина - задовольнити частково.

Визначити порядок участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши час:

-кожна перша та третя неділя місяця з 09.00 год. до 20.00 год.;

-щороку 15 липня з 12.00 год. до 20.00 год.;

-щороку 2 січня з 09.00 год. до 20.00 год.;

-в період літніх канікул 1 тиждень для відпочинку та оздоровлення;

-вільне спілкування з сином за допомогою засобів аудіо та відеозв`язку.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ;

третя особа - департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, місцезнаходження: м. Харків, вул. Чернишевська,55.

Головуючий Т.В.Шаповал