Рішення № 120516778, 22.07.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/307/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/307/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просила:

- У зв`язку із протиправною відмовою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсійного забезпечення нарахованого на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/26041/21, яке підлягало виплаті її покійному чоловіку ОСОБА_2 та недоодержаного ним у зв`язку зі смертю, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 пенсійне забезпечення, нараховане ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/26041/21, але не виплачене у зв`язку зі смертю останнього та через відповідну заборгованість з боку Держави по виплатам на підставі судових рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є вдовою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 , який отримував пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі № 380/26041/21, яке набрало законної сили 19.05.2022, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № С/4109 від 27.08.2021, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ураховуючи оклад за посадою, військовим званням, відсоткову надбавку за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Перерахунок пенсії ОСОБА_3 здійснено після набрання судовим рішенням у справі № 380/26041/21 законної сили 19.05.2022. Разом з тим, виплату доплати до пенсії, внаслідок проведеного перерахунку, за період з 01.04.2019 по 31.08.2022, ОСОБА_2 не було здійснено за життя, а саме через відсутність відповідного фінансування відповідача за відповідними програмами із Державного бюджету. Отже, на момент смерті ОСОБА_2 у відповідача існувала заборгованість перед ним, а саме внаслідок не проведення остаточного розрахунку на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/26041/21 (зокрема не здійснено виплату доплати до пенсії за період з 01.04.2019 по 31.08.2022) та відсутність фінансування з боку Держави на зазначені видатки.

Враховуючи відсутність у відповідача сум для виплати заборгованості на момент смерті ОСОБА_2 , позивачка хоче отримати право на отримання заборгованості, а саме після відповідного фінансування відповідача.

Віповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою судді відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та зміну прізвища серії НОМЕР_1 від 15.09.1979.

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується актовим записом № 175, зробленим Кам`янка-Бузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) і виданим свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 03.12.2022.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі № 380/26041/21, яке набрало законної сили 19.05.2022, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № С/4109 від 27.08.2021, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ураховуючи оклад за посадою, військовим званням, відсоткову надбавку за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Перерахунок пенсії ОСОБА_2 здійснено після набрання судовим рішенням у справі № 380/26041/21 законної сили 19.05.2022. Разом з тим, виплату доплати до пенсії, внаслідок проведеного перерахунку, за період з 01.04.2019 по 31.08.2022, ОСОБА_2 не було здійснено за життя, а саме через відсутність відповідного фінансування відповідача за відповідними програмами із Державного бюджету.

16.10.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою щодо виплати їй, як члену сім`ї позивача, не одержаних останнім за життя коштів на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/26041/21 доплати до пенсії за період з 01.04.2019 по 31.08.2022.

Відповідач листом від 25.10.2023 за № 28775-30583/К-55/8-1300/23, який надійшов до позивачки на початку листопада 2023 року повідомив, що отримання нею належної ОСОБА_2 за життя доплати до пенсії, можливе за умови покладення судом зобов`язань в частині виплати пенсії спадкоємцю.

Крім того, у своїй відповіді від 25.10.2023 відповідач повідомив позивачку, що відповідно до приписів частин першої та четвертої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Позивач не погодилася з відмовою відповідача у здійсненні виплати заборгованості, що і стало причиною звернення до суду з означеним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами частини першої статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Згідно із частинами першою третьою статті 61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Отже, Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2023 у справі № 420/288/21).

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання (зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 16.05.2023 у справі № 420/288/21, від 27.09.2023 у справі № 420/16546/21, від 22.11.2023 у справі № 420/1966/19, від 15.12.2023 у справі № 805/2628/18-а).

При вирішенні спору суд враховує, що позивач фактично у порядку частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ звернулася до відповідача із заявою про виплату суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, з дотриманням строку, визначеного частиною третьою статті 61 вказаного Закону № 2262-ХІІ: Водночас, відповідач належним чином не розглянув вказану заяву (тобто, не прийняв рішення про виплату недоодержаної суми пенсії чи про відмову у її виплаті), а покликаючись на статтю 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), повідомив позивача, що для включення нарахованих доплат до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, необхідно подати рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд не погоджується із такими діями відповідача та звертає увагу на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 15.12.2023 у справі № 805/2628/18-а, які полягають у такому.

Тільки у змагальному судовому процесі, суд відповідної юрисдикції має можливість, зокрема, встановити, необхідні для вирішення спору щодо виплати неодоотриманої за життя суми пенсії, фактичні обставини, зокрема:

- поточну суму заборгованості органу пенсійного фонду, яка виникла, зокрема, у зв`язку з невиконанням рішення суду за життя пенсіонера, шляхом витребування у органу пенсійного фонду відповідної довідки із зазначенням конкретної суми, яка залишилася невиплаченою;

- статус позивача у справі щодо стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (член сім`ї/особа, що перебувала на утриманні померлого пенсіонера/спадкоємець);

- наявність інших осіб з аналогічним статусом, які також претендують/мають право на отримання недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера;

- дату звернення позивача із заявою до пенсійного фонду про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера;

- подання позивачем всіх необхідних документів, передбачених Порядками № 22-1, № 3-1 (в залежності від положень, за якими призначалася пенсія особі, яка померла);

- процедури, за якої у особи виникло відповідне право (суд має встановити, в якому порядку особа звернулася за недоотриманою пенсією у зв`язку зі смертю пенсіонера - як член сім`ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті/особа, яка перебувала на його утриманні або як спадкоємець).

З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішене за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.

Вказаний правовий підхід застосований Верховним Судом також у постановах від 24.01.2024 у справі № 380/9537/21, від 30.01.2024 у справі № 420/8604/21, у яких зазначено, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва.

Отже, відповідач протиправно у листі поклав на позивача обов`язок додатково подати рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження.

Крім того, пунктом 9 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (зі змінами; далі Порядок № 3-1), передбачено, що до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:

1) свідоцтво про смерть пенсіонера;

2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;

3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

Тобто, пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 3-1 не передбачено подання заявником ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження.

З матеріалів справи не вбачається подання позивачем до заяви від 16.10.2023 про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера усіх документів згідно із переліком, визначеним пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 3-1. Проте, суд враховує, що підпунктом 5 пункту 2 розділу IV Порядку № 3-1 передбачено, що при прийманні документів працівник органу, що призначає пенсію, повідомляє заявника або посадову особу уповноваженого органу (структурного підрозділу) про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Згідно із пунктом 6 розділу IV Порядку № 3-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви. Рішення за результатами розгляду заяви засвідчується підписом керівника органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в пенсійній справі.

Матеріали справи свідчать про недотримання відповідачем вимог пункту 6 розділу IV Порядку № 3-1 з огляду на неприйняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача.

При цьому, у листі від 25.10.2023 № 28775-30583/К-55/8-1300/23 відповідач не висловив позиції щодо наявності у позивачки одноосібного права на отримання доплати в сумі 121600,30 грн, нарахованої померлому чоловіку ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі № 380/26041/21.

Відтак, враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивачки від 16.10.2023 про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера та враховуючи також, що відповідач як уповноважений суб`єкт владних повноважень не надав оцінки доводам позивача щодо наявності у неї одноосібного права на отримання доплати в сумі 121600,30 грн, нарахованої померлому чоловіку ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі № 380/26041/21, тому позовні вимоги належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Львівській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.10.2023 про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 та зобов`язання відповідача повторно розглянути зазначену заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За змістом правил статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1937,92 грн.

Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає, виходячи з кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.

Таким чином, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 1937,92 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 жовтня 2023 року про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 жовтня 2023 року про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 1937,92 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 22.07.2024 року.

Суддя Гавдик З.В.