Рішення № 120516047, 22.07.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2024 р. справа № 300/5243/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.06.2024 за № 092750006262, зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.06.2024 за № 092750006262, зобов`язання до вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що рішенням від 06.06.2024 за № 092750006262, відповідач протиправно відмовив в переведенні з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з підстав відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби, не врахувавши при цьому періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування та проходження військової служби в лавах Радянської Армії. Вважає такі дії протиправними та такими, що суперечить вимогам чинного законодавства. З огляду на викладені обставини просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший; зобов`язати відповідача перевести ОСОБА_1 з 30.05.2024 з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", зарахувавши при цьому до стажу державної служби спірні періоди.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

23.05.2022 від третьої особи надійшли пояснення, в яких проти позову заперечує та вказує на правомірність оскаржуваного рішення, прийнятого відповідачем. Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та на даний час отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 встановлено, зокрема, що позивач у періоди з 24.04.1980 по 28.05.1982 проходив службу в лавах радянської армії, з 01.07.1992 по 16.05.1994 працював на посаді консультанта з питань зв`язків з органами місцевого самоврядування Тисменицької районної ради, з 19.04.2005 по 25.05.2006 працював на посаді помічника народного депутата у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, з 03.01.2020 по 16.02.2021 працював на посаді радника голови та керуючого справами виконавчого апарату Тисменицької районної ради, з 17.02.2021 по 03.05.2022 працював на посаді керуючого справами, заступника керівника виконавчого апарату, головного спеціаліста відділу виконавчого апарату Тисменицької районної ради та на посаді головного спеціаліста Івано-Франківської міської ради (17.05.1994 прийнято присягу державного службовця та присвоєно 13 ранг державного службовця) (а.с.10-16).

30.05.2024 позивач направив на адресу пенсійного органу заяву про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

У зв`язку з впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 06.06.2024 за № 092750006262 (а.с.17).

Згідно вказаного рішення, ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв`язку з відсутністю стажу роботи на посадах державної служби.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Як зазначалось судом вище, відповідно до записів трудової книжки позивач у період з 24.04.1980 по 28.05.1982 проходив службу в лавах радянської армії.

Тому, період військової служби з 24.04.1980 по 28.05.1982 підлягає до зарахування до стажу державної служби позивача.

Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 "Про порядок обчислення стажу державної служби".

Згідно з пунктом 2 цього Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України від 07.06.2001 №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно записів трудової книжки позивач у період з 01.07.1992 по 16.05.1994 працював на посаді консультанта з питань зв`язків з органами місцевого самоврядування Тисменицької районної ради, з 19.04.2005 по 25.05.2006 працював на посаді помічника народного депутата у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, з 03.01.2020 по 16.02.2021 працював на посаді радника голови та керуючого справами виконавчого апарату Тисменицької районної ради, з 17.02.2021 по 03.05.2022 працював на посаді керуючого справами, заступника керівника виконавчого апарату, головного спеціаліста відділу виконавчого апарату Тисменицької районної ради та на посаді головного спеціаліста Івано-Франківської міської ради.

Тобто, посади на яких позивач перебував в органах місцевого самоврядування, віднесені до переліку, визначеного статтею 14 Закону України від 07.06.2001 №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування".

За таких обставин, періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 01.07.1992 по 16.05.1994, з 19.04.2005 по 25.05.2006, з 03.01.2020 по 16.02.2021 та з 17.02.2021 по 03.05.2022 підлягають до зарахування до стажу державної служби позивача.

З урахуванням вищевстановлених судом обставин, позивач має стаж більше як 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, тому має право на переведення на пенсію за віком згідно з статтею 37 Закону №3723-XII.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 13.02.2019 по зразковій справі №822/524/18.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає до скасування..

Як наслідок, слід зобов`язати відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", починаючи з 30.05.2024, здійснивши нарахування та виплату різниці пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60% заробітної плати з урахуванням даних відображених у довідках від 02.05.2024 за №14-24/81, від 22.05.2024 за №Є-589/04-01, за №Є-590/04-01 та за №Є593/04-01, від 09.04.2024 за №07/03-15в та за №08/03-15в, зарахувавши при цьому до стажу державної служби період служби в лавах радянської армії з 24.04.1980 по 28.05.1982, та періоди роботи в органах місцевого з 01.07.1992 по 16.05.1994, з 19.04.2005 по 25.05.2006, з 03.01.2020 по 16.02.2021 та з 17.02.2021 по 03.05.2022.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. згідно квитанції від 02.07.2024 (а.с.6).

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача, сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Радча, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77457) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, площа Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним та скасування рішення від 06.06.2024 за № 092750006262, зобов`язання до вчинення дій - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.04.2023 за № 926100139153 про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, площа Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Радча, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77457) період служби в лавах радянської армії з 24.04.1980 по 28.05.1982, та періоди роботи в органах місцевого з 01.07.1992 по 16.05.1994, з 19.04.2005 по 25.05.2006, з 03.01.2020 по 16.02.2021 та з 17.02.2021 по 03.05.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, площа Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) перевести ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Радча, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77457) на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", починаючи з 30.05.2024, здійснивши нарахування та виплату різниці пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60% заробітної плати згідно довідок від 02.05.2024 за №14-24/81, від 22.05.2024 за №Є-589/04-01, за №Є-590/04-01 та за №Є593/04-01, від 09.04.2024 за №07/03-15в та за №08/03-15в.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, площа Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.