Рішення № 120515878, 19.07.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
19.07.2024
Номер справи
280/4081/24
Номер документу
120515878
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року Справа № 280/4081/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )

до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9; код ЄДРПОУ 39816845),

Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 8)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 1), Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 2) у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 045049 від 18.04.2024 за підписом начальника відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби з безпеки на транспорті Романенко А. про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувану постанову прийнято відповідачем за результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, в ході якої виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III). Підставою для притягнення позивача до відповідальності слугував висновок інспектора в акті про те, що під час перевезення вантажів були відсутні заповнені тахокарти або бланки підтвердження діяльності водія. Позивач не погоджується з правомірністю винесення оскаржуваної постанови та зазначає, що на момент перевірки ним було надано усі документи, а саме тахокарту за поточний день 19.02.2024. Крім того, позивач стверджує, що він як перевізник заповнює та одночасно, як водій, підписує бланки підтвердження діяльності водія, які також постійно знаходяться в його транспортному засобі та надаються за вимогою представників Укртрансбезпеки. Крім того позивач звертає увагу суду на те, що при перевірці документів та винесенні оскаржуваної постанови відповідач посилається на неіснуючий нормативно-правовий акт. Також, зазначає, що Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340) не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються під час стихійного лиха, аварії та інших надзвичайних ситуацій. Отже, оскільки на момент перевірки діяла надзвичайна ситуація воєнного характеру, посилання на невиконання вимог Положення №340 є незаконним. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 08.05.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано від Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області докази по справі, а саме: всі документи та матеріали, які стали підставою для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ 045049 від 18.04.2024, докази належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

24.05.2024 суду надійшли витребувані докази на виконання ухвали суду від 20.05.2024 разом з відзивом на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати та пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Під час перевірки водій транспортного засобу ОСОБА_1 пред`явив для перевірки посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки SCHWRINER, номерний знак НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 ; посвідчення водія НОМЕР_6 ; тахокарта за 23.01.2024; протокол перевірки та адаптації тахографу від 17.04.2023; ТТН № 62 від 16.02.2024. Відповідач звертає увагу суду, що під час перевірки водій не надав посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки, заповнені тахокарти або бланк підтвердження діяльності. Приєднання їх до матеріалів адміністративного позову не свідчить про пред`явлення їх на момент складання акту про проведення перевірки та на момент розгляду справи. Вважає, що надані до позову матеріали не є юридично значимими документами для цілей з`ясування правомірності винесеної постанови, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який і є первинним носієм доказової інформації. Надання їх згодом жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин. Щодо зазначення позивачем про відсутність порушень за Наказом МТЗУ № 345 від 07.06.2010, відповідач зазначає, що дійсно, під час складання в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.02.2024 №АР038532 була допущена описка та замість вірного Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010, зазначено Наказ МТЗУ № 345 від 07.06.2010. Однак відповідач вважає, що технічна описка у номері Наказу, з урахуванням встановлених порушень, не впливає на суть та зміст спірного рішення. Щодо посилання позивача на підстави застосування вимог Положення №340 відповідач зазначає, що під час дії режиму воєнного стану не встановлено дозвіл на здійснення вантажних чи пасажирських перевезень з порушенням норм чинного законодавства. Доказів на підтвердження введення режиму надзвичайної ситуації чи доказів на підтвердження обставин існування стихійного лиха чи аварії на території (регіоні, місцевості) та під час проведення перевірки уповноваженими представниками Укртрансбезпеки позивачем до суду не подано. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

30.05.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відсутність конкретної інформації щодо його провини з боку відповідача є порушенням принципу адміністративної процедури, оскільки відсутня визначеність порушення і, як наслідок, обґрунтованість притягнення позивача до відповідальності.

11.06.2024 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких відповідач зазначає, що всі затребувані документи посадовою особою Укртрансбезпеки, були ним надані під час проведення рейдової перевірки. Також, вказує, що водій ОСОБА_1 з актом перевірки № АР038532 був ознайомлений, пояснень не надав, акт засвідчив підписом, тобто зміст акту йому був відомий, тому не зрозуміло з яких причин позивач не заперечив зміст акту та не зазначив в акті, що заповнені тахокарти або бланк підтвердження діяльності були в нього в наявності в момент проведення рейдової перевірки. Втім, позивач на момент проведення перевірки надав тахокарту лише за 23.01.2024, що підтверджується матеріалами справи, бланки підтвердження діяльності також були відсутні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

У ході рейдової перевірки, проведеної 19.02.2024, посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на ділянці дороги 87 км + 500м а/д Н-11, зупинений та перевірений на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортний засіб марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_2 , напівпричіп марки SCHWRINER, номерний знак НОМЕР_4 .

За наслідками перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №038532 від 19.02.2024, яким зафіксовані порушення: «Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону №2344-III, перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих та нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутні заповнені тахокарти або бланки підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 у кількості передбаченою ЄУТР чим порушено вимоги п. 3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 та п. 6.4 Наказу МТЗУ №345 від 07.06.2010. Також зазначено в графі «у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону №2344-III»: абз. 3 ч. 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону №2344-III, а саме: відсутні заповнені тахокарти або бланки підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 .

Пояснення водій про причини порушень не надавав. Копію акту отримав, про що свідчить його підпис в акті №038532 від 19.02.2024.

18.04.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 045049, якою на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Не погодившись з правомірністю вказаної постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджений порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567, у редакції чинній на момент проведення перевірки).

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567) рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно із пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 18 Закону №2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених статтею 48 Закону №2344-III віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

Статтею 49 Закону №2344-III визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 №385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385).

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції №385 ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Пунктом 1.3 Інструкції №385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №385, транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку, встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340).

Відповідно до пункту 1.5 Положення №340 у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Згідно з пунктом 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР) підписаної у Женеві 1 липня 1970 р. в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Актом рейдової перевірки №038532 від 19.02.2024 зафіксовано, що під час перевірки транспортного засобу у водія були відсутні заповнені тахокарти або бланки підтвердження діяльності водія на дату перевірки, які відповідно до статті 34 Закону №2344-III та пункту 3.3 Інструкції №385 повинен мати водій.

При цьому суд звертає увагу, що водій ОСОБА_1 , який здійснював перевезення, ознайомлений з актом перевірки під підпис, не надав жодних пояснень (зауважень) щодо встановленого під час перевірки факту відсутності такокарт та бланку підтвердження діяльності водія.

Позивачем до суду надано бланки підтвердження діяльності, заповнені перевізником 16.02.2024 та 18.02.2024, згідно з яких протягом періоду з 10.01.2024 по 16.02.2024 водій керував транспортним засобом, на який не поширюється дія Положення №340 та з 17.02.2024 по 18.02.2024 водій виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом. Також позивачем до суду надані тахокарти за період з 17.02.2024 по 19.02.2024.

Однак, суд вважає надані тахокарти неналежним доказом у підтвердження обставин справи, оскільки надання таких тахокарт до суду саме по собі не може бути свідченням того, що під час перевірки 19.02.2024 ці тахокарти були в наявності у водія та пред`являлись ним перевіряючим. До суду не надано доказів того, що вказані тахокарти надавались під час перевірки або під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства, отже вони не були предметом перевірки працівниками контролюючого органу.

Таким чином, непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-III.

З огляду на те, що водій не надав під час проведення перевірки тахокарту, у кількості, що передбачена ЄУТР , в якій фіксується період роботи та відпочинку водія за робочу зміну в день перевірки та 28 попередніх днів, відповідачем правомірно складено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Посилання позивача у позові на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач посилається на неіснуючий нормативно-правовий акт, суд оцінює критично та зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування лише у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Наведений висновок узгоджується з положеннями частини 3 статті 87 Закону України «Про адміністративну процедуру», відповідно до якої порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

Разом з тим, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact).

Водночас, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачем не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень у процедурі прийняття оскаржуваної постанови, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Судом також враховано, що згідно з пунктом 1.4 Положення № 340 це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

Однак, на думку суду, дія пункту 1.4 Положення № 340 розповсюджується на перевізників у випадках, коли така надзвичайна ситуація безпосередньо є причиною, яка зумовлює необхідність здійснення перевезення та унеможливлює або суттєво ускладнює виконання перевізником вимог цього положення.

Проте, позивач не навів жодних обставин, які б свідчили про перевезення вантажу з метою запобігання чи ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, або усунення її наслідків та не повідомив обставин, які би унеможливлювали або перешкоджали виконанню ним вимог Положення № 340.

Окрім того, відомості з товаро-транспортної накладної свідчать про наявність відповідних господарський правовідносин.

Таким чином, посилання позивача щодо існування, як на дату проведення перевірки, так і на момент прийняття спірної постанови, правового режиму воєнного стану, є безпідставними.

Поряд з цим слід зауважити, що Положення № 340 не встановлює відповідальності за відсутність окремих документів у водія транспортного засобу на момент проведення рейдової перевірки, а лише врегульовує особливості робочого часу, часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Суд наголошує, що встановлені контролюючи органом порушення полягають саме у відсутності у водія необхідних документів, передбачених ст. 48 Закону № 2344-III, відповідальність за що регламентовано абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9; код ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 8) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 19.07.2024.

Суддя М.О. Семененко

Часті запитання

Який тип судового документу № 120515878 ?

Документ № 120515878 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 120515878 ?

Дата ухвалення - 19.07.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 120515878 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 120515878 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 120515878, Запорізький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 120515878, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 19.07.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 120515878 відноситься до справи № 280/4081/24

Це рішення відноситься до справи № 280/4081/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 120515877
Наступний документ : 120515879