Ухвала суду № 120515121, 09.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

09 липня 2024 рокуСправа №160/12116/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіНіколайчук С.В. за участі секретаря судового засіданняЕмріх Ю.П. за участі: представник позивача предстанвик відповідача не з`явився (овідомлений налженим чином) Гребенюк Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Еталонпромбуд" (53040, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Шевченківське, вул. Польова, буд. 33, код ЄДРПОУ 42923503) до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658), відповідача-2: Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

10 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Еталонпромбуд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 9871109/42923503 від 07.11.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 28.06.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 28.06.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Еталонпромбуд", датою подання її на реєстрацію.

Ухвалою від 17 травня 2024 року суд відкрив в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 03 червня 2024 року суд вирішив подальший розгляд адміністративної справи № 160/12116/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Еталонпромбуд" (53040, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Шевченківське, вул. Польова, буд. 33, код ЄДРПОУ 42923503) до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658), відповідача-2: Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 25 червня 2024 року 11-30 год.

Суд переніс розгляд справи на 09.07.2024 року.

29.05.2024 року представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтовано тим, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9871109/42923503 від 07.11.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 28.06.2023.

В судовомк засіданні 09.07.2024 року представник відповідача заявлене клооптання просив задовольнити.

Представник позивача в судове засідання 09.07.2024 року про дату, час та місце розгляду справи повідомлений налженим чичном.

З урахуванням положень ст. 122 КАС України, строк звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення № 9871109/42923503 від 07.11.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 28.06.2023, сплив 07.05.2024, проте позивач звернувся до суду 10.05.2024 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, додаткові пояснення представника позивача, стосовно пропуску строку звернення до суду, проаналізувавши норми чинного законодавства встановив таке.

Виходячи з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду 10.05.2024 року стосовно визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, прийнятих податковим органом від № 9871109/42923503 від 07.11.2023.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок,Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено вище, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту102.1статті102 ПК Україниконтролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно достатті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом133.4статті133цьогоКодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом102.2статті102 ПК Українивизначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Пунктом56.18статті56 ПК Українивстановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом56.19статті56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу,встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до пункту56.19статті56 ПК Українив разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статейПК Українитастатті 122 КАС Українивказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, щоЗаконом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень»(далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту56.18статті56 ПК Українишляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеногостаттею 102 ПК України. Водночас до пункту56.19статті56 ПК Українианалогічні зміни не були внесені.

Комплекснийаналізчинногоправового регулювання на момент прийняттяЗакону№ 657-VIIдає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четвертастатті 99 КАС України, як і пункт56.19статті56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщозакономбула передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту56.19статті56 ПК Українибула та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормамиПК Українине визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011за результатами оцінки конституційності норми частини четвертоїстатті 99 КАС Україниу чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакціїКАС Українита відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертоюстатті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту56.18статті56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Такак правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19).

З матеріалів позовної заяви видно, що позивач подав до суду позовну заяву 10.05.2024 року (тобто не у 6-місячний строк), інших належних доказів подання позовної заяви у шестимісячний строк позивач суду не надав.

З наявного у справі опису вкладення не можливо встановити точну дату відправлення, оскільки конверт та квитанції про направлення позовної заяви засобами поштового зв`язку з відповідним штрихкодом та датою позивач не надав.

У зв`язку із тим, що у суду відсутні належні докази для встановлення дати подання позовної заяви, ніж та, що зазначена при реєстрації вхідного документа (позовної заяви), та враховуючи подання відповідачем 29.05.2024 через підсистему "Електронний суд" клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення до суду з позовом, суд прийняв ухвалу від 03 червня 2024 року, у якій вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 25 червня 2024 року 11-30 год та цією ж ухвалою витребував від позивача пояснення щодо заявленої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області заяви про залишення позову без розгляду. Тобто надав позивачу додатковий строк для надання поясненнь стосовно заявленого відповідачем клопотання.

Позивач вважається ознайомлений з заявленим відповідачем клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду одразу після отримання цього клопотання судом та реєстрації його в "Електронному суді".

В судове засідання 25 червня 2024 року представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач вимоги ухвали суду не виконав.

Суд переніс розгляд справи на 09.07.2024 року.

Представник позивача у судове засідання 09.07.2024 року не прибув, пояснень щодо заявленої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області заяви про залишення позову без розгляду станом на час судового засідання повторно не надав, як і доказів на підтвердження причин поважності пропуску строку звернення до суду позивач не надав.

З огляду на вищевикладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Еталонпромбуд" підлягає залишенню без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом та відсутності належних доказів в підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Керуючись статтями 122, ст.123, ст.240, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Еталонпромбуд" (53040, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Шевченківське, вул. Польова, буд. 33, код ЄДРПОУ 42923503) до до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658), відповідача-2: Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що згідно із вимогами ч.4 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої було залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду у загальному порядку.

Копію ухвалу направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з аварійними, плановими та стабілізаційними відключеннями ПАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж ЦЕК», повний текст ухвали суду складено 22.07.2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук