Ухвала суду № 12051497, 05.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.11.10р.Справа № 40/72-10 За позовом Приватного підприємства "Зевс", м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Милм", м.Дніпропетровськ

про стягнення 12839 грн. 86 коп.

Розгляд заяви про розстрочку виконання рішення від 14.09.2010р.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Комерзан О.О. (довір. № 09/7-524/1 від 20.07.2010 року);

від відповідача: Рубіна О.Ю. (довір. № 40/72-10 від 25.10.2010 року);

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2010р. було вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Милм", (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Маршала Маліновського, 14А, п/р 260002000003 в ДФ ТОВ „Кредобанк”, МФО 307048, код ЕДРПОУ 20228840) на користь Приватного підприємства "Зевс", (86000, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 73, п/р 26008001000013 в ТОВ КБ „Український фінансовий мир”, МФО 377777, код ЄДРПОУ 31578034) суму 11 498 грн. 16 коп. –основної заборгованості, 229 грн. 38 коп. –3 %річних, 1 112 грн. 32 коп. –пені, 128 грн. 40 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що 28.09.2010р. було видано наказ про примусове виконання рішення.

26.10.2010р. від Відповідача надійшла заява про розстрочку виконання рішення від 14.09.2010р. по справі №40/72-10 наступним чином: до 31.10.2010р. 2000 грн.00 коп., до 30.11.2010р. 2000 грн. 00 коп., до 31.12.2010р. 2000грн. 00 коп., до 31.01.2011р. 2000 грн. 00 коп., до 28.02.2011р. 2000 грн. 00 коп., до 31.03.2011р. 1498 грн.16 коп., до 30.04.2011р. 1706 грн.10 коп.

Подану заяву Відповідач мотивує тим, що основною господарською діяльністю Відповідача є роздрібна торгівля продовольчими товарами. У зв'язку із виникненням фінансової кризи в країні, яка негативно вплинула на матеріальне становище населення, споживчий попит на асортимент товарів, які реалізуються в торгівельних мережах дуже погіршився. Грошові кошти, які повинні сплачуватись на виконання зобов'язань по Договору поставки, сплачуються постачальнику із обороту від реалізованого товару в торгівельній мережі.

Представник Відповідача заяву підтримав просив суд її задовольнити.

Представником Позивача до суду письмові пояснення не надано, в судовому засіданні він просить відмовити Відповідачу у наданні розтрочки, так як останнім навіть не зроблено ніяких дій щодо часткового погашення заборгованості.

За змістом ст. 121 ГПК України, за наявності обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду, останній у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Наведені Відповідачем обставини щодо фінансового становища підприємства, в умовах світової фінансової кризи, суд не вважає винятковими й такими, що можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення.

У відповідності до ст. 33 господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2010р. по справі №40/72-10.

Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2010р. по справі №40/72-10 відмовити.

Суддя О.І. Красота