Рішення № 12051458, 03.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.11.10р.Справа № 40/22-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Праксет-Дніпро", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон", м.Дніпропетровськ

про стягнення 45845,56 грн.

Головуючий колегії Красота О.І.

Суддя Ліпинський О.В.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Чорна І.І. (довідка № 0724 від 05.04.2006 року - керівник);

Від відповідача: Устименко М.В. (довір. б/н від 05.01.2010 року);

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Праксет-Дніпро" (далі –Позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (далі –Відповідач) про стягнення 45845 грн. 56 коп. –основного боргу та судові витрати за договором поставки № В-50147 від 01.07.2008 року, а також з метою забезпечення позову просив суд накласти арешт на грошові кошти Відповідача зокрема на п/р 26005318017801, ФАБ «Південний», МФО 306458 в м. Дніпропетровську.

08.10.2010 року Позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з Відповідача суму основного боргу у розмірі 71630 грн. 17 коп. та судові витрати.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання 03.11.2010 року надав відзив на позовну заяву в якому вказує про те, що оплату за поставлений товар Відповідач повинен сплачувати кожні 30 днів з моменту його продажу. Відповідно до вказаного договору поставки № В-50147 від 01.07.2008 року Відповідачем здійснено продаж товару на суму 31857 грн. 60 коп., які на адресу Позивача не перерахував. В підтвердження продажу товару на вказану суму Відповідач надав звіт про продаж товару. Вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення суми заборгованості у розмірі 71630 грн. 17 коп. не ґрунтуються на матеріалах даної справи.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

За заявою Позивача у відповідності до вимог ст.. 69 ГПК України розгляд справи було продовжено на 15 днів до 13.10.2010 року.

У судовому засіданні 07.10.2010 року оголошувалась перерва до 08.10.2010 року.

У зв»язку зі складністю спору, ухвалою голови суду від 08.10.2010 року по справі № 40/22-10 призначено розгляд справи в колегіальному складі суду.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 03.11.2010 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Праксет-Дніпро" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (покупець) був укладений договір поставки №В-50147 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов’язується поставити товар в строки, обумовлені цим договором, згідно замовлення покупця, яке являється невід’ємною частиною договору, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах обумовлених в додатку №4 до даного договору „Додаткові умови”, які являються невід’ємною частиною до договору.

Відповідно до п.7.2. Договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в п.6 додатку №4 до даного договору „Додаткові умови” кожні 30 календарних днів.

Позивачем було поставлено товар на суму 71630 грн. 17 коп.

Для визначення фактичного загального обсягу поставленого товару за договором, сторонами було проведено звіряння розрахунків від 01.01.2010р.та складено акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість Відповідача складає 71630 грн. 17 коп.

30.06.10р. Відповідачеві було повторно направлено акт звірки взаєморозрахунків, сума заборгованості за яким складає 71630 грн. 17 коп., Відповідач акт не підписав, відповіді не надіслав.

30.08.2010 року між Позивачем та Відповідачем за результатами звіряння документів і розрахунків за період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року підписано додатковий акт звіряння розрахунків відповідно до якого заборгованість Відповідача становить 71630 грн. 17 коп.

Позивачем було поставлено товар на суму 71630 грн. 17 коп., Відповідачем частково реалізовано товар третім особам на суму 45845 грн. 56 коп., але не сплачено у визначені договором строки його вартість. Інформацію щодо продажу товару на суму 45845 грн. 56 коп. було отримано від Відповідача в результаті обміну листами та файлами по електронній пошті, які додані до матеріалів позову.

У зв»язку з тим, що вказані листи по електронній пошті надані Позивачем, у якості доказів, щодо продажу товару на виконання умов договору не звірено відповідними юридичними особами та не скріплено печатками, а також на них відсутня будь яка ідентифікація щодо поданих даних від Відповідача суд не може взяти ці докази до уваги з підстав їх не обґрунтованості.

Відповідно до п.7.2. Договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в п.6 додатку №4 до даного договору „Додаткові умови” кожні 30 календарних днів.

Пунктом 6 додатку №4 до договору поставки №В-50147 від 01.07.2008 року встановлено, проведення розрахунків Відповідача за проданий товар кожні 30 календарних днів.

Відповідно до вказаного договору поставки № В-50147 від 01.07.2008 року Відповідачем здійснено продаж товару на суму 31857 грн. 60 коп., які на адресу Позивача не перерахував. В підтвердження продажу товару на вказану суму Відповідач надав звіт про продаж товару.

Таким чином сума боргу Відповідача перед Позивачем на час розгляду справи становить 31 857 грн. 60 коп.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов'язанавчинитина користьдругоїсторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у забов»язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково у розмірі суми заборгованості проданого товару у розмірі 31 857 грн. 60 коп., в решті позовних вимог в частині суми стягнення основного боргу у розмірі 39772 грн. 57 коп. слід відмовити з підстав не надання Позивачем належних доказів які б свідчили про реалізацію товару Відповідачем на суму 39772 грн. 57 коп.

Позивач просить накласти арешт на рахунки Позивача з метою забезпечення виконання зобов’язання з боку Відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити Позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У відповідності до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторна повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.. 34 ГПК України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог..

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон", (49081, м.Дніпропетровськ, вул.Бажова, 11-а, п/р 26005318017801 ФАБ Південний, МФО 306458, ЄДРПОУ 32010905)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Праксет-Дніпро", (49070, м.Дніпропетровськ, вул.Чкалова, 44, п/р 26001060004833, Приватбанк, МФО 305299, в м. Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 30092733) суму заборгованості у розмірі – 31 857 грн. 60 коп., суму 318 грн. 58 коп. - державного мита, 104 грн. 96 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Головуючий колегіїО.І. Красота

Суддя О.В. Ліпинський

Суддя І.Ю. Дубінін

Рішення підписано

03.11.2010 року