Рішення № 120512031, 16.07.2024, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року м. Харків Справа № 913/309/23

Провадження №1/913/309/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЕЛЕКТРО ГРУП", м. Київ

до відповідача Комунального підприємства "Сєвєродонецькводоканал", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 2 816 834 грн. 29 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Крейтор В.С.

За участю представників позивача в режимі відеоконференції - адвокат Угольков Є.О. та директор Кудрицька Ж.В.

Суть спору: про стягнення 2 553 577 грн. 88 коп. боргу, 10856 грн. 69 коп. 3% річних, 131748 грн. 67 коп. інфляційних нарахувань та 120651 грн. 06 коп. пені за договором про постачання електричної енергії споживачу № 18/01/22-ТЕГ від 18.01.2022.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженого Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX - з 05 годин 30 хвилин 14.05.2024 на 90 діб, до 12.08.2024.

Судом враховується, що юридичною адресою відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за Безкоштовним запитом є: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Ліщини Богдана, б. 13.

У відповідності до наказу № 309 від 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджений Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією.

У вказаному переліку значиться Сєвєродонецька міська територіальна громада (UA44120110000010163) Луганської області (25.06.2022), на території якої зареєстрований відповідач.

Оскільки АТ "Укрпошта" не здійснює пересилання поштових відправлень до м. Сєвєродонецьк Луганської області, тому суд з метою належного повідомлення відповідача розмістив на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного вебпорталу "Судова влада в Україні" в Інтернеті (www.court.gov.ua/sudy/) ухвали суду у цій справі.

Щодо причин виникнення спору між сторонами, то вони полягають у наступному.

Так, відповідно до пунктів 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила) договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованих електропостачальником на офіційному веб- сайті.

Відповідач - Комунальне підприємство "Сєвєродонецькводоканал" на підставі заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (арк. справи 24, 29) приєднався до Договору на умовах комерційної пропозиції № 1 Постачальника, яка є додатком № 2 до цього договору.

У заяві-приєднання вказано, що постачання електроенергії починається з 15.01.2022.

В пункті 1.2 договору передбачено, що його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил, а договір укладається відповідно до статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до його умов та умов відповідної комерційної пропозиції.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1.); споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.1.); оплата здійснюється споживачем по факту поставленого товару, на підставі акту приймання-передачі електричної енергії та виставленого постачальником рахунку на оплату, протягом 10 календарних днів з дня отримання рахунку (п. 5.2, п. 5.5); ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.3.); розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.4.).

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції (п. 5.9.).

Відповідно до додатку 2 до договору розмір попередньої оплати не передбачається (п. 2.2).

Згідно з п. 4 Комерційної пропозиції термін надання рахунку за спожиту електроенергію та термін його оплати: по закінченню розрахункового місяця постачальник надає споживачу рахунок на оплату за фактичні обсяги споживання електроенергії у попередньому місяці. Споживач здійснює оплату протягом 10 календарних днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до пункту 13.1 договір набирає чинності з 15.01.2022 та діє по 31.12.2022.

Також сторонами укладені додаткові угоди від 24.01.2022 № 1, від 03.02.2022 № 2, від 08.02.2022 № 3 про зміну обсягів постачання та ціни за одиницю товару тощо.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факти належного постачання електричної енергії споживачу за період з лютого по березень 2022 року згідно рахунків № 18 від 09.03.2022 на суму 866912 грн. 82 коп. та № 20 від 31.03.2022 на суму 1 686 665 грн. 05 коп. та актів приймання-передачі електроенергії.

Оскільки відповідач порушив умови п. 5.5 договору та оплату не здійснив у встановлений договором строк, утворилась заборгованість у сумі 2 553 577 грн. 88 коп. та позивач звернувся до суду.

У зв`язку з порушенням строків оплати за постачання електричної енергії за відповідачем виникло прострочення грошових зобов`язань та позивач нарахував додаткові вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у вигляді 10856 грн. 69 коп. 3% річних, 131748 грн. 67 коп. інфляційних нарахувань та 120651 грн. 06 коп. пені.

У ході розгляду справи суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів від ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" та ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" про обсяг фактичного споживання електричної енергії КП "Сєвєродонецькводоканал".

21.03.2024 через систему "Електронний суд" надійшла заява ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", в якій йдеться про те, що виконати ухвалу суду неможливо через знаходження майна, документів, серверного обладнання з електронними базами даних на тимчасово окупованій території Луганської області.

У заяві від 11.07.2024 ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" також відмовила у наданні інформації з посиланням на дію постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 349 "Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об`єктів критичної інфраструктури".

У відзиві на позовну заяву від 26.09.2023 відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що: з позовної заяви та додатків до неї не вбачається на підставі яких даних встановлено фактичні показники спожитої електроенергії відповідачем; позивач не довів належним та допустимими доказами обсяги споживання електричної енергії відповідачем, а таким чином і не узгоджена сума яка підлягає сплаті; період нарахування пені позивачем заявлено такий, який входить в період дії воєнного стану. Отже, відповідач вважає, що за приписами п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії на період дії в України воєнного стану", яка є чинною та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені.

У відповіді на відзив від 06.10.2023 № 70 позивач відхиляє доводи відповідача та акцентує увагу суду на тому, що відповідач вперше з моменту виникнення заборгованості по договору від 18.01.2022 №18/01/22-ТЕГ, яка є предметом спору у цій справі, заявляє про незгоду з обсягами поставленої електричної енергії та зазначає, що умовами укладеного договору передбачене право споживача - КП "Сєвєродонецькводоканал" звертатись до постачальника - ТОВ "ТРЕЙДЕЛЕКТРО ГРУП" щодо ймовірної незгоди по обсягах поставленої електроенергії.

У ході розгляду справи провадження у ній зупинялось до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи № 911/1359/22 за позовом ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ПАТ "Центренерго" про стягнення 150907381,69 грн., де предметом розгляду були підстави для відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22 щодо відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 19.04.2024 касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення судів - без змін, тому 27.05.2024 провадження у цій справі поновлено.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову та його неповне задоволення з огляду на наступне.

Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, а також відповідними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Положення ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 3.1.1 ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

Як встановлено судом, 18.01.2022 між ТОВ "ТРЕЙДЕЛЕКТРО ГРУП" та КП "Сєвєродонецькводоканал" було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 18/01/22-ТЕГ у відповідності до вказаних вище приписів чинного законодавства шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з пунктами 5.1.2, 5.1.3, 6.1.11 Правил та у відповідності до Кодексу комерційного обліку електричної енергії зняття та передача даних про покази приладів обліку електричної енергії для визначення обсягів споживання електричної енергії для побутових споживачів здійснюється оператором системи розподілу, споживачем, або шляхом дистанційного зчитування та передачі даних засобів обліку електричної енергії.

Оператором системи розподілу електроенергії на території Луганської області є ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", з яким у ТОВ "ТРЕЙДЕЛЕКТРО ГРУП" укладений договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії на підставі відповідної заяви-приєднання від 11.11.2021, які додані до справи (арк. 54-57).

В підтвердження кількості поставленої КП "Сєвєродонецькводоканал" електроенергії позивач надав рахунки на оплату № 18 від 09.03.2022 на суму 866912 грн. 82 коп. та № 20 від 31.03.2022 на суму 1 686 665 грн. 05 коп. (арк. справи 34, 38).

Разом з вказаними рахунками на електронну адресу відповідача, яка була зазначена останнім у договорі (ІНФОРМАЦІЯ_1), позивач надіслав акти № 4 прийому-передачі електричної енергії від 28.02.2022 на суму 1631641 грн 15 коп. та № 6 від 31.03.2022 на суму 1686665 грн 05 коп.

Таким чином, вбачаються розбіжності у виставлених для оплати сумах за лютий 2022 в рахунку № 18 та акті № 4 - 866912 грн 82 коп. та 1631641 грн 15 коп. відповідно. У відповіді на відзив позивач це пояснює фактом часткової сплати боргу споживачем на час виписки рахунку у сумі 764728 грн 32 коп., тому залишок склав 866912 грн. 82 коп., який заявлений до стягнення.

Як свідчать матеріали справи, для з`ясування фактичного обсягу споживання за спірний період 2022 року позивач звернувся до надавача послуг з розподілу електричної енергії - ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", яке шляхом електронного листування підтвердило обсяги споживання КП "Сєвєродонецькводоканал": за лютий 2022 року - 294576 кВт*год. (293579 кВт*год. + 997 кВт*год.) та за березень 2022 року - 304510 кВт*год.

Як пояснив у засіданні суду представник позивача, лист від 25.07.2022 про обсяги споживання за березень 2022 надійшов з електронної адреси ПрАТ "Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія", м. Дніпро, оскільки в приміщення цього підприємства тимчасово перемістилося ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", яке тільки починало свою роботу після переїзду.

Суд оцінює вказані листи як належні докази постачання відповідачу електричної енергії на загальну суму 2553577 грн 88 коп. та виходить з наступного.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, відповідач вважає, що надані позивачем докази споживання електроенергії не відповідають визначенню електронних доказів, передбаченому ст. 96 ГПК України.

Зокрема, йдеться про таке електронне листування: лист ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" від 07.03.2022 (15:06) з проханням до позивача перевірити фактичні дані за лютий 2022 (арк. справи 48), таблиця з об`єктами споживання та відповідними обсягами (№№39, 51, 43) за групами та класом споживачів (арк.. справи 49), лист начальника відділу формування корисного відпуску ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК" Прокофьевої Т.Д. від 25.07.22 (11:56) з назвою "ЛЕО" обсяги по споживачам за березень 2022 року (арк. справи 50), таблиця з об`єктами споживання та відповідними обсягами (№№ 39, 51) за групами та класом споживачів (арк. справи 51), супровідний лист на бланку ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" за підписом т.в.о.генерального директора В.Грицая з проханням підписати акт від 31.03.2022 № 7-3 про надання послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022, який додається.

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України суд при виборі і застосуванні норми права має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 зазначила наступне: подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.

Таким чином, у суду немає сумнівів щодо авторів вказаного вище листування (ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання") та його змісту, який відповідає суті спірних правовідносин, усталеній практиці документообігу між суб`єктами електропостачання для підтвердження кількості спожитої електроенергії з операторами системи розподілу.

Відповідач не зазначає про розірвання договору, не надав доказів відключення об`єктів споживання електроенергії або неможливості передачі обладнанням показів в автоматичному режимі.

Відповідно до Правил розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Згідно з п. 4 Комерційної пропозиції термін надання рахунку за спожиту електроенергію та термін його оплати: по закінченню розрахункового місяця постачальник надає споживачу рахунок на оплату за фактичні обсяги споживання електроенергії у попередньому місяці. Споживач здійснює оплату протягом 10 календарних днів з дня отримання рахунку.

У договорі сторони дійшли згоди, що оплата здійснюється споживачем по факту поставленого товару, на підставі акту приймання-передачі електричної енергії та виставленого постачальником рахунку на оплату, протягом 10 календарних днів з дня отримання рахунку (п. 5.2 договору у редакції додаткової угоди № 3 від 08.02.2022).

Щодо доводів відповідача про не підписання актів приймання-передачі електроенергії, то згідно з пунктом 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Пунктом 4.14 Правил передбачено, що платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Отже факт отримання/не отримання і підписання/не підписання актів про прийняття-передавання товарної продукції не є підставою для несплати відповідачем за спожиту ним електричну енергію.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, є доведеними факти настання строків оплати боргу у сумі 2553577 грн 88 коп. за електроенергію, поставлену ТОВ "ТРЕЙДЕЛЕКТРО ГРУП" за період з лютого по березень 2022 року, ці вимоги відповідають умовам Правил, укладеному договору та фактичним обставинам справи, тому судом задовольняються.

Решта позовних вимог про стягнення 10856 грн. 69 коп. 3% річних (за період з 24.03.2022 по 25.06.2022) та 131748 грн. 67 коп. інфляційних нарахувань (за період з квітня по червень 2022 року) є обгрунтованими та такими, що відповідають ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у позові помилково зазначає про штрафні санкції у сумі 10856 грн 69 коп., проте розрахунок цих вимог та посилання на ст. 625 ЦК України свідчать, що йдеться саме про 3% річних.

Щодо позовних вимог у вигляді пені у сумі 120651 грн 06 коп., то таку відповідальність сторони передбачили п. 5.9 договору - у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції.

Таким чином, відповідно до умов договору позивач обґрунтовано нарахував пеню за період з 24.03.2022 по 25.06.2022, проте відмовився застосовувати п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії на період дії в України воєнного стану", згідно з яким визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

На підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України суд керується правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, а саме: Об`єднана палата констатує, що постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

За таких обставин позов в частині пені є необґрунтованим, а тому до стягнення підлягають 2553577 грн. 88 коп. боргу, 10856 грн. 69 коп. 3% річних та 131748 грн. 67 коп. інфляційних нарахувань. У задоволенні решти вимог по пені слід відмовити.

Витрати по судовому збору покладаються на відповідача відповідно ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Клопотання позивача про застосування заходу процесуального примусу щодо НЕК "Укренерго" судом відхиляється, оскільки за змістом постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 349 запитувана інформація відноситься до такої, що є обмеженою у доступі. Надані позивачем до цього клопотання додаткові докази судом не оцінюються, оскільки на цій стадії судового процесу (розгляд справи по суті) їх подання не передбачено процесуальним законодавством.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241, 247 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЕЛЕКТРО ГРУП" до Комунального підприємства "Сєвєродонецькводоканал" про стягнення 2816834 грн. 29 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Сєвєродонецькводоканал", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Богдана Ліщини, 13, ідент. код 35549138 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЕЛЕКТРО ГРУП", м. Київ, вул. Либідська, буд. 1-В, ідент. код 43767684 - 2553577 грн. 88 коп. боргу, 10856 грн. 69 коп. 3% річних, 131748 грн. 67 коп. інфляційних нарахувань та 40442 грн. 75 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 22.07.2024.

Суддя Наталія ЗЮБАНОВА