Постанова № 120510391, 19.07.2024, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/3806/24

Провадження №3/278/2352/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І.В. розглянувшиматеріали,які надійшлиз відділу АП Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2024 о 03 годині 18 хвилин на 162 км а/д Київ-Чоп, поблизу с. Болярка, Житомирського району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen, н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які повільно реагували на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога водій відмовився.

В судове засідання ОСОБА_1 02.05.2024, 16.05.2024, 25.06.2024, 26.06.2024, 19.07.2024 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , що вбачається з дослідженого судом відеозапису з боді-камерипатрульного поліцейського, а отже йому відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, відповідних заяв та клопотань до суду не подавав.

Судом неодноразово відправлялись смс-повістки на мобільний номер останнього який вказаний в протоколі, які згідно довідок про доставку ОСОБА_1 отримував. Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022).

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП участь особи за даною категорією справ не є обов`язковою, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У своїйпрактиці ЄвропейськийСуд зправ людининеодноразово наголошував,сторона,яка задіянав ходісудового розгляду,зобов`язаназ розумнимінтервалом часусама цікавитисьпровадження уїї справі,добросовісно користуватисьналежними їйпроцесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, відеозапис з боді-камери патрульного поліцейського, суд приходить до наступного висновку.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП,підтверджується даними,що містятьсяу протоколіпро адміністративнеправопорушення серіїААД №695344від 28.03.2024;постановою пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіяЕНА №1762047від 28.03.2024,якою ОСОБА_1 притягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.2ст.126КУпАП запорушення ПДРУкраїни;направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОМСЦ» ЖОР від 28.03.2024; відеозаписом з боді-камери патрульного поліцейського.

Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме будучи особою, яка керує транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При призначені адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення та особу винного, а також обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставин, які пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, та обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП, судом не встановлено.

З врахуванням зазначених обставин справи та особи порушника, є всі підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Житомирській області 21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, код ЄДРПОУ: 37976485, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу в добровільному порядку протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, штраф, відповідно до ст. 308 КУпАП, підлягає стягненню в порядку примусового виконання постанови у подвійному його розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Інна ЗУБЧУК