Рішення № 120505971, 22.07.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 317/1476/24

Провадження №: 2/332/1661/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 р. м.Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Ю.І., за участю секретаря судового засідання Божко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року директор ТОВ «ВЕЛЛФІН» Лазепка В.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 1491428 від 17.03.2021 в сумі 21000гривень.

Позов обґрунтовує тим, що 17.03.2021 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» тавідповідачем укладеноДоговір проспоживчий кредит№ 1491428відповідно доумов якогоостання отрималакредит в сумі 7000 гривень (підпункт 1.1 пункту 1) зі строком 19 днів, тобто до 05.04.2021 (підпункт 1.3 пункту 1), з нарахуванням процентів за користування кредитом 1,1% від суми позики, але не менше ніж 50 гривен за перший день користування позикою, 1,1% від суми позики щоденно за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах позики, зазначеного в пункті 1.3 (підпункт 1.5.1 пункту 1). Відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання по Договору у зв`язку із чим має заборгованість в сумі 21000 гривень.

Ухвалою Запорізького районного суду міста Запоріжжя від 20.03.2024 справа передана за підсудністю Заводському районному суду міста Запоріжжя.

Ухвалою Заводського районного суду міста Запоріжжя про відкриття провадження у справі від 23.04 2024 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач, повідомлена судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явилася та не повідомила суд про причини неявки. Будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 4ст.223ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставіст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

17.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 1491428, який підписаноелектронними підписамисторін.Відповідно до умов договору, відповідач отримала кредит в сумі 7000 гривень (підпункт 1.1 пункту 1) зі строком 19 днів, тобто до 05.04.2021 (підпункт 1.3 пункту 1), з нарахуванням процентів за користування кредитом 1,1% від суми позики, але не менше ніж 50 гривен за перший день користування позикою, 1,1% від суми позики щоденно за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах позики, зазначеного в пункті 1.3 (підпункт 1.5.1 пункту 1) (а.с.16-21).

Отримання ОСОБА_1 кредиту в сумі 7000 гривень на платіжну картку НОМЕР_1 , зазначену в заявці на отримання кредиту, підтверджується інформаційною довідкою № 158/03 від 06.03.2024 (а.с.34).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості заборгованість відповідача станом на 05.03.2024 складає 21000 гривень, яка складається з основного боргу7000 гривень та заборгованості по відсоткам14000 гривень (а.с.22-33).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 15.11.2016 № 1734-VIII «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 7000 гривень зі строком 19 днів, тобто до 05.04.2021, з нарахуванням процентів за користування кредитом 1,1% щоденно.

Відповідач, у свою чергу, порушила умови кредитного договору, не сплатила своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, внаслідок чого має заборгованість в сумі 21000 гривень, яка складається з основного боргу7000 гривень та заборгованості по відсоткам14000 гривень.

Суд приймає до уваги вказаний розрахунок заборгованості та вважає його достовірним, оскільки доказів виконання ОСОБА_1 боргових зобов`язань перед позивачем суду не надано. Також відповідачем не наданий контррозрахунок заборгованості.

За таких обставин,суд дійшов висновку проте,що позов є законним та обґрунтованим, а тому його необхідно задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором про споживчий кредит № 1491428 від 17.03.2021 в сумі 21000 гривень.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028 гривень.

Керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,200,263-265,274,279, 280-283ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (адреса: 03061, м.Київ, вулиця Героїв Севастополя, буд. 48, ЄДРПОУ 39952398, рахунок IBAN- НОМЕР_3 в АТ «СЕНС-БАНК», МФО 300346) заборгованість за договором про споживчий кредит № 1491428 від 17.03.2021 у розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (адреса: 03061, м.Київ, вулиця Героїв Севастополя, буд. 48, ЄДРПОУ 39952398, рахунок IBAN- НОМЕР_3 в АТ «СЕНС-БАНК», МФО 300346) понесені судові витрати зі сплати судового збору 3028,00 грн.

Копію заочногорішення направитисторонам,які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Ю.І. Ретинська