Постанова № 12050586, 02.07.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2010 р. Справа № 2а-1306/10/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Циклон-Б»,

2) ОСОБА_1,

3) Державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради,

за участю представників

від позивача: Могутов А.М.,

від відповідача: 1) не зявився.,

2) не зявився,

3) не зявився.

про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Циклон-Б».

До суду надійшла заява від представника позивача про зміну позовних вимог, а саме про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Циклон-Б»з моменту реєстрації та припинення юридичної особи ТОВ «Циклон-Б».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що засновник підприємства ОСОБА_1 ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства на мала, а саме підприємство використовувалося іншими особами з метою прикриття незаконної господарської діяльності, ухилення від сплати податків, легалізації коштів та іншого.

Представник 3-го відповідача у судове засідання не зявився, свої доводи виклав в запереченні, які знаходяться в матеріалах справи.

Представник 1-го та 2-го відповідача у судове засідання не зявились, про дату та час слухання справи повідомлені належним чином за місцем проживання.

Відповідно до ч.1 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. А відповідно до ч.2 зазначеної статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У такому випадку, суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та не виконує процесуальні обовязки щодо явки до суду.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши надані докази (пояснення позивача, письмові докази) та вислухавши промову представника позивача, суд дійшов до таких висновків.

4 березня 2008 року державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради зареєстровано юридичну особу ТОВ «Циклон-Б».

Засновником та директором цього підприємства виступила ОСОБА_1.

05.03.2008 р. ТОВ «Циклон-Б» взято на облік як платника податків в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (а.с.5).

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав Довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків (а.с.13), а також пояснення ОСОБА_1, наданні 09.04.2008 року співробітникам податкової міліції (а.с.14).

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 вона ніякого відношення до ТОВ «Циклон-Б»не мала (а.с.14).

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створені порушення, які не можна усунути.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право звертатися до суду про визнання недійсною державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності з підстав порушень закону, які були допущені під час його створення.

Це такі порушення закону, які унеможливлювали державну реєстрацію юридичної особи ще на момент самої реєстрації, але, незважаючи на їх наявність реєстрація була проведена.

Вичерпний перелік цих порушень визначений в ст. 27 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, а саме:

невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;

порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 10 ч.1 ст.27 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Жодних підстав з передбачених в ст.27 Закону для скасування державної реєстрації ТОВ Компанія «УНА»позивач не навів.

Окрім цього, суд до пояснень ОСОБА_1 щодо її необізнаності у господарській діяльності ТОВ «Циклон-Б», відноситися критично. За умови доведеності правоохоронними органами участі ТОВ «Цикллон-Б»у протиправній діяльності, така позиція ОСОБА_1 може бути обумовлена наміром уникнути юридичної відповідальності (перекладанням її на інших осіб), а також зацікавленістю у визнанні недійсною усієї заборгованості підприємства перед контрагентами та бюджетом.

У будь-якому випадку лише пояснень ОСОБА_1 без наявності підстав, передбачених ст. 27 Закону, недостатньо для скасування державної реєстрації підприємства.

Аргументи позивача, що зазначене товариство використовувалося для незаконної господарської діяльності, ухилення від сплати податків, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та інше, судом не приймаються так як всі зазначені дії відбувалися після державної реєстрації, і не впливають на її дійсність.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ «Циклон-Б».

Відповідно до п.4 ч.2 ст.38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, неподання протягом року до органів державної податкової служби податкової декларації, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством, є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до доповідної записки від 29.04.2010 року. №398/15-122 ТОВ «Циклон-Б»не подає податкову звітність з жовтня 2008 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині припинення юридичної особи ТОВ «Циклон-Б».

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю «Циклон-Б»(вул. Бондаренко, 3, м. Миколаїв, 54039, ідентифікаційний код 35786828), зареєстроване виконкомом Миколаївської міської ради 04.03.2008 р. №15221020000016635.

3. У день набрання постановою законної сили направити її копію для виконання Державному реєстратору виконкому Миколаївської міської ради, якого зобовязати повідомити суд про внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя І. А. Устинов