Постанова № 12050576, 22.10.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22.10.2010 р. Справа № 2а-3929/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Рибіцької К.О., пр. позивача: Щедров Є.В. дов. від 09.06.2010 р. пр. відповідача: Могутов А.М. дов. від 11.01.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ "НаймБізнесЦентр", вул. Радянська, 3, кв. 10-а,Миколаїв,54000 доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030 провизнати протиправним та скасувати рішення від 04.06.2010 р. №0015222360/0, визнати протиправними дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2010 р. № 0015222360/0, визнання протиправними дій, що полягають у здійсненні в акті перевірки від 20.05.2010 р. № 817/23-600/34510602 висновку про завищення рядку 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту»всього у сумі 970833 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 04.06.2010 р. № 0015222360/0 підлягає скасуванню, оскільки підприємство не отримувало суму поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_3, тому вона не повинна була включатись до валових доходів. Дії відповідача, що полягають у здійсненні в акті перевірки висновку про завищення рядку 26 декларації з ПДВ «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту»всього у сумі 970833 грн. зобовязує позивача у наступному звітному періоді відобразити суму 970833 грн. зі знаком ««та позбавляє позивача права отримати належний йому податковий кредит. Відповідач за результатами перевірки не надіслав податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість, тому підприємство змушено оскаржувати до суду такі неправомірні дії податкового органу. В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі та просить позов задовольнити. Відповідач надав суду заперечення проти позову, просить в позові відмовити, оскільки в ході перевірки було встановлено заниження податку на прибуток в сумі 628389 грн., тому податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податок на прибуток в сумі 628389 грн. та штрафних санкцій в сумі 288042 грн. прийнято правомірно. Актом перевірки також було встановлено порушення позивачем п.7.4.1, пп. 7.4.5 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»про завищення рядку 26 «Залишок від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту»всього у сумі 970833 грн., оскільки ця сума не підтверджена податковими накладними чи митними деклараціями. У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку: 20.05.2010 р. фахівцями Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєві була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р.

Актом перевірки № 817/23-600/34510602 від 20.05.2010 р. встановлено порушення позивачем вимог:

-п.3.1 ст.3, пп.4.1.1, пп.4.1.6, п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.19997 р. із змінами та доповненнями, ТОВ «НаймБізнесЦентр»занизило податок на прибуток у сумі 628389 грн., у тому числі по періодах:

ІV кв.2008 р. занижено на 137500 грн.,

І кв.2009 р. занижено на 285439 грн.

ІІ кв.2009 р. завищено на 6544 грн.,

ІІІ кв. 2009 р. завищено на 102116 грн.,

ІV кв. 2009 р. занижено на 314110 грн.

- пп.7.4.1,пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість»ТОВ»Найм Бізнес Центр»зависило рядку 26 декларації з ПДВ «Залишок від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту»всього у сумі 970833 грн.

На підстав акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення:

-№ 0015222360/0 від 04.06.2010 р., яким встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, пп.4.1.1, пп.4.1.6, п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.19997 р. із змінами та доповненнями та визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 628389 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 288042 грн., а всього 916431 грн.

Відповідач нарахував позивачу штрафні ( фінансові) санкції відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. за № 2181-ІІІ якою передбачено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми недоплати за кожний податковий період, установлений для такого податку, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 % такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк несплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Сума штрафних ( фінансових санкцій) складає 50 % від суми основного платежу з податку на прибуток в сумі 288042 грн.Пунктом 3.1.1 акта перевірки зазначено, що за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. встановленозаниження валового доходу у сумі 7965266 грн., а саме, що у періоді який перевірявся, позивач отримував доходи у вигляді поворотної фінансової допомоги, отриманої від директора ОСОБА_3, яка залишається неповерненою станом на 31.12.2009 р. в розмірі 7965265 грн. за період, який перевіряється. Пунктом 3.1.2 акта перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. встановлено їх заниження в сумі 5451708 грн. Різниця сум валових доходів та валових витрат , вирахування з неї 25 % податку на прибуток складає 628389 грн. суму донарахованого податку на прибуток.

Актом перевірки, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення, в якому зазначено, що позивачем було порушено такі норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»N 334/94-ВР, 28.12.1994 р., якими передбачено, що: Валовий доход включає: (п. 4.1.6) доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів).

Не вкючаються до складу валових витрат витрати на : П. 5.3.9. Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

П.11.3.1. Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.1.22.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під поворотною фінансовою допомогою розуміється сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших компенсацій як плати за користування такими коштами.

Ознаками поворотної фінансової допомоги є:

-передача суми коштів платнику податків,

-кошти передаються платнику податків у користування,

-кошти передаються на підставі договорів.

Відповідача не надав суду будь-яких доказів, що грошові кошти ОСОБА_3 передавались позивачу у користування на підставі договорів.

На вимогу суду, позивач надав звіти про використання коштів на відрядження або під звіт, накази позивача про відшкодування витрат, понесених директором ОСОБА_3, у звязку зі здійсненням ним за власні кошти попередньої оплати за виконання грошових зобовязань за договорами купівлі-продажу позивача, квитанції до прибуткового касового ордеру.

Відповідно до ст.ст. 6,626,627, 639 Цивільного Кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення,зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Позивачем та директором підприємства ОСОБА_3 був укладений договір, який не протирічить загальним засадам цивільного законодавства.

Директор позивача ОСОБА_3 за власні кошти оплатив товар, отриманий позивачем від інших підприємств. Грошові кошти директор підприємства ОСОБА_3 не надавав позивачу у користування, тому висновок відповідача щодо необхідності включення , сплачених ОСОБА_3 сум до валового доходу, як сум поворотної фінансової допомоги є помилковим.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду, що діяв правомірно, тому податкове повідомлення-рішення від 04.06.2010 р. № 0015222360/0 підлягає скасуванню повністю.

Позивач просить суд визнати протиправними дії, що полягають у здійсненні в акті перевірки від 20.05.2010 р. № 817/23-600/34510602 висновку про завищення рядку 26 у сумі 970833 грн.,

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення,дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень

Позивач, всупереч ч.1 ст. 71 КАС України, не надав суду доказів того, що дії відповідача, які викладені у висновках акта порушують його права та інтереси . Також незрозуміло, що просить визнати протиправним позивач: дії відповідача чи висновки акта перевірки, оскільки, які саме дії необхідно визнати протиправними та на підставі яких норм права позивач суду не зазначив, а висновки відповідача , викладені в акті перевірки визнати протиправними неможливо, оскільки акта перевірки не є актом індивідуальної дії і його висновки не тягнуть за собою ніяких юридичних наслідків.

Згідно із п.1.3. ст.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, акт є документом, який оформляється за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Дана норма Порядку під актом розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Отже, акт перевірки не є тим рішенням субєкта владних повноважень, яке б само по собі породжувало для субєкта господарювання певні правові наслідки, було спрямовано на регулювання тих чи інших відносин і мало обовязковий характер для субєктів цих відносин, та, відповідно, могло бути предметом адміністративного позову. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому його оцінка, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

В судовому засіданні позивач надав суду пояснення, що ДПІ здійснила камеральну перевірку позивача 19.07.2010 р. В акті камеральної перевірки застосувала висновки з акту попередньої планової перевірки від 20.05.2010 р. За результатами акта камеральної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.07.2010 р. за № 0019320700/0, яким зменшила суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1333639 грн. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2010 р.

Позивач, звернувшись до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій, що полягають у здійсненні в акті перевірки від 20.05.2010 р. № 817/23-600/34510602 висновку про завищення рядку 26 у сумі 970833 грн., обрав невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки права позивача порушуються тоді, коли за результатами перевірки приймаються податкові повідомлення рішення, якими до особи застосовуються будь-які санкції.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір, в звязку з тим, що позов задоволено частково, відповідно до ст. 94 КАС, підлягає частково в сумі 1 грн. 70 коп. України поверненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11,71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 04.06.2010 р. № 0015222360/0 на суму 628389 грн. основного платежу з податку на прибуток, 288042 грн. штрафних ( фінансових) санкцій

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НаймБізнесЦентр», (м. Миколаїв, вул. Радянська,3, кв.10 а, 54000) судовий збір в сумі 1 грн. 70 коп. ( одна грн. 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Постанова оформлена у відповідності

до ст.160 КАС України та підписана суддею

27.10.2010 р.