Рішення № 120505281, 18.07.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/39114/23

Провадження № 2/127/5187/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що з відповідачкою ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 14.01.2003 року. За час перебування в шлюбі у них народилась спільна дитина донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження за актовим записом №1786 від 10.05.2012 року видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області серія НОМЕР_1 .

З початку 2023 року між ним та відповідачкою почали погіршуватись стосунки, виникати конфліктні ситуації; після чого вона зібрала свої речі та переїхала жити за іншою адресою, що спричинило в подальшому офіційне звернення позивача до суду щодо розірвання шлюбу.

05 жовтня 2023 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області між мною та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано шлюб, (рішення про розірвання шлюбу від 05.10.2023 року Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/24388/23).

Спільна донька сторін ОСОБА_3 залишилась проживати зі позивачем за по АДРЕСА_1 , де і зареєстроване її місце проживання. Вона знаходиться на повному утриманні, вихованні, оздоровленні, лікуванні, позивача. Довідкою від 07.08.2023 року за №425 від АОС населення м. Вінниці квартального комітету/комітет мікрорайону «Пирогово» зазначається, що власником домоволодіння АДРЕСА_1 є позивач - ОСОБА_1 та зареєстрований за тією ж адресою разом із донькою ОСОБА_3 .

На підтвердження наведеної вище інформації позивачем надано Акт від 20 вересня 2023 року складений та засвідчений мешканцями будинків, що розташовані по АДРЕСА_1 , яким зазначається про відсутність відповідачки за місцем її проживання по АДРЕСА_1 з початку 2022 року.

Позивач зазначає, що відповідач не приймає участі у вихованні рідної доньки та її матеріальному забезпеченні, не цікавиться її справами, навчанням, участі в гуртках, проведенні дозвілля, станом здоров`я. Між колишньою дружиною позивача та донькою ОСОБА_3 відсутні міцні соціальні зв`язки.

Також відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку не намагається утримувати доньку ОСОБА_3 , не сплачує аліменти на її утримання. На підставі чого позивач був вимушений звернутись до суду, оскільки відповідачка постійно виявляє бажання забрати дитину за кордон, де на даний час сама перебуває, що суперечить інтересам димтини.. Також зазначив, що працює та має постійний дохід, щоб задовольнити матеріальні потреби доньок. Відповідні обставини стали причиною звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 29.12.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та витребувано від Служби у справах дітей Вінницької міської ради письмовий висновок щодо доцільності/недоцільності визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 .

18.03.2024 року на адресу суду від Служби у справах дітей Вінницької міської ради надійшов письмовий висновок щодо недоцільності визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , оскільки комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради 05.03.2024 року, з`ясовано, що спір між батькам дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутній.

18.03.2024 року представником позивача - адвокатом Болманенко О.О. до суду подано заяву про затвердження мирової угоди, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 керуючись положеннями ст. 2. 13. 43. 45. 49, 207 ЦПК України було досягнуто ряд домовленостей на взаємних поступках, які призвели до можливості вирішення даної справи шляхом укладення мирової угоди.

На підставі ухвали суду від 23.04.2024, у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди відмовлено. Підготовче провадження у цивільній справі закрито та призначити справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, оскільки таке визначення місця проживання дитини буде відповідати найкращим її інтересам. Вказав, що між ними виникали постійні конфлікти, оскільки відповідач мала намір вивезти дитину за кордон.

Представник відповідача - адвокат Хащиніна Г.О. в судовому засіданні зазначила, що її довірителька не визнавала позовні вимоги, однак в ході судового розгляду досягнуто розуміння та відповідач позовні вимоги визнає та просить суд визначити місце проживання дітей разом з батьком.

Представник третьої особи у підготовче судове засідання не з`явилася, однак від неї надійшов висновок щодо визначення місця проживання дитини.

Допитана в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду пояснила, що вона бажає проживати з батьком, оскільки вже тривалий час з ним проживає без матері, яка на даний час перебуває за кордоном і намагається її змусити переїхати до неї. ОСОБА_3 не бає проживати за кордоном у матері, оскільки в неї конфліктні стосунки із нею, а з батьком їй комфортно проживати, він її забезпечує усім необхідним, вона навчається у школі, постійно спілкується із друзями, що може зникнути при переїзді до матері.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторони позивача та визнання позовних вимог відповідачем, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Крім того, статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

В постанові Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі №204/6905/17 зазначено, що тлумачення статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При вирішенні даного спору щодо визначення місця проживання дитини суд бере до уваги вік дитини, потреби дитини.

Судом встановлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження за актовим записом №1786 від 10.05.2012 року видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області серія НОМЕР_1 є ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , які перебували між собою у шлюбі в період з 14.01.2003. по 05.10.2023 (рішення про розірвання шлюбу від 05.10.2023 року Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/24388/23).

Як встановлено судом, ОСОБА_3 залишилась проживати зі позивачем за по АДРЕСА_1 , де і зареєстроване її місце проживання. Вона знаходиться на повному утриманні, вихованні, оздоровленні, лікуванні позивача. Довідкою від 07.08.2023 року за №425 від АОС населення м. Вінниці квартального комітету/комітет мікрорайону «Пирогово» зазначається, що власником домоволодіння АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1 та зареєстрований за тією ж адресою разом із донькою ОСОБА_3 .

На підтвердження наведеної вище інформації позивачем надано Акт від 20 вересня 2023 року, складений та засвідчений мешканцями будинків, що розташовані по АДРЕСА_1 , яким зазначається про відсутність відповідачки за місцем її проживання по АДРЕСА_1 з початку 2022 року.

Також судом встановлено, що відповідно до судового наказу від 28 серпня 2023 року виданого Вінницьким міським судом Вінницької області по справі за №127/24377/23 було стягнуто з відповідачки аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі зазначеного судового наказу від 28.08.2023р. за заявою позивача до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження НОМЕР_4, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.09.2023 року. (а.с.18)

В добровільному порядку відповідачка не сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , не надає гроші: на оплату за гуртки та дозвілля, харчування, лікування, оздоровлення, одяг; не виконує вимоги передбачені судовим рішенням про що свідчить заборгованість по сплаті аліментів.

Виконуючи належним чином свої батьківські обов`язки позивач займаюсь не тільки матеріальним забезпеченням доньки, а й моральним та духовним її розвитком, забезпеченням дозвілля та оздоровлення.

Вищезазначене підтверджується наявною в матеріалах справи характеристикою від 07.08.2023, яка видана ФОП ОСОБА_6 про перебування ОСОБА_3 на відпочинку у ЗКВ «Батерфляй» з 31 липня 2023 року по 07 серпня 2023 року, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , із зазначенням безпосередньої участі батька ОСОБА_1 у всіх організаційних питаннях, та відсутності будь-якої участі відповідачки.

ОСОБА_3 навчається в 6-Г класі комунального закладу «Вінницький ліцей №18» має позитивні характеристики та гарні досягнення в навчанні, про що свідчить Характеристика з навчального закладу від 06.10.2023 року, завірена класним керівником та директором школи.

Зокрема, в зазначеній характеристиці зазначається про мою участь (батька ОСОБА_3 ) у вихованні дитини, зацікавленістю навчанням та участі в житті класу. Водночас мати ОСОБА_3 протягом 6 місяців у вихованні дитини участі не бере, з класним керівником на зв`язок не виходить, на батьківські збори не з`являється.

Також відповідно до характеристики від 08.10.2023 року наданою керівником гуртка з малювання «Художня студія акварель» ОСОБА_7 про відмінне навчання на заняттях в гуртку дитини ОСОБА_3 , та зазначенням участі батька ОСОБА_1 у відвідуванні гуртка.

Позивач працює фізичною особою - підприємцем та директором приватного підприємства, має стабільний заробіток, що свідчить про матеріальну спроможність утримувати та повноцінно забезпечувати дитину, та позитивні характеристики від партнерів, а саме: про стабільність роботи позивача свідчать: довідка про обіг коштів за період з 01.01.2023 по 15.11.2023 за рахунком щодо здійснення підприємницької діяльності від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за яким обіг коштів становить 5 063 418 грн. 68 коп.; довідки про підтвердження роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ОКХЕЛПС» з 04.09.2018р. на посаді директора і по теперішній час, із зазначенням доходів; характеристики та подяки: це особиста характеристика на ім`я ОСОБА_1 від компанії ТОВ «ВП«МАРІО» із засвідченням високого рівня професіоналізму та ініціативи; характеристика для ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_8 від 04.09.2023 із засвідченням не тільки високого професійного рівня як фахівця, а і як щирої відповідальної людини; характеристика на ОСОБА_1 від ТОВ «ВІНЮІССТАР» від 04.09.2023 із зазначенням як висококваліфікованого, відповідального а ініціативного керівника; характеристика на ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_9 «ІНФОРМАЦІЯ_5» із зазначенням його високопрофесійного рівня та позитивних рис його характеру; подяка ОСОБА_1 від компанії «Нейромед» за допомогу в консалтингу, маркетингу та продажах.

Також за адресою АДРЕСА_1 , спеціалістами Служби у справах дітей Вінницької міської ради було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання, здійснено оцінку потреб сім`ї та з`ясовано, що умови для проживання та виховання ОСОБА_3 , створені на належному рівні.

Відповідно до довідки КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин у ОСОБА_1 протипоказання для виконання опіки та виховання дитини відсутні.

За приписами ч. 4, ч. 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Так, Служби у справах дітей Вінницької міської ради надала письмовий висновок щодо недоцільності визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , від 13.03.2024 №01/00/011/119278, оскільки на думку комісії між батьками відсутній спір про визначення місця проживання дитини.

Вказаний висновок для суду має суто рекомендаційний характер і не є обов`язковим при вирішенні даного спору та ухваленні рішення суду.

Служба у справах дітей Вінницької міської ради направляла матері запрошення за місцем її реєстрації, та намагалась зв`язатись з нею по телефону, проте на дзвінки вона не відповідала і до Служби для надання пояснень по суті справи не з`являлась.

Батько ОСОБА_1 був особисто присутній на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Служба у справах дітей Вінницької міської ради та надав пояснення, відповідно до яких свої позовні вимоги підтримав, просив надати висновок про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , разом з ним.

Дитина ОСОБА_3 також були особисто присутня на засіданні комісії та пояснили, що з матір`ю час від часу підримує спілкування, мешкає з батьком і хоче проживати лише з ним. Дані обставини підтвердила в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права від протиправних дій, невизнання або їх оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

З матеріалів справи убачається про існування між колишнім подружжям стійкого особистого конфлікту, проте не вбачається конфлікту щодо існуючих прав та обов`язків обох батьків по відношенню до дитини та їх реалізації.

За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання неповнолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Таким чином, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з батьком не суперечитиме її інтересам, а тому суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.

Суд також звертає увагу, що відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4213 від 26.04.2024 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та моблізацію" має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Керуючись ст.ст. 19, 141, 142, 160, 161 СК України, ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: будинок АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, ЄДРПОУ 35003877, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 50.

Суддя: