Постанова № 12050086, 10.09.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10.09.2010 р. 12:44Справа № 2а-4210/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О. А., секретар судового засідання Васильєва А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Мостобуд" - "Мостобудівельний загін № 73", вул. Новозаводська, 5, м.Миколаїв, 54031 доСпеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул.Чкалова, 20, м.Миколаїв, 54017

провизнати протиправним та скасувати рішення № 0000180037 від 26.04.10 р., за участю представників: від позивача: Пірог С.В., довіреність №341, від 07.05.2010 року;

від відповідача: Зайцева А.М., довіреність №17806/9/10-021, від 20.07.2010 року;

Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства "Мостобуд" - "Мостобудівельний загін №73" предявлено позов до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення №0000180037 від 26.04.10р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав зазначених у позові та письмових поясненнях (а.с.4-6, 98-105).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві №0000180037 від 26.04.10р. прийнято у відповідності до вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є законним та правомірним (а.с.90-92).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві (надалі Відповідач) було проведено перевірку Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Мостобуд” Мостобудівельний загін №73” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року.

За результатами здійснення перевірки Відповідачем складено Акт (а.с.9-78) планової виїзної документальної перевірки від 13.04.2010 року за №368/37/30126124 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року (надалі Акт), яким встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями за рахунок не проведення розрахункових операцій з продажу матеріалів, які не є продукцією власного виробництва через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 2 036грн. 95коп.

На підставі Акту Відповідачем винесено рішення (а.с.78) про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.04.2010 року за №0000180037 (надалі рішення), яким Позивачеві донараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 10184 (десять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 75коп.

Позивачем 11.05.2010 року подано первину скаргу до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області. 17.06.2010 року Позивачем отримано рішення про результати розгляду первинної скарги, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення Відповідача від 26.04.2010 року за №0000180037 про визначення штрафних санкцій у розмірі 10184,75 грн. залишено без змін (а.с.79-82).

Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та оцінивши надані сторонами докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (надалі Закон про РРО) передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовується фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Крім того п.1 ст.3 Закону про РРО, на який Відповідач посилається в рішенні, визначено порядок проведення розрахункових операцій для підприємств в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Абзацом 4 ст.2 Закону про РРО дано визначення розрахункової операції, а саме: розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів. Матеріальні цінності (пісок, щебінь, цемент) Позивачем відпускались зі складу підприємства, що підтверджується видатковими накладними (а.с.83-86), де покупець жодних розрахунків не проводив. Оплата за матеріальні цінності проводилась в касі бухгалтерії підприємства з оформленням відповідних ордерів, а не на складі. Так як, на складі розрахункова операція не проводилась, відповідно реєстратор розрахункових операцій не потрібен застосовуватися, що підтверджується п.12 ст.9 Закону про РРО, де зазначено: реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Крім того, в преамбулі Закону України про РРО зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а ДП ПАТ “Мостобуд” - Мостобудівельний загін № 73 згідно Ліцензії Серія АВ № 515854 (а.с.101-103), виданою Міністерством регіонального розвитку та будівництва України Державною архітектурно-будівельною інспекцією, займається господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури (будівництвом).

Відповідно до листа (а.с.105) Головного управління Статистики у Миколаївській області (вих. № 339/04/2/08 від 09.09.2010 року на № 930 від 08.09.2010 року) вбачається, що ДП ПАТ “Мостобуд” - Мостобудівельний загін № 73 відноситься до сфери будівництва та основним видом діяльності являється будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену.

Оскільки згідно Довідки ЄДРПОУ ДП ПАТ “Мостобуд” - Мостобудівельний загін №73” не відноситься до підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг та не займається будь якою діяльністю цих видів, то й не повинно було проводити продаж матеріальних цінностей через реєстратори розрахункових операцій.

Крім того, Відповідач при винесені оспорюваного Рішення, посилається на Закон України від 21.12.2000 року за №2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, хоча рішення винесено на підставі Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що на думку суду є неприпустимо так як Закон України про РРО (згідно якого встановлено порушення) не є нормативним актом з питань оподаткування, а лише визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а отже штрафні (фінансові) санкції, нараховані органами ДПС за порушення вимог Закону України про РРО, не є податковими зобов'язаннями у визначенні Закону України №2181-Ш, тому норми Закону України №2181-III не поширюються на зазначені штрафні санкції.

Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ є спеціальним законом із питань оподаткування, що встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), перелік яких передбачає Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. № 1251-XII, а також порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, а податкове повідомлення це письмове повідомлення контролюючого органу про обовязок платника податків сплатити суму податкового зобовязання, визначену контролюючим органом. Таким чином, податкове рішення може бути прийнято лише щодо податкових зобовязань зі сплати податків і зборів (обовязкових) платежів, перелік яких визначений Законом України "Про систему оподаткування", а також зі сплати штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

Виходячи із змісту частини 1 ст.238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Таким чином, фінансові санкції, передбачені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. №436 належать до адміністративно-господарських санкцій, одним з видів яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суд зазначає, що уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення субєктом підприємницької діяльності встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення правил щодо обігу готівки, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у звязку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як фінансові санкції, виключно протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає можливість застосування таких санкцій до субєкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Більшість операцій реалізації товару була проведена позивачем протягом 2008 2009 років (а.с.70), що є додатковою підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві №0000180037 від 26.04.2010р. про застосування штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 10184грн. 75коп.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Мостобуд" - "Мостобудівельний загін №73" суму сплаченого судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

15.09.2010 р.